Постанова № 72897903, 20.03.2018, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 березня 2018 рокуЛьвів№ 876/446/18

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді: Гудима Л.Я.,

суддів: Довгополова О.М., Ільчишин Н.В.,

за участю секретаря судового засідання: Дідик Н.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 об»єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області на постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 20 листопада 2017 року, головуючий суддя – Сташків Н.М., ухвалена у м. Тернополі, у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 об»єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області про визнання неправомірними дій та зобов»язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

В жовтні 2017 року позивач – ОСОБА_2 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_1 об»єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області (далі – Тернопільське ОУПФУ), в якому просила визнати дії відповідача протиправними та зобов»язати здійснити перерахунок та виплату її пенсії як державному службовцю, виходячи з 90% розміру заробітної плати, з урахуванням суми матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, індексації заробітної плати та винагороди за вислугу років у розмірі 35%, включених у довідки № 140/10/19-18-05-32 та № 141/10/19-18-05-32, видані 12 вересня 2017 року ОСОБА_1 об»єднаною державною податковою інспекцією.

Позовну заяву мотивовано тим, що до заробітку для обчислення пенсії не було включено сум отриманої матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, індексації заробітної плати та винагороди за вислугу років у розмірі 35 % як видів оплати праці, на які нараховувався збір на загальне обов»язкове державне пенсійне страхування та які є складовою заробітної плати.

Постановою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 20 листопада 2017 року позов задоволено; визнано дії ОСОБА_1 об»єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області, які полягають у відмові ОСОБА_2 у здійсненні перерахунку пенсії державного службовця в розмірі, встановленому ст. 37 Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року №3723-XII, з урахуванням до розрахунку пенсії нарахованих та виплачених сум отриманої матеріальної допомоги, індексації заробітної плати та винагороди за вислугу років у розмірі 35% протиправними; зобов»язано Тернопільське об»єднане управління Пенсійного фонду України Тернопільської області здійснити з 01 вересня 2017 року перерахунок пенсії ОСОБА_2 як державному службовцю – в розмірі 90 відсотків суми її заробітної плати з урахуванням сум матеріальної допомоги, індексації заробітної плати та винагороди за вислугу років у розмірі 35%, включених у довідки №140/10/19-18-05-32 та №141/10/19-18-05-32, видані 12 вересня 2017 року ОСОБА_1 об»єднаною державною податковою інспекцією, зі збереженням базового місяця для обчислення індексації пенсії до проведення такого перерахунку.

Не погодившись із винесеним судовим рішенням, постанову суду Тернопільське ОУПФУ оскаржило його в апеляційному порядку, яке, покликаючись на неповне з»ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду та прийняти нове рішення, яким у задоволенні заявленого позову відмовити.

Свою апеляційну скаргу мотивує тим, що допомога на оздоровлення, матеріальна допомога, грошові винагороди та суми індексації не відносять до інших надбавок, відтак вони не враховуються до заробітної плати, з якої обчислюється розмір пенсії державного службовця.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, у зв»язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів дійшла переконання, що подана апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступних мотивів.

Як достовірно встановлено судом першої інстанції, що з 20 вересня 2011 року позивачу ОСОБА_2 призначено пенсію по інвалідності другої групи загального захворювання відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу» в розмірі 90 відсотків суми її заробітної плати.

14 вересня 2017 року позивач звернулась до ОСОБА_1 об»єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області з письмовою заявою про перерахунок пенсії з урахуванням суми матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, індексації заробітної плати та винагороди за вислугу років у розмірі 35 %, згідно з матеріалами пенсійної справи.

ОСОБА_1 об»єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області 287/Л-11 від 17 березня 2016 року ОСОБА_2 відмовлено в перерахунку пенсії з урахуванням матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, індексації заробітної плати та винагороди за вислугу років у розмірі 35 %. В листі вказано, що зазначені виплати не є складовими заробітної плати для обчислення пенсії згідно зі ст.33 Закону України «Про державну службу», та, крім цього, з 01 травня 2016 року набрав чинності Закон України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року № 889-VІІІ, яким не передбачено проведення перерахунку раніше призначених пенсій державним службовцям.

