Постанова № 72898055, 20.03.2018, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 березня 2018 рокуЛьвів№ 876/750/18

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Попка Я.С.

суддів Сеника Р.П., Онишкевича Т.В.

за участю секретаря судового засідання Сердюк О.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційну скаргу Нововолинського міського центру зайнятості на постанову Нововолинського міського суду Волинської області від 11 грудня 2017 року, ухвалену суддею Ференс-Піжук О.Р., 14:47:22, м. Нововолинськ, дата складання повного тексту рішення 11.12.2017 року, у справі за позовом ОСОБА_1 до Нововолинського міського центру зайнятості, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Нововолинсько-Іваничівське об'єднане управління Пенсійного фонду України Волинської області, Державне підприємство «Шахта №1 «Нововолинська», Володимир-Волинська ОДПІ ГУ ДФС у Волинській області про визнання дій неправомірними, зобов’язання зарахувати період роботи до страхового стажу та перерахувати допомогу по безробіттю,-

В С Т А Н О В И В:

27.07.2017 року позивач – ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Нововолинського міського центру зайнятості, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Нововолинсько-Іваничівське об'єднане управління Пенсійного фонду України Волинської області, Державне підприємство «Шахта №1 «Нововолинська», Володимир-Волинська ОДПІ ГУ ДФС у Волинській області, в якому просить визнати неправомірною відмову відповідача у зарахуванні стажу його роботи в період з 01.10.2015 року по 30.09.2016 року під час роботи у ДП «Шахта №1 «Нововолинська» до страхового стажу для призначення допомоги по безробіттю; зобов’язати відповідача зарахувати йому період з 01.10.2015 року по 30.09.2016 року під час роботи у ДП «Шахта №1 «Нововолинська» до страхового стажу для призначення допомоги по безробіттю та здійснити перерахунок та виплату належних сум допомоги по безробіттю. Позивач просить поновити строк звернення до суду.

Постановою Нововолинського міського суду Волинської області від 11 грудня 2017 року позов задоволено повністю. Визнано відмову Нововолинського міського центру зайнятості у зарахуванні стажу роботи ОСОБА_1 в період з 01.10.2015 року по 30.09.2016 року під час роботи у ДП «Шахта №1 « Нововолинська» до страхового стажу для призначення допомоги по безробіттю неправомірною. Зобов’язано Нововолинський міський центр зайнятості зарахувати ОСОБА_1 період з 01.10.2015 року по 30.09.2016 року під час роботи у ДГІ «Шахта №1 « Нововолинська» до страхового стажу для призначення допомоги по безробіттю та здійснити перерахунок та виплату належних сум допомоги по безробіттю з урахуванням виплаченого.

Постанова суду першої інстанції мотивована тим, що права позивача на соціальний захист у разі настання безробіття, зокрема на матеріальне забезпечення на випадок безробіття відповідачем порушено, оскільки позивач відповідно до трудового стажу, який визнано страховим, повинен отримувати допомогу у певному розмірі, але був позбавлений цього через невиконання обов’язків роботодавцем.

Суд першої інстанції вказує на те, що страховий стаж позивача, що передував його реєстрації, як безробітного, становив більше шести місяців, що надавало йому право відповідно до положень вказаного вище Закону отримувати розмір допомоги по безробіттю, визначеного у відсотках від його середньої заробітної плати, а саме 70% від середньої зарплати, визначеної відповідно до порядку обчислення середньої заробітної плати для розрахунку за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням.

Відтак, відповідачем, всупереч правовим нормам, що регулюють спірні правовідносини, не зараховано стаж роботи ОСОБА_1 за період з 01.10.2015 року по 30.09.2016 року під час роботи у ДП «Шахта №1 « Нововолинська» до страхового стажу для призначення допомоги по безробіттю.

