Рішення № 72894135, 16.03.2018, Баришівський районний суд Київської області

Справа № 355/1177/17

Провадження № 2/355/26/18

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 березня 2018 року Баришівський районний суд Київської області в складі

головуючого судді Литвиненко О.Л.

за участю секретаря Лунгул Т.А.

за участю представника позивача по первісному позову та представника відповідача по зустрічному позову ОСОБА_1

за участю представників відповідача по первісному позову та представників позивача по зустічному позову ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в смт. Баришівка Київської області цивільну справу за первісним позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6, Баришівського бюро технічної інвентаризації, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Подільська сільська рада Баришівського району Київської області про скасування державної реєстрації прав власності на нерухоме майно та за зустрічним позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_5, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: Комунальне підприємство «Баришівське бюро технічної інвентаризації», Подільська сільська рада Баришівського району Київської області, приватний нотаріус Баришівського районного нотаріально округу ОСОБА_7 про визнання договору купівлі – продажу удаваним та застосування наслідків удаваності угоди.

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_5 звернувся до суду з первісним позовом, мотивуючи його тим, що 22.09.1998 року між позивачем та ОСОБА_6 укладено договір купівлі-продажу житлового будинку по вул. Покровська (Леніна), 15-а в с. Поділля Баришівського району Київської області. Вказаний житловий будинок належав ОСОБА_6 на підставі свідоцтва про право власності , виданого 18.09.1998 року Подільською сільською радою , зареєстрованого в Баришівському БТІ за № 14. 22.09.1998 року право власності на вказане домоволодіння зареєстровано в Баришівському БТІ. Після укладання вказаного договору між сторонами було досягнуто згоди про можливість подальшого викупу нею зазначеного домоволодіння, а також тимчасового безоплатного її проживання за вказаною адресою. 15.06.2017 року відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно позивачу стало відомо, що спірний житловий будинок був відчужений 13.06.2017 року. Вважає, що ОСОБА_6 незаконно приватизувала земельну ділянку площею 0,575 га , яка розташована по вул. Леніна, 15-а в с. Поділля Баришівського району Київської області. Реєстрація права власності за ОСОБА_6 порушує права позивача як власника, вважає, що рішення про державну реєстрацію права власності за ОСОБА_6 на житловий будинок та земельну ділянку повинно бути скасовано. В заявленому позові просить суд скасувати запис в реєстрі реєстрації прав власності на нерухоме майно щодо реєстрації за ОСОБА_6 права власності на нерухоме майно , зареєстрованого за адресою: вул. Покровська (Леніна),15-а в с. Поділля Баришівського району Київської області , реєстраційний номер 1275519232202.

Позивачка ОСОБА_6 звернулась до суду із зустрічним позовом , мотивуючи його тим, що вона є власником житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами по вул. Покровська (Леніна),15-а в с. Поділля Баришівського району Київської області на підставі свідоцтва про право власності, виданого 18.09.1998 року Подільською сільською радою , зареєстрованого в Баришівському БТІ 18.09.1998 року за № 14. Згідно запису земельно-шнурової книги Подільської сільської ради даний житловий будинок був побудований батьками позивачки в 1972 році і розташований на земельній ділянці , яка передана їй у приватну власність на підставі рішення виконкому Подільської сільської ради. У вересні 1998 року дочка позивачки – ОСОБА_8 домовилась зі ОСОБА_5 про те, що він позичить їй гроші , але тільки за умови , що він отримає як забезпечення нерухоме майно до повернення йому позики у розмірі 3000 доларів США. 22.09.1998 року позивачка підписала договір купівлі-продажу, хоча підстав для його укладення не було. Воля сторін в даному правочині була спрямована на отримання безвідсоткової позики. Після підписання вказаного договору ОСОБА_5 позивачка не бачила більше 20 років. Всі ці роки ОСОБА_6 за власні кошти утримувала будинок та земельну ділянку. 17.05.2017 року дочка повернула відповідачу частину позичених коштів у розмірі 2000 доларів США. Залишок позиченої суми в розмірі 1000 доларів США неодноразового намагалась повернути ОСОБА_5. Вважає, що ОСОБА_5 не має наміру повертати будинок . В заявленому зустрічному позові просить суд визнати удаваним правочином договір купівлі-продажу , укладений між ОСОБА_6 та ОСОБА_5, який посвідчений 22.09.1998 року державним нотаріусом Баришівської державної нотаріальної контори ОСОБА_7 та зареєстрований за № 2-3271, встановити, що ОСОБА_6 (як позичальник) та ОСОБА_5 (як позикодавець) 22.09.1998 року уклали договір безвідсоткової позики, встановити до відносин між ОСОБА_6 і ОСОБА_5 правила, що регулюють угоду безвідсоткової позики та стягнути з відповідача сплачений судовий збір.