Згідно з довідкою № 140/10/19-18-05-32, виданою 12 вересня 2017 року ОСОБА_1 об»єднаною державною податковою інспекцією, заробітна плата позивача станом на 19 вересня 2011 року складалася з посадового окладу в розмірі 1110 гривень, надбавки за ранг у розмірі 110 гривень, винагороди за вислугу років (35 %) у розмірі 427 гривень. На всі виплати, включені в довідку, нараховано страхові внески на загальнообов»язкове державне пенсійне страхування.

Як слідує з довідки № 141/10/19-18-05-32 від 12 вересня 2017 року, виданої ОСОБА_1 об»єднаною державною податковою інспекцією, до заробітної плати позивача у період з вересня 2009 року по серпень 2011 року входили інші виплати в розмірі 15074,81 гривень, з яких: матеріальна допомога 9550 гривень, індексація заробітної плати в розмірі 5524,81 гривень. На всі виплати, включені в довідку, нараховано страхові внески на загальнообов»язкове державне пенсійне страхування, а з 01 січня 2011 року – єдиний внесок на загальнообов»язкове державне соціальне страхування.

За змістом статті 37 Закону України «Про державну службу» (далі - Закон №3723-XII) (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов»язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов»язкове державне пенсійне страхування.

У частині першій статті 1 Закону України від 24 березня 1995 року «Про оплату праці» (далі - Закон №108/95-ВР) встановлено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Статтею 2 цього Закону визначено структуру заробітної плати, до якої входить: основна та додаткова заробітна плата, а також заохочувальні та компенсаційні виплати.

Частиною 2 статті 33 Закону №3723-XII передбачено, що заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок.

Аналіз наведених положень дає підстави для висновку, що суми індексації заробітної плати, виплаченої матеріальної допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань входили до системи оплати праці державного службовця.

Крім того, статтею 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон №1788-XII) врегульовано види оплати праці, що враховуються при обчисленні пенсій.

Відповідно до частини 1 статті 66 цього Закону до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України «Про збір на обов»язкове державне пенсійне страхування» нараховується збір на обов»язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).

Стаття 41 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058-IV) визначає виплати (доходи), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії. Так, зокрема, до такого доходу (заробітної плати) враховуються: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов»язкове державне пенсійне страхування.

За змістом наведених норм, отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на загальнообов»язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.

Таким чином, оскільки на суми індексації заробітної плати, виплаченої матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань та грошової винагороди були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на загальнообов»язкове державне пенсійне страхування та вказані виплати включаються до складу заробітної плати державного службовця, тому відповідач повинен враховувати їх і при призначенні відповідної пенсії.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов»язкове державне соціальне страхування» єдиний внесок на загальнообов»язкове державне соціальне страхування нараховується для платників, зазначених у пунктах 1 (крім абзацу сьомого), 2, 3, 6, 7 і 8 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону №108/95-ВР, та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.

Таким чином, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про те, що суми індексації заробітної плати, виплаченої матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань та винагороди за вислугу років входили до системи оплати праці державного службовця, а тому мають бути враховані при обчисленні пенсії.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Аналізуючи вищенаведені законодавчі приписи та фактичні обставини справи, колегія суддів дійшла переконання, що доводи апеляційної скарги є безпідставними та необґрунтованими, а тому задоволенню не підлягають.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції ухвалено законне та обґрунтоване судове рішення, з додержанням норм права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, а тому підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 243, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 об»єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області залишити без задоволення, а постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 20 листопада 2017 року у справі №607/12453/17 – без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня її проголошення, а у разі складення постанови в повному обсязі відповідно до ст. 243 КАС України - з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя ОСОБА_3 судді ОСОБА_4 ОСОБА_5

Повний текст постанови складено 22.03.2018 року.