Постанова № 72894882, 20.03.2018, Апеляційний суд Київської області

Справа № 357/8368/17 Головуючий у І інстанції Цуранов А.Ю.Провадження № 22-ц/780/1435/18 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_1Категорія 26 20.03.2018

ПОСТАНОВА

Іменем України

20 березня 2018 року м. Київ

Апеляційний суд Київської області в складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:

головуючого суддіОСОБА_1, суддів:ОСОБА_2, ОСОБА_3,за участю секретаряОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою представника Білоцерківського районного споживчого товариства ОСОБА_5 на ухвалу Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 16 січня 2018 року у справі за позовом Білоцерківського районного споживчого товариства до ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за договором оренди та за зустрічною позовною заявою ОСОБА_6 до Білоцерківського районного споживчого товариства про визнання недійсним договору оренди, -

В С Т А Н О В И В:

У липні 2017 року Білоцерківське районне споживче товариство звернулося до суду з позовом до ОСОБА_6 про визнання недійсним договору оренди.

16 січня 2018 року місцевим судом в судовому засіданні протокольно прийнято до розгляду зустрічну позовну заяву ОСОБА_6 до Білоцерківського районного споживчого товариства про визнання недійсним договору оренди.

У ході розгляду даної справи представник відповідача ОСОБА_7 за первісним позовом подав заяву про призначення по справі судової почеркознавчої експертизи.

Представники позивача ОСОБА_8, ОСОБА_5 в судовому засіданні 10 січня 2018 року щодо заявленого клопотання покладались на розсуд суду, зазначивши, що в них зберігається один примірник договору оренди нежитлового приміщення № 182 від 01.08.2015 року, який також є і у відповідача.

Ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 16 січня 2018 року, призначено судово-почеркознавчу експертизу, провадження у справі зупинено на час проведення експертизи.

В апеляційній скарзі Білоцерківське районне споживче товариство просить скасувати ухвалу суду першої інстанції, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції в новому складі, посилаючись на порушення судом норм процесуального права.

Вказує на те, що зупинення провадження по справі порушує право на справедливий та неупереджений суд упродовж розумного строку та порушення законного та гарантованого Конституцією України права на судовий захист.

Крім того, вказує на те, що судом першої інстанції в порушення норм процесуального законодавства поза межами процесуальних строків було прийнято до провадження зустрічний позов і у зв»язку з цим безпідставно призначено судову експертизу.

Ухвалою суду від 23 лютого 2018 року відкрито апеляційне провадження у справі та надано учасникам справи строк для подачі відзиву на апеляційну скаргу до 07 березня 2018 року.

05 березня 2018 року до суду апеляційної інстанції надіслано відзив на апеляційну скаргу представника ОСОБА_6 – ОСОБА_7, який зареєстровано в суді 12 березня 2018 року.

У відзиві представник відповідача просить відмовити Білоцерківському районному споживчому товариству у задоволенні апеляційної скарги, ухвалу місцевого суду залишити без змін.

При цьому, зазначає, що ОСОБА_6 - відповідач за первісним позовом (позивач за зустрічним) не погоджується із доводами апелянта та вважає їх надуманими та такими, що не відповідають дійсним обставинам справи, оскільки стороною у справі не визнається факт укладення оспорюваного правочину (договору оренди), а отже, розгляд даної справи без дослідження питання, щодо виконавця підпису орендаря - є не можливим, так як в обґрунтування заперечень щодо заявлених позовних вимог, ОСОБА_6 посилається саме на дану обставину.

Натомість, оскаржувана ухвала постановлена у чіткій відповідності до вимог чинного ЦПК України, оскільки для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання, без яких встановити відповідні обставини неможливо (ч. 1 ст. 103 ЦПК України).

Заслухавши доповідь судді – доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, за клопотанням представника відповідача ОСОБА_6 - ОСОБА_7 ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 16 січня 2018 року «з метою вирішення питання – чи виконаний підпис в графі підписи сторін «від орендаря: ОСОБА_6І.» договору оренди нежитлового приміщення №182 від 01.08.2015 року ОСОБА_6, чи іншою особою?», призначено у справі судово-почеркознавчу експертизу, виконання якої доручено експертам Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, а провадження у справі зупинено на час проведення експертизи.