Ухвалою Баришівського районного суду Київської області від 20.12.2017 року прийнято до спільного розгляду з первісним позовом зустрічний позов та зустрічний позов ОСОБА_6 до ОСОБА_5, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: Комунальне підприємство «Баришівське бюро технічної інвентаризації», Подільська сільська рада Баришівського району Київської області, приватний нотаріус Баришівського районного нотаріально округу ОСОБА_7 про визнання договору купівлі – продажу удаваним та застосування наслідків удаваності угоди об’єднано в одне позовне провадження з первісним позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6, Баришівського бюро технічної інвентаризації, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Подільська сільська рада Баришівського району Київської області про скасування державної реєстрації прав власності на нерухоме майно.

Представник позивача по первісному позову та представника відповідача по зустрічному позову ОСОБА_1 в судовому засіданні підтримав поданий до суду первісний позов, зустрічний позов не визнав та пояснив суду, що у вересня 1998 році ОСОБА_6 запропонувала ОСОБА_5 купити в неї будинок в с. Поділля Баришівського району Київської області, оскільки хотіла поїхати жити до дочку закордон. 22.09.1998 року сторони по справі уклали договір купівлі-продажу житлового будинку та ОСОБА_6 особисто отримала від позивача 8980 гривень оговорену суму за будинок. Вказаний договір був зареєстрований Баришівським БТІ. ОСОБА_6 поросила ОСОБА_5 про її відстрочку у виселенні з будинку, поки не вирішити всі питання по переїзду. Коли ОСОБА_5 приїжджав до ОСОБА_6, то були весь час причини для відстрочення виселення. Вважає, що підставами для скасування запису в реєстрі реєстрації прав власності на нерухоме майно щодо реєстрації за ОСОБА_6 права власності на нерухоме майно , зареєстрованого за адресою: вул. Покровська (Леніна),15-а в с. Поділля Баришівського району Київської області є наявний договір купівлі-продажу, укладений між сторонами 22.09.1998 року та у відповідності до ст. 30 ЗК України оскільки позивач придбав будинок, то він має право на земельну ділянку. Вважає зустрічний позов безпідставним, наявні в розписки до розгляду даної справи не відносяться. Просив суд задовольнити первісний позов, а в задоволенні зустрічних вимог відмовити.

Представник відповідачки по первісному позову та представник позивачки по зустрічному позову ОСОБА_2 в судовому засіданні заявлений первісний позов не визнала, підтримала поданий зустрічний позов та пояснила суду, що у ОСОБА_6 є правовстановлюючі документи на будинок та землю по вул. Покровська (Леніна),15-а в с. Поділля Баришівського району Київської області. Вказаний будинок в 1972 році побудували її батьки. ОСОБА_6 нікуди не збиралась переїжджати. Із ОСОБА_5 позивачка по зустрічному позову ОСОБА_6 знайома не була, все відбувалось через її дочку ОСОБА_8. Правочин має бути спрямований на реальне настання наслідків. Вважає, що між сторонами укладено договір позики, а передане майно як застава для повернення коштів. Домовленості були між ОСОБА_5 та ОСОБА_8 про те, що ОСОБА_8 зобов»язувалась повернути кошти, а ОСОБА_5 повернути майно. Замість договору купівлі-продажу , сторони уклали договір поруки. Вважає, що підставою і умовою здійснення поруки є наявні розписки. 1998 році ОСОБА_5 позичив ОСОБА_8 суму коштів в розмірі 3000 доларів США. В договорі купівлі-продажу зазначена ціна будинку 8980 гривень, що на той час фактично становило 3000 доларів США. ОСОБА_5 відмовився від отримання залишку коштів від ОСОБА_8. Просила суд відмовити в задоволенні первісного позову та задовольнити зустрічний позов.

