Ухвала суду № 72891933, 21.03.2018, Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 183/957/18

№ 1-кс/183/182/18

21 березня 2018 року м. Новомосковськ

Слідчий суддя Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області Крохмалюк І.П., секретар Третяк Д.А., розглянувши клопотання слідчого Новомосковського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області ОСОБА_1, погоджене прокурором Новомосковської місцевої прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_2, про продовження у кримінальному провадженні, внесеному 15.02.2018 року до ЄРДР за № 12018040370000482, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 121, ч. 3 ст. 146 КК України, запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженцю ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянину України, ІНФОРМАЦІЯ_3, розлученому, не працюючому, зареєстрованому за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, фактично проживаючому за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5, раніше не судимому,

підозрюваному у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 146, ч. 1 ст. 121 КК України,

за участі: прокурора Жовнерчука Д.Л.,

захисника ОСОБА_4, -

ВСТАНОВИЛА:

Згідно до вимог ст. ст. 176-178 КПК України слідчий Новомосковського ВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_1 звернувся до слідчого судді Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області з клопотанням про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_3

В обґрунтування клопотання слідчий зазначив, що 12 лютого 2018 року приблизно о 04 годині 20 хвилин ОСОБА_3, діючи умисно, за попередньою змовою з ОСОБА_5, знаходячись на подвір’ї будинку № 5 по вул. Паланочній м. Новомосковська Дніпропетровської області, наздогнали ОСОБА_6 та почали завдавати йому удари руками та ногами по голові та тулубу, чим спричинили йому тілесні ушкодження у вигляді набряку та здавлення головного мозку, крововиливу під м’які мозкові оболонки та у шлуночки головного мозку, закритої внутрішньо-черепної травми, небезпечні для життя в момент заподіяння, що призвело до його смерті.

Дії ОСОБА_3 кваліфіковано за ч. 2 ст. 121 КК України, як спричинення тяжких тілесних ушкоджень групою осіб, що призвело до смерті потерпілого.

Продовжуючи свої злочинні дії, ОСОБА_3, діючи умисно, за попередньою змовою з ОСОБА_5, усвідомлюючи настання суспільно небезпечних наслідків, 12 лютого 2018 року приблизно о 04.25 годині, знаходячись у дворі будинку 5 по вул.. Паланочній м. Новомосковська Дніпропетровської області, після спричинення ОСОБА_6 тяжких тілесних ушкоджень, за допомогою фізичної сили поклали останнього до багажнику автомобіля марки «HONDA ACCORD» білого кольору, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, який належить ОСОБА_5, кришку багажника зачинили, таким чином протиправно відкрито захопили останнього, та відвезли на територію домоволодіння 40 по вул. Лісній с. Вільне Новомосковського району Дніпропетровської області, де, зв’язавши ОСОБА_6, почали протиправно утримувати його проти його волі у сараї вказаного домоволодіння приблизно до 11.00 години 12 лютого 2018 року з метою покарання за вчинений ним раніше замах на викрадення автомобіля, що належить ОСОБА_5

12 лютого 2018 року приблизно об 11.00 годині внаслідок протиправних дій ОСОБА_3 та ОСОБА_5 потерпілий ОСОБА_6 помер, що спричинило тяжкі наслідки.

Дії ОСОБА_3 кваліфіковано за ч. 3 ст. 146 КК України, як викрадення людини за попередньою змовою групою осіб способом, небезпечним для здоров’я та життя потерпілого, що спричинило тяжкі наслідки.

Вказаний факт 15.02.2018 року слідчим Павлоградського ВП ГУНП в Дніпропетровській області внесено до ЄРДР за № 12018040370000482 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, та направлено за підслідністю до СВ Новомосковського ВП ГУНП в Дніпропетровській області, після чого перекваліфіковано за ч. 2 ст. 121 КК України.

В ході проведення досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні слідчим Новомосковського ВП ГУНП в Дніпропетровській області було виявлено ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 146 КК України, про що 22.02.2018 року було внесено відомості до ЄРДР за № 12018040350000417.

