Рішення № 72891097, 22.03.2018, Довгинцівський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 211/4616/17

Провадження № 2-а/211/42/18

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

22 березня 2018 року Довгинцівський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді - Ніколенко Д.М.,

за участю секретаря судового засідання - Гулько А.С.,

представника позивача – ОСОБА_1, представника відповідача – ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі справу за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов’язання нарахування та здійснення виплати пенсії на пільгових умовах, -

встановив:

Позивач ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до Криворізького південного об’єднаного управління Пенсійного Фонду України Дніпропетровської області та Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якому просить визнати протиправними дії Криворізького південного об’єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області щодо відмови призначення йому пенсії відповідно до п. «з» ч. 1 ст. 13 Закону України від 05.11.1991 р. «Про пенсійне забезпечення», визнати неправомірним рішення ОСОБА_4 з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років при Головному управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, визнати період його роботи з 07.07.1983 р. по 25.02.2003 р. як такий, що дає право на призначення пенсії відповідно до п. «з» ч. 1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», та зобов’язати Криворізьке південне об’єднане управління Пенсійного Фонду України Дніпропетровської області здійснити нарахування та виплачувати йому пенсію за віком на пільгових умовах та зробити нарахування і виплату йому пенсії на пільгових умовах відповідно до ст.. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з 06 червня 2017 р. довічно, стягнути солідарно з відповідачів судові витрати.

В обґрунтування своїх вимог він посилається на те, що з 1983 р. по 2003 р. працював водієм міського пасажирського транспорту з повним робочим днем на автотранспортному підприємстві в м. Кривому Розі, що підтверджується довідкою про підтвердження стажу роботи водіїв для призначення пільгової пенсії, відомостями його трудової книжки та наказами по підприємству, на якому він працював, стаж його роботи становить 19 років 7 місяців. На сьогоднішній день підприємства, на якому він працював, не існує. З метою оформлення пенсії на пільгових умовах він звернувся до Криворізького південного об’єднаного управління Пенсійного Фонду України Дніпропетровської області з відповідною завою, однак отримав лист від 20.09.2017 р. про відмову у призначенні пенсії, оскільки з наданих документів не вбачається наявність у нього необхідного стажу. ОСОБА_4 з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області було прийнято рішення №12 від 20.07.2017 р., яким було зараховано період роботи з 07.07.1983 р. по 31.12.1983 р., з 01.01.1986 р. по 31.12.1989 р. до пільгового стажу згідно п. «з» ч.1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», однак інші періоди його роботи безпідставно та незаконно не було зараховано до пільгового стажу. Вважає таке рішення незаконним таким, що порушує його конституційне право на утримання пенсії на пільгових умовах, тому просить задовольнити заявлені вимоги.

Протокольною ухвалою від 22.03.2018 р., з огляду на припинення державної реєстрації Криворізького південного об'єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області на підставі постанови КМУ від 08.11.2017 №821 «ОСОБА_1 питання функціонування територіальних органів Пенсійного фонду України», у відповідності до ст.52 КАС України, суд замінив третю особу – Криворізьке південне об’єднане управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області, на його правонаступника - Головне управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 підтримав вимоги позову, наполягав на його задоволенні в повному обсязі.

Представник відповідача ОСОБА_2 позов не визнала з підстав, викладених у запереченні на позов (а.с. 80-81). В обґрунтування заперечень зазначено, що в трудовій книжці позивача відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, а саме не зазначено, що він працював водієм автобусів на міських маршрутах. Крім того зазначає, що наказ від 07.08.1996 р. № 175, наказ від 13.01.1997 р. № 002, наказ від 21.05.1997 р. № 87, від 08.08.1997 р. № 147, наказ від жовтня 1997 р. № 182, наказ від січня 1998 р. № 2, наказ від 28.04.1998 р. № 66, наказ від 30.10.1998 р. № 161а, наказ від 28.12.1998 р. № 280, наказ від 08.12.1999 р. № 207, наказ від 31.01.2000 р. № 13, наказ від 12.04.2000 р. №62 та наказ від 13.07.2000 р. № 120, на які посилається позивач, як на підтвердження своїх позовних вимог, на розгляд ОСОБА_4 не надавались. Тому за наявності наданих позивачем ОСОБА_4 документів, оскільки станом на 22.03.2017 р. у позивача відсутній необхідний пільговий стаж, встановлений п. «з» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (наявний 4 роки 5 місяців 25 днів із необхідних 12 років 6 місяців), для задоволення позовних вимог немає законних підстав.