Представник відповідачки по первісному позову та представник позивачки по зустрічному позову ОСОБА_4 в судовому засіданні заявлений первісний позов не визнав, підтримав поданий зустрічний позов та пояснення надані представником ОСОБА_2 Пояснив суду, що ОСОБА_6 не мала наміру переїжджати з с. Поділля Баришівського району Київської області, оскільки проживала разом зі своєю матір»ю та з ОСОБА_4, ОСОБА_3. Грошові кошти від продажу будинку ОСОБА_6 не отримувала. Заяв про виселення з будинку ввід ОСОБА_5 з 1998 року не було. ОСОБА_5 не приїжджав до будинку, не перевіряв стан майна, не приймав участі в утриманні будинку. Просив суд відмовити в задоволенні первісного позову та задовольнити зустрічний позов.

Представник відповідачки по первісному позову та представник позивачки по зустрічному позову ОСОБА_3 в судовому засіданні заявлений первісний позов не визнав, підтримав поданий зустрічний позов та пояснення надані представником ОСОБА_2 Пояснив суду, що ОСОБА_5 не мав наміру переоформляти спірний будинок, він позичив 3000 доларів США з умовою, що ОСОБА_8 поверне йому грошові кошти. У 2017 році частину коштів у розмірі 2000 доларів США ОСОБА_5 було повернуто, а 1000 доларів США вони намагались віддати, але ОСОБА_5 вимагав більше, тому не змогли дійти з ним згоди. Просив суд відмовити в задоволенні первісного позову та задовольнити зустрічний позов.

Представник третьої особи по первісному та по зустрічному позову ОСОБА_9 у судовому засіданні первісний позов не визнав , а визнав зустрічний позов та пояснив суду, що договір купівлі-продажу був укладений між сторонами 20 років тому. Подільській сільські раді про даний договір відомо не було. В погосподарській книзі власником житлового будинку та земельної ділянки значиться ОСОБА_6 ОСОБА_5 не приймав участі в догляді за будинком і земельної ділянки, податки за землю не сплачував. Весь в даному будинку проживала ОСОБА_10.

Представник відповідача по первісному позову та третя особа по зустрічному позову Комунального підприємства "Баришівського БТІ " у судове засідання не з’явився, про день та місце розгляду справи увідомлений своєчасно та належним чином. До суду від начальника бюро надійшла заява про проведення розгляду справи у відсутність їх представника, що дає суду підстави для розгляду справи та ухвалення рішення у відсутність представника відповідача по первісному позову та третьої особи по зустрічному позову по справі.

Третя особа по зустрічному позову приватний нотаріус Баришівського районного нотаріально округу ОСОБА_7у судовому засіданні пояснила суду, що вона посвідчувала договір купівлі – продажу від 22.09.1998 року , який укладений між ОСОБА_5 та ОСОБА_6. Вона як нотаріус готує договір, а сторони самостійно визначаються з передачею грошових коштів та розраховуються як до так і після укладення договору, не обов»язкового у її присутності.

