Постанова № 72895711, 21.03.2018, Апеляційний суд Кіровоградської області

ПОСТАНОВА

Іменем України

21 березня 2018 року м. Кропивницький

справа № 403/337/17

провадження № 22-ц/781/543/18

Апеляційний суд Кіровоградської області в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах: головуючої судді Авраменко Т.М.

суддів Суровицької Л.В., Чельник О.І.

за участю секретаря Бодопрост М.М.

учасники справи:

позивач – Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк»

представник позивача за довіреністю – ОСОБА_1

відповідач – ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Устинівського районного суду Кіровоградської області від 19 грудня 2017 року у складі судді Атаманової С.Ю. у справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

У липні 2017 року Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк» (далі – банк) звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Заочним рішенням Устинівського районного суду Кіровоградської області від 02 серпня 2017 року позов задоволено. Суд стягнув з ОСОБА_2 на користь банку заборгованість за кредитним договором (кредитна картка «Універсальна») в розмірі 41651 грн. 86 коп., яка складається з кредиту 3759 грн.19 коп., процентів 32433 грн.06 коп., пені 3000 грн.. штрафу 500 грн., штрафу 1959 грн.61 коп., та судові витрати в розмірі 1600 грн.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду ОСОБА_2 05 грудня 2017 року подала заяву про перегляд заочного рішення, в якій ставила питання про поновлення строку для подачі заяви про перегляд заочного рішення суду від 02 серпня 2017 року.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду ОСОБА_2 05 грудня 2017 року подала заяву про перегляд заочного рішення, в якій ставила питання про поновлення строку для подачі заяви про перегляд заочного рішення суду від 02 серпня 2017 року, при цьому посилалася на те, що в кінці жовтня 2017 року в приміщенні свого житлового будинку вона знайшла дві сторінки копії рішення Устинівського районного суду про стягнення з неї на користь «Приватбанку» коштів у сумі 43252 грн.86 коп., разом з тим особисто вона ні повісток до суду, ні копії заочного рішення не отримувала. Її чоловік через похилий вік та стан здоров’я, який викликаний атеросклеротичним кардіосклерозом, дисциркуляторною енцефалопатією 2 ступеню, яка проявляється в зниженні пам’яті, неможливості запам’ятовувати, усвідомлювати та передавати інформацію, не зміг їй пояснити, звідки взялося рішення суду. Судову повістку про виклик до суду вона не отримувала і була позбавлена можливості взяти участь у судовому засіданні у справі за позовом до неї, а також не отримала копію заочного рішення та не могла своєчасно оскаржити його. За її письмовою заявою в суді вона отримала копію рішення суду, ознайомившись з ним, зазначає, що кредитну картку у позивача не отримувала, договір не підписувала та вважає, що необхідно при новому розгляді справи призначити судово-почеркознавчу експертизу. Просила поновити їй строк для подання заяви про перегляд заочного рішення та скасувати заочне рішення. До заяви додала довідку лікарні про хворобу чоловіка (а.с.81-82).

Ухвалою Устинівського районного суду Кіровоградської області від 19 грудня 2017 року відмовлено ОСОБА_2 в поновленні процесуального строку для подачі заяви про перегляд заочного рішення, оскільки не встановлено поважних причин для поновлення процесуального строку, та залишено заяву про перегляд заочного рішення без розгляду. Суд дійшов висновку, що відповідач знала про дату, час та місце розгляду справи, отримала копію заочного рішення 05 серпня 2017 року, а заяву про перегляд заочного рішення подала 05 грудня 2017 року. Доводи відповідача, що її чоловік за станом здоров’я не міг передати їй інформацію про судове засідання та надходження копії рішення суду не підтверджене належними доказами, зокрема, належним медичним висновком, а довідка лікарні про стан здоров’я чоловіка відповідача не є достатнім доказом підтвердження зниження його пам’яті, неможливості передавати інформацію.

В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати ухвалу суду першої інстанції, поновити процесуальний строк для перегляду заочного рішення суду. Зазначає, що суд не взяв до уваги наведені нею в заяві про перегляд заочного рішення підстави пропуску строку на оскарження заочного рішення та надані докази на їх підтвердження. Також нею були надані обґрунтовані пояснення неможливості участі в судовому засіданні під час розгляду позову банку. Суд формально підійшов до розгляду справи та відмовив в задоволенні її заяви. Також посилається на неправильність вирішення справи судом по суті позовних вимог та стягнення з неї грошових коштів на підстав кредитного договору, який вона не підписувала.

