Постанова № 72893259, 22.03.2018, Ємільчинський районний суд Житомирської області

Справа № 277/231/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" березня 2018 р. смт. Ємільчине

Ємільчинський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого – судді Греська В.А.

при секретарі Сорока М.М.

розглянувши в смт Ємільчине адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора роти 4 батальйону УПП в Житомирській області ДПП лейтенанта поліції ОСОБА_2 про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до інспектора роти 4 батальйону УПП в Житомирській області ДПП лейтенанта поліції ОСОБА_2, в якому просив скасувати постанову відповідача серії ГБ №467519 від 22.02.2018 року про застосування до нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 1020 грн. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.6 ст.152-1 КУпАП та закрити провадження по справі. Вимоги мотивує тим, що 22.02.2018 року відповідачем відносно нього було винесено постанову серії ГБ №467519 про застосування адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 1020 грн. за те, що 22.02.2018 року в м. Житомирі по вул. Незалежності, 55-В здійснив паркування свого автомобіля на місці, яке відведене для паркування транспортних засобів, якими керують особи з інвалідністю.

Позивач вважає, що зазначена постанова винесена незаконно і підлягає скасуванню, оскільки правил дорожнього руху не порушував. Працівнику поліції пояснював, що місце, де він припаркував автомобіль не позначене відповідними дорожніми знаками, а дорожнє покриття було засипано снігом і дорожню розмітку не міг побачити навіть у випадку її наявності.

Позивач також зазначив, що в його присутності не було допитано свідків вчинення правопорушення, не було відібрано в нього пояснення, і вважає, що постанова була винесена без обґрунтування її доказами і не може свідчити про вчинення ним адміністративного правопорушення.

В судове засідання позивач не з’явився, надав суду заяву, у якій позов підтримав, просив справу розглянути у його відсутності.

15.03.2018 року від ОСОБА_3, уповноваженої Департаментом патрульної поліції вести справи у всіх судових установах всіх інстанцій за довіреністю №817/41/3/01-2018 від 24.01.2018 року, до суду на електронну пошту надійшла ксерокопія відзиву на позовну заяву, в якому просила у задоволенні позову ОСОБА_1 до інспектора роти №4 батальйону УПП в Житомирській області ДПП лейтенанта поліції ОСОБА_2 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення відмовити за безпідставністю. До відзиву було додано ксерокопію клопотання про приєднання до матеріалів справи диску з відеозаписом, який до суду не так і не надійшов.

Ч.1 ст.55 КАС України передбачено, що сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Згідно ч.3 ст.55 КАС України юридична особа, суб’єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, бере участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

Повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені довіреністю фізичної або юридичної особи (п.1 ч.1ст.59 КАС України).

У відповідності до ч.ч. 3, 5 ст.59 КАС України довіреність від імені юридичної особи видається за підписом (електронним цифровим підписом) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами; відповідність копії документа, що підтверджує повноваження представника, оригіналу може бути засвідчена підписом судді.

Згідно ч.1 ст.60 КАС України представник, який має повноваження на ведення справи в суді, здійснює від імені особи, яку він представляє, її процесуальні права та обов’язки.

До відзиву на позов додано ксерокопію довіреності, яка не засвідчена у встановленому законом порядку та оригінал якої не надано для засвідчення судді.

Зважаючи на обставини викладені вище, а також те, що ОСОБА_3 уповноважена представляти Департамент патрульної поліції, суд приходить до висновку, що вона не має повноважень на ведення справи в суді від імені відповідача ОСОБА_2.

Відповідач в судове засідання не з’явився, хоча про дату та час розгляду справи повідомлявся належним чином.

Відповідно до ч.4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню з наступних підстав.

Копією постанови серії ГБ №467519 від 22.02.2018 року стверджується, що позивач ОСОБА_1 22.02.2018 року біля 15 години 45 хвилин в м. Житомирі по проспекту Незалежності, 55В, здійснив паркування транспортного засобу Сітроен С4, д/н НОМЕР_1, на місці, призначеному для паркування транспортних засобів, якими керують водії з інвалідністю або водії, які перевозять осіб з інвалідністю.

Відповідно до чч.1, 2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб’єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідач в судове засідання не з’явився та до матеріалів справи не додав доказів, які були покладені в основу оскаржуваного рішення та не довів, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Згідно ст.62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Таким чином оскаржувана постанова винесена відповідачем без жодного доказу вчинення позивачем ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.6 ст.152-1 КУпАП, ґрунтується на припущеннях, і суд приходить до висновку про неправомірність прийнятого відповідачем рішення про накладення на позивача адміністративного стягнення за вчинення правопорушення, передбаченого ч.6 ст.152-1 КУпАП.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 5, 9, 76, 77, 241-246, 293, 295 КАС України, п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, суд -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити.

Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення серії ГБ №467519 від 22.02.2018 року про застосування до ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 1020 грн. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.6 ст.152-1 КУпАП – скасувати.

Провадження по адміністративній справі відносно ОСОБА_1 закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.6 ст.152-1 КУпАП.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Ємільчинський районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя /підпис/

Копія вірна:

Суддя: ОСОБА_4