Заслухавши пояснення представника позивача по первісному позову та представника відповідача по зустрічному позову , представників відповідача по первісному позову та представників позивача по зустічному позову, представника третьої особи по первісному та по зустрічному позову, третьої особи по зустрічному позову, дослідивши матеріали справи, суд вважає заявлений первісний позов не обґрунтованим та таким, що підлягає , що не підлягає до задоволення, а зустрічний позов обґрунтованим та таким, що підлягає до задоволення у повному обсязі.

Судом встановлено, що 22.09.1998 року ОСОБА_6 та ОСОБА_5 уклали договір купівлі-продажу серії ААН № 470417, який посвідчений державним нотаріусом Баришівської державної нотаріальної контори ОСОБА_7 , зареєстрований в реєстрі за № 2-3271, згідно якого ОСОБА_6 продала, а ОСОБА_5 купив житловий будинок з господарськими будівлями по вул. Леніна, 15а в с. Поділля Баришівського району Київської області, продаж вчинено 8980 гривень, які покупець сплатив продавцю до підписання цього договору. 22.09.1998 року Баришівським БТІ домоволодіння по вул. Леніна, 15-а в с. Поділля Баришівського району Київської області зареєстровано за ОСОБА_5 в реєстрову книгу № 1 справа № 14.

Згідно довідки Подільської сільської ради Баришівського району Київської області № 137 від 30.05.2017 року , виданої ОСОБА_6 про те, що згідно запису погосподарських книг Подільської сільської ради житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами , що знаходиться по вул. Покровська, 15а належить ОСОБА_6, згідно запису земельно-шнурової книги житловий будинок з господарськими будівлями розташований на земельній ділянці 0,2500.

13.06.2017 року за ОСОБА_6 державним реєстратором КП «Баришівське БТІ» зареєстровано право приватної власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами по вул. Покровська (Леніна), 15-а в с. Поділля Баришівського району Київської області , номер запису про право власності 20923125.

05.11.2003 року на ім»я ОСОБА_10 виготовлено державний акт на право приватної власності на землю серії ІІ-КВ № 024195, згідно якого ОСОБА_10 на підставі рішення виконкому Подільської сільської ради № 27 від 07.12.1993 року передано у приватну власність земельну ділянку площею 0,575 га для ведення особистого селянського господарства – 0,339 га, для будівництва та обслуговування будинку і господарських споруд – 0,250 га, що розташована по вул. Леніна в с. Поділля Баришівського району Київської області. Вказані земельні ділянки зареєстровані в Державному земельному кадастрі, що підтверджується витягами з нього.

Первісний позов пред»явлено щодо скасування державної реєстрації прав власності на нерухоме майно та зустрічний позов про визнання договору купівлі – продажу удаваним та застосування наслідків удаваності угоди.

Згідно ч.1 ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно ч.1 ст. 321 право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ч.1 ст. 328 право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Відповідно до ч.1 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент чинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п»ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно з вимогами частини третьої статті 203 ЦК України встановлено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

За змістом частини першої статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов.

Відповідно до ст.655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Волевиявлення є важливим чинником, без якого неможливо вчинення правочину, що узгоджується зі свободою договору, установленою статтею 627 ЦК України.

Своє волевиявлення на укладення договору учасник правочину виявляє в момент досягнення згоди з усіх істотних умов, складання та скріплення підписом письмового документа, в якому фіксуються правові наслідки.

Відповідно до ст.235 ЦК України удаваним є правочин, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили. Якщо буде встановлено, що правочин був вчинений сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили, відносини сторін регулюються правилами щодо правочину, який сторони насправді вчинили.

З роз'яснень, викладених у пункті 25 постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 2009 року № 9 «Про судову практику розгляду справ про визнання правочинів недійсними», убачається, що за удаваним правочином (стаття 235 ЦК України) сторони умисно оформляють один правочин, але між ними насправді встановлюються інші правовідносини. На відміну від фіктивного правочину, за удаваним правочином права та обов'язки сторін виникають, але не ті, що випливають зі змісту правочину.

