Рішення № 72892947, 16.03.2018, Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області

Справа № 274/3750/17 Провадження № 2-а/0274/53/18

Бердичівський міськрайонний суд Житомирській області

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.03.18 р.м. Бердичів

Бердичівський міськрайонний суд Житомирській області у складі судді Замеги О.В., за участю секретаря судового засідання Павлюк-Жук А.В.,

розглянувши адміністративну справу за позовомОСОБА_1доБердичівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській областіпровизнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 20.09.2017 р. звернувся з вказаним позовом, у якому просить визнати протиправними дії Бердичівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (далі – Управління) щодо відмови у проведенні перерахунку пенсії у розмірі, не нижчому від прожиткового мінімуму, визначеному законодавством для осіб, які втратили працездатність, та зобов'язати Управління здійснити перерахунок пенсії у розмірі, не нижчому, ніж розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, відповідно до частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", починаючи з 23.11.2014 р..

Управління проти позову заперечило посилаючись на те, що ОСОБА_1 звернувся з позовом з пропуском строку, встановленого статтею 99 Кодексу адміністративного судочинства України, а відтак позов частково має бути залишений без розгляду. Воно не приймало рішення щодо відмови ОСОБА_1 у проведенні перерахунку пенсії, а лише надало лист з відповідним роз'ясненням, яке не може оскаржуватись у порядку, передбаченому Кодексу адміністративного судочинства України. Крім того, пенсія призначена, нараховується та виплачується ОСОБА_1 у відповідності до норм законодавства України.

Судом з'ясовано, що ОСОБА_1 з 23.11.2014 р. перебуває на обліку в Управлінні та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", а також отримує державну адресну допомогу на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 26.03.2008 р. № 265 "Деякі питання пенсійного забезпечення громадян", загальний розмір його пенсії, з урахуванням адресної допомоги, складав до грудня 2016 р. – 949,00 грн., з грудня 2016 р. по травень 2017 р. – 997,60 грн., з травня 2017 р. – 1 049,60 грн., страховий стаж ОСОБА_1 складає 28 років 0 місяців 9 днів, що підтверджується листом № 178/Ц-8 від 08.09.2017 р. Управління (а. с. 8 – 10) та, як випливає зі змісту позовної заяви та заперечень на адміністративний позов, визнається особами, які беруть участь у справі або ж ними не заперечується(а. с. 5 – 7, 25 – 27).

Між тим, розмір прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність, у 2014 р. становив 949,00 грн., у 2015 р. – 949,00 грн., а 1 вересня – 1 074,00 грн., у 2016 р. – 1 074,00 грн., 1 130,00 грн. та 1 247,00 грн., у 2017 р. – 1 247,00 грн., 1 312,00 грн. та 1 373,00 грн..

З наведеного вбачається, що Управлінням виплачується ОСОБА_1 пенсія в порядку та у розмірі, що передбачені нормами Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та постанови Кабінету Міністрів України від 26.03.2008 р. № 265 "Деякі питання пенсійного забезпечення громадян", при цьому розмір пенсійних виплат з вересня 2015 р. є меншим, ніж встановлений законом розмір прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність.

Як вбачається зі змісту позовної заяви та листа № 178/Ц-8 від 08.09.2017 р. Управління, ОСОБА_1 звернувся до Управління з письмовим зверненням від 05.09.2017 р. про виплату йому пенсії відповідно до прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність(а. с. 5 – 7, 8 – 10).

Цим же листом Управління роз'яснило ОСОБА_1, що він не має необхідного стажу для отримання пенсії у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, розмір пенсії йому встановлено відповідно до наявного стажу, іншого законодавством України не передбачено(а. с. 8 – 10).

Таким чином, Управління фактично прийняло рішення про відмову ОСОБА_1 у здійсненні перерахунку пенсії, при цьому Управління у зазначеному ж листі вказує, що він має право оскаржити це рішення в органі Пенсійного фонду України вищого рівня або у суді.

