Постанова № 72894963, 15.03.2018, Апеляційний суд Київської області

Справа № 381/4605/16-ц Головуючий у І інстанції Чернишова Є. Ю.Провадження № 22-ц/780/440/18 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_1Категорія 26 15.03.2018

ПОСТАНОВА

Іменем України

15 березня 2018 року апеляційний суд Київської області у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого судді - Верланова С.М.,

суддів - Приходька К.П., Савченка С.І.,

за участю секретаря - Вергелес О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за апеляційною скаргою публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» на рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області від 26 вересня 2017 року у справі за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки,

В С Т А Н О В И В :

У листопаді 2016 року публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» (далі – ПАТ КБ «ПриватБанк») звернулося до суду з указаним позовом, посилаючись на те, що 05 липня 2007 року між закритим акціонерним товариством комерційний банк «ПриватБанк», правонаступником якого є ПАТ КБ «ПриватБанк», і ОСОБА_2 був укладений кредитний договір № KIF0GA00003431, за умовами якого відповідачу надано кредит у розмірі 35 000 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 23,80% на рік на суму залишку за кредитом з кінцевим терміном повернення 05 липня 2017 року. З метою забезпечення виконання зобов’язань за кредитним договором 05 липня 2007 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_2 було укладено договір іпотеки № KIF0GA00003431, за умовами якого відповідач надав банку в іпотеку нерухоме майно: житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами, загальною площею 33,90 кв.м., та земельну ділянку площею 0,3208 га, які розташовані за адресою: Київська область, Фастівський район, с.Веприк, вул. Дачна, 13. Вказував, що згідно договору купівлі-продажу земельної ділянки право власності відповідача на вказану земельну ділянку виникає після отримання ним державного акта на право власності на землю. Умовами договору іпотеки від 05 липня 2007 року передбачено, що після реєстрації земельної ділянки та отримання відповідачем державного акта на неї буде оформлена заставна. Після реєстрації земельної ділянки та оформлення заставної іпотекодержателем у Державному реєстрі іпотек іпотекодавець і іпотекодержатель укладають договір про внесення змін до договору іпотеки. Проте відповідач своїх зобов’язань за договором іпотеки не виконав, державний акт на право власності на зазначену земельну ділянку не отримав та не отримав кадастровий номер на земельну ділянку, що є перешкодою для задоволення прав іпотекодержателя шляхом продажу предмета іпотеки.

Позивач вказував, що рішенням Фастівського міськрайонного суду від 24 лютого 2015 року задоволено позовні вимоги ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_2 та в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № KIF0GA00003431 від 05 липня 2007 року у розмірі 35 000 доларів США звернуто стягнення на предмет іпотеки: житловий будинок по вул.Дачна, 13 у с.Веприк Фастівського району Київської області, шляхом продажу вказаного предмета іпотеки ПАТ КБ «ПриватБанк» з укладанням від імені ОСОБА_2 договору купівлі-продажу з іншою особою-покупцем з отриманням витягу з Державного реєстру права власності, наданням ПАТ КБ «ПриватБанк» всіх необхідних повноважень, необхідних для здійснення продажу, а також виселено відповідачів зі зняттям їх з реєстраційного обліку.

З урахуванням уточнення позовних вимог, позивач просив звернути стягнення на земельну ділянку площею 0,3208 га, яка розташована за адресою: Київська область, Фастівський район, с. Веприк, вул. Дачна, 13, шляхом продажу предмету іпотеки на підставі договору іпотеки № KIF0GA00003431 від 05 липня 2007 року ПАТ КБ «ПриватБанк» з укладанням від імені ОСОБА_2 договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, а також надання ПАТ КБ «ПриватБанк» всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу. Визнати за ПАТ КБ «ПриватБанк» в особі Фастівського головного регіонального управління ПАТ КБ «ПриватБанк» право на отримання на ім’я ОСОБА_2 кадастрового номеру та державного акта на право власності на вказану земельну ділянку, яка придбана ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу житлового будинку та земельної ділянки від 14 квітня 2000 року. Зобов’язати відділ Державного комітету України із земельних ресурсів в Полтавському районі видати ПАТ КБ «ПриватБанк» на ім’я ОСОБА_2 кадастровий номер та державний акт на право власності на вказану земельну ділянку.