Встановивши під час розгляду справи, що правочин вчинено з метою приховати інший правочин, суд на підставі статті 235 ЦК України має визнати, що сторонами вчинено саме цей правочин, та вирішити спір із застосуванням норм, що регулюють цей правочин.

Виходячи зі змісту статей 203, 655 ЦК України, договір купівлі-продажу вважається укладеним, якщо сторони мають повне уявлення не лише про предмет договору, а й досягли згоди щодо всіх його істотних умов.

Враховуючи викладене, позивач на підтвердження своїх вимог про визнання правочину недійсним повинен довести на підставі належних і допустимих доказів, у тому числі пояснень сторін і письмових доказів, наявність обставин, які вказують, що спірний договір купівлі-продажу домоволодіння є удаваним.

Лише в разі встановлення цих обставин норми статті 235 та статей 203 і 655 ЦК України у сукупності вважаються правильно застосованими.

Договір купівлі-продажу, який 22.09.1998 року укладений між ОСОБА_6 та ОСОБА_5 Баришівським БТІ домоволодіння по вул. Леніна, 15-а в с. Поділля Баришівського району Київської області 22.09.1998 року зареєстровано за ОСОБА_5 в реєстрову книгу № 1 справа № 14.

Згідно п. 1.7., 4.1 Інструкція про порядок державної реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна, що перебувають у власності юридичних та фізичних осіб N 121 від 09.06.1998 року (яка діяла на час виникнення правовідносин між сторонами) реєстрація права власності на об'єкти нерухомого майна провадиться на підставі правовстановлювальних документів за рахунок коштів власників нерухомого майна. Оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна провадиться з видачею свідоцтва про право власності місцевими органами державної виконавчої влади, місцевого самоврядування фізичним та юридичним особам на підставі документів, встановлених законодавством, які підтверджують їх право власності на об'єкти нерухомого майна.

Документом, який посвідчував право власності на житловий будинок було свідоцтво про право власності на житловий будинок. ОСОБА_5 після укладання договору купівлі-продажу та реєстрації його у Баришівському БТІ до Подільської сільської ради Баришівського району Київської області не звертався про видачу йому свідоцтва про право власності на житловий будинок. ОСОБА_5 протягом 20 років належним чином не оформив правовстановлюючий документ на житловий будинок. До Подільської сільської ради Баришівського району Київської області по питанню приватизації земельної ділянки, яка знаходилась під будинком по вул. Покровська (Леніна),15-а в с. Поділля Баришівського району Київської області. Оскільки ОСОБА_11 не отримував правовстановлюючий документ на житловий будинок, то у Подільській сільській раді були відсутні відомості про наявність договору купівлі-продажу від 22.09.1998 року та про те, що вказаний житловий будинок належить ОСОБА_5.

Підставою для державної реєстрації права власності ОСОБА_6 на житловий будинок є наявність довідки Подільської сільської ради Баришівського району Київської області № 137 від 30.05.2017 року , виданої ОСОБА_6 про те, що згідно запису погосподарських книг Подільської сільської ради житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами , що знаходиться по вул. Покровська, 15а належить ОСОБА_6, та державний акт на право приватної власності на землю серії ІІ-КВ № 024195, згідно якого ОСОБА_10 на підставі рішення виконкому Подільської сільської ради № 27 від 07.12.1993 року передано у приватну власність земельну ділянку площею 0,575 га для ведення особистого селянського господарства – 0,339 га, для будівництва та обслуговування будинку і господарських споруд – 0,250 га, що розташована по вул. Леніна в с. Поділля Баришівського району Київської області. Вказана довідка видана ОСОБА_6 на підставі наявних записів в погосподарській книзі, а державний акт на право власності на землю на підставі рішення виконкому Подільської сільської ради № 27 від 07.12.1993 року.

Предметом договору купівлі-продажу, укладеного між ОСОБА_5 і ОСОБА_6, є житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами по вул. Леніна, 15-а в с. Поділля Баришівського району Київської області.