Крім того, суд першої інстанції зазначає, що факт несплати підприємством страхового внеску не може слугувати підставою для застосування несприятливих наслідків для працівника, а також для обмеження його конституційного права на соціальну допомогу.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, вважаючи її винесеною із неповним з’ясуванням обставин, що мають значення для справи, порушенням норм матеріального та процесуального права, Нововолинський міський центр зайнятості оскаржив її, подавши апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Нововолинського міського суду Волинської області від 11 грудня 2017 року.

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги апелянт зазначає, що допомога по безробіттю обчислюються виходячи з даних про страховий стаж безробітного, який виникає в разі сплати страхових внесків. Факт сплати підтверджується даними Державного реєстру або довідок про грошове забезпечення, виданих особі військовими комісаріатами, де така особа перебувала на обліку, військовими частинами, органами, де особа проходила службу. Інші джерела інформації законодавством не передбачені, та не можуть бути використані центром зайнятості.

За даними Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування ДП шахта № 1 «Нововолинська» сплачено єдиний внесок по травень 2015 року включно. У випадку позивача розрахунковим періодом для призначення допомоги по безробіттю є жовтень 2015 року-вересень 2016 року. Дані про сплату ДП шахта № 1 «Нововолинська» єдиного соціального внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування відсутні.

Відтак, відсутні правові підставі для перерахунку розміру допомоги по безробіттю ОСОБА_2

Крім того, апелянт вказує на те, що центр зайнятості не здійснює контролю за сплатою єдиного внеску, не проводить зарахування періоду роботи до страхового стажу та у своїй роботі керується даними Державного реєстру виключно для призначення допомоги по безробіттю.

Вислухавши суддю-доповідача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з таких підстав.

Із змісту ст.19 Конституції України вбачається, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Розглядаючи спір, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції неповно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази.

Встановлено, підтверджено матеріалами справи, що 10 жовтня 2016 року ОСОБА_1 звернувся до Нововолинського міського центру зайнятості із заявою про призначення виплати допомоги по безробіттю в розмірі, передбаченому Законом України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття».

17 жовтня 2016 року, на підставі вказаної заяви, ОСОБА_1 було надано статус безробітного та призначено допомогу по безробіттю, як застрахованій особі, з урахуванням страхового стажу, що становив менше шести місяців, а також з урахуванням підстав звільнення з роботи – у мінімальному розмірі (544 грн). Зазначене підтверджується копією заяви про призначення виплати допомоги по безробіттю, копією рішення щодо зареєстрованого безробітного, довідкою Нововолинського міського центру зайнятості від 24.07.2017 року, копією розрахунку стажу.

8 листопада 2017 року з прийнятим рішенням щодо призначення виплати допомоги по безробіттю та її розміру ОСОБА_1 був ознайомлений під особистий підпис в Додатку 2 до Персональної картки.

15 грудня 2016 року Нововолинським міським центром зайнятості позивачу був здійснений перерахунок допомоги по безробіттю, з врахуванням трудового стажу понад 10 років – 70% розміру грошового забезпечення, на підставі довідки військової частини В 4673 від 28 листопада2016 року про зарахування періоду з 28 серпня 2015 року по 14 червня 2016 року проходження військової служби до страхового стажу, за який єдиний внесок сплачено в повному обсязі.

З прийнятим рішення щодо перерахунку та призначення допомоги по безробіттю позивач ознайомлений під підпис 3 січня 2017 року в Додатку 2 до Персональної картки.

З індивідуальних відомостей про застраховану особу Нововолинсько-Іваничівського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області форми ОК-5 видно, що за період роботи позивача у ВП «Шахтоуправління» «Нововолинське» ДП «Волиньвугілля» ЄСВ сплачено у повному обсязі, а за період роботи на ДП «Шахта №1 «Нововолинська» з червня 2015 року по 7 жовтня 2016 року ЄСВ не сплачено.

