Вирок № 72890444, 21.03.2018, Конотопський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 577/3721/16-к

Провадження № 1-кп/577/13/18

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 березня 2018 року Конотопський міськрайонний суд Сумської області

в складі:

головуючого судді Семенюк І.М.,

при секретарі Подейко Т.С.,

за участю прокурора Волосюк Ю.Б.,

обвинувачених ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3,

захисників Іванцова А.В., Майстренка В.В.

потерпілого ОСОБА_6,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Конотоп кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42016201170000064 від 30 червня 2016 року по обвинуваченню:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Конотоп Сумської області, українця, громадянина України, освіта повна середня, не працюючого, не одруженого, зареєстрованого АДРЕСА_1 та мешканця АДРЕСА_2, раніше не судимого в силу ст. 89 КК України,

в скоєнні злочинів, передбачених ч.2 ст. 189, ч.4 ст.358 КК України,

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_6, уродженця м. Конотоп Сумської області, українця, громадянина України, освіта повна середня, не працюючого, одруженого, мешканця АДРЕСА_3, раніше судимого: 28.04.2009 р. Шевченківським міським судом м. Києва за ст. 307 ч.3 КК України до 8 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, 16.06.2014 року звільнився від відбування основного покарання згідно ЗУ «Про амністію 2014 року»,

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_8, уродженця м. Конотоп Сумської області, українця, громадянина України, освіта повна середня, не працюючого, не одруженого, зареєстрованого АДРЕСА_3 та мешканця АДРЕСА_4, раніше не судимого в силу ст. 89 КК України,

в скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст. 189 КК України,

Встановив:

Обвинувачений ОСОБА_2 наприкінці червня 2016 року від раніше незнайомої ОСОБА_7, дізнався про те, що потерпілий ОСОБА_6, 11 травня 2016 року, нібито шахрайським шляхом, заволодів грошовими коштами престарілої ОСОБА_8, за якою доглядає ОСОБА_7, в сумі 2000 доларів США. В цей час у обвинуваченого ОСОБА_2, який, не будучи достовірно обізнаним про наявність з боку ОСОБА_6 порушень прав ОСОБА_9 та не являючись службовою особою, уповноваженою згідно закону на врегулювання відносин майнового характеру, виник протиправний корисливий умисел, направлений на заволодіння грошовими коштами і майном ОСОБА_6 З метою реалізації злочинного умислу обвинувачений ОСОБА_2 вступив у злочинну змову з обвинуваченими ОСОБА_1 та ОСОБА_3, яким довів інформацію, отриману від ОСОБА_7 та запропонував використати її в якості приводу для вимагання у ОСОБА_6 грошових коштів і майна, надавши своїм діям вигляду законності, на що останні погодились та періодично почали погоджувати план спільних злочинних дій.

У першій половині дня 29 червня 2016 року обвинувачені ОСОБА_3, ОСОБА_1 та ОСОБА_2, діючи з єдиним корисливим умислом з метою створення умов для вимагання грошових коштів по мобільному телефону призначили потерпілому ОСОБА_6 зустріч біля готельно-ресторанного комплексу «Делюкс» за адресою: м. Конотоп, вул. Г. Тхора, 77. Цього ж дня близько 12 год потерпілий ОСОБА_6 прибув до літнього майданчика кафе «Бургер-Клаб» готельно-ресторанного комплексу «Делюкс», де на нього вже чекали обвинувачені ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 Під час спілкування обвинувачений ОСОБА_1, діючи умисно з метою вимагання грошових коштів, користуючись підтримкою ОСОБА_2 і ОСОБА_3, в грубій формі висунув ОСОБА_6 вимогу передати до кінця дня грошові кошти в сумі 2000 доларів США під приводом подальшого їх повернення ОСОБА_8 При цьому, ОСОБА_1, наголошуючи на своєму кримінальному авторитеті та наявності зв'язків у злочинному середовищі, здійснюючи на ОСОБА_6 таким чином психологічний тиск та залякування, наголосив на тому, що у разі незгоди з його вимогою до потерпілого може бути застосоване фізичне насильство, а також скоєні інші неправомірні дії, що приведуть до обмеження його прав, свобод та законних інтересів, зокрема права власності на майно чи настання інших негативних наслідків. Розуміючи незаконність дій обвинувачених ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3, але не бажаючи настання для себе чи близьких негативних наслідків, а також, знаючи, що ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 раніше притягувалися до кримінальної відповідальності і мають авторитет серед осіб у злочинному середовищі, потерпілий ОСОБА_6 змушений був погодитись на виконання незаконних вимог обвинувачених. Цього ж дня, близько 18 год, обвинувачені знову призначили потерпілому ОСОБА_6 зустріч на літньому майданчику кафе «Бургер-Клаб» готельно-ресторанного комплексу «Делюкс», де обвинувачений ОСОБА_1, продовжуючи створювати умови для вимагання грошових коштів в присутності та зі згоди ОСОБА_2 і ОСОБА_3, повторно висловив ОСОБА_6 вимогу передати гроші в сумі 2000 доларів США, при цьому ОСОБА_1, ОСОБА_2 і ОСОБА_3, незважаючи на пояснення ОСОБА_25., що він не має боргових зобов'язань перед ОСОБА_8, а також особисто не заподіював їй майнової шкоди, продовжили вимагати у ОСОБА_6 гроші, здійснюючи на нього психологічний тиск та залякування, погрожуючи, що в разі невиконання їх вимог, насильно відберуть автомобіль НОМЕР_1. Не бажаючи бути обмеженим у праві власності на належний йому автомобіль, потерпілий ОСОБА_6 був вимушений підтвердити згоду з висунутими щодо нього незаконними вимогами про передачу грошей, але, у зв'язку з відсутністю відповідної суми коштів, попросив відстрочити час їх передачі. В подальшому, 02 липня 2016 року близько 14 год 20 хв, продовжуючи реалізацію спільного умислу з метою вимагання грошових коштів обвинувачений ОСОБА_2 та ОСОБА_3 прибули в район Автовокзалу, що по вул. Клубна, в м.Конотоп, де на той час на вимогу ОСОБА_2 вже знаходився потерпілий ОСОБА_6, і під час їх зустрічі, ОСОБА_3 почав переконувати ОСОБА_6 у реальності своїх погроз відібрати у нього автомобіль у разі відмови передачі грошей в сумі 2000 доларів США. При цьому, потерпілий ОСОБА_6 пояснював ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про свою непричетність до незаконного заволодіння грошима ОСОБА_8, а також пояснював, що не має 2000 доларів США, але обвинувачені ОСОБА_3 та ОСОБА_2 наполягали на передачі грошей і встановили строк до 06 липня 2016 року. А 06 липня 2016 року о 15 год 34 хв обвинувачений ОСОБА_2 зателефонував ОСОБА_6 на мобільний телефон та нагадав про необхідність передачі грошей, але останній повідомив, що відповідної суми він не зібрав. Продовжуючи реалізацію спільного злочинного умислу, 07 липня 2016 року близько 16 год ОСОБА_2 на автомобілі НОМЕР_2 прибув в район «Невського ринку», щр по пр. Миру в м Конотоп, де на той час знаходився ОСОБА_6, та знову викликав останнього на зустріч до кафе «Лабіринт» по пр. Миру, 74 в м. Конотоп. Того ж дня, близько 16 год 17 хв, потерпілий ОСОБА_6 на власному автомобілі НОМЕР_1 під'їхав до літнього майданчика зазначеного кафе, де на нього вже очікували ОСОБА_1 та ОСОБА_2 Під час розмови, обвинувачені продовжили вимагати передачі грошових коштів. При цьому, обвинувачений ОСОБА_1, незважаючи на заперечення ОСОБА_6 і пояснення про відсутність грошових коштів, з метою залякування та примушування останнього, погрожував використанням свого авторитету у злочинному середовищі, фізичною розправою, штучним створенням проблем та відібранням без його згоди у нього автомобіля. Зважаючи на вказані погрози, сприймаючи їх як реальні, потерпілий ОСОБА_6 вимушений був знову погодитись на виконання неправомірних вимог обвинуваченого ОСОБА_1 і 14 липня 2016 року близько 13 год 55 хв потерпілий ОСОБА_6 на чергову вимогу ОСОБА_2, знову прибув на зустріч до кафе «Камелот» по вул. Лазаревського, 10 в м. Конотоп, де на той час вже перебували обвинувачені ОСОБА_2 та ОСОБА_3 і в ході спілкування ОСОБА_2 та ОСОБА_3 з метою подальшого залякування ОСОБА_6 знову висловили погрози йому фізичною розправою та відібранням належного йому автомобіля НОМЕР_1 у разі не передачі грошей до 00 год. 15 липня 2016 року, а 14 липня 2016 року о 21 год обвинувачений ОСОБА_2 знову зателефонував потерпілому ОСОБА_6, призначивши йому зустріч біля залізничного вокзалу в м. Конотоп, однак, потерпілий, побоюючись фізичної розправи та вилучення у нього автомобіля, на зустріч не погодився, пояснюючи відмову своєю зайнятістю, а близько 21 год 40 хв після неодноразових дзвінків ОСОБА_2, не витримавши психологічного тиску, прийшов на обумовлене місце в район залізничного вокзалу ст. Конотоп, що по вул. Свободи в м. Конотоп. Під час розмови в салоні автомобіля НОМЕР_2 ,належного ОСОБА_2, обвинувачений ОСОБА_26 . повідомив ОСОБА_6 про наявність у нього зв'язків в органах поліції та прокуратури, а також висловив погрози відкриття щодо нього кримінального провадження і у подальшому з поміщенням його в місця позбавлення волі у випадку його відмови передати гроші в сумі 2000 доларів США у термін до 18 липня 2016 року. Потерпілий ОСОБА_28., реально сприймаючи погрози ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3, побоюючись з їхнього боку фізичної розправи та насильного відібрання належного йому автомобіля НОМЕР_1, на виконання їх незаконних вимог 15 липня 2016 року об 11 год 34 хв прибув на залізничний вокзал ст. Конотоп по вул. Свободи, в м. Конотоп та передав ОСОБА_2 частину грошей, які від нього вимагали, в сумі 10 тисяч гривень, після чого обвинувачений ОСОБА_2 був одразу затриманий на місці скоєння злочину співробітниками поліції Конотопського ВП ГУНП в Сумській області, які також припинили подальші неправомірні дії обвинувачених ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3