Свідок ОСОБА_5 суду пояснив, що влаштувався на роботу в АТП 14129 в 1993 р., а звільнився під Новий рік у 2002 році. Коли він прийшов на роботу, ОСОБА_3 вже там працював, та продовжував працювати і після його звільнення, до повної ліквідації підприємства. При ньому ОСОБА_3 працював в АТП водієм автобуса "гармошка" "Ikarus-280" по маршрутах № 35, 55, 37, 282 в межах міста.

Свідок ОСОБА_6 суду пояснив, що в 1982 році його було призначено начальником автоколони в Криворізькому АТП. В 1983 р. до нього на автобазу після автошколи прийшов ОСОБА_3 та працював на машруті № 88 на "Ikarus-280" по місту в його автоколоні. З 1983 р. по 2003 р. вони з ОСОБА_3 працювали разом на АТП по ліквідації, ОСОБА_3 працював на маршрутах № 1, 66, 35,3. Були на підприємстві ще ЛАЗи та ПАЗи. Всього на базі було чотири автоколони, три з них по обслуговуванню маршрутів по місту. Він постійно з 1983 р. по 2003 р. працював разом з ОСОБА_3 в АТП та постійно бачив його на підприємстві.

Вислухавши пояснення представника позивача, заперечення представника відповідача, пояснення свідків, дослідивши матеріали справи, суд дійшов до таких висновків.

Зі змісту ч. 3 ст. 23 Загальної Декларації прав людини, п. 4 ч. 1 Європейської Соціальної хартії та ч.3 ст. 46 Конституції України випливає, що кожна особа похилого віку має право на справедливу і задовільну винагороду, соціальний захист за роки важкої праці та шкідливих робіт, - яка є основним джерелом існування для них самих та їхніх сімей.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 згідно наданої копії трудової книжки БТ-І № 5107058, з 07.07.1983 р. по 26.02.2003 р. працював водієм автобусів всіх марок в Автотранспортному підприємстві 31223, яке було реорганізовано у ВАТ «Криворізьке АТП 14129».

Згідно архівної довідки архівного відділу виконкому Криворізької міської ради від 12.05.2017 р. №1132, виданої на підставі наказів з особового складу та особових карток звільнених працівників, ОСОБА_3 працював: з 08.07.1983 р. (наказ № 13а від 14.02.1983 р.) – водієм 3 класу автоколони № 3 (стажування учнів-водіїв на автопідприємстві, автобус ИК № 61-50 маршрут № 88), 05.12.1985 р. – переведений слюсарем в ремонтну майстерню; 25.12.1985 р. – переведений водієм 2 класу автоколоні № 3; 26.02.2003 р. – звільнений з посади.

Рішенням ОСОБА_4 при Головному управлінні Пенсійного фонду України від 20 липня 2017 р. № 12, підтверджено періоди роботи позивача з 07.07.1983 р. по 31.12.1983 р., з 01.01.1986 р. по 31.12.1989 р. для зарахування до пільгового стажу згідно з ст.. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Підставою для відмови в зарахуванні інших періодів стало відсутність в трудовій книжці позивача відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, асам: не зазначено, що працював водієм міського пасажирського транспорту. В довідках, виданих на підставі розрахункових відомостей із заробітної плати відображені тільки суми нарахувань з липня 1983 р. по лютий 2003 р., будь-які відомості про роботу заявника саме на міських маршрутах не відображено (а.с.15 – копія рішення).

Позивач вважає такі дії відповідача протиправними.