Листом №124/09 від 22.02.2017р. ДП «Шахта №1 Нововолинська», на звернення ОСОБА_1, повідомило, що за період роботи позивача з 01.01.2014 року по 27.05.2015 року на відокремленому підрозділі «Шахтоуправління «Нововолинське» ДП «Волиньвугілля» та з 28.05.2015 року по час звільнення з роботи на ДП «Шахта № 1 «Нововолинська» нарахована йому заробітна плата виплачена повністю, як і повністю перераховано в бюджет єдиний соціальний внесок. Проте, заробітна плата на підприємстві протягом 2014-2016 років виплачувалась несвоєчасно. ДП «Волиньвугілля» та ДП «Шахта №1 «Нововолинська» протягом 2014-2016 років неодноразово отримувались вимоги про сплату недоїмки по єдиному внеску, пені, штрафів на мільйонні суми. У зв’язку з тим, що вимоги не були сплачені підприємствами через відсутність коштів, вони перебувають на виконанні у Нововолинському відділі державної виконавчої служби. На даний час, ДП «Шахта № 1 «Нововолинська» немає змоги самостійно оплатити недоїмку, штрафи та пені з єдиного внеску, так як оплата заробітної плати здійснюється за цільовими надходженнями коштів державного бюджету України, а власні кошти, у зв’язку з відсутністю видобутку вугілля, на підприємстві відсутні. Крім того, зазначено, що заборгованість перед працівниками підприємства з єдиного внеску, має погашатись власними коштами ДП «Шахта №1 «Нововолинська», що отримуватимуться за результатами діяльності.

Умови, тривалість, механізм обчислення допомоги по безробіттю державною службою зайнятості визначено Законом України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» (надалі – Закон №1533-III), Порядком надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітним підприємницької діяльності, затвердженим наказом Міністерства соціальної політики України від 15.06.2015 № 613 (надалі – Порядок 613) та Порядком обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2001 № 1266 (надалі – Постанова 1266).

Відповідно до розділу 2 Порядку 613 допомога по безробіттю призначається центрами зайнятості з восьмого дня після реєстрації безробітного за його особистою заявою за формою, наведеною в додатку 1 до цього Порядку. Розмір допомоги по безробіттю визначається на підставі відомостей Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі – Державний реєстр) залежно від страхового стажу, заробітної плати (доходу), а також довідок про грошове забезпечення, виданих особі військовими комісаріатами, де така особа перебувала на обліку, військовими частинами, органами, де особа проходила службу.

Згідно п.1 ст.21 Закону № 1533-ІІІ, страховий стаж – це період (строк), протягом якого особа підлягала страхуванню на випадок безробіття та за який щомісяця сплачено нею та роботодавцем страхові внески в сумі не менш, як мінімальний страховий внесок. Страховий стаж обчислюється за даними персоніфікованого обліку відомостей про застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, а за періоди до його запровадження – у порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше.

Відповідно до вимог ст.22 Закону №1533-ІІІ право на допомогу по безробіттю, залежно від страхового стажу, мають застраховані особи, визнані в установленому порядку безробітними, страховий стаж яких протягом 12 місяців, що передували реєстрації особи як безробітної, становить не менше ніж шість місяців за даними Державного реєстру.

Частиною 1 ст.23 Закону Закону №1533-ІІІ застрахованим особам, зазначеним у ч.1 ст.22 цього Закону, розмір допомоги по безробіттю визначається у відсотках до їх середньої заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого Кабінетом Міністрів України, залежно від страхового стажу, але не менше ніж мінімальний розмір допомоги по безробіттю, встановлений правлінням Фонду для цієї категорії осіб: до 2 років – 50%; від 2 до 6 років – 55%; від 6 до 10 років – 60%; понад 10 років – 70%. Допомога по безробіттю виплачується залежно від тривалості безробіття у відсотках до визначеного розміру: перші 90 календарних днів – 100%; протягом наступних 90 календарних днів – 80%; у подальшому – 70%.

