Постанова № 72890601, 19.03.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 810/2055/17 Суддя (судді) першої інстанції: Василенко Г.Ю.

П О С Т А Н О В А

Іменем України

19 березня 2018 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді Петрика І.Й.

суддів Собківа Я.М., Костюк Л.О.

при секретарі Кузьміній Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю ``АНІКА``

на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 27 грудня 2017 року

у справі № 810/2055/17

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ``АНІКА``

до відповідача Києво-Святошинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області

про визнання незаконним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-

в с т а н о в и в:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю ``АНІКА`` звернувся з позовом до Києво- Святошинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області, в якому просив суд:

-рішення Києво-Святошинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області від 16 листопада 2016 року вих. №8382/10/10-13-11-02-10 визнати незаконним та скасувати рішення;

-зобов`язати Києво-Святошинську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Київській області прийняти одержану податкову декларацію з податку на додану вартість за звітній (податковий) період календарний місяць жовтень 2016 року з додатками та доповненням до неї Товариства з обмеженою відповідальністю ``АНІКА`` з введенням до інформаційних баз даних ДФС України відомостей з цих поданих позивачем документів від 15 листопада 2017.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 16 червня 2017 року позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю ``АНІКА`` залишено без руху.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 27 грудня 2017 року позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю ``АНІКА`` повернуто позивачу на підставі п. 1 ч. 4 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою Товариство з обмеженою відповідальністю ``АНІКА`` подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду, оскільки зазначені в ухвалі висновки не відповідають нормам процесуального права, та винести нову з направлення справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на незаконності, необґрунтованості та необ'єктивності рішення суду, неповне з'ясування всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, порушення судом норм процесуального права, що є підставою для скасування судового рішення.

Відповідачем було подане клопотання про розгляд справи без участі представників відповідача та проти апеляції та позову заперечують в повному обсязі.

Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до положень ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 16 червня 2017 року позовну заяву було залишено без руху та встановлено строк для усунення недоліків позовної заяви до 20 липня 2017 року.

Дану ухвалу позивачем отримано 06 липня 2017 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (0113326458995).

У той же час, 19 липня 2017 року, на адресу суду від позивача надійшла заява про роз'яснення судового рішення, у якій позивач просив суд роз'яснити ухвалу Київського окружного адміністративного суду про залишення позовної заяви без руху від 16 червня 2017 року.

Крім того, 21 липня 2017 року позивачем подано до суду клопотання про продовження процесуального строку виконання ухвали суду від 16.06.2017 на строк до її роз'яснення.

Ухвалою суду від 24 липня 2017 року Товариству з обмеженою відповідальністю "Аніка" відмовлено у задоволенні заяви про роз'яснення судового рішення.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 14 грудня 2017 року ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 24 липня 2017 року - залишено без змін, а справу повернуто до Київського окружного адміністративного суду.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 27 грудня 2017 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю ``АНІКА`` повернуто позивачу.

Не погоджуючись із таким рішенням суду Товариством з обмеженою відповідальністю ``АНІКА`` була подана апеляційна скарга.

Надаючи правову оцінку обставинам справ колегія суддів зазначає наступне.

Так суддею в ухвалі про залишення адміністративного позову без руху від 16 червня 2017 року зазначено про невідповідність її вимогам ст. 106 КАС України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), а саме: до позовної заяви додано платіжний документ про сплату судового збору на суму 1600 грн. тобто не в повному обсязі, оскільки заявлено дві позовні вимоги неманового характеру.

Разом з тим, колегія суддів звертає увагу, що повертаючи позовну заяву, судом першої інстанції допущено помилку, щодо кількості позовних вимог.

У відповідності до Аналізу практики застосування адміністративними судами окремих положень Закону України від 8 липня 2011 року №3674-VI «Про судовий збір» у редакції Закону України від 22 травня 2015 року №484-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору», затвердженого Постановою Пленуму Вищого адміністративного суду від 05.02.2016 №2 вбачається, що перевіряючи правильність сплати позивачем судового збору та визначаючи кількість вимог немайнового характеру, звернених до суду, необхідно враховувати, що вимога про визнання протиправними акта, дії чи бездіяльності як передумови для застосування інших способів захисту порушеного права (скасувати або визнати нечинним рішення чи окремі його положення, зобов'язати прийняти рішення, вчинити дії чи утриматися від їх вчинення тощо) як наслідків протиправності акта, дій чи бездіяльності є однією вимогою.

З огляду на викладене, для цілей визначених Законом України «Про судовий збір» та з урахуванням висновків Аналізу практики застосування адміністративними судами окремих положень Закону України від 8 липня 2011 року №3674-VI «Про судовий збір» у редакції Закону України від 22 травня 2015 року №484-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору», затвердженого Постановою Пленуму Вищого адміністративного суду від 05.02.2016 №2,

Отже, висновок суду першої інстанції про повернення позовної заяви не відповідає правильному застосуванню норм процесуального права.

Водночас, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зауважити, що питання стосовно доступу особи до правосуддя неодноразово було предметом судового розгляду Європейського суду з прав людини.

Відповідно до вимог ст.8 Кодексу адміністративного судочинства України - суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Так, у справі «Bellet v. France», Європейський Суд з прав людини зазначив, що стаття 6 параграфу 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданих національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.

У рішенні по справі «Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії» від 13 січня 2000 року та в рішенні по справі «Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії» від 28 жовтня 1998 року Європейський Суд з прав людини вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнане порушенням п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Таким чином, вказані обставини справи свідчать про необхідність надати позивачу можливість захистити своє право в суді. Інакший підхід був би виявом надмірного формалізму та міг би розцінюватись як обмеження особи в доступі до суду, яке захищається статтею 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

З урахуванням викладеного, після детального з'ясування обставин справи та аналізу законодавчих норм, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що суд першої інстанції, постановляючи оскаржувану ухвалу, порушив норми процесуального права, що є підставою для її скасування та направлення справи для продовження розгляду до Київського окружного адміністративного суду.

Згідно з частинами першою-третьою ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

За правилами статті 320 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Оскільки, судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи і порушено норми процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, в зв'язку з цим виникає необхідність у задоволенні апеляційної скарги та відповідно у скасуванні ухвали Київського окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2017 року й направленні справи до суду першої інстанції.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Керуючись ст.ст. 241, 242, 243, 308, 310, 315, 317, 321, 322,325 КАС України, суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «АНІКА»- задовольнити.

Ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 27 грудня 2017 скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Повний текст постанови виготовлено 20 березня 2018 року.

Суддя - доповідач Петрик І.Й.

Судді Собків Я.М.

Костюк Л.О.