Ухвала суду № 72892155, 20.03.2018, Самарський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 206/6041/15-к

Провадження № 1-кп/206/45/18

УХВАЛА

20.03.2018 року

Самарський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді - Зайченко С.В.,

за участю :

секретаря судового засідання Дубовика Г.Е.,

прокурора Воробйова І.В,

обвинуваченого ОСОБА_1

захисника - адвоката Меженної О.В.

потерпілого ОСОБА_3,

представника цивільного відповідача ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ,-

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Самарського районного суду м. Дніпропетровська знаходиться кримінальне провадження № 12015040000000809 за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.

Прокурор в судовому засіданні просив продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1, оскільки строк застосування запобіжного заходу спливає 01 квітня 2018 року та ризики передбачені ст. 177 КПК України не відпали.

Захисник заперечувала щодо продовження строку тримання під вартою, оскільки прокурор не довів існування ризиків для тримання обвинуваченого під вартою. Також, прокурор не надав зазделегіть письмового клопотання щодо продовження обвинуваченому строку тримання під вартою.

Обвинувачений ОСОБА_1 підтримав думку свого захисника.

Потерпіла підтримала клопотання прокурора.

Цивільний відповідач покладався на розсуд суду.

Суд, заслухавши думки учасників кримінального провадження, приходить до такого.

Судом встановлено, що 01 квітня 2018 року закінчується строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1, визначений ухвалою Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 01 лютого 2018 року.

Так, ст. 331 КПК України передбачає, що під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу. Незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та направляється уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.

Аналізуючи вищезазначену норму права, суд вважає, що доводи захисника щодо ненадання зазделегіть прокурором клопотання про продовження строку тримання обвинуваченого під вартою, не заслуговують на увагу, оскільки діюче законодавство не передбачає таких вимог.

Разом з цим, суд, відповідно до вимог цього ж законодавства, незалежно від наявності клопотання зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Отже, вирішуючи питання щодо доцільності продовження обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_1 суд враховує, що останній обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, міра покарання за який передбачена у вигляді позбавлення волі строком до 8 років, знаючи про покарання, може ухилитись від суду, щоб уникнути кримінальної відповідальності, впливати на свідків та потерпілих. Обвинувачений ОСОБА_1 раніше судимий, постійного місця роботи на теперішній час не має, а також враховуючи реакцію суспільства і соціальні наслідки, що відповідно до практики Європейського суду з прав людини виправдовують попереднє ув'язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу, суд приходить до висновку, що ризики, які виправдовують тримання його під вартою не зменшилися. Тому з метою забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобіганням спробам: переховуватися від суду, перешкоджати встановленню істини в кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення, з урахуванням вимог ст.183 КПК України, суд вважає, необхідним продовжити обвинуваченому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки саме такий запобіжний захід може забезпечити його належну процесуальну поведінку.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 331 372 Кримінального процесуального кодексу України, суд -

У Х В А Л И В:

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком на 60 днів, а саме до 18 травня 2018 року включно.

Копію ухвали надіслати до Дніпропетровського слідчого ізолятору для виконання.

Повний текст ухвали проголошено 22.03.2018 року о 13 годині 15 хвилин.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя: С.В. Зайченко