Рішенням Фастівського міськрайонного суду Київської області від 26 вересня 2017 року у задоволенні позову ПАТ КБ «ПриватБанк» відмовлено.

В апеляційній скарзі ПАТ КБ «ПриватБанк»просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити його позов, посилаючись на неповне з’ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права. Скаргу мотивує тим, що судом першої інстанції не враховано, що відповідно до чинного законодавства при зверненні стягнення на будівлю, яка є предметом іпотеки, також підлягає зверненню стягнення й на земельну ділянку, на якій розташована ця будівля. Також вказує, що суд першої інстанції не врахував, що є рішення суду про звернення стягнення на предмет іпотеки – житловий будинок, який розташований на спірній земельній ділянці, а тому вважає, що банк має право на отримання документів на земельну ділянку для забезпечення права на продаж предмета іпотеки.

Сторони в судове засідання не з`явилися, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується зворотніми повідомленнями про вручення поштових відправлень.

Зважаючи на вимоги ч.2 ст.372 ЦПК України, якою передбачено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, колегія суддів визнала неявку сторін такою, що не перешкоджає апеляційному розгляду справи.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до пункту 9 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України, нова редакція якого на брала чинності 15 грудня 2017 року, справи у судах апеляційної інстанції, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому діючою редакцією ЦПК України.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог ПАТ КБ «ПриватБанк», суд першої інстанції виходив із того, що у договорі іпотеки від 05 липня 2007 року відсутня домовленість сторін щодо передачі відповідачем банку в іпотеку спірної земельної ділянки як самостійного предмету іпотеки, а тому суд дійшов висновку про відсутність підстав для звернення стягнення на земельну ділянку. Суд зазначив, що згідно вимог чинного законодавства право власності на земельну ділянку виникає після державної реєстрації. Відповідно до договору іпотеки від 05 липня 2007 року ОСОБА_3 не передав банку в іпотеку права на земельну ділянку, а лише зобов’язався укласти додаткову угоду з іпотекодержателем після отримання державного акта на право власності на земельну ділянку, відповідно до якої земельна ділянка має стати предметом іпотеки. Крім того, позивач просить визнати за ним право на отримання на ім’я іншої особи правовстановлюючий документ, що не відповідає передбаченим законодавством способам захисту порушеного права.

Такі висновки суду першої інстанції є правильними й такими, що ґрунтуються на матеріалах справи та вимогах закону.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 05 липня 2007 року між закритим акціонерним товариством комерційний банк «ПриватБанк», правонаступником якого є ПАТ КБ «ПриватБанк», і ОСОБА_2 був укладений кредитний договір № KIF0GA00003431, за умовами якого відповідачу надано і кредит у розмірі 35 000 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 23,80% на рік на суму залишку за кредитом з кінцевим терміном повернення 05 липня 2017 року.

З метою забезпечення виконання зобов’язань за кредитним договором 05 липня 2007 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_2 укладено договір іпотеки №KIF0GA00003431, предметом якого є житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами, загальною площею 33,90 кв.м., житловою площею 26,60 кв.м., який розташований за адресою: Київська область, Фастівським р-н, с. Веприк, вул. Дачна, буд.13 та належить відповідачу на підставі договору купівлі - продажу будинку від 14 квітня 2000 року.

У порушення умов кредитного договору відповідачем не повернуто в повному обсязі кредитні кошти, внаслідок чого станом на 24 жовтня 2016 року утворилась заборгованість у розмірі 120 071 грн. 31 коп., яка складається із заборгованості за кредитом у розмірі 36 4010 грн. 62 коп, заборгованості за процентами у розмірі 37 342 грн. 22 коп., заборгованості по комісії у розмірі 2 542 грн. 52 коп. та пені у розмірі 43 777 грн. 95 коп..

