Рішення № 72895860, 22.03.2018, Айдарський районний суд Луганської області (до 25.04.2025 - Новопсковський районний суд Луганської області)

Дата документу 22.03.2018

ЄУ № 420/1920/17

Провадження №2/420/120/18

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 березня 2018 року Новопсковський районний суд Луганської області

в складі: головуючого судді Проньки В.В.

за участю секретаря судових засідань ОСОБА_1

прокурора Ляхова А.С., представника відповідача ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Новопсков Луганської області цивільну справу за позовом керівника Старобільської місцевої прокуратури Луганської області в інтересах держави в особі Новопсковської селищної ради Новопсковського району Луганської області до ОСОБА_3 про стягнення збитків у вигляді упущеної вигоди,

ВСТАНОВИВ:

Керівник Старобільської місцевої прокуратури Луганської області звернувся до Новопсковського районного суду Луганської області з позовом в інтересах держави в особі Новопсковської селищної ради Новопсковського району Луганської області до відповідача, в якому просить визнати причину пропуску строку позовної давності поважною, стягнути з відповідача на користь Новопсковської селищної ради Новопсковського району Луганської області упущену вигоду, спричинену не укладенням договору про пайовий внесок забудовників об’єктів у розвиток і створення інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури смт. Новопсков в сумі 8547,25 грн; стягнути з відповідача судовий збір.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що Департаментом державної архітектурно-будівельної інспекції у Луганській області зареєстровано декларацію ЛГ №142141120729 від 22.04.2014 про готовність об’єкта до експлуатації, згідно якої відповідачем здійснено реконструкцію нежитлового приміщення під стоматологічний кабінет за адресою: вул. Українська (Леніна), 89/12, смт. Новопсков Луганської області. Відповідно до Закону України «Про регулювання містобудівельної діяльності» та Положення про порядок залучення та встановлення розміру пайової участі (внеску) фізичних та юридичних осіб у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури смт Новопсков, затвердженого рішенням Новопсковської селищної ради № 24/4 від 17.05.2012, відповідач зобов’язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури смт. Новопсков шляхом укладення договору про пайову участь. Однак всупереч вказаним вимогам відповідач договір про пайову участь з Новопсковською селищною радою не уклав, із відповідними зверненнями до селищної ради не звертався, пайового внеску не сплатив, внаслідок чого Новопсковській селищній раді завдано збитків у виді упущеної вигоди на суму 8547,25 грн.

В обґрунтування пропуску строку позовної давності зазначив, що Новопсковська селищна рада не є органом, уповноваженим реєструвати декларації про готовність об’єкта до експлуатації, отже, селищній раді не було відомо про прийняття в експлуатацію стоматологічного кабінету за адресою: вул.. Українська (Леніна) 89/12, смт. Новопсков. Про порушення Новопсковській селищній раді стало відомо на підставі проведеного аналізу зареєстрованих декларацій про готовність об’єкта до експлуатації за запитом Новопсковського відділу Старобільської місцевої прокуратури від 18.09.2017 №05/99-1062 вих-17. Про вказаний факт Старобліьській місцевій прокуратурі стало відомо з листа Новопсковської селищної ради від 20.10.2017 за № 1815.

Прокурор який діє в інтересах держави в особі Новопсковської селищної ради Новопсковського району Луганської області в судовому засіданні підтримав позовні вимоги з підстав, викладених в позові, просив їх задовольнити.

Представник Новопсковської селищної ради в судове засідання не з’явився, надав заяву про розгляд справи без його участі.

Представник відповідача, яка діє на підставі довіреності, зареєстрованої в реєстрі за № 13 від 16.01.2018, позовні вимоги визнала частково, не заперечувала щодо сплати коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту, але не згодна з розрахунком величини пайової участі Новопсковської селищної ради. Розрахунок було здійснено на підставі зареєстрованої Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Луганській області декларації про готовність об’єкта до експлуатації від 22.04.2014, в якій сума загальної кошторисної вартості будівництва становить 170,945 тис грн. Вважає, що загальна кошторисна вартість об’єкта будівництва, яка зазначена в декларації не відповідає будівельним нормам, та є завищеною. В судове засідання відповідач надала зведений кошторисний розрахунок вартості об’єкта будівництва від 21.02.2018 року, відповідно до якого загальна кошторисна вартість об’єкта будівництва за адресою смт. Новопсков, вул. Українська 89 приміщення 12 становить 47150 грн.

П. 9розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України передбачено, що справи у судах першої інстанції, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності нової редакції ЦПК України.

Провадження у вказаній справі відкрито до набрання чинності редакції ЦПК України (15 грудня 2017 року), а тому розгляд справи, у відповідності до п. 9 Перехідних положень ЦПК України, продовжується за правилами, що діють після набрання чинності нової редакції ЦПК України.

Вислухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази у сукупності з нормами чинного законодавства України, суд приходить до наступного.

Відповідно до статті 3 ЦК України, загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність. Вимога справедливості, добросовісності та розумності цивільного законодавства практично виражається у встановлені його нормами рівних умов для участі всіх осіб у цивільних відносинах, закріплені можливості адекватного захисту порушеного цивільного права або інтересу.

Європейський суд з прав людини наголошує, що пункт 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право порушити в суді чи відповідному органі будь-який позов, який стосується його цивільних прав та обов'язків; таким чином, пункт передбачає «право на суд», одним з аспектів якого є право доступу до суду, тобто право порушувати в судах позов для вирішення цивільного спору.

За положенням ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Право кожної особи на захист свого права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства закріплено ст.15 ЦК України. Право на захист виникає з певних підстав, якими виступають порушення цивільного права, його невизнання чи оспорювання.

Зміст конституційного права особи на звернення до суду за захистом своїх прав визначений ст. 16 ЦК України, відповідно до приписів якої, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, при цьому, способами захисту цивільних прав і інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов’язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 11 ЦК України, у випадках, встановлених актами цивільного законодавства цивільні права та обов'язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування.

Судом встановлено, що Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Луганській області зареєстровано декларацію серії ЛГ №142141120729 від 22.04.2014 про готовність об’єкта до експлуатації, згідно якої відповідачем ОСОБА_3 здійснено реконструкцію нежитлового приміщення під стоматологічний кабінет за адресою: вул. Українська (Леніна), 89/12, смт. Новопсков Луганської області. При цьому, замовником об’єкта будівництва за даною декларацією є відповідач ОСОБА_3

Статтею 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин, (далі –Закон № 3038-VІ) визначено, що прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, що належать до I-III категорій складності, та об'єктів,будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об'єкта до експлуатації.

Відповідно до .ч. 2, ст. 40 Закону № 3038-VІ замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, зобов'язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. Пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту полягає у перерахуванні замовником до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури.

За змістом положень ч. 1 ст. 40 Закону № 3038-VI порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту встановлюють органи місцевого самоврядування відповідно до цього Закону.

Судом встановлено, що 17 травня 2012 року Новопсковською селищною радою Новопсковського району Луганської області прийнято рішення № 24/4, яким затверджено Положення про порядок залучення та встановлення розміру пайової участі (внеску) фізичних та юридичних осіб у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури смт. Новопсков (далі – Положення), типову форму договору про пайову участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури смт. Новопсков.

Це Положення встановлює критерії визначення розміру та порядок сплати пайової участі (внеску) фізичними та юридичними особами у створенні та розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури смт. Новопсков (п. 1.3. Положення).

Відповідно до п. 3.1. Положення замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки на території смт. Новопсков зобов’язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури, крім випадків, передбачених п. 4.1 цього Положення.

Законом № 3038-VIта Положенням встановлено, що саме на замовника покладено обов'язок укладення договору про пайову участь та сплати відповідних коштів. Аналіз положень частин 2, 3, 9 статті 40 Закону № 3038-VІ дає підстави для висновку, що обов’язок ініціювати укладення договору про пайову участь покладено саме на замовника будівництва, оскільки цей обов’язок пов’язаний зі зверненням замовника до органу місцевого самоврядування.

Замовник - фізична або юридична особа, яка має намір щодо забудови території (однієї чи декількох земельних ділянок) і подала в установленому законодавством порядку відповідну заяву (ст. 1 Закону № 3038-VI).

За змістом ст. ст. 2,10 Закону № 3038-VI, ст. ст. 4,9 Закону «Про архітектурну діяльність» під забудовою території слід розуміти діяльність державних органів, органів місцевого самоврядування, юридичних та фізичних осіб, яка передбачає, зокрема, реконструкцію існуючої забудови.

Судом встановлено, що відповідач є замовником будівельних робіт на об'єкті будівництва нежитлового приміщення стоматологічного кабінету за адресою: Луганська область, Новопсковський район, смт. Новопсков, вул. Українська (Леніна), буд. 89/12.

Отже, реконструкція, здійснена відповідачем, охоплюється законодавчим визначення забудови, а виходячи із наведених положень законодавства, відповідач є замовником.

Аналогічну правову позицію наведено у постанові Верховного Суду України від 1 лютого 2017 року у справі № 3-1441гс16, у постанові Верховного Суду України від 22 березня 2017 року у справі № 908/312/16

Згідно з п.2.1 Положення пайова участь замовника (забудовника) у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури смт. Новопсков полягає у перерахуванні замовником (забудовником) до селищного бюджету Новопсковської селищної ради коштів для створення і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури смт. Новопсков, згідно з договором.