Відповідно до п.5 ч.1 ст. 252 ЦПК України суд може за заявою особи, яка бере участь у справі, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках призначення судом експертизи.

Зупинення провадження у справі – це тимчасове припинення судом процесуальних дій, що викликане об’єктивними, що не залежать від суду обставинами, які перешкоджають подальшому рухові процесу у справі.

Статтею 12 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. При цьому, суд має сприяти учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

Згідно ч.6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ч.1 ст. 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:

1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи,необхідні спеціальні знання усфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;

2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.

Статтею 1 Закону України «Про судову експертизу» передбачено, що судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні органів досудового розслідування чи суду.

Висновок експерта є одним із видів доказів і має відповідати критеріям належності і допустимості доказів. Тому розглядаючи клопотання про призначення експертизи суд має його задовольнити саме у випадку, якщо обставини, про з'ясування яких заявлене клопотання, мають значення для справи та якщо їх з'ясування потребує спеціальних знань у галузі науки, мистецтва, техніки, ремесла тощо та лише для встановлення даних, які входять в предмет доказування у справі. Експертиза не може стосуватися тлумачення і застосування правових норм. Суди не повинні ставити судовому експерту питання правового характеру, які повинні вирішуватися самим судом, тобто експерту можна ставити лише питання факту, а не правової оцінки.

Як зазначає Пленум ВС України у постанові N 5 від 12.06.2009 р. "Про застосування норм цивільного процесуального законодавства, що регулюють провадження у справі до судового розгляду", висновок експертизи може бути доказом у справі лише в тому разі, коли експертиза була проведена на підставі ухвали суду відповідними судово- експертними установами. Як експерт може залучатися особа, яка відповідає вимогам, установленим Законом України "Про судову експертизу", і внесена до Державного реєстру атестованих судових експертів.

Аналізуючи встановлені у справі обставини та беручи до уваги той факт, що стороною у справі не визнається факт укладення оспорюваного правочину (договору оренди), колегія суддів вважає, що суд дійшов правильного висновку про необхідність призначення по справі судової почеркознавчої експертизи та зупинення провадження у справі відповідно до п.5 ч.1 ст.252 ЦПК України, оскільки для проведення судової почеркознавчої експертизи необхідний тривалий період часу.

Отже, посилання апелянта в апеляційній скарзі на те, що суд першої інстанції, зупиняючи провадження у справі, не врахував вимоги статті 210 ЦПК України щодо строків розгляду справи, не заслуговують на увагу з наведених вище підстав.

Крім того, доводи апеляційної скарги, які зводяться до заперечень проти зустрічного позову по суті, подачу зустрічної позовної заяви з порушенням норм Цивільного процесуального кодексу мають бути розглянуті судом під час вирішення спору по суті і на вирішення питання щодо правомірності призначення експертизи та зупинення провадження по справі теж не впливають.

Під час призначення експертизи, не зважаючи на доводи апеляційної скарги, суд першої інстанції дотримався вимог п. 9 ч. 1 ст. 253 ЦПК України щодо строків зупинення провадження, оскільки провадження зупинено судом на час проведення експертизи.

Інші доводи апеляційної скарги, як такі, що не мають правового підґрунтя, наведених висновків суду теж не спростовують і не можуть бути підставою для скасування ухвали суду першої інстанції, колегія суддів теж відхиляє.

За таких обставин, колегією суддів встановлено, що, постановляючи ухвалу про призначення експертизи та зупинення провадження у даній справі, судом першої інстанції не допущено порушень закону, а тому відповідно до ст.375 ЦПК України апеляційний суд залишає скаргу без задоволення, а ухвалу суду без змін, так як судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.

Керуючись ст. ст. 374, 375, 382 ЦПК України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу представника Білоцерківського районного споживчого товариства ОСОБА_5 залишити без задоволення.

Ухвалу Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 16 січня 2018 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий: Р.В. Березовенко

Судді: В.І. Олійник

ОСОБА_3