Постанова № 72894982, 20.03.2018, Апеляційний суд Київської області

Справа № 361/5406/17 Головуючий у І інстанції Петришин Н. М.Провадження № 22-ц/780/1077/18 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_1Категорія 24 20.03.2018

ПОСТАНОВА

Іменем України

20 березня 2018 року м. Київ

Апеляційний суд Київської області

у складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:

головуючого судді Кашперської Т.Ц.,

суддів Фінагеєва В.О., Яворського М.А.,

за участю секретаря Шуляка Д.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Апеляційного суду Київської області цивільну справу за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна» на рішення Броварського міськрайонного суду Київської області, ухваленого в м. Бровари 07 грудня 2017 року у справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна» до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди у порядку регресу,-

заслухавши доповідь судді апеляційного суду, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, -

в с т а н о в и в :

У вересні 2017 року позивач ПАТ «СК «Провідна» звернувся до суду із позовом про відшкодування шкоди у порядку регресу, просив стягнути із відповідача на користь позивача суму відшкодування у розмірі 45843,90 грн. та судові витрати.

Заявлені вимоги мотивував тим, що 13 квітня 2016 року ним укладено договір добровільного комплексного автострахування із ОСОБА_3, згідно з яким страхова компанія прийняла на себе обов’язок відшкодувати збитки, що може зазнати страхувальник у результаті пошкодження, знищення або втрати його транспортного засобу. 30 вересня 2016 року у м. Києві сталася дорожньо-транспортна пригода за участі ОСОБА_3, вину в скоєнні якої встановлено постановою суду за ОСОБА_2

Виконуючи свої зобов’язання за укладеним договором страхування, ПАТ «СК «Провідна» виплатило суму страхового відшкодування за проведення відновлювального ремонту застрахованого автомобіля у розмірі 94843,90 грн., що підтверджується платіжними дорученнями. 24 травня 2017 року ПАТ «Українська пожежно-страхова компанія», в якій було застраховано цивільно-правову відповідальність ОСОБА_2, здійснило виплату страхового відшкодування на рахунок ПАТ «СК «Провідна» в розмірі 49000 грн.

Таким чином, відповідач зобов’язаний сплатити ПАТ «СК «Провідна» різницю між фактичним розміром шкоди і страховим відшкодуванням, яке було виплачено ПАТ «Українська пожежно-страхова компанія», що складає 45843,90 грн.

Рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 07 грудня 2017 року позов частково задоволено, стягнуто із ОСОБА_2 на користь ПАТ «СК «Провідна» відшкодування завданих збитків у розмірі 22323,90 грн. та судові витрати в розмірі 1400 грн.

Позивач ПАТ «СК «Провідна», не погоджуючись із рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 07 грудня 2017 року, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з’ясування обставин, що мають значення для справи, порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просив скасувати рішення суду першої інстанції про відмову у задоволенні іншої частини позовних вимог та ухвалити в цій частині нове рішення, яким повністю задовольнити позов.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, посилався на те, що висновки суду про часткове задоволення позову зроблені без належного дослідження доказів у справі та умов договору страхування. На підставі заяви на виплату страхового відшкодування позивачем виплачено страхове відшкодування в розмірі 89365,99 грн., а саме 65845,99 грн. на рахунок станції технічного обслуговування, та 23520 грн. шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог, що виникли до страхувальника по сплаті частини страхової премії за договором добровільного страхування наземного транспорту від 13 квітня 2016 року. Згідно страхового акту № 2 позивачем було проведено доплату страхового відшкодування у розмірі 5477,91 грн.

Таким чином, враховуючи, що позивач виплатив суму страхового відшкодування за проведення відновлювального ремонту застрахованого автомобіля у розмірі 94843,90 грн., а страховик відповідача відшкодував 49000 грн., з відповідача на підставі ст. 1194 ЦК України підлягає стягненню різниця між фактичним розміром шкоди і страховим відшкодуванням, що складає 45843,90 грн.

Відзивів на апеляційну скаргу не надійшло.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.

Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Рішення суду першої інстанції відповідає вказаним вимогам закону.

