Рішення № 72897052, 22.03.2018, Оржицький районний суд Полтавської області

543/1244/17

2-о/543/3/18

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.03.2018 селище Оржиця

Оржицький районний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді – Гришка О.Я.

з участю секретаря - Федорини А.А.

представника заявника – ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Оржиця Полтавської області цивільну справу за заявою ОСОБА_2, заінтересовані особи: Денисівська сільська рада Оржицького району Полтавської області, приватний нотаріус ОСОБА_3 районного нотаріального округу ОСОБА_4, про встановлення факту перебування ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, на утриманні ОСОБА_5 протягом одного року і п’яти місяців, а саме з серпня 1997 року до дня її смерті 23.12.1998 року, -

в с т а н о в и в:

Заявник ОСОБА_2 звернувся 29 листопада 2017 року до Оржицького районного суду із заявою про встановлення юридичного факту.

У заяві ОСОБА_2 вказано, що 23.12.1998 року померла ОСОБА_5, яка доводиться заявнику двоюрідною прабабою. За життя ОСОБА_5 проживала в ІНФОРМАЦІЯ_2, власної сім’ї не мала.

Заявник вказує, що враховуючи тяжкі сімейні обставини, що склалися у сім’ї його батьків, він усе своє дитинство та юність провів у с. Денисівка Оржицького району Полтавської області, де були народжені усі його родичі. Найближчою для нього людиною була ОСОБА_5, яка від самого його народження та до своєї смерті опікувалася заявником, рахуючи його своїм онуком.

ОСОБА_2 у заяві вказує, що з серпня 1997 року він перебував на утриманні ОСОБА_5 та існував за рахунок її фізичної праці та матеріальних статків, які вона повністю витрачала на його потреби: придбання продуктів харчування, ліків та інших необхідних предметів побуту. Допомога, яку він отримував від ОСОБА_5, була не тільки матеріальною, а й моральною та духовною, була постійним і основним джерелом засобів до існування.

Заявник зазначає, що за життя ОСОБА_5 залишила усне розпорядження, за яким все її майно після її смерті повинен був отримати ОСОБА_2, але юридично оформити своє заповідальне розпорядження не встигла. До спадкового майна ОСОБА_5 належить земельна частка (пай), розміром 3,62 в умовних кадастрових гектарах, що розташована на території Денисівської сільської ради Оржицького району Полтавської області.

Посилаючись на те, що нотаріус відмовив у видачі свідоцтва про право на спадщину ОСОБА_2 просить суд встановити факт його перебування на утриманні ОСОБА_5 протягом одного року і п’яти місяців, а саме з серпня 1997 року до дня її смерті 23.12.1998 року.

В судовому засіданні представник заявника подану заяву підтримала у повному обсязі, в своїх поясненнях посилалася на обставини, що викладені в заяві і просила суд її задовольнити.

Представник заінтересованої особи Денисівської сільської ради Оржицького району Полтавської області в судове засідання не з’явився, направив до суду лист, в якому просив розглянути справу без його участі.

Від заінтересованої особи приватного нотаріуса ОСОБА_3 районного нотаріального округу Полтавської області ОСОБА_4 надійшов лист, в якому вона прохає розглянути справу без її участі.

Суд, заслухавши пояснення представника заявника, показання свідків, дослідивши докази і давши їм належну оцінку, приходить до висновку, що заява ОСОБА_2 про встановлення юридичного факту підлягає задоволенню, виходячи з таких підстав.

У відповідності до п.2 ч.1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту перебування фізичної особи на утриманні.

23 грудня 1998 року померла ОСОБА_5, про що Денисівською сільською радою Оржицького району Полтавської області видане відповідне свідоцтво про смерть (а.с. 4). До складу спадщини, яка відкрилася після смерті ОСОБА_5 входить, зокрема, право на земельну ділянку (пай), розміром 3,62 в умовних кадастрових гектарах (а.с. 10).

Останнім місцем проживання ОСОБА_5 було с. Денисівка Оржицького району Полтавської області. На день її смерті крім неї в будинку, в якому вона була зареєстрована та проживала, проживав без реєстрації її правнук ОСОБА_2 (а.с. 8).

Згідно Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру інформація про заповіти ОСОБА_5, яка померла 23.12.1998 року, про спадкові договори відсутня ( а.с. 30-31).

Згідно повідомлення Полтавського обласного державного нотаріального архіву спадкова справа після померлої ОСОБА_5 ОСОБА_3 державною нотаріальною конторою за період з 1998 року по 2004 рік не заводилась, свідоцтво про право на спадщину не видавалось.

Приватний нотаріус ОСОБА_3 районного нотаріального округу ОСОБА_4 постановою від 16.11.2017 року відмовила ОСОБА_2 у видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_5 на спадкове майно у зв’язку з тим, що він протягом встановленого законом строку не подав заяву про прийняття спадщини (а.с. 13 зворот).