У судовому засіданні не встановлено обставини, а позивачем по первісному позову не наведено жодних мотивів передачі йому житлового будинку з надвірними будівлями. Головним елементом правочину є вільне волевиявлення та його відповідність внутрішній волі сторін, які спрямовані на настання певних наслідків. ОСОБА_5 протягом 20 років фактично не прийняв житловий будинок, своє право власності на житловий будинок належним чином не оформив, в той же час ОСОБА_6 продовжувала вільно користуватися житловим будинком для задоволення власних потреб. Встановлено, що воля ОСОБА_6 не була спрямована саме на відчуження свого житлового будинку шляхом укладення договору купівлі-продажу, оспорюваний договір укладений сторонами з метою приховати інший правочин, а дії були спрямовані на досягнення інших правових наслідків.

У судовому засіданні встановлено, що договір купівлі-продажу укладений з метою приховати іншу угоду - договір позики, відповідно до якого ОСОБА_5 позичив дочці ОСОБА_6 3000 доларів США. На підтвердження даних обставин надана розписка від 20.08.1998 року, відповідно до якої ОСОБА_8 взяла в борг 3000 доларів США строком на шість місяців та зобов»язалась повернути ОСОБА_5. У п. 2 договору купівлі-продажу , укладеного 22.09.1998 року між ОСОБА_6 та ОСОБА_5 заначено, що продаж вчинено 8980 гривень, які покупець сплатив продавцю до підписання цього договору, що станом на 22.09.1998 року становить в еквіваленті близько 3000 доларів США. 17.05.2017 року дочка ОСОБА_6 повернула ОСОБА_5 частину позичених грошових коштів у розмірі 2000 доларів США, що підтверджується розпискою ОСОБА_5 від 17.05.2017 року.

Зазначені обставини дають підстави вважати, що сторони не мали намір укладати договір купівлі-продажу, волевиявлення ОСОБА_6 при укладенні спірного договору купівлі продажу було направлено не на відчуження належного їй будинку, а на забезпечення виконання боргового зобов»язання. Між сторонами виникли правовідносини щодо укладання договору позики.

З урахуванням викладених обставин, суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні первісного позову ОСОБА_5 до ОСОБА_6, Баришівського бюро технічної інвентаризації, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Подільська сільська рада Баришівського району Київської області про скасування державної реєстрації прав власності на нерухоме майно та задовольнити зустрічний позов та визнати удаваним правочином договір купівлі-продажу , укладений між ОСОБА_6 та ОСОБА_5, який посвідчений 22 вересня 1998 року державним нотаріусом Баришівської державної нотаріальної контори ОСОБА_7 та зареєстрований за № 2-3271. встановити, що ОСОБА_6 (як позичальник) та ОСОБА_5 (як позикодавець) 22 вересня 1998 року уклали договір безвідсоткової позики, встановити до відносин між ОСОБА_6 і ОСОБА_5 правила, що регулюють угоду безвідсоткової позики.

Відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволення позовних вимог.

Оскільки позивачкою ОСОБА_6 при подачі зустрічного позову до ОСОБА_5, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: Комунальне підприємство «Баришівське бюро технічної інвентаризації», Подільська сільська рада Баришівського району Київської області, приватний нотаріус Баришівського районного нотаріально округу ОСОБА_7 про визнання договору купівлі – продажу удаваним та застосування наслідків удаваності угоди сплачений судовий збір в сумі 640 гривень 00 копійок, тому суд вважає необхідним стягнути з відповідача ОСОБА_5 на користь позивачки ОСОБА_6 сплачений судовий збір в сумі 640 гривень 00 копійок.