Так, на підтвердження пільгового стажу позивачем ОСОБА_4 було надано наступні документи: наказ від 07.07.1983 р. № 55 про закріплення рухомого складу за водіями та маршрутами, в тому числі позивача за маршрутом № 88; наказ від 14.01.1985 р. № 25 про закріплення позивача за навчальними, черговими, замовними маршрутами; наказ від 02.01.1986 р. № 1 про закріплення рухомого складу за водіями та маршрутами на 1986 р., втому числі позивача за маршрутами № 27, 25, 1,68; наказ від 06.02.1987 р. № 79 про закріплення рухомого складу за водіями та маршрутами на 1987 р., в том числі позивача за маршрутом № 27, 35, 1, 66, 88; наказ від 20.01.1988 р. № 26 про закріплення рухомого складу за водіями та маршрутами на 1988 рік, втому числі позивача за маршрутом № 20, 26, 68, 88; наказ від 24.01.1989 р. про закріплення рухомого складу за водіями та маршрутами на 1989 рік, втому числі позивача за маршрутом № 27,35,66,88; архівна довідка від 12.05.2017 р. № 1133 про суми нарахування заробітної плати позивача за період з липня 1983 р. по грудень 1990 р.; архівна довідка від 12.05.2017 р. № 1134 про суми нарахування заробітної плати позивача за період з січня 1991 р. по грудень 1996 р.; архівна довідка від 12.05.2017 р. № 1135 про суми нарахування заробітної плати позивача за період з січня 1997 р. по лютий 2003 р.; особиста картка форми Т-2 позивача.

Відповідно до п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають працівники, зайняті повний робочий день на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за Списком № 2, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і за наявності стажу роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах.

Список № 2, затверджений постановою ОСОБА_7 ОСОБА_7 СРСР від 22 серпня 1956 року №1173, чинний у 1976-1979 роках, містить посаду слюсарі і електромонтери по монтажу, ремонту і обслуговуванню обладнання безпосередньо на промислах.

Згідно з листом Міністерства праці та соціальної політики України від 06 жовтня 2006 року №9693/039/161-06 до великовагових автомобілів, робота на яких дає право на призначення пільгової пенсії, відносяться автомобілі вантажопідйомністю 8 і більше тонн.

До важких і шкідливих умов виробництва відносяться виробництва, передбачені Списками № 1 і 2, де в технологічному процесі цих виробництв зайняті водії великовагових автомобілів вантажопідйомністю 8 і більше тонн.

Таким чином, для того, щоб призначити пенсію на пільгових умовах, законом встановлено дві умови: 1) робота водієм великовагових автомобілів вантажопідйомністю 8 і більше тонн; 2) занятість цих водіїв у технологічному процесі важких і шкідливих виробництв.

Відповідно до пункту «б» частини першої статті 13 Закону № 1788-ХІІ на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом ОСОБА_7 України, і за результатами атестації робочих місць, зокрема, жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи чоловікам і за кожні 2 роки такої роботи - жінкам.

Згідно зі статтею 62 Закону № 1788-ХІІ основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом ОСОБА_7 України.

Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року №22-1, передбачено, що право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об’єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.

Враховуючи викладене суд вважає, що позивачем в судовому засіданні підтверджено документально та поясненнями свідків стаж роботи за період з 01.01.1984 р. по 04.12.1985 р., з 25.12.1985 р. по 31.12.1985 р. та з 01.01.1990 р. по 25.02.2003 р., тому суд вважає вказані періоди такими, що дають право на призначення пенсії відповідно до п. «з» ч. 1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Однак період в період з 05 грудня 1985 р. по 24 грудня 1985 року не може бути зараховано до пільгового відповідно до п. «з» ч. 1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», оскільки згідно письмових матеріалів справи (а.с.19) позивач працював у вказаний період на посаді слюсаря 3 розряду ремонтної майстерні, що не відноситься до посади водія великовагових автомобілів вантажопідйомністю 8 і більше тонн.