Вказане спростовує посилання Управління на те, що воно не приймало рішення щодо відмови ОСОБА_1 у проведенні перерахунку пенсії, а лише надало відповідне роз'яснення, яке не підлягає оскарженню.

З приводу цієї відмови суд зазначає таке.

Рішенням Конституційного Суду України від 25.01.2012 р. № 3-рп/2012 надано тлумачення, що суди під час вирішення справ про соціальний захист громадян керуються, зокрема, принципом законності. Цей принцип передбачає застосування судами законів України, а також нормативно-правових актів відповідних органів державної влади, виданих на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України, в тому числі нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України, виданих у межах його компетенції‚ на основі і на виконання Бюджетного кодексу України, закону про Державний бюджет України на відповідний рік та інших законів України.

Відповідно до частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 35 років, а у жінок 30 років страхового стажу встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Згідно з частиною другою статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" у редакції, чинній на момент призначення ОСОБА_1 пенсії, а також на момент його звернення до Управління з заявою від 08.09.2017 р. та відмови Управління, за наявності страхового стажу меншої тривалості, ніж передбачено частиною першою цієї статті, пенсія за віком встановлюється в розмірі, пропорційному наявному страховому стажу, виходячи з мінімального розміру пенсії за віком.

Фактично така ж сама за змістом норма Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" є чинною на момент розгляду справи: за наявності страхового стажу меншої тривалості, ніж передбачено абзацом першим частини першої цієї статті, мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі, пропорційному до наявного страхового стажу, виходячи з прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Частинами першою та другою статті 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що тимчасово, у період з 1 квітня 2015 року по 31 грудня 2015 року, у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, обчислений відповідно до статті 28 цього Закону. Перерахунок пенсії проводиться з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму. З 1 січня 2016 року у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, а також у разі збільшення розміру мінімальної заробітної плати, визначеної законом про Державний бюджет України на відповідний рік, підвищується розмір пенсії, обчислений відповідно до статті 28 цього Закону (крім пенсіонерів, які працюють (провадять діяльність, пов'язану з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування). Перерахунок пенсії проводиться з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму / мінімальної заробітної плати. Пенсіонерам, які працюють (провадять діяльність, пов'язану з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування), після звільнення з роботи або припинення такої діяльності пенсія перераховується з урахуванням прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність / мінімальної заробітної плати, визначених законом на дату звільнення з роботи або припинення такої діяльності.

Аналіз норми статті 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", яка є імперативною, свідчить, що підставою для перерахунку пенсії є встановлення нового розміру прожиткового мінімуму, а перерахунок проводиться з дня встановлення цього мінімуму.

Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Статтею 8 Конституції України визначено, що Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Конституція України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Відповідно до частин першої та другої статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Згідно з пунктом 2 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя" від 01.11.1996 р. № 9 оскільки Конституції України, як зазначено в її статті 8, має найвищу юридичну силу, а її норми є нормами прямої дії, суди при розгляді конкретних справ мають оцінювати зміст будь-якого закону чи іншого нормативно-правового акта з точки зору його відповідності Конституції України і в усіх необхідних випадках застосовувати Конституцію України як акт прямої дії. Судові рішення мають ґрунтуватись на Конституції України, а також на чинному законодавстві, яке не суперечить їй.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду як джерело права.

Європейський суд з прав людини у рішеннях у справах "Проніна проти України" від 18.07.2006 р., "Богатова проти України" від 07.10.2010 р. та "Петриченко проти України" від 12.07.2016 р. наголошує на тому, що суди мали врахувати посилання позивачів на статтю 46 Конституції України як обґрунтування їхніх вимог, та пенсія не повинна бути нижчою за прожитковий мінімум.