Встановлені судом обставини підтверджуються:

-копією договору купівлі-продажу серії ААН № 470417, укладеного 22.09.1998 року між ОСОБА_6 та ОСОБА_5, який посвідчений державним нотаріусом Баришівської державної нотаріальної контори ОСОБА_7 , зареєстрований в реєстрі за № 2-3271, згідно якого ОСОБА_6 продала, а ОСОБА_5 купив житловий будинок з господарськими будівлями по вул. Леніна, 15а в с. Поділля Баришівського району Київської області;

-копією довідки Подільської сільської ради Баришівського району Київської області № 137 від 30.05.2017 року , виданої ОСОБА_6 про те, що згідно запису погосподарських книг Подільської сільської ради житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами , що знаходиться по вул. Покровська, 15а належить ОСОБА_6, згідно запису земельно-шнурової книги житловий будинок з господарськими будівлями розташований на земельній ділянці 0,2500.;

-витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 89656659 від 15.06.2017 року, згідно якого 13.06.2017 року за ОСОБА_6 державним реєстратором КП «Баришівське БТІ» зареєстровано право приватної власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами по вул. Покровська (Леніна), 15-а в с. Поділля Баришівського району Київської області , номер запису про право власності 20923125;

-копією державного акту на право приватної власності на землю серії ІІ-КВ № 024195, виготовленого 05.11.2003 року на ім»я ОСОБА_10 згідно якого їй на підставі рішення виконкому Подільської сільської ради № 27 від 07.12.1993 року передано у приватну власність земельну ділянку площею 0,575 га для ведення особистого селянського господарства – 0,339 га, для будівництва та обслуговування будинку і господарських споруд – 0,250 га, що розташована по вул. Леніна в с. Поділля Баришівського району Київської області;

-копією розписка від 20.08.1998 року, відповідно до якої ОСОБА_8 взяла в борг 3000 доларів США строком на шість місяців та зобов»язалась повернути ОСОБА_5;

-копією розпискою ОСОБА_5 від 17.05.2017 року, згідно якої ОСОБА_8 повернула ОСОБА_5 частину позичених грошових коштів у розмірі 2000 доларів США;

-іншими матеріалами справи.

Керуючись ст.ст. 19, 76, 81, 141, 259, 263-265, 273, 354 ЦПК України, ст.ст.203, 2015, 235, 317, 321, 328, 638, 655 ЦК України, Інструкцією про порядок державної реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна, що перебувають у власності юридичних та фізичних осіб N 121 від 09.06.1998 рокусуд,

В И Р І Ш И В :

Відмовити в задоволенні первісного позову ОСОБА_5 до ОСОБА_6, Баришівського бюро технічної інвентаризації, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Подільська сільська рада Баришівського району Київської області про скасування державної реєстрації прав власності на нерухоме майно.

Задовольнити зустрічний позов ОСОБА_6 до ОСОБА_5, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: Комунальне підприємство «Баришівське бюро технічної інвентаризації», Подільська сільська рада Баришівського району Київської області, приватний нотаріус Баришівського районного нотаріально округу ОСОБА_7 про визнання договору купівлі – продажу удаваним та застосування наслідків удаваності угоди.

Визнати удаваним правочином договір купівлі-продажу , укладений між ОСОБА_6 та ОСОБА_5, який посвідчений 22 вересня 1998 року державним нотаріусом Баришівської державної нотаріальної контори ОСОБА_7 та зареєстрований за № 2-3271.

Встановити, що ОСОБА_6 (як позичальник) та ОСОБА_5 (як позикодавець) 22 вересня 1998 року уклали договір безвідсоткової позики.

Встановити до відносин між ОСОБА_6 і ОСОБА_5 правила, що регулюють угоду безвідсоткової позики.

Стягнути з ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого ІНФОРМАЦІЯ_2 , паспорт серії ТТ № 342355 на користь ОСОБА_6, зареєстрованої ІНФОРМАЦІЯ_3 , паспорт серії СК 089851 судові витрати в розмірі 640 (шістсот сорок) гривень 00 копійок.

Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Київської областічерез Баришівський районний суд Київської області. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне рішення складено 21.03.2018.

Суддя Баришівського

районного суду ОСОБА_12