Щодо позовної вимоги про визнання протиправними дій відповідача та неправомірним рішення ОСОБА_4 з питань підтвердження стажу роботи, то суд приймає до уваги доводи представника відповідача, які не спростовані представником позивача, про те, що позивачем на розгляд ОСОБА_4 були надані не всі документи (накази), які б підтверджували його пільговий стаж, а отже ОСОБА_4 була позбавлена можливості при розгляді вказаного питання всебічно та об’єктивно визначити в повному обсязі наявний у позивача пільговий стаж. При цьому суду вказані документи були надані, тому вимоги в цій частині позивачем не доведені.

Стосовно іншої позовної вимоги - про зобов'язання відповідача здійснити нарахування та призначити ОСОБА_3 вказану пенсію з 06.06.2017 суд зазначає таке:

Відповідно до Рекомендацій № К(80)2 щодо здійснення дискреційних повноважень адміністративними органами, прийнята Комітетом ОСОБА_7 Європи 11 березня 1980 року термін «дискреційне повноваження» означає повноваження, яке надає адміністративному органу певний ступінь свободи під час прийняття рішення, таким чином даючи йому змогу вибрати з кількох юридично допустимих рішень те, яке буде найбільш прийнятним. Отже, дискреційними є повноваження, які залишають державному органу чи його посадовій особі свободу розсуду після з'ясування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

У випадку, коли закон встановлює повноваження суб'єкта публічної влади в імперативній формі, тобто його діяльність чітко визначена законом, суд зобов'язує відповідача прийняти конкретне рішення чи вчинити певну дію. У випадку, коли ж суб'єкт наділений дискреційними повноваженнями, суд може лише вказати на виявлені порушення, допущені при прийнятті оскаржуваного рішення (дій), та зазначити норму закону яку відповідач повинен застосувати при вчиненні дії (прийнятті рішення) з урахуванням встановлених судом обставин, оскільки адміністративний суд не вправі перебирати на себе повноваження суб'єкта публічної адміністрації, реалізуючи за нього процедурні дії, ухвалювати рішення чи проводити адміністративну процедуру. Таке втручання може мати місце лише у випадку, якщо судом буде встановлено, що в адміністративній процедурі фізична (юридична) особа виконала всі приписи закону, а суб'єкт владних повноважень у відповідь необґрунтовано й незаконно не вчинив належну дію чи не ухвалив необхідне рішення.

Таким чином, враховуючи положення ч.2 ст.9 КАС України, а також те, що відповідач наділений дискреційними повноваженнями з питань призначення пенсії і суд не вправі перебирати на себе функції вказаного суб'єкта владних повноважень, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог в частині позовної вимоги про зобов'язання відповідача призначити ОСОБА_3 вказану пенсію з 06.06.2017 р. шляхом зобов'язання відповідача повторно розглянути питання призначення ОСОБА_3 пенсії до відповідно до ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з урахуванням висновків суду.

Згідно частини 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи положення вищезазначеної норми, а також те, що судові витрати здійснені позивачем у розмірі 640,00 грн. документально підтверджені (а.с.1), суд приходить до висновку про наявність підстав щодо присудження з суб'єкта владних повноважень на користь позивача судових витрат.

Керуючись статтями 19, 46, 95 Конституції України, Законом України «Про пенсійне забезпечення», ст.ст. 139, 243-246 КАС України, -

вирішив:

позов ОСОБА_3 – задовольнити частково.

Визнати період роботи ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1, місце проживання за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, з 01.01.1984 р. по 04.12.1985 р., з 25.12.1985 р. по 31.12.1985 р. та з 01.01.1990 р. по 25.02.2003 р., як такий, що дає право на призначення пенсії відповідно до п. «з» ч. 1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Зобов’язати Головне управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області, ЄДРПОУ 21910427, юридична адреса: м.Дніпро, вул.Набережна Перемоги, 26, розглянути питання щодо призначення пенсії ОСОБА_3 за віком на пільгових умовах, відповідно до ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_3, в рахунок відшкодування витрат на оплату судового збору за подання позовної заяви суму у розмірі 640 (шістсот сорок) гривень 00 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Довгинцівський районний суд м.Кривого Рогу Дніпропетровської області з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 22.03.2018 р.

Суддя Д.М.Ніколенко