У рішенні у справі "Великода проти України" від 03.06.2014 р. Європейський суд з прав людини зазначає, що неприпустимим є встановлення такого правового регулювання, відповідно до якого розмір пенсій, інших соціальних виплат та допомоги буде нижчим від рівня, визначеного в частині третій статті 46 Конституції України, і не дозволить забезпечувати належні умови життя особи в суспільстві та зберігати її людську гідність, що суперечитиме статті 21 Конституції України.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 має право на щомісячне отримання пенсійних виплат у розмірі не нижчому, ніж встановлений законом розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, у зв'язку із чим відмова Управління у нарахуванні (виплаті) йому такої пенсії є протиправною.

Разом з тим, позов ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню, з огляду на таке.

Статтею 47 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" у редакціях, яки були чинними, починаючи з призначення ОСОБА_1 пенсії та на момент його звернення з позовом, встановлювалось, що пенсія виплачується у строк, не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія.

Таким чином ОСОБА_1 дізнався або повинен був дізнатись про порушення свого права на отримання з вересня 2015 р. пенсії у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, не пізніше 25 вересня 2015 р.

Однак, з позовом ОСОБА_1 звернувся лише 20.09.2017 р.

Частиною першою, абзацом першим частиною другої, частиною третьою статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України у редакції, чинній на момент подання позову, встановлювалось, що адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Статтею 100 Кодексу адміністративного судочинства України у редакції, чинній на момент подання позову, встановлювалось, визначалось, що адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала. ОСОБА_2 заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи.

Посилання Управління на частину п'яту статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України у редакції, чинній на момент подання позову, є безпідставним, оскільки на підставі оспорюваного рішення Управління останнім не може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів.

Беручи до уваги наведене, суд залишає без розгляду позов ОСОБА_1 в частині вимог про визнання протиправними дій Управління щодо відмови у проведенні перерахунку пенсії у розмірі, не нижчому від прожиткового мінімуму, визначеному законодавством для осіб, які втратили працездатність, та зобов'язання Управління здійснити перерахунок пенсії у розмірі, не нижчому, ніж розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, відповідно до частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", починаючи з 23.11.2014 р. по березень 2017 р.

В іншій частині позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України та статті 7 Закону України "Про судовій збір" за рахунок бюджетних асигнувань Управління на користь ОСОБА_1 у якості відшкодування судових витрат підлягають стягненню 320,00 грн., при цьому ОСОБА_1 має право звернутись до суду з клопотанням про повернення судового збору у розмірі 320,00 грн. у зв'язку з частковим залишенням його позову без розгляду.

Керуючись статтями 1 – 12, 15, 139, 241 – 246 Кодексу адміністративного судочинства України,-

В И Р І Ш И В:

ОСОБА_2 Анатолійовича в частині вимог про визнання протиправними дій Бердичівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо відмови у проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_1 у розмірі, не нижчому від прожиткового мінімуму, визначеному законодавством для осіб, які втратили працездатність, та зобов'язання здійснити перерахунок пенсії у розмірі, не нижчому, ніж розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, відповідно до частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", починаючи з 23.11.2014 р. по березень 2017 р. включно, залишити без розгляду.

Іншу частину позову ОСОБА_1 (Житомирська область, м. Бердичів, вул. Вінницька, 48, к. 111, РНОКПП НОМЕР_1) задовольнити.

Визнати дії Бердичівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (13312, Житомирська область, м. Бердичів, вул. Гетьмана Мазепи, 29, код ЄДРПОУ 37752900) щодо відмови у проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_1 у розмірі, не нижчому від прожиткового мінімуму, визначеному законодавством для осіб, які втратили працездатність, починаючи з квітня 2017 р., протиправними.

Зобов'язати Бердичівське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 у розмірі, не нижчому, ніж розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, відповідно до частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", починаючи з квітня 2017 р.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Бердичівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на користь ОСОБА_1 у якості відшкодування судових витрат 320,00 грн.

З повним рішенням сторони можуть ознайомитись 21 березня 2018 року.

Роз'яснити, що:

– рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано;

– у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

– апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області до Житомирського апеляційного адміністративного суду;

– якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення;

– учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя О.В. Замега