Рішенням Фастівського міськрайонного суду від 24 лютого 2015 року задоволено позовні вимоги ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_2 та звернуто стягнення на будинок загальною площею 33,90 кв. м., житловою площею 26,60 кв.м., що розташований за адресою: Київська обл., Фастівський район, с. Веприк, вул. Дачна, 13, шляхом продажу вказаного предмета іпотеки ПАТ КБ «ПриватБанк» з укладенням від свого імені договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, з реєстрацією правочину купівлі-продажу предмету іпотеки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, з отриманням кадастрового номеру земельної ділянки, з отриманням дублікатів правовстановлюючих документів на нерухомість у відповідних установах, підприємствах або організаціях незалежно від форми власності та підпорядкування, з можливістю здійснення ПАТ КБ «ПриватБанк» всіх передбачених нормативно-правовими актами держави дій, необхідних для продажу іпотеки. Виселено ОСОБА_2 та інших осіб, які зареєстровані та/або проживають у вказаному будинку, що розташований за адресою: Київська обл., Фастівський район, с. Веприк, вул.Дачна, 13.

Рішенням апеляційного суду Київської області від 20 грудня 2016 року рішення Фастівського міськрайонного суду від 24 грудня 2015 року змінено, визначено початкову ціну предмета іпотеки у розмірі 51 000 грн.

Обґрунтовуючи вимоги позову ПАТ КБ «ПриватБанк» зазначало, що 05 липня 2007 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_2 було укладено договір іпотеки № KIF0GA00003431, за умовами якого відповідач передав банку в іпотеку неналежне йому на праві власності нерухоме майно: житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами та земельну ділянку площею 0,3208 га з цільовим призначенням для обслуговування житлового будинку і ведення особистого підсобного господарства, що розташовані за адресою: Київська обл., Фастівський район, с. Веприк, вул.Дачна,13. Однак позивач позбавлений можливості реалізувати своє право звернення стягнення на предмет іпотеки - земельну ділянку у рахунок погашення заборгованості за кредитним договором, оскільки ОСОБА_2 всупереч покладених на нього зобов’язань за договором іпотеки, не зареєстрував право власності на земельну ділянку та не отримав державний акт на право власності на земельну ділянку.

Разом з тим, відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України «Про іпотеку» іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду. До іпотеки, яка виникає на підставі закону або рішення суду, застосовуються правила щодо іпотеки, яка виникає на підставі договору, якщо інше не встановлено законом. Взаємні права і обов'язки іпотекодавця та іпотекодержателя за іпотечним договором виникають з моменту його нотаріального посвідчення. У разі іпотеки, яка виникає на підставі закону або рішення суду, взаємні права і обов'язки іпотекодавця та іпотекодержателя виникають з дня вчинення відповідного правочину, на підставі якого виникає іпотека, або з дня набрання законної сили рішенням суду.

По справі встановлено, що 05 липня 2007 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_2 укладено договір іпотеки №KIF0GA00003431, предметом якого є надання іпотекодавцем в іпотеку нерухомого майна, зазначеного у пункті 35.3 цього договору, в забезпечення виконання зобов’язань іпотекодавця перед іпотекодержателем, в силу чого іпотекодержатель має право в разі невиконання іпотекодавцем зобов’язань, забезпечених іпотекою, одержати задоволення за рахунок переданого в іпотеку предмета іпотеки.

Відповідно пункту 35.3 договору іпотеки, в забезпечення виконання зобов’язань за кредитним договором іпотекодавець передав в іпотеку: житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами, загальною площею 33,90 кв.м., житловою площею 26,60 кв.м. який розташований за адресою: Київська область, Фастівським р-н, с. Веприк, вул. Дачна, буд.13 та належить відповідачу на підставі договору купівлі - продажу будинку від 14 квітня 2000 року.

