Постанова № 72897269, 22.03.2018, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 545/3419/17 Номер провадження 22-ц/786/496/18Головуючий у 1-й інстанції Шелудяков Л. В. Доповідач ап. інст. ОСОБА_1

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 березня 2018 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі: головуючого судді: Карпушина Г.Л.; суддів: Гальонкіна С.А., Абрамова П.С., при секретарі: Гнатюк О.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за апеляційною скаргою Полтавського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області на рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 12 грудня 2017 року по справі за заявою ОСОБА_2 про встановлення факту, що має юридичне значення, зацікавлена особа: Полтавське об’єднане управління Пенсійного фонду України Полтавської області,

В С Т А Н О В И Л А :

У листопаді 2017 року ОСОБА_2 звернулася до Полтавського районного суду Полтавської області з заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документу, а саме архівної довідки, виданої Комунальною організацією (установа,заклад) «Спільна архівна установа Полтавського району» №487/01-11.2 від 09.11.2017 року, оскільки не вірно зазначено ім’я та по-батькові, а саме зазначено «ОСОБА_3 ОСОБА_1. або ОСОБА_3 ОСОБА_2.» замість вірного та повного «Лисенко Ганна Гаврилівна». Наявність неточностей у вищезазначеному документі створює перешкоду для вірного перерахунку пенсії, в зв’язку з чим заявник змушена звертатися до суду з відповідною заявою.

Рішенням Полтавського районного суду Полтавської області від 12 грудня 2017 року заяву ОСОБА_2 про встановлення факту, що має юридичне значення, зацікавлена особа: Полтавське об’єднане управління Пенсійного фонду України Полтавської області – задоволено.

Встановлено факт належності ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1) архівної довідки, виданої Комунальною організацією (установа, заклад) «Спільна архівна установа Полтавського району» №487/01-11.2 від 09.11.2017 року про розмір заробітної плати за період роботи в колгоспі ім. А.С.Макаренка Ковалівської сільської ради Полтавського району Полтавської області (з 1983 року радгосп ім. А.С. Макаренка; з 1993 року радгосп-технікум ім. А.С. Макаренка; з 1998 року навчально-дослідне господарство ім. А.С. Макаренка; з 2003-2005 років колективне сільськогосподарське підприємство ім. А.С. Макаренка.

З даним рішенням суду не погодилосяПолтавське об’єднане управління Пенсійного фонду України Полтавської області та подало на нього апеляційну скаргу, в якій прохало рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 12 грудня 2017 року скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволені заяви ОСОБА_3 відмовити.

Апелянт вважає, що рішення суду першої інстанції є незаконним та винесеним з порушенням норм матеріального та процесуального права. Посилається на те, судом неповно з’ясовано обставини справи, а висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи. Зокрема вказували на те, що заявником не доведено, а судом не взято до уваги, те, що серед працівників радгосп-технікум ім. А.С. Макаренка була відсутня такий працівник, як ОСОБА_3, а за таких умов висновки суду ґрунтуються на припущеннях.

Судове засідання проводилося в порядку спрощеного провадження, з викликом сторін, за відсутності останніх, які будучи належним чином та завчасно повідомленими про час та місце слухання справи в судове засідання не з’явилися. Подавши заяви з проханням слухати справу у їх відсутність.

Колегія суддів, заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та мотиви апеляційної скарги, приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.

У відповідності з ч.1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Частиною 1 ст. 367 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно п.1 ч.1 ст. 374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно ч.1 ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_3 звернулася до комунальної організації (установа, заклад) «Спільна архівна установа Полтавського району» для отримання архівної довідки про суми нарахованої заробітної плати, оскільки має намір звернутися до пенсійного фонду з метою здійснення перерахунку пенсії.

09.11.2017 року, заявником було отримано архівну довідку №487/01-11.2 з метою подання документів для перерахунку пенсії. Однак, під час консультації, працівником управління пенсійного фонду було звернено увагу на той факт, що в документах заявника по різному написано по батькові та містяться скорочення «ОСОБА_3 ОСОБА_1. або ОСОБА_3 ОСОБА_2.» замість вірного та повного «Лисенко Ганна Гаврилівна».

Згідно з даними паспорта громадянина України заявник є ОСОБА_2. Також її прізвище, ім’я та по батькові значиться в більшості документів, як то в трудовій книжці колгоспника №531, в трудовій книжці БТ ІІ №0966437, в довідці про присвоєння ідентифікаційного номеру. Однак в архівній довідці про заробітну плату №487/01-11.2 від 09.11.2017 року записано «ОСОБА_3 ОСОБА_1. або ОСОБА_3 ОСОБА_1.».

Таким чином, при здійсненні записів до книг обліку розрахунків з оплати праці відповідальні особи допускали скорочення імен та по-батькові працівників так як у відповідну графу не поміщалися дані працівників.