Відповідно до п. 3.3 Положення, договір про пайову участь укладається не пізніше ніж через п'ятнадцять робочих днів з дня реєстрації звернення замовника (забудовника), але до прийняття об’єкта будівництва в експлуатацію.

Згідно ч. 9 ст. 40 Закону № 3038-VIдоговір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту укладається не пізніше ніж через 15 робочих днів з дня реєстрації звернення замовника про його укладення, але до прийняття об’єкта будівництва в експлуатацію.

Кошти пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту сплачуються в повному обсязі до прийняття об’єкта будівництва в експлуатацію єдиним платежем або частинами за графіком, що визначається договором.

Судом встановлено, що визначений Законом та Положенням обов’язок відповідачем виконано не було: договір з Новопсковською селищною радою про пайову участь до прийняття вищевказаного об’єкту будівництва до експлуатації не укладено, пайовий внесок не сплачено, що свідчить про бездіяльність у вчиненні передбачених законодавством обов’язкових дій щодо такого звернення та укладення договору.

Таким чином, внаслідок не укладення замовником будівництва договору пайової участі, невиконання зобов’язань, що прямо встановлені Законом, Новопсковській селищній раді заподіяно збитків у вигляді недоодержаних доходів

Згідно зі статтею 22 ЦК особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

За змістом статті 1166 ЦК майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної особи або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Отже, для застосування такої міри відповідальності як стягнення збитків необхідною є наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника, збитками та вини.

Згідно з положеннями статті 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти.

Відповідно до положень статті 71 Бюджетного кодексу України надходження бюджету розвитку місцевих бюджетів включають кошти пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту, отримані відповідно до Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Виходячи із приписів статті 623 Цивільного кодексу України, боржник (замовник будівництва), який порушив зобов'язання (не звернувся до органу місцевого самоврядування для укладення договору пайової участі та не уклав його), має відшкодувати кредиторові завдані ним збитки. При цьому розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором. При визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання.

Ухилення замовника будівництва від укладення договору про пайову участь до прийняття об’єкта нерухомого майна в експлуатацію є порушенням зобов’язання, прямо передбаченого чинним законодавством.

Невиконання такого зобов’язання не звільняє замовника будівництва від обов’язку укласти договір про пайову участь, у тому числі й після прийняття об’єкта будівництва в експлуатацію.

Таким чином, суд приходить до висновку про обгрунтованість вимог позивача щодо стягнення з відповідача на користь Новопсковської селищної ради упущеної вигоди, зважаючи на те, що укладення договору про пайову участь між ОСОБА_3 і Новопсковською селищною радою в силу прямої вказівки закону є обов'язком відповідача, від виконання якого він ухиляється. Строк, визначений законом для укладення договору пайової участі – протягом 15 днів з дня реєстрації звернення замовника про його укладення, але до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію, – встановлено саме для добровільного виконання стороною такого обов'язку, невиконання такого зобов'язання не звільняє замовника від укладення договору, адже невиконання замовником обов'язку, передбаченого законом, не може надавати йому переваг перед замовником, який виконав обов'язок.

Враховуючи розмір збитків, завданих позивачу, суд виходить з наступного.

Так, розрахунок величини пайової участі здійснюється на підставі загальної кошторисної вартості будівництва об’єкта згідно зведеного кошторисного розрахунку, а у разі якщо загальна кошторисна вартість будівництва об’єкта не визначена згідно з будівельними нормами, державними стандартами та правилами, вона визначається виходячи із затверджених Міністерством регіонального розвитку, будівницта та житлово-комунального господарства України показників опосередкованої вартості.

Відповідно до п.2.2 Положення розмір пайової участі визначається у розрахунку, який є невід’ємною частиною договору, як відсоток від загальної кошторисної вартості будівництва об’єкта, визначеної згідно з державними будівельними нормами, стандартами і правилами.

Матеріалами справи встановлено, що розрахунок величини пайової участі (внеску) ОСОБА_3 у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури смт.Новопсков по об’єкту: нежитлове приміщення стоматологічного кабінету за адресою: вул. Українська (Леніна), 89/12, смт. Новопсков Луганської області було зроблено на підставі наявних в декларації про готовність об’єкта до експлуатації показників кошторисної вартості. Будь-яких інших документів про кошторисну вартість об’єкта будівництва позивачем до суду не надано.

Так, згідно декларації про готовність об’єкта до експлуатації кошторисна вартість об’єкта будівництва становить 170945 грн., таким чином розмір пайової участі було вирахувано Новопсковською селищною радою у розмірі 8547,25 грн.