Згідно з пунктом 35.4 договору іпотеки, іпотека за цим договором поширюється на земельну ділянку загальною площею 0,3208 га з цільовим призначенням для обслуговування житлового будинку і ведення особистого підсобного господарства, що розташована за адресою: Київська обл., Фастівський район, с. Веприк, вул.Дачна,13, на якій розташований предмет іпотеки.

Сторони домовилися, що ця земельна ділянка після отримання іпотекодавцем державного акта про право власності на земельну ділянку в 10-ти денний термін буде передана ним в іпотеку шляхом укладання додаткового договору іпотеки.

Судом першої інстанції встановлено, що на підставі договору іпотеки приватним нотаріусом Фастівського районного нотаріального округу 05 липня 2007 року у Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна зареєстровано запис за реєстраційним номером 2292 про заборону відчуження житлового будинку 13 за адресою: Київська обл., Фастівський р-н., с. Веприк, вул.Дачна, який є предметом іпотеки.

Відповідно до ч. 5 ст. 6 Закону України «Про іпотеку», якщо в іпотеку передається земельна ділянка, на якій розташовані будівлі (споруди), які належать іпотекодавцю на праві власності, така земельна ділянка підлягає передачі в іпотеку разом з будівлями (спорудами), на якій вони розташовані.

Тобто, іпотека на земельну ділянку, на якій розташована відповідна будівля або споруда, виникає лише при передачі цієї земельної ділянки в іпотеку. Для виникнення іпотеки на земельну ділянку необхідно, щоб сторони вчинили для цього певні дії, а саме, іпотекодавець має передати, а іпотекодержатель має прийняти земельну ділянку в іпотеку.

Матеріали справи не містять доказів, що ПАТ КБ «ПриватБанк» уклав з ОСОБА_3 додаткову угоду до договору іпотеки від 05 липня 2007 року, за умовами якої відповідач передав банку в іпотеку земельну ділянку загальною площею 0,3208 га з цільовим призначенням для обслуговування житлового будинку і ведення особистого підсобного господарства, що розташована за адресою: Київська обл., Фастівський район, с. Веприк, вул.Дачна,13

Отже, установивши, що відповідно до договору іпотеки від 05 липня 2007 року ОСОБА_3 не передав банку в іпотеку земельну ділянку, а лише зобов’язався укласти додаткову угоду з банком після отримання державного акта на право власності на земельну ділянку, відповідно до якої вона має стати предметом іпотеки, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволені позову ПАТ КБ «ПриватБанк» про звернення стягнення на спірну земельну ділянку, оскільки вона на є предметом іпотеки.

Тому доводи апеляційної скарги про те, що при зверненні стягнення на будівлю, яка є предметом іпотеки, також підлягає зверненню стягнення й на земельну ділянку, на якій розташована ця будівля, не заслуговують на увагу з наведених вище підстав.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволені позовних вимог про визнання за ПАТ КБ «ПриватБанк» право на отримання на ім’я відповідача кадастрового номера та державного акта на право власності на земельну ділянку, оскільки це не відповідає передбаченим законодавством способам захисту порушеного права.

Оскільки вимога ПАТ КБ «ПриватБанк» про зобов’язання відділ державного комітету України із земельних ресурсів в Полтавському районі видати ПАТ КБ «ПриватБанк» на ім’я ОСОБА_2 кадастровий номер та державний акт на право власності на земельну ділянку є похідною вимогою від позовних вимог банку, у задоволені яких судом відмовлено, то колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку відмову у її задоволені.

Відповідно до ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, судом повно з’ясовано обставини справи та додержано вимоги матеріального і процесуального права, а тому це рішення суду відповідно до 375 ЦПК України необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу – без задоволення, оскільки доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст.367, 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд Київської області у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» залишити без задоволення.

Рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області від 26 вересня 2017 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий

Судді