Відповідно до п.31 Постанови 1266 середня заробітна плата для призначення допомоги по безробіттю, обчислюється центрами зайнятості з використанням даних реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Розрахунковим періодом, за який обчислюється середня заробітна плата (дохід, грошове забезпечення), є 12 календарних місяців, що передують місяцю настання страхового випадку, для розрахунку допомоги по безробіттю - реєстрації особи в державній службі зайнятості, як безробітної.

Застраховані особи, визнані в установленому порядку безробітними, які протягом 12 місяців, що передували реєстрації особи як безробітної, за даними Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування мають страховий стаж менше шести місяців, мають право на допомогу по безробіттю у мінімальному розмірі, який встановлюється правлінням Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (2 ст. 22 закону №1533-ІІІ та п.3 ч.2 Порядку 613).

Якщо на восьмий день з дати реєстрації безробітного, що є застрахованою особою, відсутні дані в повному обсязі для обчислення страхового стажу та середньої заробітної плати, (доходу, грошового забезпечення), допомога по безробіттю призначається в мінімальному розмірі, який встановлюється правлінням Фонду. Після надходження уточнених даних про застраховану особу з Державного реєстру, для військовослужбовців – після подання особою документів з військового комісаріату, де така особа перебувала на обліку, військової частини або органів, де проходила службу, здійснюється перерахунок виплати допомоги по безробіттю з дня її призначення. У разі припинення реєстрації безробітного перерахунок може здійснюватися за заявою особи або за рішенням суду. (Абзац 2 пункту 9 розділу II Порядку 613).

Постановою правління Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття від 04.12.2015р. №77 «Про мінімальний розмір допомоги по безробіттю» (чинна станом на 10 жовтня 2016 року), зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 21.12.2015р. за №1597/28042 було встановлено, що мінімальний розмір допомоги по безробіттю для осіб, зазначених у частині 2 статті 22 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» становить 544 грн.

Тобто особа, що за даними Державного реєстру за 12 місяців, що передували моменту реєстрації в центрі зайнятості, має страховий стаж менше шести місяців, має право допомогу по безробіттю виключно у розмірі 544,00 грн.

За даними Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування ДП шахта № 1 «Нововолинська» сплачено єдиний внесок по травень 2015 року включно і дані про сплату ДП шахта № 1 «Нововолинська» єдиного соціального внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування відсутні.

Тобто, згідно даних Державного реєстру станом на 10 жовтня 2016 року страховий стаж ОСОБА_1 за останні 12 місяців, що передували реєстрації в центрі зайнятості, становив менше 6 місяців, у зв’язку з чим центром зайнятості йому було правомірно призначено допомогу по безробіттю у розмірі 544 грн.

Крім того, суд апеляційної інстанції зазначає, що Центр зайнятості не здійснює контролю за сплатою єдиного внеску, не проводить зарахування періоду роботи до страхового стажу та у своїй роботі керується даними Державного реєстру виключно для призначення допомоги по безробіттю.

Отже, оскаржувана постанова суду першої інстанції прийнята з помилковим застосуванням норм норм матеріального права, що відповідно до ст.317 КАС України, є підставою для її скасування та прийняття нової постанови.

Керуючись ч.3 ст.243, ст.ст. 308, 310, п.2 ч.1 ст.315, 317, 321, 322, 325 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Нововолинського міського центру зайнятості задовольнити.

Постанову Нововолинського міського суду Волинської області від 11 грудня 2017 року у справі №165/1804/17 скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову ОСОБА_1 до Нововолинського міського центру зайнятості, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Нововолинсько-Іваничівське об'єднане управління Пенсійного фонду України Волинської області, Державне підприємство «Шахта №1 «Нововолинська», Володимир-Волинська ОДПІ ГУ ДФС у Волинській області про визнання дій неправомірними, зобов’язання зарахувати період роботи до страхового стажу та перерахувати допомогу по безробіттю відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя ОСОБА_3 судді ОСОБА_4 ОСОБА_5 Повне судове рішення складено 21.03.2018 року.