Постанова № 72890376, 21.03.2018, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

21 березня 2018 рокусправа № 808/3534/17 Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючий суддя: Щербака А.А.

судді: Малиш Н.І. Баранник Н.П.

за участю секретаря судового засідання: Спірічев Я.В.

розглянувши у м. Дніпро у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 11 грудня 2017р. (суддя Прасов О.О., м. Запоріжжя) у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру в Запорізькій області про визнання протиправною та скасування відмови, зобов'язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась з позовом позовом до Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області, просить:

1) визнати протиправною та скасувати відмову Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області від 17.05.2017 №О-3244-3358/6-17 у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність громадянці ОСОБА_1 площею 7,2074 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Більмацької селищної ради Більмацького району Запорізької області, кадастровий номер земельної ділянки: НОМЕР_1;

2) зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області повторно розглянути заяву щодо затвердження проекту та затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність громадянці ОСОБА_1 площею 7,2074 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Більмацької селищної ради Більмацького району Запорізької області, кадастровий номер земельної ділянки: НОМЕР_1.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 11 грудня 2017р. в задоволенні позову відмовлено.

Позивачем подана апеляційна скарга, просить постанову суду першої інстанції скасувати, позов задовольнити.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що висновки суду першої інстанції обставинам справи не відповідають, судом порушено норми матеріального та процесуального права. Зазначено, що судом не враховано те, що саме до повноважень відповідача належить передача земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, затвердження проекту землеустрою , а підстави для відмови у такому затвердженні відсутні.

Відповідно до ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Як було встановлено судом першої інстанції, розпорядженням Куйбишевської районної державної адміністрації Запорізької області від 11.01.2008 за №14 ОСОБА_1, як члену КСП «Восток» і власнику Сертифікату на право на земельну частку (пай) серії РН №214953 надано дозвіл на розробку проекту відведення земельної частки (паю) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва із земель запасу Куйбишевської селищної ради (к.705 згідно проекту роздержавлення та приватизації земель КСП «Україна») в розмірі середньої частки (паю) по Куйбишевській селищній раді (а.с.16).

26.10.2015 позивач звернувся до ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області із заявою про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Листом №0-8-0.3-5789/25-15 від 09.11.2015 відповідачем відмовлено у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а.с.18). Дана відмова відповідача не оскаржується позивачем і не є предметом спору у справі.

15.03.2016 ОСОБА_1 знов звернулась до відповідача із заявою про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Листом №О-1695-1583/6-16 від 22.03.2016 відповідачем відмовлено у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а.с.19). Дана відмова відповідача не оскаржується позивачем і не є предметом спору у справі.

04.04.2017 ОСОБА_1 знов звернулась до відповідача із заявою про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Листом №О-3244-3358/6-17 від 17.05.2017 відповідачем відмовлено у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а.с.20).

Не погодившись з відмовою, позивач звернулась до суду.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції зазначив, що норми ч.4 ст.122 та ч.2. ст.116 Земельного кодексу України не передбачають жодних дій, пов'язаних з виділенням власникам земельних часток (паїв) земельних ділянок у натурі (на місцевості).

За висновками суду першої інстанції, метою звернень ОСОБА_1 до відповідача є не «передача земельної ділянки», а затвердження Проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 7,2074 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Більмацької селищної ради Більмацького району Запорізької області (кадастровий номер: НОМЕР_1) у власність ОСОБА_1 Вказані дії є різними як за своїм правовим змістом, так і за фактичними наслідками.

Колегія суддів з висновками суду першої інстанції погоджується.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач позовні вимоги обґрунтовує тим, що захист її порушеного права є можливим шляхом зобов'язання відповідача затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки взамін сертифікату на право на земельну частку (пай) серії РН №214953 від 29.05.2007.

Відповідно до ст.2 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)», основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), є сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною (міською) державною адміністрацією. Документами, що посвідчують право на земельну частку (пай), також є: свідоцтво про право на спадщину; посвідчені у встановленому законом порядку договори купівлі-продажу, дарування, міни, до яких додається сертифікат на право на земельну частку (пай); рішення суду про визнання права на земельну частку (пай). Документом, що посвідчує право на земельну частку (пай) громадян України, зазначених в абзаці п'ятому частини першої статті 1 цього Закону, є трудова книжка члена колективного або іншого сільськогосподарського підприємства чи нотаріально засвідчена виписка з неї.

Відповідно до ч.2 ст.3 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» особи, власники сертифікатів на право на земельну частку (пай), які виявили бажання одержати належну їм земельну частку (пай) в натурі (на місцевості), подають до відповідної сільської, селищної, міської ради чи районної державної адміністрації заяву про виділення їм земельної частки (паю) в натурі (на місцевості).

Як зазначено у ч.1 ст.5 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)», сільські, селищні, міські ради та районні державні адміністрації в межах їх повноважень щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості): розглядають заяви власників земельних часток (паїв) щодо виділення їм в натурі (на місцевості) земельних ділянок і видачі документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку; приймають рішення щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості); уточняють списки осіб, які мають право на земельну частку (пай); уточняють місце розташування, межі і площі сільськогосподарських угідь, які підлягають розподілу між власниками земельних часток (паїв); укладають із землевпорядними організаціями договори на виконання робіт із землеустрою щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) та виготовлення відповідної документації із землеустрою, якщо такі роботи виконуються за рахунок місцевого бюджету; сприяють в укладанні договорів на виконання землевпорядними організаціями робіт із землеустрою щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості), якщо такі роботи виконуються за рахунок осіб, які мають право на земельну частку (пай), або за рахунок коштів підприємств, установ та організацій, що орендують земельні частки (паї), проектів технічної допомоги тощо; надають землевпорядним організаціям уточнені списки осіб, які мають право на земельну частку (пай); розглядають та погоджують проекти землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв); організовують проведення розподілу земельних ділянок між особами, які мають право на виділення їм земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості), в порядку, визначеному цим Законом; оформляють матеріали обміну земельними частками (паями), проведеного за бажанням їх власників до моменту видачі державних актів на право власності на земельну ділянку; приймають рішення про видачу документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку, власникам земельних часток (паїв).

Сільські, селищні, міські ради приймають рішення щодо виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) у межах населених пунктів, а районні державні адміністрації - за межами населених пунктів (ч.2 ст.5 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)»).

Судом першої інстанції таким чином, зроблено вірний висновок, що Закон України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» є спеціальним законом, який регулює відносини пов'язані із виділенням в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв).

Вірно судом першої інстанції було зазначено, що норми ч.4 ст.122 та ч.2. ст.116 Земельного кодексу України не передбачають жодних дій, пов'язаних з виділенням власникам земельних часток (паїв) земельних ділянок у натурі (на місцевості).

Метою звернень ОСОБА_1 до відповідача є не передача земельної ділянки, а затвердження Проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 7,2074 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Більмацької селищної ради Більмацького району Запорізької області (кадастровий номер: НОМЕР_1) у власність ОСОБА_1

Судом першої інстанції вірно зазначено, що вказані дії є різними як за своїм правовим змістом, так і за фактичними наслідками.

Доводи апеляційної скарги зазначеного не спростовують, підстави для скасування постанови суду першої інстанції відсутні.

Керуючись ст. ст. 315, 316, 321, 322 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Запорізькій області на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 11 грудня 2017р. у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру в Запорізькій області про визнання протиправною та скасування відмови, зобов'язання вчинити дії залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до суду касаційної інстанції в строк, передбачений ст. 329 КАС України.

Постанова у повному обсязі складена 21 березня 2018року.

Головуючий суддя: А.А. Щербак

Суддя: Н.І. Малиш

Суддя: Н.П. Баранник