24.02.2018 року під час досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12018040350000417 виявлено ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 146 КК України, про що було внесено зміни до ЄРДР.

24.02.2018 року кримінальне провадження № 12018040350000417 об’єднано із кримінальним провадженням № 12018040370000482 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 121, ч. 3 ст. 146 КК України.

23.02.2018 року о 14.55 годині ОСОБА_3 затриманий на підставі ст. 208 КПК України.

24.02.2018 року о 19.08 годині ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 12018040370000482 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 146 КК України.

25.02.2018 року слідчим суддею Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області Кулебі М.М. застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком до 23.03.2018 року.

15.03.2018 року ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 121, ч. 3 ст. 146 КК України.

Слідчий, згідно клопотання, вважає, що наявні ризики, передбачені п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, які були враховані при обранні підозрюваному запобіжного заходу та не змінилися на теперішній час. Однак, завершити досудове розслідування у кримінальному провадженні та направити до суду обвинувальний акт неможливо, оскільки необхідно виконати ряд слідчих дій.

Прокурор в судовому засіданні підтримав заявлене слідчим клопотання та просив задовольнити його, оскільки, на його думку, наявні ризики, передбачені п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України. Вважає, що на теперішній час не проведені всі слідчі дії, направлені на повне та всебічне розслідування кримінального провадження, а, враховуючи особу підозрюваного, вважає неможливим застосувати інший запобіжний захід, ніж тримання під вартою, тому просив задовольнити клопотання слідчого та продовжити підозрюваному ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Підозрюваний ОСОБА_3 заперечував проти продовження йому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки вважає, що слідчим та прокурором не доведено підстав вважати, що до нього неможливо застосувати більш м’який запобіжний захід ніж тримання під вартою.

Захисник ОСОБА_4 вважає, що в задоволенні клопотання слідчого необхідно відмовити, оскільки прокурором не доведено, що запобігти ризикам, про наявність яких зазначив слідчий та прокурор більш м’яким запобіжним заходам неможливо. Крім того, вважає, що в обґрунтування клопотання слідчим надані докази, які суперечать один одному та слідчим не проведено жодної процесуальної дії щодо усунення цих суперечностей.

Дослідивши клопотання та надані письмові докази, вислухавши обґрунтування прокурора, пояснення підозрюваного, думку захисника, слідчий суддя прийшла до наступних висновків.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_3 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 146, ч. 2 ст. 121 КК України, яке віднесено законом до категорії тяжких, виходячи з наявних доказів, а саме: протоколу огляду місця події, а саме ділянки місцевості, розташованої приблизно на відстані 300 метрів від вул. Набережної с. Знаменівка Новомосковського району Дніпропетровської області; протоколу огляду та протоколу додаткового огляду автомобіля марки «Хонда Аккорд»; протоколу допиту ОСОБА_5 від 23.02.2018 року; протоколів допиту свідків ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11; лікарського свідоцтва про смерть № 100 відносно ОСОБА_6; клопотанням свідка ОСОБА_11 про надання йому захисту.

При розгляді письмових доказів, наданих прокурором в підтвердження клопотання, зазначених вище, слідчий суддя вважає на підставі ст. 178 КПК України їх вагомими та обґрунтованими. У відповідності до рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Фокс, Камбел і Харлі проти Сполученого Королівства», вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об’єктивно зв’язують підозрюваного з певним злочином, і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення. Слідчий суддя вважає, що прокурором під час судового розгляду було доведено наявність у відношенні ОСОБА_3 обґрунтованої підозри у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 146, ч. 2 ст. 121 КК України.

Під час судового розгляду захисник ОСОБА_4 звернув увагу слідчого судді на те, що в наданих їй копія протоколів допиту свідків містяться значні суперечності, які впродовж місця досудового розслідування слідчим не були усунені. А підозра її підзахисному ОСОБА_3 ґрунтується саме на цих показаннях.

Відповідно до п. 55 рішення ЄСПЛ у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» факти, які викликають підозру, не обов’язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження чи навіть для пред’явлення обвинувачення, що є задачею наступних етапів кримінального процесу. Тому слідчий суддя вважає, що при розгляді вказаного клопотання слідчий суддя не визнає надані слідчим докази допустимими чи недопустимими.