Задовольняючи частково позов ПАТ «СК «Провідна» про відшкодування шкоди, суд першої інстанції виходив із того, що до позивача як до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат перейшло право вимоги, яке страхувальник має до відповідача, і розмір фактично відшкодованих витрат, який понесла ПАТ «СК «Провідна» при оплаті страхового відшкодування ОСОБА_3, становить із урахуванням отриманого від ПАТ «Українська пожежно-страхова компанія» страхового відшкодування 22323,90 грн., які і підлягають стягненню із відповідача на користь позивача.

Колегія суддів погоджується із вказаними висновками суду першої інстанції, так як вони є обґрунтованими, відповідають обставинам справи і вимогам закону.

Із матеріалів справи колегія суддів вбачає, що 13 квітня 2016 року ПАТ «СК «Провідна» уклала із ОСОБА_3 строком на один рік договір добровільного комплексного автострахування: добровільного страхування наземного транспорту, водіїв і пасажирів від нещасних випадків на транспорті та відповідальності власників наземних транспортних засобів. Згідно умовам даного договору, застрахований транспортний засіб – Mersedes-Benz E 250 д.н.з. НОМЕР_1, загальний страховий платіж за договором 47040 грн., з яких платежі розбиваються на 4 рівні частини по 11760 грн. кожна, які мають бути сплачені по 25 квітня, 25 липня, 25 жовтня 2016 року та по 25 січня 2017 року включно.

Згідно п. 31.1 договору страхування, страхувальник має право на виплату страхового відшкодування при настанні страхового випадку на умовах договору; зобов’язаний сплачувати страховий платіж страховику у розмірах та в порядку, визначених у п. 26 договору; у разі настання страхового випадку, сплатити несплачені частини страхового платежу за договором у строк, передбачений п. 34.5 договору.

Згідно п. 34.5 договору страхування, у разі сплати страхового платежу частинами і настання страхового випадку до повної сплати страхувальником страхового платежу за договором вважається, що настав строк сплати усіх несплачених частин страхового платежу, які страхувальник повинен сплатити страховику протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем настання події. При цьому, якщо страхувальник не сплатив несплачені частини страхового платежу за договором у такий строк, страховик має право зменшити розмір страхового відшкодування (страхової виплати) на суму однієї або декількох несплачених частин страхового платежу, про що страховик повідомляє страхувальника та робить відповідну відмітку у страховому акті.

30 вересня 2016 року в м. Києві сталася дорожньо-транспортна пригода за участю застрахованого автомобіля НОМЕР_2, та в цей же день ОСОБА_3 повідомив про страхову подію ПАТ «СК «Провідна». На зворотньому боці заяви-повідомлення про страхову подію міститься здійснена страхувальником відмітка щодо неоплаченої частини страхового платежу «прошу вирахувати із суми страхового відшкодування» (а. с. 8).

Постановою Святошинського районного суду м. Києва від 20 жовтня 2016 року в скоєнні дорожньо-транспортної пригоди визнано винним відповідача ОСОБА_2 (а. с. 11), цивільно-правова відповідальність якого станом на 30 вересня 2016 року застрахована у ПАТ «Українська пожежно-страхова компанія» за полісом обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АЕ/6947304 (а. с. 10).

06 жовтня 2016 року ФОП ОСОБА_4 склав рахунок-фактуру № АС-00004434 за ремонтно-відновлювальні роботи автомобіля НОМЕР_2 на суму 89365,99 грн. (а. с. 13).

31 жовтня 2016 року ПАТ «СК «Провідна» складено страховий акт № НОМЕР_3, згідно якого загальна сума збитку за розрахунком спеціаліста складає 89365,99 грн., неоплачена частина страхової премії – 23520 грн., кінцева виплата – 65845,99 грн.

01 листопада 2016 року ПАТ «СК «Провідна» переведено на рахунок ФОП ОСОБА_4 65845,99 грн. оплати страхового відшкодування за платіжним дорученням № 0047093.

02 листопада 2016 року ФОП ОСОБА_4 склав рахунок-фактуру № АС-00004942 за ремонтно-відновлювальні роботи автомобіля НОМЕР_2 на суму 5477,91 грн. (а. с. 19).

21 листопада 2016 року ПАТ «СК «Провідна» складено страховий акт № НОМЕР_3, згідно якого загальна сума збитку за розрахунком спеціаліста складає 94843,90 грн., попередні виплати по транспортному засобу – 65845,99 грн. 01 листопада 2016 року, 23520 грн. – в рахунок погашення несплаченої частини договору. Кінцева виплата – 5477,91 грн.

