Ухвала суду № 72891703, 15.03.2018, Марганецький міський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 180/1711/17

УХВАЛА

15 березня 2018 р.

Марганецький міський суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді – Нанічкіної Н.М.

з секретарем судового засідання – Ганоченко Л.В.,

за участю:

прокурора Крайник С.С.,

обвинуваченого ОСОБА_1,

в судовому засіданні з розгляду кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.186 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Прокурор клопотала про продовження обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, строк якого закінчується 24 березня 2018 року, і зазначила, що ризики, передбачені ст.177 КПК України не зникли, а саме: обвинувачений може впливати на свідків, потерпілу, ухилитися від суду, зважаючи на тяжкість покарання, яке має бути призначено йому в разі визнання винуватим.

Обвинувачений ОСОБА_1 заперечував про продовження йому запобіжного заходу і просив звільнити його з-під варти. Наполягав на тому, що у нього є постійне місце мешкання, де він проживав останні три роки з цивільною дружиною, п’ятирічна дитина, яка потребує його уваги та піклування, тому він не збирається переховуватися від суду.

Суд, заслухавши думки учасників кримінального провадження, приходить до такого.

Відповідно до ч.3 ст.331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов’язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу продовженого строку, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Судом встановлено, що 24 січня 2018 року продовжено ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою – до 24 березня 2018 року включно.

На даний час судове провадження не завершено, і суду не надано доказів того, що ризики, передбачені ст.177 КПК України, які були враховані судом – при продовженні запобіжного заходу, відсутні або зменшилися.

Так, ОСОБА_1 інкримінується тяжкий злочин, вчинений із застосуванням насильницьких дій, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до восьми років; він не має місця реєстрації та постійного місця проживання, у нього відсутній паспорт та інші документи, що може підтвердити його особу. Тож, є достатньо підстав вважати, що ОСОБА_1, з огляду на тяжкість покарання, яке загрожує йому в разі визнання судом винуватим, може сховатися від суду.

Суд вбачає високий ризик того, що опинившись на волі, ОСОБА_1 може здійснювати вплив на свідка, який ще не допитаний судом, з метою примусити його дати вигідні для нього показання, оскільки він не визнає свою вину у вчиненні злочину, що йому інкримінується. Наявність вказаного ризику підтверджується показаннями потерпілої ОСОБА_2, наданими нею в судовому засіданні, що сторонні особи надсилали їй смс-повідомлення та телефонували з питання зміни нею своїх показань щодо ОСОБА_1 Отже, існує імовірність, що ОСОБА_1, перебуваючи на волі, намагатиметься також вплинути і на свідка ОСОБА_3

Обвинувачений не працював до обрання до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не має постійних джерел доходу, неодноразово судимий за корисливі злочини, тобто неясні джерела його існування на даний час. Суд вважає, що відсутність законних джерел доходу може спонукати обвинуваченого продовжити злочинну діяльність.

Враховуючи викладене, суд вважає, що міра запобіжного заходу, не пов’язана з позбавленням волі, не здатна забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого ОСОБА_1 Також, суду не надано будь-яких відомостей про те, що за станом здоров’я обвинувачений не може утримуватися в умовах СІЗО.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.177, 331 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, продовжити на 60 (шістьдесят) діб – до 13 травня 2018 року включно.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: ОСОБА_4