При вирішенні питання про продовження запобіжного заходу ОСОБА_3, слідчий суддя враховує, що вказаний у клопотанні слідчого ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, дійсно наявний. Про наявність ризику свідчить те, що до клопотання додана копія клопотання свідка ОСОБА_11 про застосування до нього заходів захисту у зв’язку з здійсненням на нього, як на свідка, тиску та погроз з метою зміни його показань, а також протокол допиту його в якості свідка, в якому він показав про наявність такого тиску та погроз. З пояснень слідчого Тищенко Є.О. вбачається, що цей факт на теперішній час не перевірений, а тому слідчий суддя вважає, що існує ризик незаконного впливу на свідка у цьому ж кримінальному провадженні.

Слідчий суддя при вирішенні питання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, крім наявності ризику, зазначеного вище, на підставі наданих слідчим матеріалів, оцінила в сукупності й інші обставини, передбачені ст. 178 КПК України, а саме те, що ні захисником ОСОБА_4, ні підозрюваним ОСОБА_3 не надано слідчому судді доказів наявності у ОСОБА_3 тяжких або хронічних захворювань. При цьому слідчий суддя враховує й той факт, що підозрюваний ОСОБА_3 є обвинуваченим у іншому кримінальному провадженні, де відносно нього приблизно рік не застосований ніякий запобіжний захід, однак фактів його неприбуття в судові засідання слідчим та прокурором слідчому судді не надано. Тому слідчий суддя вважає, що прокурором під час судового розгляду не доведено наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Також стороною захисту не було надано доказів, які б свідчили про репутацію підозрюваного ОСОБА_3 Слідчий суддя на підставі ст.. 178 КПК України враховує тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у кримінальних правопорушеннях, у вчиненні яких він підозрюється.

Продовжуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя виходить з того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства. Зважаючи на суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи, визначеного Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, що відповідає правовим позиціям, викладеним в п. 35 рішення ЄСПЛ «Летельє проти Франції», слідчий суддя вважає необхідним продовжити щодо підозрюваного найбільш тяжкий вид запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки застосування більш м’яких запобіжних заходів не буде достатнім для забезпечення запобігання визначеного раніше ризику.

Крім того, слідчий суддя, дослідивши подані до клопотання докази вважає, що, у відповідності до ч. 3 ст. 197 КПК України, строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому КПК України. В обґрунтування клопотання в частині продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в частині строку, а саме до 23.04.2018 року, слідчий зазначив, що це строк обумовлений необхідністю проведення певних слідчих дій. Вирішуючи це питання, слідчий суддя враховує, що за час тримання підозрюваного ОСОБА_3 під вартою, слідчим проведено лише декілька слідчих дій. За повідомленням захисника ОСОБА_4, слідчі дії щодо допиту її підзахисного за фактом тиску та погроз на адресу свідка ОСОБА_11 не проведено. Не були проведені й такі слідчі дії як впізнання зі свідками, слідчі експерименти, для проведення яких немає необхідності в отриманні результатів експертиз, а тому фактично досудове розслідування за цей час не проводилося.

Розглядаючи це питання, слідчий суддя вважає, що ні слідчим у клопотанні, ні прокурором під час судового розгляду не доведено необхідність продовження строку тримання підозрюваного ОСОБА_3 під вартою до 23.04.2018 року. Слідчий судді вважає, що підозрюваному ОСОБА_3 строк тримання під вартою повинний бути продовжений до 05.04.2018 року.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 177, 178, 183, 209 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИЛА:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженцю ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянину України – продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк до 05 квітня 2018 року включно.

Копію ухвали направити для виконання начальникові Новомосковського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, прокуророві Новомосковської місцевої прокуратури Дніпропетровської області та начальникові Дніпровської Установи виконання покарань № 4 Управління Державної пенітенціарної служби України в Дніпропетровській області.

На ухвалу може бути подано апеляційну скаргу безпосередньо до апеляційного суду Дніпропетровської області протягом п’яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя І.П. Крохмалюк