Дії обвинувачених ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 2 ст. 189 КК України.

Крім того, обвинувачений ОСОБА_1, будучи підозрюваним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 189 КК України, у кримінальному провадженні № 420162001170000064 від 30 червня 2016 року, до якого згідно ухвали Конотопського міськрайонного суду від 17 липня 2016 року було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, на початку серпня 2016 року отримав за допомогою невстановленої досудовим розслідування особи завідомо підроблений документ - довідку про працевлаштування на роботу охоронця ТОВ «Невський ринок» (м. Конотоп) за підписом директора товариства ОСОБА_11 та скріплену печаткою даного підприємства. Після цього, 03 серпня 2016 року обвинувачений ОСОБА_1, маючи на меті створення штучних доказів свого захисту для застосування до нього більш м'якого запобіжного заходу в залі судових засідань Апеляційного суду Сумської області за адресою: м. Суми, вул. Герасима Кондратьєва, 28, під час перегляду ухвали слідчого судді Конотопського міськрайонного суду від 17 липня 2016 року через адвоката ОСОБА_4 надав колегії суддів з розгляду справ та матеріалів кримінального судочинства Апеляційного суду Сумської області фотокопії зазначеного підробленого документу, належним чином завіреного печаткою адвоката ОСОБА_4, а також підтвердив в судовому засіданні вказаний у довідці неправдивий факт. Даний документ був прийнятий колегією суддів як належний доказ працевлаштування ОСОБА_1 та врахований при ухваленні рішення про скасування раніше застосованого до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою і застосування більш м'якого запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.

Дії обвинуваченого ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 4 ст. 358 КК України.

Обвинувачений ОСОБА_2 в судовому засіданні винним себе не визнав і показав, що в кінці червня 2016, приблизно 23, 24 числа ввечері він з кумом ОСОБА_12 разом відпочивали, вживали пиво і у власних справах пішли на територію ЗОШ № 12. На шляху вони зустріли класного керівника ОСОБА_12- ОСОБА_7, яка розповіла історію, що сталася з нею і її підопічною, паралізованою ОСОБА_8 , 6 травня 2016 року на домашній телефон якої, зателефонував чоловік, як її син, і попросив гроші. Потім заїхав ніби-то товариш сина на ім»я ОСОБА_11, який повідомив, що на прохання сина ОСОБА_8 приїхав, щоб взяти для передавання йому гроші. В цей час знову зателефонував ніби-то син ОСОБА_8 і в цій суматосі, не маючи змоги ще раз зателефонувати сину ОСОБА_8, жінки віддали не знайомому чоловіку 2000 доларів США. А наступного дня дізналися, що їх шукали і подали заяву в поліцію, яка розшукала ОСОБА_25., який пояснював, що, працюючи у службі таксі, виконував таким чином замовлення. ОСОБА_13 була у відчаї і просила їх сприяти поверненню престарілій ОСОБА_8 грошей. Вони обмінялися телефонами і він пообіцяв допомогти. Через 3 дні він призначив ОСОБА_7 зустріч 28 червня 2016 року біля кінотеатру «Мир» і жінка знову розповіла йому про те, що трапилося і надала номер мобільного телефона ОСОБА_25. На другий день він зателефонував ОСОБА_35 .і попросив про зустріч. В обідній час він знову зателефонував і вони узгодили зустрітися в «Бургер Клабі», в обумовлений час зустрілися біля літньої площадки і сіли за той стіл, де вже перебували його брат ОСОБА_3 і ОСОБА_1 Про ситуацію , з приводу якої сталася зустріч з ОСОБА_27., ні ОСОБА_3, ні ОСОБА_1, не знали і вперше почули того дня від ОСОБА_25. , який почав спочатку почав розповідати про іншу ситуацію, але він нагадав ОСОБА_31 і той розповів, як виконував замовлення, і повідомив, що отримав за це 100 доларів США. Тоді він запропонував вирішити питання мирним шляхом , при цьому ОСОБА_27., розуміючи , що йому треба буде сплачувати , погоджувався сплачувати частинами, і просив їх сприяти, щоб жінка забрала заяву з поліції. Вони домовились про зустріч пізніше, через тиждень. На другий день він повідомив ОСОБА_7, що ОСОБА_27. буде сплачувати, але просив її забрати заяву, домовились про їх зустріч. Через тиждень, 07 липня 2016 року, він на прохання брата ОСОБА_3 завіз його в кафе «Олімп», а сам зателефонував ОСОБА_31, який прийшов і просив про зустріч з ОСОБА_1, який за його дзвінком з»явився і в цей час вийшов його брат ОСОБА_3. При них ОСОБА_27. сказав, що сума є для нього великою, тому потрібен час, на , що він відповів, рекомендуючи , щоб той вирішував питання з грошима і домовились про зустріч, на яку ОСОБА_27. вже принесе гроші. В день зустрічі він їхав по місту в особистих справах і побачив автомобіль ОСОБА_25., тому він йому зателефонував і попросив ОСОБА_25. під»їхати до кафе «Лабіринт», щоб поговорити з ОСОБА_1, той приїхав, вони з ОСОБА_1 вже сиділи в кафе і почав розмови такі, що він не розуміє, за що він має сплатити гроші. В ході розмови дійшли згоди про зустріч знову. 14 липня 2016 року в обідній час він з ОСОБА_3 був в кафе «Камелот», пили чай. Він зателефонував ОСОБА_31, той приїхав і знову почав говорити, що не розуміє за що він винен гроші. Розмова була неприємна. Він пропонував поставить автомобіль в ломбард, а гроші сплатити жінкам, бо може «згорить». Вони зустріч не призначали, а ввечері зателефонувала ОСОБА_7 і сказала, що якщо так не виходить, то буде вирішувати в правовому полі. 14 липня 2016 року близько 19-20 години він зателефонував ОСОБА_31 і домовився про зустріч на залізничному вокзалі. Він чекав і тричі телефонував ОСОБА_6, той приїхав, сів у автомобіль. Він йому сказав, що жінки будуть вирішувати і правовому полі і вже без нього. На цьому розмова закінчилась. 15 липня 2016 року близько 12 години зателефонував ОСОБА_27. і сказав, що має частину грошей, які може віддати. Зустрілись на вокзалі, ОСОБА_27. приніс 10 тисяч гривень і став йому давати ці гроші. Він не хотів брати гривні, бажав, щоб ОСОБА_27. особисто віддав гроші, тому домовився з ОСОБА_14, щоб той обміняв 10 тисяч гривень ОСОБА_31 на долари США, який сказав, що це буде 400 доларів США. Вони втрьох зайшли до приміщення вокзалу. ОСОБА_28. віддав гроші для обміну, а він хотів зателефонувати ОСОБА_7, але в цей час був затриманий співробітниками СБУ. Він не вважає ОСОБА_25 потерпілим, оскільки саме через його дії престаріла ОСОБА_8 втратила власні кошти, а його завданням було переговорити як чоловік з чоловіком і допомогти в інваліду, тому позов ОСОБА_25. не визнає. Фізичною розправою не погрожував і особистого інтересу не мав. На даний час він вже розуміє, що в якійся частині він поступав неправильно, однак змови з іншими обвинуваченими в нього не було. Всі зустрічі з ОСОБА_27. ініціював він сам. Його брат ОСОБА_3 та ОСОБА_1 випадково перебували в місці його зустрічі з ОСОБА_27, а вже потім сам ОСОБА_27 просив про зустріч з ОСОБА_1 Так, він має судимість, однак він вирішив стати на шлях виправлення. Він працює, має родину і малолітню дитину. Корисливого інтересу при намаганні допомогти престарілій жінці не мав, і пред»явлене йому обвинувачення є безпідставним. Можливо, при розмові з ОСОБА_27. він застосовував грубі вислови, однак втілювати в життя їх наміру не мав і з поведінки ОСОБА_25 . він не вбачав, що той його побоюється. Всі зустрічі з ОСОБА_27 . відбувалися в людних місцях і, якби він порушував права ОСОБА_25., то це могли б почути інші особи і викликати поліцію і таке інше. Погроз відібрати автомобіль не висловлював, лише рекомендував, що гроші можна отримати, здавши в заставу автомобіль.

Обвинувачений ОСОБА_3 в судовому засіданні винним себе не визнав і показав, що обвинувачення відносно нього не обгрунтоване. На зустріч з ОСОБА_27. він потрапив випадково і також випадково почув його розмову з братом ОСОБА_2 Йому не зрозуміла поведінка ОСОБА_25., який спочатку просив брата про допомогу, а потім різко змінив поведінку. Він не висловлював у бік ОСОБА_25. ніяких погроз, при спілкуванні не бачив, що ОСОБА_27 . його боїться, навпаки, в нього склалося враження, що той намагався у такий спосіб уникнути відповідальності за скоєне відносно престарілої жінки. Можливо , під час спілкування , до слова, він і застосував грубі вирази, однак втілювати в життя відносно ОСОБА_25. не збирався.Цивільний позов не визнає і не вважає ОСОБА_25. потерпілим.

Обвинувачений ОСОБА_1 в судовому засіданні винним себе не визнав і показав, при цьому не посилаючись на конкретні дати зустрічей, що він дізнався про ситуацію з ОСОБА_27. та потерпілої жінки, коли перебував з ОСОБА_15 у кафе, коли під»їхав ОСОБА_2, а потім ОСОБА_27., який і пояснив ситуацію, в яку потрапив і суть питання була в тому, що ОСОБА_27. розумів , що він не правий і бажав уладить всі питання без поліції, на що ОСОБА_2 сказав, що поговорить з бабусею, щоб та забрала заяву, а ОСОБА_27. пообіцяв віддати гроші. Через деякий час ОСОБА_2 зателефонував і сказав, що поведінка ОСОБА_25. різко змінилася і просив приїхати. Під час зустрічі в кафе, коли вони сіли за стіл, ОСОБА_27. почав вести зовсім інші протилежні розмови, тому через це він, можливо, грубо виражався в його бік, не розуміючи при цьому , що ж хотів від нього ОСОБА_27. Однак, при цьому не мав наміру застосовувати будь-які заходи щодо нього чи вчиняти дії. Вони говорили ОСОБА_31, що треба повертати гроші, можливо й говорили, що відберуть автомобіль, але то все було на емоціях. Про негативні наслідки не висловлювався, фізичним насильством не погрожував. Якби вони бажали щось зробити, то зробили б, але наміру заподіювання не мали, а словесно висловлювали, про це не заперечує. Він так і не зрозумів, чому з ним хотів зустрітися ОСОБА_30 , вже у поліції йому повідомили, що ОСОБА_27. приніс гроші. Підтвердив, що на нього поза очі говорять «Джем». Цивільний позов не визнає, тому що не бачить ОСОБА_25. в якості потерпілого, а, навпаки, вбачав і вбачає в ньому злочинця, який вчинив неправомірні дії щодо престарілої жінки інваліда. Щодо пред»явленого обвинувачення про використання підробленого документу пояснив, що він нікому вказівок брати довідку не давав і на той час йому не було відомо, де вона взялася. Під час його допитів він пояснював , що працював на ринку час від часу, виконував роботу охоронника. На той час його звільнили, але він про це забув. Чому при перегляді запобіжного заходу в Апеляційному суді на запитання головуючого пояснив, що працює, не може сказати, не пам»ятає. Винуватим себе не визнає і в цьому. За видачу довідки вже директор поніс покарання.

Незважаючи на те, що обвинувачені ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_1 в судовому засіданні не визнали свою вину у інкримінованих злочинах, їх винуватість доводиться наступними доказами.

Потерпілий ОСОБА_28. в судовому засіданні показав, що покази ОСОБА_2 в тій частині, що він брав участь при спілкуванні з ним один, не відповідають фактичним обставинам, оскільки вже при першій зустрічі за столом на площадці «Бургер Клаб», що відбулася 29 червня 2016 року, обвинувачені приймали участь у розмові з ним втрьох і ні для кого з них не було новиною те, що він розповідав. У подальшому, він хотів поспілкуватися з ОСОБА_1, тому що думав, що ініціатива тиску на нього з приводу повернення грошей виходить саме від нього. Під час усіх зустрічей 29 червня 2016 року двічі- до обіду та після в кафе «Делюкс» та в «Бургерклабі» усі обвинувачені призивали його до совісті. Миролюбності щодо нього не вбачалося. В його бік вони висловлювалися з погрозами, говорили, що в інший раз розмова буде іншою і нічого гарного для нього не буде. Другий раз вже 02 липня 2016 року після 14 години біля автовокзалу обвинувачені ОСОБА_2, обоє, звернули увагу на його автомобіль, при цьому ОСОБА_3, погрожував, що вони примусово поставлять автомобіль на стоянку і йому встановили час повернення грошей для ОСОБА_8 до 06 липня 2016 року. А 06 липня 2016 року з цього приводу йому телефонував ОСОБА_2 і нагадав про необхідність повернути гроші, але він сказав, що такої можливості в нього немає, тому йому знову примусово призначили зустріч 07.07.2016 року у післяобідній час в кафе «Лабіринт». Коли він на пропозицію ОСОБА_2 приїхав, його очікували ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , які продовжили вимагати передати кошти , незважаючи на його пояснення, що він лише виконував замовлення, яке надійшло на службу таксі і до злочину не має ніякого відношення і що він також є потерпілим, при цьому ОСОБА_1, оперуючи тим що має авторитет у злочинному середовищі, виказував, що зробить так, що в нього відберуть автомобіль. Також говорили «їздь на автомобілі, таксуй поки що». 14 липня 2016 року за телефонним дзвінком ОСОБА_2 знову викликав його на зустріч в кафе Камелот в післяобідній час, де разом з ОСОБА_3, після того, як він сказав, що не привіз гроші, знову залякували фізичною розправою та відібранням автомобіля, при цьому говорили, що пора бити його по голові чайником. Слова обвинувачених він сприймав як погрозу. Він пояснював обвинуваченим , що збагачення не отримав. Коли зайшла мова про віддачу 100 доларів, то він повідомив , що здав їх в поліцію. При першій зустрічі ОСОБА_1 представився як компетентна людина і він думав, що вони можуть вплинути на хід кримінального провадження, як авторитетні люди, і при першій зустрічі він назвався «Вітя Джем». Всі зустрічі відбувалися за телефонними дзвінками ОСОБА_2, він лише одного разу зателефонував, коли мав передати 10 тисяч гривень. 14 липня 2016 року ввечері ОСОБА_2 знову викликав його на зустріч в районі залізничного вокзалу, проте, він, побоюючись, що будуть вже до нього застосовувати фізичну розправу, на зустріч не погодився, сказав, що зайнятий, однак ОСОБА_2 ще декілька разів телефонував, тому він, не витримав і погодився зустрітися, але на зустріч прийшов без автомобіля, боячись його відібрання. ОСОБА_2, побачивши його, почав у грубій формі погрожувати негативними для нього наслідками, коли він не віддасть гроші. Він попросився сісти в автомобіль і ОСОБА_2 йому сказав, що розмовляв з бабусями і ті налаштовані вирішувати питання через міліцію, тому з неділі він не матиме на них впливу і для нього буде гірше. В кінці розмови ОСОБА_2 повідомив, що умови залишаються тими ж і встановив строк до 18 липня 2016 року. А 15 липня 2016 року, коли він привіз гроші 10 тисяч гривень, ОСОБА_2 забрав, передав чоловіку для обміну і сказав, що долари слід віддати йому. Після першої 29.06.2016 року зустрічі з обвинуваченими, які висунули відносно нього незаконну вимогу, морально тиснули , висловлюючи погрози, він погоджувався віддати гроші, щоб виграти час, щоб подумати, як йому далі вчинити і розібратися в тій ситуації, в яку потрапив, коли виконував замовлення щодо отримання у ОСОБА_8 і перерахування на вказаний рахунок грошей, а також щодо ставлення обвинувачених відносно нього з приводу цієї ж ситуації . Однак, він, не вважав себе винним, допитувався лише свідком. Побоюючись фізичної розправи, застосування неправомірних дій щодо членів родини, відібрання автомобіля чи будь-яких інших дій щодо його майна, він звернувся до правоохоронних органів. Він жодного разу до 15 липня 2016 року з приводу зустрічей з обвинуваченими їм не телефонував і не провокував їх на вчинення будь-яких дій. На зустрічі після цього приїздив з пристроєм для запису, працівники поліції йому ніяких вказівок не надавали. З обвинуваченими до першої з ними зустрічі знайомий не був і підстав їх оговорювати не має. Цивільний позов про стягнення з обвинувачених на його користь 5000 гривень моральної шкоди він підтримує і просить задовольнити його в повному обсязі. Моральну шкоду обґрунтовує тим, що через дії обвинувачених порушився нормальний уклад його життя, це також спричиняє постійну тривогу за майбутнє. Його сім»я , знаючи ситуацію, в яку він потрапив, також перебуває у певному стресовому стані і вказані обставини його хвилюють. Відносно нього були застосовані заходи безпеки. За весь час судового розгляду з боку обвинувачених до нього не застосовувалися ніякі протиправні дії, не надходило і погроз, в той же час, обвинувачені мають бути покараними згідно закону.

Свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні показала, що 11 травня 2016 року о 14 годині , на той час незнайомий їм чоловік взяв гроші у престарілої ОСОБА_8, пославшись, що син ОСОБА_8 просив допомоги у матері, представившись ОСОБА_11, крім того, він поспішав, говорив, що гроші необхідно встигнути перерахувати до 16 години. Пізніше, , зв»язавшись через інтернет з сином ОСОБА_8, дізналася, що той допомоги не просив. Через сусіда, вона дізналася, що особа, яка взяла гроші в ОСОБА_8, це ОСОБА_27., під час спілкування у подальшому з яким, взяла його номер мобільного телефону, перевірила, телефон і він був правильний. ОСОБА_28 він неї не переховувався. Коли вона дізналася, що гроші не вернуть, вони з ОСОБА_8 почали писать в прокуратуру, потім в Генеральну прокуратуру. Результату не було. Враховуючи, що ОСОБА_8 лежача і одинока жінка, вона хотіла їй допомогти. Про ситуацію розповідала різним людям і випадково розповіла також і своєму учню, ОСОБА_12, в кінці червня 2016 року. При розмові був присутній ОСОБА_2, який їй на другий день зателефонував і запропонував зустрітися. Вона все розповіла ОСОБА_2 ще раз, більш детально і той пообіцяв допомогти і переговорити з ОСОБА_30, але потрібно буде забрати заяву з поліції. Вона все розповіла ОСОБА_8 і сказала також, що треба буде забрать заяву з поліції. Потім ОСОБА_26 говорив, що у ОСОБА_29. поки що грошей нема, але він віддасть. Вона вважала, що винуватий Дем»яненко Р., який, не пред»явивши документів, забрав гроші, при цьому назвався ОСОБА_11 і стверджував, що товариш сина ОСОБА_8, хоча в дісності таким не був. ОСОБА_2 винагороду не вимагав, вона також не пропонувала, а звернулася до нього про допомогу, тому, що працівники поліції ніяких дій не вчиняли щодо пошуку злочинця і кожного разу говорили їй неправду.

Свідок ОСОБА_12 в судовому засіданні показав, що навчався в СШ № 12 в м. Конотопі . Одного дня він з ОСОБА_2 зайшли на територію школи, де зустріли його класного керівника ОСОБА_7, яка розповіла, що опікується престарілою бабусею, від якої молодий чоловік, таксист, представившись іншим іменем, шахрайським шляхом отримав дві тисячі доларів США. Потім він відходив у власних справах, а ОСОБА_2 залишався з ОСОБА_7,, але, чи спілкувалися вони далі з цього приводу, він не знає. При ньому ОСОБА_13 про допомогу не просила. Він має номер її мобільного телефону, але ,чи повідомляв його ОСОБА_2, не пам»ятає. Він допускає, що ОСОБА_2 міг пожаліти престарілу жінку і намагатися допомогти їй.

Свідок ОСОБА_18 показав, що працює директором станції таксі з 2007 року . Служба виконує різні послуги з перевезення людей, вантажів, а також може виконувати і окремі доручення. Всі питання водії вирішують через оператора, який приймає замовлення і передає водіям для виконання. ОСОБА_28. працює в службі не дуже давно, але нарікань на нього не було.

Свідок ОСОБА_14 в судовому засіданні показав, що приблизно в середині липня 2016 року об 11 год він перебував на території вокзалу біля правого крила. До нього підійшли двоє чоловіків, серед яких був ОСОБА_2, який попросив поміняти гривні на долари. Він назвав суму 10 000 гривень, що відповідало 400 доларів США. Вони утрьох зайшли у приміщення вокзалу. Незнайомий чоловік дістав з правої кишені гроші, віддав ОСОБА_2, а той, в свою чергу, віддав йому 10 000 гривень. Незнайомий чоловік сказав : «тепер не забирайте в мене машину !». Відповіді від ОСОБА_2 він не почув. Шоб принести 400 доларів США він мав би піти від них. В той же час, він не виключав, що, можливо, коли не знайде, де взяти долари, то гроші треба буде повернути, тому запитав, кому слід віддавати гроші, на що ОСОБА_2 відповів, що йому.

Свідок ОСОБА_11 в судовому засіданні показав, що до нього приходив незнайомий чоловік з проханням надати довідку, що ОСОБА_1 в установі працював. Він підписав довідку і скріпив печаткою. Виявилося, що касир помилково написала, що ОСОБА_1 їх працівник, хоча на той час він не був працевлаштований, тобто довідка не відповідає дійсності.

Свідок ОСОБА_19 в судовому засіданні показав, що йому було доручено слідчою ОСОБА_20 встановлення особи і проведення її допиту. Він у райвідділі відібрав покази ОСОБА_21, який до нього прийшов особисто, особу встановив згідно паспорту. Протокол допиту він не фальсифікував, записував те, що повідомив свідок.

Свідок ОСОБА_22 в судовому засіданні показав, що не пам»ятає , від кого йому стало відомо про те, що ОСОБА_1 . перебуває у СІЗО . Пізніше ,від працівників поліції, коли його у іншій справі викликали до поліції, дізнався що це так дійсно і за що його затримали. Трохи згодом до нього звернувся чоловік на ім»я ОСОБА_8 і поцікавився, де працював ОСОБА_1 і чи може він допомогти отримати довідку про працевлаштування. Він, знаючи, що ОСОБА_1 раніше працював на ринку «Невський», бо його там часто бачив при виконанні певних обов»язків, на прохання того чоловіка він звернувся до директора ринку з проханням видати довідку на підтвердження факту роботи ОСОБА_1 Взявши таку довідку, він , не читаючи, передав її водієм автобуса. Деталі вже не пам»ятає.

Крім того, встановлені в судовому засіданні обставини підтверджуються дослідженими в судовому засіданні письмовими доказами:

- письмовою заявою потерпілого ОСОБА_32. на адресу Управління СБУ в Сумській області від 30 червня 2016 року, в якій детально потерпілим викладено обставини з приводу відносин, які склалися 29.червня 2016 року між потерпілим та обвинуваченими, а також про пред»явлення з боку усіх обвинувачених вимоги повернення 2000 доларів США для ОСОБА_8, погроз застосування фізичної розправи в разі невиконання їх вимоги(а.19,20 наданих матеріалів т. 1 );

- протоколом прийняття заяви про вчинення злочину від ОСОБА_25., де відображено, що він попереджений про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве повідомлення про вчинення злочину, набув статусу потерпілого, ознайомлений про права та обов»язки (а.20 -30 наданих матеріалів т. 1);

- свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу ВАЗ 210934, номерний знак НОМЕР_3, належного ОСОБА_31, про можливе відібрання якого йшла мова у погрозах обвинувачених в разі відмови ОСОБА_25. виконати вимогу обвинувачених (а.41 наданих матеріалів т. 1);

-банківськими документами від 11.05.2016 року, якими підтверджується перерахування ОСОБА_34. грошових коштів за замовленням, яке надійшло до оператора служби таксі , і яке він виконував, трудовим договором на підтвердження повноважень виконання такого доручення, інформацією про підставу виконання доручення, інформацією щодо злочину, вчиненого відносно ОСОБА_8 (а. 46,47, 63, 66,67,68-73 наданих матеріалів);

-протоколом огляду мобільного телефона ОСОБА_25., в якому зафіксовано номери та оператори, послугами яких він користується (а.54-56 наданих матеріалів т. 1);

-протоколом огляду місця події від 19.05.2016 року, під час проведення якого потерпілий ОСОБА_28. добровільно видав 100 доларів США, які отримав за надання послуг перерахування коштів, отриманих у ОСОБА_8 (а.78,79 наданих матеріалів т. 1);

- протоколом огляду місця події від 15.07.2016 року, в якому зафіксовано вилучення у ОСОБА_14 10 тисяч гривень, отриманих від ОСОБА_2, які визнані речовими доказами і на них накладено арешт (а.90,91,94, 103 наданих матеріалів т. 1);

- протоколом огляду місця події від 18.07.2016 року , під час якого оглянуто та вилучено сім картку , якою користувалася ОСОБА_7, протоколом тимдоступу до речей і документів, ухвалою суду від 22 серпня 2016 року про накладення арешту, постановою про визнання речовими доказами (а. 115,116, 125,128наданих матеріалів т. 1) ;

- довідкою ТОВ «Невський ринок» про те, що ОСОБА_1 працював у товаристві, однак був звільнений з 05.05.2014 року та наказами (а. 153,154, 155 наданих матеріалів т. 1.

- Ухвалою Апеляційного суду Сумської області від , якою замінено запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_1 містить посилання на те, що ОСОБА_1 працює, що і було однією з підстав прийнятого судом рішення (а.30,31 наданих матеріалів т. 4);

- постановою про проведення контролю за вчиненням злочину-спеціального слідчого експерименту від 11.07.2016 року, яка є правовою підставою проведення НСРД у період з 12.07. 2016 року до 12.08.2016 року, протоколами огляду грошових коштів та вручення їх покупцю від 15 .07.2016 року(а. 1-25 наданих матеріалів т. 2), протоколами проведення негласних розшукових дій від 18.07.2016 року, по яким виконано вимогу щодо розсекречення, у яких відображено спілкування обвинуваченого ОСОБА_2 і потерпілого ОСОБА_32. з приводу передавання грошових коштів 10 тисяч гривень 15.07.2016 року, протоколом про результати проведення контролю за вчиненням злочину(а. 26-29,31,32 наданих матеріалів т. 2);

- ухвалами Апеляційного суду Сумської області від 01.07.2016 року про надання дозволу на проведення негласних слідчих дій : аудіо-відеоконтролю особи з 01 липня 2016 року строком на 30 діб щодо обвинувачених ОСОБА_1, ОСОБА_3,ОСОБА_2 (а. 34,35,37,38,40,41 наданих матеріалів т. 2);

- розсекреченими протоколами про проведення негласних слідчих дій від 08.07.2016 року, в яких відображено спілкування ОСОБА_25. з обвинуваченими ОСОБА_2 та ОСОБА_3 02.07.2016 року на вул. Клубній , поблизу автовокзалу, в м. Конотопі, ОСОБА_32. . з обвинуваченими ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_1 07.07.2016 року на пр. Миру в м. Конотопі в кафе Лабіринт, ОСОБА_32. з обвинуваченими ОСОБА_2 та ОСОБА_3 14.07.2016 року на вул. Лазаревського в м. Конотопі в кафе «Камелот», з яких вбачається підтвердження показів потерпілого з приводу вчинення на нього тиску та погроз відібрання автомобіля, погроз застосування насильства в разі , якщо він не відшкодує 2000 доларів США (а. 44-46, 48,49,51-55 наданих матеріалів т. 2);

- ухвалами Апеляційного суду Сумської області від 01.07.2016 року про надання дозволу на проведення негласних слідчих дій : зняття інформації з транспортних мереж за номерами мобільного зв»язку з 01 липня 2016 року з 15 години строком на 30 діб стосовно обвинувачених ОСОБА_1, ОСОБА_2 (а. 58,59,67,68 наданих матеріалів т. 2);

- розсекреченими протоколами про проведення негласних слідчих дій від 22.07.2016 року, в яких відображено телефонні розмови : 14.07.2016 року обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 між собою, з якої вбачається, що їх дії з приводу вимагання грошей у ОСОБА_25. узгоджені, наміри спільні, що діють в інтересах ОСОБА_23 та ОСОБА_8 (а. 60,61, наданих матеріалів т. 2); від 25 липня 2016 року - між ОСОБА_27. та ОСОБА_2 14.07.2016 року та 15 .07.2016 року (а. 69-74 наданих матеріалів т. 2), з якого вбачається підтвердження показів потерпілого з приводу вчинення на нього тиску та погроз відібрання автомобіля; протоколами про результати аудіо та відеоконтролю від 26.08.2016 року з оптичними дисками з інформацією, що відображена на них (а.84-95 наданих матеріалів);

-ухвалами суду від 22.07.2016 року, 25.07.2016 року, 29.07.2016 , 12.08.2016 року, про надання тимчасового доступу до документів операторів телекомунікаційного зв»язку (а. 2,8, 22,53,81,87,111,177,202, 214, 230,240, 244, 305,318, 325, 326, 331, 333,384 матеріалів т. 3) ;

-протоколами тимчасового доступу до речей і документів від 22.08.2016 року, 25.08.2016 року, від 29.07.2016, 18.08.2016, 10.08.2016 року (а.4,10,24, 55, 83,89, 113, 179, 204, 226, 232, 241, 245, 306, 319,327, 334,387 наданих матеріалів т. 3) та інформацією щодо вхідних, вихідних дзвінків щодо конкретних телефонів ОСОБА_1, ОСОБА_25., ОСОБА_2, ОСОБА_33.(а.6,12 ,18-20, 25-50, 56-79,85, 90-109, 114-175, 181-200, 205-211, 227, 234-238, 243,247-303, 308-316, 321-323, 339-381, 390-395 наданих матеріалів т.3);

- Оптичними носіями інформації з відеозаписами та звукозаписами , які досліджені в судовому засіданні на яких мається інформація на підтвердження показів потерпілого ОСОБА_32.з приводу вчинення на нього тиску з боку усіх обвинувачених з погрозою застосування над ним насильства, обмеження його прав, на записах чути розмову з ним ОСОБА_1 , який в грубій формі( що є неетичним цитувати) вимагає грошові кошти у потерпілого, застосовуючи при цьому мову злочинного середовища, встановлює строк і погрожує припаркувати під заставу автомобіль потерпілого і його продати , а також чути розмову з ним ОСОБА_2., який також застосовує в бік потерпілого вислови « давно надо отбить голову», «не клей дурака, ОСОБА_17, тебе сказали в четверг будут бабки, где бабки?», « ты думаєшь, ты реально не отдашь бабки?», «я тебе говорю лове сегодня, сегодня до 12 часов ночи у тебя время , не будет лове, припаркуем твою телегу, будешь ходить пешком», а також спілкування обвинувачених між собою, що свідчить про їх змову, що під час розгляду клопотання про заміну запобіжного заходу в Апеляційному суді Сумської області ОСОБА_1 на запитання головуючого, чи він працює, відповів так (а. 93 т.1, 30,47,50,56,75,65 наданих матеріалів).

Аналізуючи досліджені в судовому засіданні докази, суд дійшов висновку, що вони є логічними, послідовними і такими, що узгоджуються між собою і в повній мірі доводять винуватість обвинувачених ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у вчиненні відносно ОСОБА_25.вимоги передачі чужого майна з погрозою насильства над потерпілим, обмеження його прав, свобод та законних інтересів , за попередньою змовою групою осіб, а щодо ОСОБА_1, крім того, і використання завідомо підробленого документу, що дає достатніх підстав для кваліфікації дій обвинуваченого ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 189, ч.4 ст. 358 КК України, а дій обвинувачених ОСОБА_2 та ОСОБА_3- за ч. 2 ст. 189 КК України, що дії обвинувачених є узгодженими між собою і їх наміри є спільними.

При отриманні і фіксації досліджених доказів порушень кримінально-процесуального закону судом не встановлено. Досліджені докази є належними, допустимими і їх суд покладає в основу вироку.

Покази обвинувачених в тому, що вони не вчиняли протиправних дій щодо потерпілого, суд сприймає як дозволений їм спосіб захисту. Їх твердження, що ОСОБА_27. не є потерпілим у даному кримінальному провадженні, не заслуговують на увагу суду, оскільки ОСОБА_27. визнаний потерпілим у цьому кримінальному провадженні у передбачений КПК України спосіб. У справі відсутні будь-які докази на підтвердження його винуватості у вчиненні злочину щодо ОСОБА_8

Суд не приймає до уваги покази обвинуваченого ОСОБА_2 про те , що зустрічі з ОСОБА_34. організовував він один і , що інші обвинувачені не мали до цього ніякого відношення, і у місці їх зустрічі опинилися випадково, і також випадково стали свідками пояснень потерпілого, покази ОСОБА_1 і ОСОБА_3 про те, що не домовлялися про вчинення злочину, оскільки з телефонних розмов між обвинуваченими, а також відповідно до записів фіксування при проведенні НСРД вбачається, що обвинувачені, кожен , були обізнані про суть справи, що їх вимоги і дії були узгодженими і направленими для досягнення спільної мети отримання у незаконний спосіб від потерпілого грошових коштів на користь іншої особи. При цьому, також, не заслуговують на увагу суду твердження обвинувачених про те, що у них відсутній корисливий умисел, оскільки висунута потерпілому вимога стосувалася саме грошових коштів, а погрози , які вони висловлювали на адресу потерпілого, стосувалися саме обмеження його майнових прав, і діяли обвинувачені на користь конкретних осіб , якою в даному випадку ними є ОСОБА_8 та ОСОБА_23, тобто мали корисливий умисел, який наявний під час вчинення злочинів проти власності, незалежно, на чию користь вчинений.

Не заслуговують на увагу суду твердження захисту про те, що їх підзахисні мають бути виправдані, оскільки з боку потерпілого та правоохоронних органів вбачається провокація вчинення злочину, виходячи з наступного .

З показів потерпілого вбачається, що він звернувся до Управління СБУ вже після того, як обвинуваченими під час зустрічі 29.06.2016 року була пред»явлена незаконна вимога вимагання грошей, що така зустріч відбувалася обвинувачені не заперечують, що потерпілий жодного разу не телефонував обвинуваченим і не призначав їм зустрічі. Всі зустрічі, які відбувалися у нього з обвинуваченими, були ініційовані тільки ними. Тим більше, кожного разу вони наполягали на зустрічах, телефонуючи йому по декілька разів. З досліджених доказів вбачається, що всі негласні слідчі дії були застосовані вже після того, як потерпілому була висунута незаконна вимога передачі грошових коштів.

Вказане узгоджується з рішенням ЄСП від 6 травня 2003 року у справі «Секейра проти Португалії» № 73557/01 , яким встановлено, що нема складу провокації з боку правоохоронних органів, бо ж громадяни А. та С. звернулися до співробітництва зі слідчим департаментом поліції лише після того, як заявник(суб»єкт правопорушення) зв»язався з А. з метою вчинення злочину. З цього моменту А .та С. виступали як таємні агенти під наглядом слідчого департаменту і з дозволу прокуратури.

Таким чином, дії поліції знаходилися в межах оперативної роботи, а не були провокативними. При цьому, судом також не встановлено, що роль органів СБУ чи поліції була надмірною, враховуючи їх обов»язок здійснювати перевірки за скаргами, заявами про вчинення злочинів, а також необхідність притягнення винних до відповідальності.

Судом вжито усіх необхідних заходів для встановлення обставин справи, дослідження доказів з дотриманням принципів рівності перед судом і законом , змагальності сторін, в поданні ними суду своїх доказів і доведенні переконливості перед судом і в судовому засіданні не встановлено ознак, притаманних провокації. Кваліфікація дій обвинувачених знайшло своє підтвердження і відсутні підстави для визнання доказів недопустимими. Обставин, що потерпілий оговорює обвинувачених, не встановлено. Сторони не заперечували проти того, що не були раніше знайомі і не мали будь-яких відносин.

Суд не приймає до уваги доводи ОСОБА_1 з приводу того, що не від нього виходила ініціатива пред»явлення суду неправдивої довідки і що вже інша особа засуджена за вказані дії, оскільки, як вбачається зі звукозапису судового засідання Апеляційного суду під час перегляду рішення про застосування запобіжного заходу ОСОБА_1 не заперечував проти приєднання довідки до справи і на запитання головуючого підтвердив факт роботи згідно інформації, що містить цей документ, тобто використав підроблений документ завідомо знаючи, що він підроблений.

Таким чином, винуватість ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 повністю доведена і дії ОСОБА_1 суд кваліфікує за ч.2 ст. 189 КК України - вимога передачі чужого майна з погрозою насильства над потерпілим, обмеження його прав, свобод та законних інтересів (вимагання), вчинене за попередньою змовою групою осіб та за ч.4 ст. 358 КК України - використання завідомо підробленого документу; дії ОСОБА_2 суд кваліфікує за ч.2 ст. 189 КК України - вимога передачі чужого майна з погрозою насильства над потерпілим, обмеження його прав, свобод та законних інтересів (вимагання), вчинене за попередньою змовою групою осіб, дії ОСОБА_3 суд кваліфікує за ч.2 ст. 189 КК України - вимога передачі чужого майна з погрозою насильства над потерпілим, обмеження його прав, свобод та законних інтересів (вимагання), вчинене за попередньою змовою групою осіб.

При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу обвинувачених обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Обвинувачені ОСОБА_1,ОСОБА_2 та ОСОБА_3вчинили тяжкий злочин.

Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_1, не встановлено.

Обставинами, що пом'якшують покарання ОСОБА_1, суд визнає його вік, наближений до віку особи похилого віку, його стан здоров»я. не характеризується негативно.

Обвинувачений ОСОБА_1 раніше не судимий в силу ст. 89 КК України, перебуває на обліку у лікаря нарколога з діагнозом епізодичне вживання лікарських препаратів, на обліку у лікаря психіатра не перебуває.

Обставиною, що обтяжує покарання ОСОБА_2, суд визнає рецидив злочинів.

Обставиною, що пом'якшує покарання ОСОБА_2, суд визнає те, що він має на утриманні малолітню дитину ІНФОРМАЦІЯ_10, не характеризується негативно.

Обвинувачений ОСОБА_2 раніше судимий, не перебуває на обліку у лікарів нарколога та психіатра .

Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_3, не встановлено.

Обставиною, що пом'якшує покарання ОСОБА_3, суд визнає те, що має неповнолітню дитину, не характеризується негативно.

Обвинувачений ОСОБА_3 раніше не судимий в силу ст. 89 КК України, не перебуває на обліку у лікарів нарколога та психіатра .

Враховуючи обставини справи, відомості про особу обвинувачених ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3, думку потерпілого, суд дійшов висновку, що їх виправлення неможливе без ізоляції від суспільства, в той же час, враховуючи наявність пом»якшуючих обставин та за відсутності у ОСОБА_3 та ОСОБА_1 обставин, що обтяжують покарання, суд вважає за можливе визначити їм покарання, передбачене санкцією статті 189 ч.2 КК України, у розмірі, наближеному до мінімального, а ОСОБА_2, маючому не зняту судимість, в той же час і з урахуванням пом»якшуючих обставин, суд вважає за можливе не призначати покарання у максимальному розмірі.

Враховуючи, що злочинними діями обвинувачених заподіяно моральну шкоду, сума відшкодування якої, заявлена потерпілим ОСОБА_6, на переконання суду, є об»єктивною, такою, що відповідає засадам розумності і справедливості та обсягу моральних страждань потерпілого, які співвідносяться з обставинами, встановленими в судовому засіданні, і сума п»ять тисяч гривень, хоча й не визнана обвинуваченими, підлягає стягненню на користь потерпілого з обвинувачених у солідарному порядку, оскільки їх дії охоплені єдиним умислом і моральна шкода спричинена їх спільними діями і є наслідком їх протиправних дій.

Вирішуючи питання про запобіжний захід обвинуваченим, враховуючи клопотання прокурора про заміну їм запобіжного заходу з домашнього арешту на тримання під вартою до вступу вироку в законну силу, позицію Європейського суду з прав людини, який у своїх рішеннях неодноразово підкреслював, що обмеження свободи особи має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин, суд, враховуючи і оцінюючи всі обставини справи, в тому числі і тяжкість вчиненого злочину і покарання, з яким визначився суд, відомості про осіб обвинувачених, що ОСОБА_1 та ОСОБА_3 не мають судимості в силу ст. 89 КК України, що ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_3 мають постійне місце проживання, міцність їх соціальних зв»язків, що не характеризуються негативно, не порушували умови запобіжного заходу під час розгляду провадження та з метою запобігання ухилення обвинувачених від покарання та упередження вчинення ним інших злочинів, дійшов висновку про залишення обвинуваченим ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили запобіжного заходу домашнього арешту із забороною залишати житло цілодобово, із застосуванням засобів контролю, з встановленням їм обов»язків з»являтися за вимогою до суду, не залишати місце свого проживання без дозволу прокурора або суду, повідомляти їх про зміну місця проживання, не спілкуватися з потерпілим ОСОБА_28., здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та носити електронний засіб контролю.

Враховуючи, що обвинувачені були затримані 15 липня 2016 року і до 03 серпня 2016 року, до заміни запобіжного заходу, трималися під вартою, то їм, кожному, підлягає зарахуванню вказаний термін до строку покарання із розрахунку, що одному дню позбавлення волі відповідає два дні попереднього ув»язнення , у відповідності до ч. 5 ст. 72 КК України в редакції Закону України № 838-VІІІ від 26 листопада 2015 року , який діяв на час їх затримання. Строк покарання їм слід рахувати з часу затримання за вироком.

Питання про речові докази підлягає вирішенню в порядку ст. 100 КПК України.

На підставі ст. 174 КПК України підлягає скасуванню арешт,накладений ухвалами суду . Керуючись ст.ст.370,374 КПК України,

Ухвалив:

ОСОБА_1 визнати винним в скоєнні злочинів, передбачених ч. 2 ст.189, ч.4 ст.358 КК України і призначити йому покарання

за ч.2 ст. 189 КК України у виді 3 (трьох) років 2 (двох ) місяців позбавлення волі;

за ч.4 ст. 358 КК України у виді 4 (чотирьох) місяців арешту.

Відповідно до ч.1 ст. 70 КК України ОСОБА_1 за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначити остаточне покарання у виді 3 (трьох) років 2 (двох ) місяців позбавлення волі.

Запобіжний захід до вступу вироку в законну силу ОСОБА_1 залишити у виді домашнього арешту.

Застосувати до ОСОБА_1 електронний засіб контролю.

Покласти на обвинуваченого ОСОБА_1 обов»язки:

- з»являтися за вимогою до суду;

- не залишати цілодобово місце свого проживання за адресою АДРЕСА_5 без дозволу прокурора або суду, повідомляти їх про зміну місця проживання;

- не спілкуватися з потерпілим ОСОБА_28.;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України .

- носити електронний засіб контролю.

Строк відбування покарання ОСОБА_1 рахувати з часу затримання за вироком, зарахувати йому у строк відбування покарання відповідно до ст. 72 ч.5 КК України (в редакції відповідно до Закону України № 838-VІІІ від 26 листопада 2015 року) з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі час попереднього ув»язнення з 15 липня 2016 року до 03 серпня 2016 року включно.

ОСОБА_2 визнати винним в скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України і призначити йому покарання у виді 3 (трьох) років 6 (шести) місяців позбавлення волі.

Запобіжний захід ОСОБА_2 виді домашнього арешту залишити до вступу вироку в законну силу.

Застосувати до ОСОБА_2 електронний засіб контролю.

Покласти на обвинуваченого ОСОБА_2 обов»язки:

- з»являтися за вимогою до суду;

- не залишати цілодобово місце свого проживання за адресою АДРЕСА_6 без дозволу прокурора або суду, повідомляти їх про зміну місця проживання;

- не спілкуватися з потерпілим ОСОБА_28.;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України .

- носити електронний засіб контролю.

Строк відбування покарання ОСОБА_2 рахувати з часу затримання за вироком, зарахувати у строк відбування покарання відповідно до ст. 72 ч.5 КК України (в редакції відповідно до закону України № 838-VІІІ від 26 листопада 2015 року) з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі час попереднього ув»язнення з 15 липня 2016 року до 03 серпня 2016 року включно.

ОСОБА_3 визнати винним в скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст.189 КК України і призначити йому покарання у виді 3 (трьох) років 2(двох) місяців позбавлення волі.

Запобіжний захід ОСОБА_3 виді домашнього арешту залишити до вступу вироку в законну силу.

Застосувати до ОСОБА_3 електронний засіб контролю.

Покласти на обвинуваченого ОСОБА_3 обов»язки:

- з»являтися за вимогою до суду;

- не залишати цілодобово місце свого проживання за адресою АДРЕСА_7 без дозволу прокурора або суду, повідомляти їх про зміну місця проживання;

- не спілкуватися з потерпілим ОСОБА_28.;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України ,

- носити електронний засіб контролю.

Строк відбування покарання ОСОБА_3 рахувати з часу затримання за вироком, зарахувати у строк відбування покарання відповідно до ст. 72 ч.5 КК України (в редакції відповідно до закону України № 838-VІІІ від 26 листопада 2015 року) з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі час попереднього ув»язнення з 15 липня 2016 року до 03 серпня 2016 року включно.

Цивільний позов ОСОБА_6 про відшкодування моральної шкоди задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 в солідарному порядку на користь ОСОБА_6 5000 (п»ять тисяч) гривень відшкодування моральної шкоди.

Арешт, накладений ухвалою Конотопського міськрайонного суду від 19 липня 2016 року на грошові кошти 10000 (десяти тисяч) гривень номіналом по 500, 200 та 100 гривень, а саме: 2 купюри по 500 гривень - БН 2153330, ЛА 5798574, 28 купюр номіналом по 200 гривень - КИ 8706066, ПБ 5072584, ЗБ 0675644, КА 6224721, КН 5868285, ВЧ 885590, МА 0409033, КБ 1968707, СШ 1871484, ПС 1014706, ЄЯ 6599342, ЕЮ 7619525, КЙ 9076347, АЕ 6789627, ЕИ 6113970, ЕД 1680025, ЗГ 4366217, ЄЦ 7533809, ПИ 5662475, СЩ 9754632, ВВ 8495651, ЕВ 4463366, ВЕ 4357800, КД 6555033, КА 1925350, ТА 4954279, ЗА 0154294, 33 8833939, 34 купюри номіналом по 100 гривень - ГГ 6055920, КБ 0385567, ЗА 0139357, ЕЕ 2909513, БР 3898942, КН 2511938, ЗЦ 0191944, МА 9472131, ЗД 1227590, ЕЮ 4921799, ЕД 2182735, ЕС 0145183, ГЗ 2063160, БМ 2683041, ГД 8557245, ЕХ 4236278, ВИ 9757934, КС 1481616, ВГ 4120459, СЄ 1077415, КМ 8639937, КМ 6605040, ВШ 0216825, ВК 1551224, МА 5481863, ГЗ 1360481, КП 2682998, МК 8030238, СЕ 2746123, КН 3186641, ЕЯ 5789599, ВЖ 5459333, МЗ 1164649, КС 5734695 , скасувати.

Арешт, накладений ухвалою Конотопського міськрайонного суду від 22 серпня 2016 року на мобільний телефон марки Samsung Е1080w, білого кольору, імеі НОМЕР_6 та сім-картку оператора «Київстар» НОМЕР_4, належні ОСОБА_33, скасувати.

Арешт, накладений ухвалою Конотопського міськрайонного суду від 19 липня 2016 року на мобільний телефон марки «АLCATEL» ІМЕІ: НОМЕР_8, з сім карткою мобільного оператора «LIFE» НОМЕР_7 та телефон марки «SAMSUNG» ІМЕІ: НОМЕР_9 в якому мається сім картка мобільного оператора «Київстар» № НОМЕР_20 гаманець з грошовими коштами в сумі 142 гривні, запальничку, ключ та чоловічу печатку, виготовлену з металу жовтого кольору, які вилучені у ОСОБА_1, скасувати.

Арешт, накладений ухвалою Конотопського міськрайонного суду від 19 липня 2016 року на водійське посвідчення серії НОМЕР_22, видане 12.12.2014 року, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу - автомобіля марки ВАЗ модель 21340, д.н.з. НОМЕР_5, чорного кольору, видане на ім'я ОСОБА_24, дисконтні картки в кількості 10 штук, три картки «Приватбанку» № НОМЕР_10 (картка для виплат), № НОМЕР_11 (універсальна картка), № НОМЕР_12 (універсальна картка), одна купюра номіналом 2 долари США ВО6689830А, сім картку «Київстар» та сім картку «Лайф», грошові кошти в сумі 2 гривні РД 2767422, шкіряний гаманець чорного кольору, мобільний телефон марки «SAMSUNG - SМ8310Е» ІМЕІ 1: НОМЕР_13, ІМЕІ 2: НОМЕР_19, в якому мається сім картка мобільного оператора «Київстар» № НОМЕР_14, та сім картка мобільного оператора № НОМЕР_15 сонцезахисні окуляри, годинник «LONGINER» L3.657.4, автомобіль ВАЗ модель 21340, д.н.з. НОМЕР_5, чорного кольору, які вилучені у ОСОБА_2, скасувати.

Арешт, накладений ухвалою Конотопського міськрайонного суду від 19 липня 2016 року на мобільний телефон марки «LENOVO А3161» ІМЕІ 1: НОМЕР_16, ІМЕІ 2: НОМЕР_17, в якому мається сім картка мобільного оператора «Київстар» № НОМЕР_18, та сім картка мобільного оператора «Київстар», яка номеру не встановлює, годинник «GRAND CARRERA», сонцезахисні окуляри, кільце «Спаси и сохрани», які вилучені у ОСОБА_3, скасувати.

Речові докази - диски з аудіозаписами та відеозаписами - залишити в матеріалах кримінального провадження; аркуш паперу з рукописним текстом номера мобільного телефону, який приєднаний до матеріалів справи - залишити в матеріалах кримінального провадження; мобільний телефон марки Samsung Е1080w, білого кольору, імеі НОМЕР_6 та сім-картку оператора «Київстар» НОМЕР_4, які зберігаються в камері зберігання речових доказів Конотопського ВП ГУНП- повернути ОСОБА_7, як законному володільцю; грошові кошти в сумі 10000 (десяти тисяч) гривень номіналом по 500, 200 та 100 гривень, а саме: 2 купюри по 500 гривень - БН 2153330, ЛА 5798574, 28 купюр номіналом по 200 гривень - КИ 8706066, ПБ 5072584, ЗБ 0675644, КА 6224721, КН 5868285, ВЧ 885590, МА 0409033, КБ 1968707, СШ 1871484, ПС 1014706, ЄЯ 6599342, ЕЮ 7619525, КЙ 9076347, АЕ 6789627, ЕИ 6113970, ЕД 1680025, ЗГ 4366217, ЄЦ 7533809, ПИ 5662475, СЩ 9754632, ВВ 8495651, ЕВ 4463366, ВЕ 4357800, КД 6555033, КА 1925350, ТА 4954279, ЗА 0154294, 33 8833939, 34 купюри номіналом по 100 гривень - ГГ 6055920, КБ 0385567, ЗА 0139357, ЕЕ 2909513, БР 3898942, КН 2511938, ЗЦ 0191944, МА 9472131, ЗД 1227590, ЕЮ 4921799, ЕД 2182735, ЕС 0145183, ГЗ 2063160, БМ 2683041, ГД 8557245, ЕХ 4236278, ВИ 9757934, КС 1481616, ВГ 4120459, СЄ 1077415, КМ 8639937, КМ 6605040, ВШ 0216825, ВК 1551224, МА 5481863, ГЗ 1360481, КП 2682998, МК 8030238, СЕ 2746123, КН 3186641, ЕЯ 5789599, ВЖ 5459333, МЗ 1164649, КС 5734695, які були поміщені та упаковані до спеціалізованого пакету МВС України № 2684020 та здані на зберігання до банку «Ощадбанк», повернути працівнику СБУ ; пакет № 2684021, до якого запаковано мобільний телефон марки «АLCATEL» ІМЕІ: НОМЕР_8, разом з сім карткою мобільного оператора «LIFE» НОМЕР_7 та телефон марки «SAMSUNG» ІМЕІ: НОМЕР_9 в якому мається сім картка мобільного оператора «Київстар» № НОМЕР_20 гаманець з грошовими коштами в сумі 142 гривні, запальничку, ключ та чоловічу печатку, виготовлену з металу жовтого кольору, вилучені у ОСОБА_1 та передані для зберігання до камери схову речових доказів Конотопського ВП ГУНП в Сумській області - повернути ОСОБА_1, як законному володільцю; водійське посвідчення серії НОМЕР_22, видане 12.12.2014 року, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу - автомобіля марки ВАЗ модель 21340, д.н.з. НОМЕР_5, чорного кольору, видане на ім'я ОСОБА_24, дисконтні картки в кількості 10 штук, три картки «Приватбанку» № НОМЕР_10 (картка для виплат), № НОМЕР_11 (універсальна картка), № НОМЕР_12 (універсальна картка), одна купюра номіналом 2 долари США ВО6689830А, сім картка «Київстар» та сім картка «Лайф», грошові кошти в сумі 2 гривні РД 2767422, шкіряний гаманець чорного кольору, мобільний телефон марки «SAMSUNG - SМ8310Е» ІМЕІ 1: НОМЕР_13, ІМЕІ 2: НОМЕР_19, в якому мається сім картка мобільного оператора «Київстар» № НОМЕР_14, та сім картка мобільного оператора «ІЛРЕ» № НОМЕР_15 сонцезахисні окуляри, годинник «LONGINER» L3.657.4, автомобіль ВАЗ модель 21340, д.н.з. НОМЕР_5, чорного кольору, які вилучені у ОСОБА_2 та передані на зберігання до камери схову речових доказів Конотопського ВП ГУНП в Сумській області та до майданчику Конотопського ВП ГУНП в Сумській області, за адресою м. Конотоп пр. Миру, 14, повернути ОСОБА_2, як законному володільцю; паспорт громадянина України серії НОМЕР_21, вид. від 15.09.2004 року на ім.»я ОСОБА_2, який знаходиться під збережною розпискою у ОСОБА_2, передати володільцю, який має здати на зберігання в порядку виконання обов»язків , установлених при застосуванні запобіжного заходу, оригінал довідки про ідентифікаційний номер ОСОБА_2, повернути йому, як законному володільцю; мобільний телефон марки «LENOVO А3161» ІМЕІ 1: НОМЕР_16, ІМЕІ 2: НОМЕР_17, в якому мається сім картка мобільного оператора «Київстар» № НОМЕР_18, та сім картка мобільного оператора «Київстар», яка номеру не встановлює, годинник «GRAND CARRERA», сонцезахисні окуляри, кільце «Спаси и сохрани», які вилучені у ОСОБА_3 та передані на зберігання до камери схову речових доказів Конотопського ВП ГУНП в Сумській області, повернути ОСОБА_3, як законному володільцю; грошові кошти в сумі 19 600 гривень, 600 доларів США та 800 російських рублів, які знаходяться під збережною розпискою у ОСОБА_14, повернути ОСОБА_14, як законному володільцю.

На вирок може бути подана апеляція до Апеляційного суду Сумської області через Конотопський міськрайонний суд протягом 30 днів з дня проголошення вироку.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги на вирок, якщо його не скасовано, вирок набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченим та прокурору.

Суддя: І. М. Семенюк