Ухвала суду № 72890462, 21.03.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 826/3296/17

У Х В А Л А

21 березня 2018 року м. Київ

Суддя Київського апеляційного адміністративного суду Аліменко В.О., перевіривши матеріали апеляційної скарги Державної фіскальної служби України на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 31 жовтня 2017 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Барвел» до Державної фіскальної служби України, Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В :

До Окружного адміністративного суду міста Києва Товариство з обмеженою відповідальністю «Барвел» звернулось з позовом до Державної фіскальної служби України та Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві (далі по тексту - відповідач-2) з урахуванням уточнених позовних вимог про:

- визнання дій Державної фіскальної служби України та Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві протиправними, щодо відмови у прийнятті та реєстрації податкових накладних від ТОВ «Барвел» №216 від 30.01.2017, №217 від 30.01.2017, №218 від 30.01.2017, №219 від 30.01.2017, №220 від 30.01.2017.

- зобов'язати уповноважений орган ДФС України зареєструвати в Єдиному державному реєстрі податкових накладних податкові накладні №216 від 30.01.2017, №217 від 30.01.2017, №218 від 30.01.2017, №219 від 30.01.2017, №220 від 30.01.2017.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 31 жовтня 2017 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Перевіривши апеляційну скаргу, вважаю, що вона не може бути прийнята до апеляційного провадження та підлягає залишенню без руху, оскільки апелянтом не було дотримано вимоги ст. 296 КАС України, а саме пропущено строк звернення до суду.

Відповідно до п. п. 13 Перехідних положень КАС України у редакції, яка набрала чинності 15.12.2017 року, судові рішення, ухвалені судами першої інстанції до набрання чинності цією редакцією Кодексу, набирають законної сили та можуть бути оскаржені в апеляційному порядку протягом строків, що діяли до набрання ним чинності.

Відповідно до ч. 2 ст. 186 КАС України (в редакції до 15.12.2017) апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

За змістом наведеної норми, суддя, при вирішенні питання про відкриття апеляційного провадження у справі, повинен установити момент, з якого починається перебіг строку на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції.

З матеріалів справи вбачається, що копію постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 31 жовтня 2017 року апелянт отримав 16.11.2017 року.

27.11.2017 року скаржником вперше подано апеляційну скаргу на зазначене судове рішення, проте ухвалою судді Київського апеляційного адміністративного суду від 15.01.2018 року апеляційну скаргу повернуто особі, яка її подала у зв'язку із не усуненням недоліків скарги.

Наразі апелянт повторно оскаржує постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 31 жовтня 2017 року, при цьому апеляційну скаргу ним подано 12.02.2018 року.

Однак, скаржником не надано доказів на підтвердження моменту отримання копії ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 15.01.2018 року, що позбавляє суд можливості вирішити питання про наявність правових підстав для поновлення строку подання апеляційної скарги.

Відсутність даних щодо цих обставин перешкоджає прийняттю скарги до апеляційного провадження, оскільки інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Згідно з ч. 3 ст. 298 КАС України, апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 298 КАС України до апеляційної скарги яка оформлена з порушенням вимог, встановлених ст. 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

Оскільки вищевказані обставини перешкоджають прийняттю апеляційної скарги до провадження суду апеляційної інстанції, тому у відповідності до ст.ст.169, 296 КАС України апеляційна скарга підлягає залишенню без руху.

Керуючись ст.ст. 132, 169, 296, 298, ч. 2 ст. 321, ч. 2 ст. 325, ст. 328 КАС України, суд-

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної фіскальної служби України - залишити без руху.

Надати апелянту десятиденний строк з моменту отримання даної ухвали для усунення вказаних у ній недоліків.

У разі невиконання ухвали у зазначений вище строк апеляційна скарга буде повернута особі, що її подала.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена в касаційному порядку.

Суддя-доповідач В.О. Аліменко