На даний час це завдає значних проблем з переоформленням пенсії, а саме не дає можливості в управлінні пенсійного фонду України ідентифікувати особу при здійсненні розрахунку розміру пенсії на основі розмірів заробітних плат за відпрацьований період. Наявність в архівних довідках помилок створює для заявника додаткові незручності, через це остання позбавлений можливості оформити вірно належну пенсію за віком.

В порядку ч.2 ст. 294 ЦПК України, зважаючи на встановлений порядок розгляду заяв в порядку окремого провадження, під час підготовки справи до розгляду з метою перевірки доводів апеляційної скарги та усунення неповноти вжитих судом першої інстанції заходів, суддею доповідачем витребувано з комунальної організації «Спільна архівна установа Полтавського району» інформацію, відповідно до якої серед працівників радгоспу ім. А.С. Макаренка працівників з особистими даними ОСОБА_3 не значилося.

Задовольняючи заяву ОСОБА_3 суд першої інстанції виходив з того, що оскільки заява є обґрунтованою, підтверджена належними та достатніми доказами, подана з метою встановлення фактів, від яких залежить виникнення прав та інтересів заявника, іншого порядку для встановлення даного факту не встановлено, є всі підстави для її задоволення.

Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин.

При розгляді справи в суді першої інстанції суд керувався приписами ЦПК України в редакції 2004 року, на відповідність яким перевіряється судом апеляційної інстанції оскаржуване рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Частиною 2 ст. 293 ЦПК України визначено перелік справ, які підлягають розгляду в порядку окремого провадження, серед яких, зокрема, встановлення фактів, що мають юридичне значення.

У відповідності до вимог ст.256 ЦПК України, у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Згідно пункту 12 постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» роз’яснено, що при розгляді справ про встановлення відповідно до п.6 ч.1 ст. 256 попередньої редакції ЦПК України факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я по батькові місце і час народження якої зазначені в документі, не збігаються з ім'ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи у паспорті, у тому числі факт належності правовстановлюючого документа, в якому допущені помилки, суд повинен запропонувати заявникові подати докази про те, що правовстановлюючий документи належить йому і що організація, яка видала документ, не має можливості внести до нього відповідні виправлення.

Так, звертаючись до суду з заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, заявниця вказувала, що факт належності правовстановлюючого документу саме заявнику ОСОБА_3 має для неї юридичне значення, оскільки вона не може довести Пенсійному фонду правомірність нарахування їй пенсії та просити перерахувати її, з метою збільшення.

Тому, з метою перевірки доводів, які викладені в апеляційній скарзі судом апеляційної інстанції було повторно здійснено запит до Комунальної організації (установа, заклад) «Спільна архівна установа Полтавського району» для надання даних про те, чи були ще у відомостях про нарахування заробітної плати працівникам колгоспу за 1982-1988 року, інші працівники із прізвищем «Лисенко» або ОСОБА_3».

Згідно архівної довідки №97/01-11.2 від 28.02.2018 року,виданої Комунальною організацією (установа, заклад) «Спільна архівна установа Полтавського району», вбачається, що у документах архівного фонду - в колгоспі ім. А.С.Макаренка Ковалівської сільської ради Полтавського району Полтавської області (з 1983 року радгосп ім. А.С.Макаренка; з 1993 року радгосп-технікум ім. А.С.Макаренка; з 1998 року навчально-дослідне господарство ім. А.С.Макаренка; з 2003-2005 р.р. - колективне сільськогосподарське підприємство ім. А.С.Макаренка) у книгах обліку розрахунків по оплаті праці, особових рахунках працівників за 1982-1988 роки працівник ОСОБА_3 не значиться.

Отже, з викладеного вбачається, що наявність в архівних довідках помилок створює для заявника додаткові незручності, через це остання позбавлена можливості оформити вірно належну їй пенсію за віком. Іншого порядку встановлення такого факту законом не визначено, а тому суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив заяву ОСОБА_3 та встановив вказані факти.

Таким чином, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи, а тому задоволенню вони не підлягають.

Разом з цим, з матеріалів справи вбачається, що ухвалою судді Апеляційного суду Полтавської області від 08 лютого 2018 року було задоволене клопотання Полтавського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області та відстрочено сплату судового збору до ухвалення рішення у справі, отже відповідно до ч.2 ст.136, ст.141 ЦПК України з Полтавського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області слід стягнути судовий збір на користь держави у сумі 480 грн.

Керуючись ст.ст. 136, 367, 374, 375, 382 ЦПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Полтавського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області – залишити без задоволення.

Рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 12 грудня 2017 року – залишити без змін.

Стягнути з Полтавського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області на користь держави несплачений судовий збір за подачу апеляційної скарги в сумі 480 грн.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду шляхом подачі касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Повний текст постанови виготовлено 22 березня 2018 року.

Головуючий суддя : /підпис/ ОСОБА_1

Судді: /підпис/ ОСОБА_4 /підпис/ ОСОБА_5

Суддя Апеляційного суду

Полтавської області ОСОБА_1

З оригіналом згідно: