Постанова № 72890410, 13.03.2018, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

13 березня 2018 рокусправа № 808/1593/17

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючий суддя: Шлай А.В.

судді: Кругового О.О. Прокопчук Т.С.

за участю секретаря судового засідання: Горшков В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Запорізькій області на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2017 року (суддя Стрельникова Н.В.), ухвалену в м. Запоріжжі, в адміністративній справі № 808/1593/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Імпекс» до Головного управління ДФС у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Імпекс» звернулось до суду з позовом про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень, прийнятих 15 лютого 2017 року Головним управлінням ДФС у Запорізькій області №0001371407 про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 291381 грн. та №0001381407 про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 218536, 25 грн.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2017 року позовні вимоги задоволено.

В апеляційній скарзі Головне управлінням ДФС у Запорізькій області, посилаючись на невірне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення спору, просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. Скаржник вказує на те, що під час перевірки було встановлено, що між ТОВ «ВКФ Імпекс» та ТОВ « Ледеон» (40146388) було укладено договір на поставку запасних частин та матеріалів №3/2016 від 10 травня 2016 року на загальну суму 6 000 000,00грн. в тому числі ПДВ. Документи, що підтверджують транспортування товару та будівельних матеріалів від постачальника ТОВ « Ледеон» на адресу ТОВ «ВКФ «Імпекс» до перевірки не надано, що свідчить про відсутність реального характеру господарської операції.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просив залишити оскаржену постанову суду першої інстанції без змін, як законну та обґрунтовану, зазначивши, що факти покладенні в обґрунтування винесених Головним управлінням ДФС у Запорізькій області податкових рішень, а саме: нарахування ТОВ "Ледеон" в перевіряємому періоді заробітної плати одній особі, відсутність у ТОВ «Ледеон» основних засобів, неспівпадіння товарних позицій по придбаним та реалізованим товарам згідно з Єдиним реєстром податкових накладних, не можуть свідчити про відсутність реального здійснення господарських операцій.

У судовому засіданні представники сторін підтримали доводи апеляційної скарги та письмового відзиву на апеляційну скаргу.

Здійснюючи перевірку оскарженого рішення суду першої інстанції, колегія суддів керується приписами статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до яких

рішення суду повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Судом першої інстанції встановлені наступні обставини:

Запорізькою об'єднаною Державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Запорізькій області було проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ "ВКФ «Імпекс» з питання дотримання вимог податкового законодавства за період з 01липня 2016 року по 31 липня 2016 року по податку на додану вартість та по податку на прибуток за 3 квартали 2016 року під час взаємовідносин з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ледеон», результати якої викладено в акті перевірки №142/08291401/22152101 від 28 грудня 2016 року ( а.с.23-47).

За результатами перевірки податковий орган дійшов висновку про порушення позивачем вимог: п. 44.1 ст. 44, пп.134.1.1. п. 134.1 ст. 134, п. 135.1 ст. 135 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток підприємства, який підлягає сплаті до бюджету за 3 квартали 2016 року на суму 174 829 грн.; пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1, п. 200.2 ст. 200, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, а саме: завищено податковий кредит, в результаті чого завищено податковий кредит, в результаті чого занижено податок на додану вартість на суму 194 254 грн., в тому числі за: липень 2016 року на 144 416 грн.; серпень 2016 року на 49 838 грн. (а.с.46).

На підставі акту №142/08291401/22152101 від 28 грудня 2016 року ГУ ДФС у Запорізькій області 15 лютого 2017 року прийнято податкові повідомлення-рішення:

- форми "Р" №0001381407 про збільшення ТОВ «ВКФ «Імпекс» суми грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість; у розмірі 291 381 грн., в тому числі за основним платежем на 194 254 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на 91 127 грн. (а.с.10);

- форми "Р" №0001371407 про збільшення ТОВ "ВКФ "Імпекс" суми грошового зобов'язання з податку на прибуток на 218 536,25 грн., в тому числі за основним платежем на 174 829 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на 43 707,25 грн. (а.с.12);

За результатами адміністративного оскарження вищевказаних податкових повідомлень-рішень, рішенням ДФС України №10676/6/99-99-11-01-01-25 від 19 травня 2017 року (а.с. 18-22) скаргу позивача (а.с.14-17) залишено без задоволення, податкові повідомлення-рішення без змін.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку про протиправність спірних податкових повідомлень-рішень, оскільки позивач у відповідності до норм Податкового кодексу України правомірно включив до складу податкового кредиту суму витрат по господарських операціях з ТОВ «Леон», реальність яких підтверджена відповідними первинними бухгалтерськими документами.

Колегія суддів погоджується із таким висновком та вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до п. 14.1.181 ст.14 Податкового кодексу податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу. Згідно п. 198.1. ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг. Пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: - дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; - дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною. Відповідно до п. 198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що до податкового кредиту не відносяться суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). Згідно п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну після реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. Згідно п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Таким чином, законодавчою підставою не включення до складу податкового кредиту та витрат відповідних сум є не підтвердження придбання товарів (послуг) відповідними первинними документами.

Як встановлено судом першої інстанції, між позивачем і ТОВ "Ледеон" укладено договір №3/2016 від 10.05.2016, за умовами якого постачальник (ТОВ "Ледеон") передає у власність покупцю (ТОВ "ВКФ "Імпекс") запасні частини, обладнання, матеріали, комплектуючі (товар), а покупець зобов'язується приймати та оплатити товар. Асортимент, кількість, ціна товару узгоджуються сторонами додатково для кожної партії та відповідають виставленим рахункам та видатковим накладним. Загальна сума договору складає 6000000 грн., в тому числі ПДВ 20%. Умови поставки:ЕХW склад постачальника. За домовленістю сторін можлива поставка товару на умовах СРТ склад покупця (Інкотермс 2000). Поставка кожної партії товару повинна супроводжуватися документами: видаткова накладна, рахунок, податкова накладна. Оплата за товар здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника не пізніше 35 банківських днів з дня поставки (а.с. 72). На виконання умов укладеного договору сторонами за договором складено рахунки-фактура, видаткові накладні та податкові накладні (а.с.73-90). Оплату за поставлений товар здійснено згідно з платіжними дорученнями (а.с.91-96). Перевезення придбаного товару здійснювалося ТОВ "ВКФ "Імпекс" самостійно.

На підтвердження факту перевезення товару позивачем до матеріалів справи: надано договір оренди транспортного засобу №1 від 04.01.2016, укладений між ОСОБА_1 та ТОВ "ВКФ "Імпекс", з предметом оренди - транспортним засобом КАМАЗ 53208, 1989 року випуску, тип ТС-бортовий, об'ємом двигуна - 10 850 куб.см., д.н.з. НОМЕР_1 (а.с.109-110); акт приймання-передачі до договору оренди транспортного засобу №1 від 04.01.2016 (а.с.111); свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу (а.с.139); подорожні листи №327 від 04.07.2016, №344 від 11.07.2016, №366 від 20.07.2016, №369 від 21.07.2016, №370 від 22.07.2016 (а.с.134-138). Використання придбаного товару підтверджено договорами та документами, складеними на їх виконання (а.с.140-188), а також акти списання (а.с.104-108).

Отже, фактичне виконання вказаного договору підтверджується зазначеними вище належними та допустимими доказами, договір між позивачем та ТОВ "Ледеон" не містить ознак фіктивності (вчинених без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цими правочинами).

Суд першої інстанції надав також оцінку доводам відповідача про те, за даними Єдиного реєстру податкових накладних ТОВ "Ледеон" не придбавало товарів, які були поставлені в адресу позивача. Як зазначив суд, процес аналізу інформаційних баз даних ДФС України та ЄРПН є формальним рівнем податкового контролю, на стадії якого податковий орган фактично порівнює задекларовані контрагентами кореспондуючі суми податкових зобов'язань й податкового кредиту з метою оперативного виявлення платників, що підлягають документальній перевірці. Зазначений етап контрольно-перевірочної роботи не передбачає здійснення податковим органом оцінки дотримання і аналізу змісту та характеру правовідносин, що стали підставою для формування даних податкового обліку платника, адже питання правильності відображення платником в обліку проведених господарських операцій досліджується податковим органом при проведенні податкової перевірки платника з дослідженням фінансово-господарських документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податку.

Крім того, на час вчинення господарських операцій ТОВ «Ледеон» мало статус платників ПДВ, повідомлень про відсутність за місцезнаходженням до ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань не внесено, тому висновки відповідача про неможливість останнього здійснювати господарську діяльність є необґрунтованими.

Доводи відповідача про відсутність товарно-транспортних накладних на підтвердження перевезення товару не вплинули на висновки суду першої інстанції, який зазначив про те, що складання товарно-транспортних накладних умови договору поставки не передбачали.

Відповідно до статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на те, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини у справі, вірно застосований матеріальний закон, який регулює спірні правовідносини, а доводи апелянта висновків суду першої інстанції про протиправність податкового повідомлення-рішення не спростовують, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування оскарженої постанови.

Керуючись статтями 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Запорізькій області - залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від від 27 жовтня 2017 року в адміністративній справі № 808/1593/17 - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили моменту її прийняття і може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачу касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст постанови викладений 20 березня 2018 року.

Головуючий суддя: А.В. Шлай

Суддя: О.О. Круговий

Суддя: Т.С. Прокопчук