Постанова № 72893787, 21.03.2018, Апеляційний суд Житомирської області

УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №275/892/17 Головуючий у 1-й інст. Данилюк О. С.

Категорія 2 Доповідач Галацевич О. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 березня 2018 року Апеляційний суд Житомирської області у складі:

головуючого – судді Галацевич О.М.,

суддів: Григорусь Н.Й., Микитюк О.Ю.,

з участю секретаря судового засідання Гарбузюк Ю.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі цивільну справу №275/892/17 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні надвірною будівлею та по матеріалам зустрічної позовної заяви ОСОБА_2 до ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про встановлення факту недостовірності інформації та зобов’язання її спростування, захист честі, гідності та відшкодування моральної шкоди,

за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 – ОСОБА_6,

на ухвалу судді Брусилівського районного суду Житомирської області Данилюк О.С., постановлену 22 грудня 2017 року у смт. Брусилові,

в с т а н о в и в :

У листопаді 2017 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, у якому просила зобов’язати ОСОБА_2 усунути перешкоди у користуванні належним їй хлівом (літ. «В»), що розташований біля її будинку №11 по вул. Житомирській у с. Ставище Брусилівського району Житомирської області.

У грудні 2017 року ОСОБА_6, діючи на підставі довіреності в інтересах ОСОБА_2, подав до суду зустрічну позовну заяву до ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про встановлення факту недостовірності інформації та зобов’язання її спростування, захист честі, гідності та відшкодування моральної шкоди (а.с. 35-41).

Ухвалою судді Брусилівського районного суду Житомирської області від 22 грудня 2017 року зустрічну позовну заяву ОСОБА_2 повернуто заявнику.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_2 – ОСОБА_6, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просив скасувати зазначене судове рішення та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Посилається на те, що зустрічний позов є наслідком пред’явленого ОСОБА_1 первісного позову, поданий на його спростування та повністю виключає можливість задоволення позову ОСОБА_1 У зв’язку з цим, висновок суду про те, що спільний розгляд цих позовів є недоцільним, вважає помилковим. Крім того зазначає, що ОСОБА_1 у своєму позові та інші відповідачі вводять суд в оману, поширюють неправдиву інформацію щодо ОСОБА_2, чим принижують честь та гідність останньої. На його думку, звернення до суду у загальному порядку із даним (зустрічним) позовом є неможливим окремо від позову ОСОБА_1

У відповідності до ч. 2 ст. 369 ЦПК України апеляційна скарга розглядається без повідомлення учасників справи.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, враховуючи наступне.

За змістом ч. 2 ст. 193 ЦПК України зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов’язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.

Згідно ч. 3 ст. 194 ЦПК України зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частини першої та другої статті 193 цього Кодексу, ухвалою суду повертається заявнику.

Із позовної заяви ОСОБА_1 вбачається, що спір між нею та ОСОБА_2 виник із правовідносин щодо захисту права власності, а зустрічний позов ОСОБА_2 - із правовідносин щодо захисту особистих немайнових прав.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що первісний та зустрічний позови не взаємопов’язані, виникли з різних правовідносин, тому їх спільний розгляд є недоцільним та не сприятиме виконанню завдань цивільного судочинства.

Посилання ОСОБА_6 на помилковість такого висновку суду є безпідставними, оскільки позовні вимоги ОСОБА_2 за зустрічним позовом ґрунтуються на поширенні ОСОБА_1 та іншими щодо ОСОБА_2 неправдивої інформації та приниженні у зв’язку з цим честі і гідності останньої.

Таке свідчить про спрямованість вимог ОСОБА_2 саме на захист нею свого особистого немайнового права та по суті виключає доцільність розгляду в одному провадженні зазначених позовів.

Висновок суду про те, що повернення зустрічної позовної заяви не перешкоджає зверненню до суду з позовною заявою з тих самих підстав в загальному порядку, ґрунтується на законі.

Доведення обставин належності майна особі врегульована законом. Тому такі обставини не можуть доводитись шляхом визнання недостовірною будь-якої інформації. Відтак, посилання у апеляційній скарзі на те, що задоволення зустрічного позову повністю виключить задоволення первісного позову правового значення для перевірки законності оскаржуваної ухвали не має.

Ухвала судді про повернення зустрічного позову заявнику ухвалена з додержанням вимог процесуального законодавства, підстав для її скасування суд апеляційної інстанції не вбачає.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 381-384, 389-391 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 – ОСОБА_6 залишити без задоволення.

Ухвалу судді Брусилівського районного суду Житомирської області від 22 грудня 2017 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий Судді:

Повний текст постанови складений 22.03.2018