Проте, на час розгляду справи в суді, відповідач надала до суду кошторисну документацію, а саме : зведений кошторисний розрахунок вартості від 21.02.2018 року, відповідно до якого загальна кошторисна вартість об’єкта будівництва за адресою смт. Новопсков, вул. Українська 89 приміщення 12 становить 47150 грн.

З огляду на вищезазначене , суд вважає за необхідне вирахувати розмір суми внеску паю саме виходячи із відомостей кошторисного розрахунку, що дорівнює 47150 гррн. х 0,05=2357,50грн.

Посилання позивача стосовно того, що розрахунок величини пайової участі (внеску) визначається лише на підставі загальної кошторисної вартості об’єкта будівництва зазначеного в декларації про готовність об’єкта до експлуатації – є безпідставними, оскільки до п 2.3.Положення розмір пайової участі визначається, як відсоток від загальної кошторисної вартості будівництва об’єкта , визначеної згідно з державними будівельними нормами.

Щодо позовних вимог про визнання причини пропуску строку позовної давності поважною, суд зазначає таке.

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Цивільне законодавство встановлює два види позовної давності: загальну і спеціальну.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України).

Відповідно до ст. 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч. 1 ст. 261 ЦК України).

Початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Згідно вимог ч. 3 та ч. 4 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

За наведених обставин, суд приходить до висновку, що позивачу про порушення відповідачем його права стало відомо в жовтні 2017 року, коли він отримав лист № 1815 від 20.10.2017 з Новопсковської селищної ради. До суду з позовними вимогами прокурор в інтересах держави звернувся 21.11.2017 року, не пропустивши таким чином строк звернення до суду за захистом свого порушеного права.

При зверненні з позовом до суду позивачем понесені судові витрати на загальну суму 1600 грн. Враховуючи те, що задоволено 27,58 % позовних вимог (2357,50 грн. від 8547,25 грн. складає 27,58%), то суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача суму понесених судових витрат в розмірі 441,28 грн. пропорційно до розміру задоволених позовних вимог (1600 грн. х 27,58% / 100).

Враховуючи встановлені судом обставини, підтверджені доказами дослідженими в судовому засіданні, оцінивши їх належність допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв’язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин, та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, оскільки не укладення замовником відповідного договору пайової участі до прийняття об’єкту містобудування до експлуатації та не сплата коштів пайового внеску до місцевого бюджету спричинили Новопсковській селищній раді збитки у вигляді упущеної вигоди ( недоодержаного доходу), проте у розмірі, який був визначений судом.

Керуючись ст. ст. 2, 4, 10, 12, 13, 77-81, 89, 90, 141, 229, 258, 259, 263, 264, 265, 268, 273, 352, 354, 355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов керівника Старобільської місцевої прокуратури Луганської області в інтересах держави в особі Новопсковської селищної ради Новопсковського району Луганської області до ОСОБА_3 про стягнення збитків у вигляді упущеної вигоди задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, паспорт серії ЕЛ044589, виданий 10.01.2017Новопсковським РВ УДМС України в Луганській області, який проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, на користь Новопсковської селищної ради Новопсковського району Луганської області, код ЄДРПОУ 04335594, місцезнаходження: вул. Шкільна, 3, смт. Новопсков Луганської області, на розрахунковий рахунок 31510931700423, одержувач УК у Новопсковському районі/ОТГ смт. Новопсков, МФО804013, призначення платежу: «На створення і розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури смт. Новопсков, код доходу 50110000, упущену вигоду, причинену не укладанням договору про пайовий внесок забудовників об’єктів у розвиток і створення інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури смт. Новопсков у сумі 2357,50 грн. (дві тисячі триста п’ятдесят сім грн.. 50 коп.).

В задоволенні решти позовних вимог відмовити повністю.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, паспорт серії ЕЛ044589, виданий 10.01.2017Новопсковським РВ УДМС України в Луганській області, який проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, на користь Прокуратури Луганської області витрати по сплаті судового збору у сумі 441,28 грн. (чотириста сорок одна грн. 28 коп.), перерахувавши його на р/р 35211068000839, банк ДКСУ м. Київ, МФО820172, код ЄДРПОУ 02909921, код класифікації доходів бюджету – 2800.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку через Новопсковський районний суд Луганської області до Апеляційного суду Луганської області шляхом подачі в тридцятиденний строк з дня його проголошення апеляційної скарги.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження відповідно та в порядку і строки, визначені ст. 354 ЦПК України.

Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене).

Вступна та резолютивна частини рішення прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 14 березня 2018 року.

Повний текст рішення складено в нарадчій кімнаті 22.03.2018 р.

Суддя: В.В. Пронька