22 листопада 2016 року ПАТ «СК «Провідна» переведено на рахунок ФОП ОСОБА_4 5477,91 грн. оплати страхового відшкодування за платіжним дорученням № 0050858.

06 березня 2017 року ПАТ «СК «Провідна» направило на адресу ПАТ «Українська пожежно-страхова компанія» заяву про відшкодування шкоди в порядку регресу/суброгації в розмірі 89365,99 грн., із яких останнім було відшкодовано 49000 грн.

Наведені обставини підтверджуються доказами, наявними в матеріалах справи.

Згідно ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

За правилами ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, зокрема шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Відповідно до ст. 993 ЦК України, ст. 27 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

За змістом ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатньої страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов’язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

З матеріалів справи вбачається, що страховиком ПАТ «СК «Провідна» виплачено страхове відшкодування страхувальнику ОСОБА_3 в розмірі 65845,99 грн. 01 листопада 2016 року та в розмірі 5477,91 грн. 22 листопада 2016 року, із яких 49000 грн. було відшкодовано позивачу страховою компанією відповідача, винного в настанні страхового випадку, які є лімітом відповідальності, визначеної ст. 9 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», та полісу обов’язкового страхування № АЕ/6947304, а отже суд першої інстанції зробив обґрунтований висновок, що різниця між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою повинна бути стягнута із відповідача.

Таким чином, суд першої інстанції, застосувавши до спірних правовідносин вимоги ст. ст. 993, 1191 ЦК України, стягнув із відповідача на користь позивача збитки в межах фактичних витрат, право на стягнення яких страховик отримав, виплативши страхове відшкодування за договором майнового страхування.

Колегія суддів враховує, що відповідачем ОСОБА_2 розмір страхового відшкодування не оспорюється.

Не ґрунтуються на вимогах закону і умовах договору страхування від 13 квітня 2016 року доводи апеляційної скарги про неврахування судом першої інстанції 23520 грн., які були зараховані позивачем в рахунок погашення несплаченої частини договору, виходячи із наступного.

Відповідно до ст. 601 ЦК України зобов’язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги.

Так, умовами п. 34.5 договору страхування передбачено можливість зменшення розміру страхового відшкодування (страхової виплати) за рахунок несплачених частин страхового платежу, які страхувальник повинен сплатити страховику протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем настання події.

Оскільки обидві вимоги є грошовими, вони вважаються однорідними.

Отже, виходячи із аналізу ст. 601 ЦК України та умов договору страхування, якщо сторони погодилися зменшити грошову вимогу страхувальника до страховика щодо виплати страхового відшкодування (страхової виплати) в частині несплачених частин страхового платежу, зобов’язання страхувальника в частині несплачених страхових платежів та зобов’язання страховика щодо виплати страхового відшкодування в такому ж розмірі вважаються припиненими.

Домовленість ОСОБА_3 та ПАТ «СК «Провідна» на таке зменшення та відповідна виплата страхового відшкодування підтверджується доказами, наявними в матеріалах справи – заявою ОСОБА_3 про страхову подію та страховими актами ПАТ «СК «Провідна», а також не заперечується самим позивачем, виходячи із змісту позову та апеляційної скарги.

Із цього вбачається, що сума збитку страховика в межах зарахування зустрічних однорідних вимог до фактичних витрат страховика не входить і відшкодуванню з боку відповідальної за збитки особи не підлягає.

Судом першої інстанції правильно враховано надані позивачем платіжні доручення на загальну суму 71323,90 грн. та присуджено до стягнення із відповідача ці фактичні витрати за вирахуванням виплаченої ПАТ «Українська пожежно-страхова компанія» 49000 грн., а всього 22323,90 грн.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не можуть бути підставою для скасування рішення суду.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції відповідає обставинам справи, ухвалене з дотриманням норм матеріального і процесуального права і не може бути скасоване з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 381, 382, 389 ЦПК України, суд, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна» залишити без задоволення.

Рішення Броварського міськрайонного суду Київської області, ухваленого в м. Бровари 07 грудня 2017 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий : Кашперська Т.Ц.

Судді : Фінагеєв В.О.

ОСОБА_5