Ухвала суду № 72897234, 15.03.2018, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 552/4463/17 Номер провадження 11-кп/786/317/18Головуючий у 1-й інстанції Куліш Ю. В. Доповідач ап. інст. ОСОБА_1

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 березня 2018 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Полтавської області в складі:

Головуючого Захожая О.І.

Суддів Рябішина А.О., Гонтар А.А.

при секретарі Григоровій М.В.

за участю прокурораПархоменка А.О.

захисника ОСОБА_2

обвинуваченого ОСОБА_3

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтави матеріали кримінального провадження за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_3 на вирок Київського районного суду м. Полтави від 12.10.2017 року

В С Т А Н О В И Л А :

Цим вироком

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, гр. України, не працюючого, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженого, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше судимого:

-16.05.2013 року Автозаводським районним судом м. Кременчука Полтавської області за ч.1 ст.191 КК України до позбавлення волі на строк 1 рік. На підставі положень ст.75 КК України від відбування покарання звільнений з іспитовим строком на 1 рік.

-12.10.2015 року Октябрським районним судом м. Полтави за ч.2 ст.185, ст.71, ст.72 КК України до позбавлення волі на строк 1 рік. На підставі положень ст. 75 КК України від відбування покарання звільнений з іспитовим строком на 1 рік.

-19.04.2016 року Полтавським районним судом Полтавської області за ч.3 ст.15, ч.2 ст.185 КК України до позбавлення волі на строк 1 рік. На підставі ст.71, 72 КК України остаточно засуджений до 1 року 6 місяців позбавлення волі. Звільнився 06.04.2017 року умовно достроково 5 місяців 19 днів.

визнано винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч.2 ст.185 КК України i призначено йому покарання у виді позбавлення волі строком на 2 роки.

Відповідно до ст.71 КК України до призначеного покарання частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком Полтавського районного суду від 19.04.2016 року та остаточно визначено ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі строком на 2 роки 5 місяців.

Запобіжний захід ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили залишено попередній у виді утримання під вартою.

Початок строку вiдбування покарання ОСОБА_3 вказано рахувати з моменту його затримання тобто з 06.09.2017 року.

Згідно вироку суду, ОСОБА_3, 28.06.2017 року, з 14 год. 36 хв. по 16 год. 40 хв., перебуваючи в приміщенні магазину «Велмарт», що знаходиться у ТРЦ «Екватор», який розташований за адресою: м. Полтава, вул. Ковпака, 26-В, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, з метою таємного викрадення чужого майна, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, намагався викрасти цигарки Лакі Страйк ОСОБА_4 в кількості 10 шт., загальною вартістю 201,3 грн.; грудинка без ребер вагова Глобино, масою 0,402 кг., вартістю 41,5 грн.; сік Сандора апельсиновий, в кількості 1 шт., вартістю 21,5 грн.; ковбаса Салямі варена Ятрань масою 0,418 кг.; печиво вівсяне з родзинками 500г вартістю 35,2 грн.; взуття пляжне чоловіче р. 41-45, вартістю 25,0 грн.; футболка унісекс, вартістю 75,0 грн.; футболка унісекс 66х50см вартістю 70,8грн.; напій ОСОБА_5 енергетичний 0,5л, вартістю 13,9 грн.; корм для кішок Сухий Мясний Бенкет 400г Кітікет, вартістю 24,5 грн.; вода солодка 1л Пепсі-кола, вартістю 9,2 грн.; пиво Оболонь світле 0,5л, загальною вартістю 22,5 грн.; шампунь Хед-енд-шолдерс основний догляд, вартістю 38,7 грн.; пакет ВМ маленький, вартістю 1,3 грн.; хліб Поживний ОсобливПодов700гХліби Полтави, вартістю 6,7 грн., але з причин, що не залежали від його волі, не вчинив усіх дій, які вважав за необхідне для доведення злочину до кінця, так як був затриманий на місці вчинення кримінального правопорушення працівниками охорони магазину. Своїми діями, ОСОБА_3 міг спричинити ТОВ «Фудком» матеріального збитку на загальну суму 613,7 грн.

В поданій апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_6 прохав застосувати до нього ЗУ « По амністію », оскільки він має захворювання та звільнити його від відбування покарання. Також вказав, що судом першої інстанції не було проведено психіатричну експертизу.

Інші учасники провадження вирок суду не оскаржили.

Заслухавши доповідь судді-доповідача; обвинуваченого ОСОБА_6, який уточнив свої апеляційні вимоги та прохав помякшити йому призначене покарання та застосувати до нього ЗУ « По амністію », захисника ОСОБА_2, який підтримав апеляційні вимоги ОСОБА_6, прокурора Акулову С.М., яка заперечувала проти задоволення апеляційної скарги; перевіривши вирок суду та матеріали кримінального провадження в межах поданої апеляційної скарги, колегія суддів дійшла такого.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення в межах апеляційної скарги.

Згідно ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

В апеляційній скарзі обвинуваченого ОСОБА_3 та в його уточненнях під час перегляду вироку в апеляційній інстанції, висновки суду про винуватість ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 15, ч.2 ст.185 КК України не оспорюються.

Суд першої інстанції правильно визнав ОСОБА_3 винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст. 15, ч.2 ст.185 КК України, як незакінчений замах на таємне викрадення чужого майна ( крадіжка), вчинені повторно.

Вина ОСОБА_3 підтверджена допустимими, належними, та достатніми доказами, перевіреними в ході судового слідства, яким суд дав належну оцінку.

Відповідає вимогам ст.ст. 65, 71 КК України і призначене ОСОБА_3 покарання, яке обране з урахуванням даних про особу ОСОБА_3Б, ступеню тяжкості вчиненого ним злочину та обставин, що пом»якшують покарання.

Згідно ч.4 ст.71 КК України остаточне покарання за сукупністю вироків, крім випадків, коли воно визначається шляхом поглинення одного покарання іншим, призначеним у максимальному розмірі, має бути більшим від покарання, призначеного за новий злочин, а також від не відбутої частини покарання за попереднім вироком.

З урахуванням вказаних вимог закону, суд першої інстанції і визначив остаточне покарання за сукупністю вироків.

Колегія суддів погоджується з такими висновками та не вбачає підстав для призначення більш мякого покарання із застосуванням ст. 69 КК України чи звільнення обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України .

При призначенні покарання обвинуваченому судом першої інстанції було враховано ступiнь тяжкості вчиненого злочину; особу винного, який раніше притягався до кримінальної відповідальності та вчинив злочин під час умовно дострокового звільнення від покарання за попереднім вироком, а також наявність обставин, що помякшують покарання, а разом з тим і те, що ОСОБА_3 після звільнення неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності за вчинення дрібних крадіжок, та вважав за необхідне обрати покарання у виді позбавлення воді на певний строк, оскільки призначення іншого покарання, більш мякого, не призводить до його виправлення та перевиховання.

Отже, колегія суддів приходить до висновку, що призначене обвинуваченомуОСОБА_3 покарання є не тільки справедливим, але й необхідним і достатнім для його виправлення та не вбачає підстав для задоволення вимог його апеляційної скарги, щодо помякшення покарання.

Істотних порушень норм кримінального процесуального законодавства, які є безумовною підставою для скасування або зміни вироку в матеріалах кримінального провадження не встановлено.

Щодо апеляційних вимог ОСОБА_3 стосовно застосування до нього ЗУ «Про амністію у 2016 році», у звязку наявністю ряду захворювань, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Судом першої інстанції встановлено, що обвинувачений ОСОБА_3 працездатний, лікування в примусовому порядку не потребує.

Матеріали кримінального провадження не містять даних про наявність будь-яких хвороб у обвинуваченого ОСОБА_7, наявність яких у відповідності до п. г) ст.1 ЗУ «Про застосування амністії у 2016 році» може бути підставою для застосування до особи акту амністії. Клопотань від обвинуваченого ОСОБА_3 та від його захисника ОСОБА_2, щодо необхідності витребовування будь якої медичної документації до суду апеляційної інстанції не надходило та заявлено не було.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що будь які підстави для застосування ЗУ «Про амністію у 2016 році» щодо ОСОБА_3 відсутні.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 376, 404, 405, 407, 419 КПК України колегія суддів апеляційного суду ,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_3 на вирок Київського районного суду м. Полтави від 12.10.2017 року залишити без задоволення, а вирок Київського районного суду м. Полтави від 12.10.2017 року щодо ОСОБА_3 без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення.

Касаційна скарга на судові рішення може бути подана протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції, а засудженим який утримується під вартою в той самий строк з дня вручення йому копії ухвали апеляційного суду.

С У Д Д І :

ОСОБА_1 ОСОБА_8 ОСОБА_9