Апеляційне провадження відкрито 26 лютого 2018 року (а.с.140), розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін призначено на 21 березня 2018 року (а.с.145).

В засідання апеляційного суду учасники справи, повідомлені про час та місце розгляду справи під розписку (а.с.146,161), а також телефонограмою (а.с.159-160), не прибули.

Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час та місце розгляду справи , не перешкоджає розгляду справи (ч.2 ст.372 ЦПК України).

Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Розгляд справ за відсутності осіб, що беруть участь у справі та не повідомлені належним чином про час і місце розгляду справи, є порушенням основних засад судочинства, встановлених ст. 129 Конституції України, оскільки він позбавляє таких осіб реальної можливості здійснювати право захисту своїх прав, а суд – можливості повного та всебічного дослідження обставин справи на засадах змагальності.

Згідно з ч.1 ст.27, ч.3 ст.74 ЦПК України ( в редакції на час ухвалення заочного рішення) особи, які беруть участь у справі, зокрема, позивачі і відповідачі та їх представники, мають право брати участь у судових засіданнях, а суд зобов’язаний судові повістки про виклик у суд надіслати особам, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст. ст. 74,76 ЦПК України ( в редакції на час ухвалення заочного рішення) повістка про виклик до суду повинна бути завчасно вручена особі, яка викликається, під розписку, яка підлягає поверненню до суду із зазначенням часу одержання.

Пунктом 28.10 Інструкції з діловодства у судах, затвердженої наказом Державної судової

адміністрації України 17 грудня 2013 року № 173, передбачено, що до цивільної справи в хронологічному порядку підшиваються , зокрема, копія судової повістки про виклик у судове засідання згідно з ухвалою про відкриття провадження у справі. З такою судовою повісткою особам у справі направляються копія заяви з додатками та копія ухвали про відкриття провадження у справі, про що зазначається у змісті судової повістки.

Копія судової повістки про виклик до суду відповідача ОСОБА_2 на 02 серпня 2017 року на 8 год. 30 хв. в матеріалах справи відсутня.

Відповідач зазначала, що судову повістку про виклик до суду вона не отримувала. На а.с.68 є рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення 20 липня 2017 року уповноваженому «Денищак» без зазначення підстави вручення: за довіреністю чи члену сім’ї. На цьому повідомленні відсутня інформація про документ, який направлявся на адресу відповідача. Суд не звернув уваги, що прізвище відповідача є ОСОБА_2. З наявних у справі підписаних відповідачем документів вбачається, що відповідач при їх підписанні зазначає прізвище правильно «Денищик».

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії (ст.228 ЦПК України ( в редакції на час ухвалення заочного рішення).

Відмовляючи в поновленні строку на подання заяви про перегляд заочного рішення, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач отримала копію заочного рішення 05 серпня 2017 року (а.с.77), а заява до суду подана 05 грудня 2017 року, однак такий висновок суду не підтверджується матеріалами справи.

Дійсно на а.с.77 є рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, разом з тим дата його отримання зазначена «05.17», вручена уповноваженому «Денищак» без зазначення підстави вручення: за довіреністю чи члену сім’ї, прізвище відповідача є ОСОБА_2. На цьому повідомленні відсутня інформація про документ, який направлявся на адресу відповідача.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції належним чином не перевірив, чи дійсно відповідач ОСОБА_2 у встановленому законом порядку була повідомлена про дату, час та місце розгляду справи, а також ту обставину, коли та чи саме вона отримала адресовану їй копію заочного рішення суду.

За таких обставин ухвалу суду першої інстанції про відмову в поновленні строку на подання заяви про перегляд заочного рішення та залишення заяви без розгляду не можна визнати законною і обґрунтованою. Оскільки ухвала перешкоджає подальшому провадженню у справі, то відповідно до ст.379 ЦПК України вона підлягає скасуванню, а справу необхідно направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Доводи апеляційної скарги про розгляд по суті апеляційним судом заяви про перегляд заочного рішення не ґрунтуються на нормах процесуального права, оскільки відповідно ч.1 ст.284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте лише судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Керуючись п.6 ст.374,379,381,382,384 ЦПК України , суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Скасувати ухвалу Устинівського районного суду Кіровоградської області від 19 грудня 2017 року. Справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення 21 березня 2018 року повного тексту постанови в касаційному порядку у випадку, передбаченому ст.389 ЦПК України .

Головуюча суддя Т.М.Авраменко

Судді: Л.В.Суровицька

ОСОБА_3