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» відносини спадкування регулюються правилами ЦК, якщо спадщина відкрилася не раніше 1 січня 2004 року. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила Цивільного кодексу Української РСР, у тому числі щодо прийняття спадщини, кола спадкоємців за законом. У разі коли спадщина, яка відкрилася до набрання чинності ЦК і строк на її прийняття не закінчився до 1 січня 2004 року, спадкові відносини регулюються цим Кодексом.

Якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення родинних відносин із спадкодавцем, проживання з ним однією сім'єю, постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, прийняття спадщини, яка відкрилася до 1 січня 2004 року тощо.

Згідно ст. 531 ЦК УРСР до числа спадкоємців за законом належать непрацездатні особи, що перебували на утриманні померлого не менше одного року до його смерті. При наявності інших спадкоємців вони успадковують нарівні з спадкоємцями тієї черги, яка закликається до спадкоємства.

Факт перебування ОСОБА_2 на утриманні ОСОБА_5 з серпня 1997 року і по день смерті останньої, 23.12.1998 року, підтверджується зібраними у справі доказами.

Рішенням Оржицького районного суду Полтавської області від 23.02.2015 року встановлено, що ОСОБА_5 є двоюрідною прабабою по материнській лінії заявнику ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 7).

Батько заявника ОСОБА_6 з 29.09.1994 року по 04.07.1995 року перебував на лікуванні в терапевтичному відділенні № 1 Полтавського обласного клінічного протитуберкульозного диспансеру (а.с. 6, 11 зворот). Згідно свідоцтва про смерть останній помер 04.07.1997 року (а.с. 6).

Заявник ОСОБА_2 з 17.06.1997 року по 02.07.1997 року перебував на стаціонарному лікуванні в 4-й міській клінічній лікарні м. Полтава з Дз: Гостра лівостороння н/д пневмонія (а.с. 10 (зворот), а.с. 11).

Згідно акту від 27 грудня 2016 року ОСОБА_2 проживав разом з ОСОБА_5 з 1997 року і по день смерті останньої 23.12.1998 року. В цьому акті також вказано, що зі слів ОСОБА_5 ОСОБА_2 перебував на її утриманні, оскільки через своє захворювання не міг себе забезпечувати та утримувати (а.с. 9 зворот).

В судовому засіданні свідки ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 дали показання, що ОСОБА_2 з літа 1997 року по день смерті ОСОБА_5 проживав з нею у її господарстві в с. Денисівка Оржицького району Полтавської області, постійно хворів, у зв’язку з чим ніде не працював, не отримував самостійних доходів і перебував на утриманні ОСОБА_5 Свідки показали, що стан здоров’я ОСОБА_2 в цей час був такий, що він мав змогу допомагати ОСОБА_5 лише у неважких домашніх справах, працювати повноцінно він не мав змоги, єдиним джерелом існування ОСОБА_6А в цей час були кошти, які надавала йому ОСОБА_5 (вона отримувала пенсію підвищеного розміру), та продукція, яку остання отримувала, ведучи своє підсобне господарство. Крім того, ОСОБА_5 купувала в односельців мед, лій та інші засоби, які, як вона пояснювала односельцям, використовувала для лікування та оздоровлення ОСОБА_2

Відповідно до п. 8 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» (з наступними змінами), встановлення факту перебування особи на утриманні померлого має значення для одержання спадщини, призначення пенсії або відшкодування шкоди, якщо допомога, яка надавалась, була для заявника постійним і основним джерелом засобів до існування. Одержання заявником заробітку, пенсії, стипендії, інших доходів не є підставою для відмови у встановленні факту перебування на утриманні, коли суд встановить, що основним і постійним джерелом засобів до існування була для заявника допомога з боку особи, яка надавала йому утримання.

Встановлення факту, що заявник перебував на утриманні ОСОБА_5 необхідне заявнику для подальшого оформлення права на спадщину після ОСОБА_5.

Отже, проаналізувавши всю сукупність письмових доказів у справі разом з показаннями свідків, які не є зацікавленими особами у справі, враховуючи не заперечення заінтересованих осіб у справі щодо задоволення заяви ОСОБА_2, суд приходить до висновку, що заявник ОСОБА_2 довів суду, що він перебував на утриманні ОСОБА_5, яка померла 23.12.1998 року, з серпня 1997 року до часу смерті останньої, цей факт повинен бути встановлений судом.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 247, 263-265, 315-316, 319 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

1. Заяву ОСОБА_2 (зареєстроване місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_3, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1), заінтересована особа: Денисівська сільська рада Оржицького району Полтавської області (місцезнаходження: Полтавська область, Оржицький район, с. Денисівка, вул. Шкільна, 25, код ЄДРПОУ 24833265), приватний нотаріус ОСОБА_3 районного нотаріального округу ОСОБА_4 (місцезнаходження: Полтавська область, Оржицький район, селище Оржиця, вул. Бумажкова, 1/5), про встановлення юридичного факту – задовольнити.

2. Встановити факт перебування ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, на утриманні ОСОБА_5 протягом одного року і п’яти місяців, а саме: з серпня 1997 року до дня її смерті 23.12.1998 року.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Апеляційного суду Полтавської області. До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя