Постанова № 72890333, 14.03.2018, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

14 березня 2018 рокусправа № 804/6074/17

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючий суддя: Баранник Н.П.

судді: Малиш Н.І. Щербака А.А.

за участю секретаря судового засідання: Спірічева Я.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Уніпласт» на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2017 року у справі № 804/6074/17 (дата складання повного тексту 30.10.2017р., суддя Бондар М.В.) за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Уніпласт» до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Уніпласт» (далі позивач) звернулось до суду з позовом, в якому просило:

- визнати протиправними дії Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області (далі відповідач) з проведення документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з питань дотримання вимог валютного законодавства України при виконанні умов зовнішньоекономічних контрактів від 17.06.2016 року №С-17/06/2016 за період з 17.06.2016 року по 19.05.2017 року, від 29.05.2015 року №29/05/2015 за період з 29.05.2015 року по 19.05.2017 року, порядку та термінів декларування валютних цінностей та іншого майна резидентів, яке перебуває за межами України, що оформлено актом перевірки ГУДФС у Дніпропетровській області від 08.06.2017 року №5985/04-36-14-06/31122890;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Дніпропетровській області від 21.06.2017 року №0007261420 про нарахування штрафної санкції у розмірі 247096,76 грн..

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2017 року у задоволенні позовних вимог ТОВ «Уніпласт» відмовлено.

Позивач не погодився з постановою суду першої інстанції та подав апеляційну скаргу. В скарзі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування судом обставин справи, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, позивач просить скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2017 року та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Доводи позивача зводяться до того, що суд не вірно дав оцінку діям відповідача щодо призначення та проведення перевірки, не врахувавши, що в цей період діяв законодавчо встановлений мораторій на проведення таких перевірок контролюючими органами. Невірними на думку позивача є висновки суду щодо допущення позивачем порушень вимог Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» та правомірності застосування штрафних санкцій, оскільки вважає, що довів безпідставність висновків, викладених в акті перевірки щодо виявлених порушень вимог зазначеного Закону.

Позивач про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги був повідомлений у встановленому законом порядку, участь свого представника у судовому засіданні не забезпечив.

Представник відповідача прохав суд залишити апеляційну скаргу позивача без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Колегія суддів, заслухавши представника відповідача, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

З матеріалів справи встановлено, що на підставі наказу від 24.05.2017 року №2730-п, згідно з підпунктом 19-1.1.4 пункту 19-1.1 статті 19-1, підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78, пункту 82.2 статті 82 Податкового кодексу України, на підставі отриманих повідомлень уповноваженого банку ПАТ КБ "Приватбанк" від 01.12.2016 року №Г-31.0.0.0/1-5357, від 03.01.2017 року №Г-31.0.0.0/1-57, уповноваженими особами ГУ ДФС у Дніпропетровській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "Уніпласт" з питань дотримання вимог валютного законодавства України при виконанні умов зовнішньоекономічних контрактів від 17.06.2016 року №С-17/06/2016 за період з 17.06.2016 року по 19.05.2017 року, від 29.05.2015 року №29/05/2015 за період з 29.05.2015 року по 19.05.2017 року, порядку та термінів декларування валютних цінностей та іншого майна резидентів, яке перебуває за межами України.

За результатами перевірки складено акт від 08.09.2017 року №5985/04-36-14-06/31122890. Актом перевірки встановлені наступні порушення:

- за контрактом від 29.05.2015 року №29/05/2015 за період з 29.05.2015 року по 19.05.2017 року порушення строків розрахунків по експортним операціям ТОВ "Уніпласт" на 2 дні на суму платежу 9,80 євро, сума пені - 1,59 грн. згідно з додатком №2_експорт до акту перевірки;

- за контрактом від 17.06.2016 року №С-17/06/2016 за період з 17.06.2016 року по 19.05.2017 року порушення строків розрахунків по експортним операціям ТОВ "Уніпласт" у кількості 6 днів з 02.11.2016 року по 07.11.2016 року, сума пені - 10154,60 грн., у кількості 140 днів з 31.12.2016 року по 19.05.2017 року, сума пені 236940,57 грн. згідно з додатком №4_імпорт до акту перевірки.

На підставі акту перевірки відповідачем прийнято та направлено позивачу податкове повідомлення-рішення від 21.06.2017 року №0007261420, яким застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій та/або пені, у тому числі за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності за платежем: пені за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД у розмірі 247096,76 грн..

За результатом адміністративного оскарження податкове повідомлення-рішення залишено без змін, скарга позивача без задоволення.

Позивач, вважаючи протиправними дії відповідача з проведення перевірки та податкове повідомлення-рішення, звернувся до суду з вимогами про скасування такого рішення.

Суд першої інстанції прийшов до висновку, що при призначенні та проведенні перевірки відповідач діяв у відповідності до норм податкового законодавства, штрафні санкції визначено позивачу правомірно, оскільки наявні та не спростовані порушення вимог Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», а тому підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Щодо оскаржених позивачем дій відповідача при призначені та проведенні перевірки, за наслідками якої складено акт від 08.09.2017 року №5985/04-36-14-06/31122890.

Згідно Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні" від 21.12.2016 року №1797-VІІІ (далі - Закон №1797-VІІІ), який набрав чинності з 01.01.2017 року (за виключенням окремих статей) було внесено зміни до Податкового кодексу України, що стосуються контрольно-перевірочної роботи.

Статтю 19-1 Податкового кодексу України викладено, зокрема, в наступній редакції: контролюючі органи обласного рівня виконують такі функції, крім особливостей, передбачених для державних податкових інспекцій статтею 19-3 цього Кодексу:

19-1.1.1. здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів, у тому числі проводять відповідно до законодавства перевірки та звірки платників податків;

19-1.1.2. контролюють своєчасність подання платниками податків та платниками єдиного внеску передбаченої законом звітності (декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів), своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати податків, зборів, платежів;

19-1.1.22. здійснюють погашення податкового боргу, стягнення своєчасно ненарахованих та/або несплачених сум єдиного внеску та інших платежів;

19-1.1.34. забезпечують визначення в установлених цим Кодексом, іншими законами України випадках сум податкових та грошових зобов'язань платників податків, застосування і своєчасне стягнення сум передбачених законом штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за порушення податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи;

19-1.1.48. здійснюють інші функції, визначені законом.

Натомість, згідно зі статтею 19-3 Податкового кодексу України з 01.01.2017 року податковим інспекціями залишені повноваження лише зі здійснення сервісного обслуговування платників податків, зареєстрованих у відповідній податковій інспекції, а саме: 19-3.1. Державні податкові інспекції:

19-3.1.1. здійснюють сервісне обслуговування платників податків;

19-3.1.2. здійснюють реєстрацію та ведення обліку платників податків та платників єдиного внеску, об'єктів оподаткування та об'єктів, пов'язаних з оподаткуванням;

19-3.1.3. формують та ведуть Державний реєстр фізичних осіб - платників податків, Єдиний банк даних про платників податків - юридичних осіб, реєстри, ведення яких покладено законодавством на контролюючі органи;

19-3.1.4. виконують інші функції сервісного обслуговування платників податків, визначені законом.

Тобто, право на проведення такого виду перевірки, яка проводилася у позивача, у 2017 році покладено виключно на контролюючі органи обласного або центрального рівнів.

Судом встановлено, що наказ на проведення перевірки винесено контролюючим органом обласного рівня - ГУ ДФС у Дніпропетровській області, перевірка була проведена у 2017 році ГУ ДФС у Дніпропетровській області, акт перевірки складено особами, уповноваженими ГУ ДФС у Дніпропетровській області, який є контролюючим органом обласного рівня та наділений у 2017 році повноваженнями щодо проведення перевірки позивача.

З 01.01.2017 року набрав чинності Закон України "Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 03.11.2016 року №1728 (далі Закон №1728), яким встановлено до 31.12.2017 року мораторій на проведення органами державного нагляду (контролю) планових заходів із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Стаття 6 Закону №1728 визначає, що дія цього Закону не поширюється на відносини, що виникають під час проведення заходів нагляду (контролю), зокрема, органом, що реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи, та його територіальними органами, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його територіальними органами, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного експортного контролю.

Таким чином, органи ДФС включено до переліку органів, на які не поширюється мораторій щодо проведення перевірок у 2017 році, а тому у відповідача були повноваження проводити перевірку.

Стосовно доводів позивача, викладених в апеляційній скарзі, що Законом №1728 було продовжено дію Закону №71-ІІІ. Колегія суддів зазначає, що вказані зміни вносяться до Закону №71-VIII, яким був установлений мораторій на перевірки на 2015 та 2016 роки. У 2017 році дія встановленого мораторію вже закінчилась. Норми, яка б продовжувала дію Закону №71-VIII, в Законі №1728 не міститься, а тому доводи позивача про продовження дії мораторію на 2017 рік є помилковими.

В даному випадку є вірними висновки суду першої інстанції, що перевірка позивача проведена повноважними особами, у спосіб, що передбачений чинним законодавством, а тому підстави для визнання дій відповідача протиправними відсутні.

Стосовно порушень, які стали підставою для застосування штрафних санкцій до позивача оскарженим податковим повідомленням-рішенням.

З матеріалів справи вбачається, що між ТОВ "Уніпласт" (продавець) та фірмою Hannoverevents&TradingGmbH (Німеччина, покупець) укладено зовнішньоекономічний контракт купівлі-продажу №29/05/2015 від 29.05.2015 року, згідно умов якого продавець продає, а покупець купує товар на умовах, передбачених цим контрактом. Повне найменування, кількість, ціна, строки та умови поставки товару оговорюються сторонами в специфікаціях до цього контракту. Згідно пункту 2 контракту умови поставки відповідають Інкотермс 2000, умови кожної поставки обумовлюються в специфікації, вид транспорту: автомобільний. На підставі пункту 4.1 вартість контракту складає 100000 євро та розраховується зі специфікацій. Відповідно до пункту 5.1 контракту оплата за товар має бути проведена покупцем в сумі 50 % від загального замовлення товару згідно специфікації, інші 50 % протягом одного місяця з моменту відвантаження товару. Згідно з пунктом 5.3 оплата здійснюється в євро шляхом банківського переводу на рахунок продавця. Пунктом 6.1 контракту визначено, що строки поставки кожної партії товару погоджуються сторонами в специфікаціях. Відповідно до пункту 12.6 контракт вступає в силу з моменту підписання обома сторонами і діє до 31.12.2015 року.

Додатковою угодою №1 від 21.12.2015 року продовжено дію договору до 31.12.2016 року.

Додатковими угодами від №2 від 13.05.2016 року, №3 від 11.07.2016 року збільшено вартість контракту до 130000 євро та 180000 євро відповідно.

На виконання умов контракту ТОВ "Уніпласт" було здійснено відвантаження товару на суму 129666,69 євро згідно з митними деклараціями від 22.06.2015 року №110050005/2015/001386, від 13.08.2015 року №110050005/2015/001935, від 25.09.2015 року №110050005/2015/002329, від 18.11.2015 року №110050005/2015/002816, від 06.01.2016 року №110050005/2016/000012, від 17.02.2016 року №110050005/2016/000431, від 25.03.2016 року №110050005/2016/000783, від 25.04.2016 року №110050005/2016/000996, від 12.05.2016 року №110050005/2016/001132, від 31.05.2016 року №110050005/2016/001332, від 24.06.2016 року №110050005/2016/001549, від 29.07.2016 року №110050005/2016/001851.

Відвантаження товару вказаними датами згідно перелічених митних декларацій підтверджена представником позивача в судовому засіданні.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" виручка резидентів у іноземній валюті від експорту продукції підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації такої продукції, що експортується, а в разі експорту робіт, транспортних послуг - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання транспортних послуг.

Згідно з частиною 4 статті 1 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" національний банк України має право запроваджувати на строк до шести місяців інші строки розрахунків, ніж ті, що визначені частиною першою цієї статті.

Пунктами 1 постанов Правління Національного банку України від 03.06.2015 року №354, від 03.09.2015 року №581, від 04.12.2015 року №863, від 03.03.2016 року №140, від 07.06.2016 року №342 "Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України", які були чинними на момент здійснення митного відвантаження товару та повернення валютної виручки позивачу, встановлено, що розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в статтях 1 та 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", здійснюються у строк, що не перевищує 90 календарних днів.

Постановою Правління Національного банку України від 28.07.2016 року №361 "Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України внесені зміни до Постанови №342, а саме збільшено граничний строк для розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів з 90 календарних днів до 120 календарних днів.

Таким чином, виручка від експорту продукції, поставленої на адресу фірми Hannoverevents&TradingGmbH (Німеччина), мала бути повернута останнім на розрахунковий рахунок позивача у такі граничні терміни: 20.09.2015 року, 11.11.2015 року, 24.12.2015 року, 16.02.2016 року, 05.04.2016 року, 17.05.2016 року, 23.06.2016 року, 24.07.2016 року, 09.09.2016 року, 28.09.2016 року, 22.10.2016 року та 26.11.2016 року відповідно.

Фірмою Hannoverevents&TradingGmbH (Німеччина) здійснено перерахування коштів від поставки товару у повному обсязі у визначені терміни, крім суми у розмірі 9,80 євро згідно з платіжним дорученням від 28.11.2016 року.

Оскільки граничним терміном повернення суми коштів є 26.11.2016 року (120 день), а фактичне перерахування частини коштів відбулось 28.11.2016 року, перевіряючими зроблено висновок про порушення позивачем строку розрахунку по експортній операції у кількості 2 дні на суму платежу 9,80 євро.

Також, між ТОВ "Уніпласт" (покупець) та Maszyny-Projektowanie i Wytwarzanie (Польща, продавець) укладено зовнішньоекономічний контракт №С-17/06/2016 від 17.06.2016 року, згідно умов якого продавець продає на умовах FCA Інкотермс-2010, а покупець зобов'язується оплатити та прийняти наступне обладнання: машина для виробництва сітки з нерухомими частинами 1.S9.3100, в кількості та комплектації згідно з додатками до цього контракту, які є його невід'ємними частинами. Відповідно до пункту 2.1 вартість контракту складає 200000 євро. На підставі пункту 3.1 контракту платежі по даному контракту мають бути здійснені покупцем в євро на розрахунковий рахунок продавця, вказаний в реквізитах до цього контракту. Пунктом 3.2 контракту визначено, що оплата здійснюється покупцем в наступному порядку: банківський перерахунок на рахунок продавця: 10% - передоплата, що не повертається, перший платіж, 40% - передоплата, що не повертається, другий платіж, 50% - платіж здійснюється перед відвантаженням товару, третій платіж. Згідно пункту 4.1 контракту обладнання поставляється до 30.12.2016 року. Пунктом 9.2 контракту всі спори, пов'язані з цим контрактом, мають бути урегульовані шляхом переговорів. У випадку, якщо погодження не може бути досягнуто, сторони домовились про вирішення спору в Міжнародному арбітражі Відня, Австрія. На підставі пункту 11.11 строк дії контракту - до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.

До вказаного контракту контрагентами складено додаток №2 з визначенням найменування та кількості поставляємого товару.

На виконання зовнішньоекономічного контракту, позивачем здійснено попередню оплату на суму 20000 євро згідно з платіжним дорученням від 04.07.2016 року №887, про що зазначено в додатку №3_імпорт до акту перевірки та підтверджено представником позивача в судовому засіданні.

Відповідно до статті 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.

Згідно з частиною 4 статті 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" Національний банк України має право запроваджувати на строк до шести місяців інші строки розрахунків, ніж ті, що визначені частиною першою цієї статті.

На підставі вищевикладеного пункту 1 постанови Правління Національного банку України від 07.06.2016 року №342 "Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України", яка була чинною на момент здійснення імпортної операції позивачем за контрактом №С-17/06/2016 від 17.06.2016 року, граничний термін отримання товару становив 01.11.2016 року.

У зв'язку з неотриманням позивачем товару у визначений термін, ТОВ "Уніпласт" звернулось 04.11.2016 року з листом-зверненням за вих. №145 про продовження строків розрахунків за зовнішньоекономічними операціями до Міністерства економічного розвитку і торгівлі в Україні.

21.11.2016 року Міністерством економічного розвитку і торгівлі в Україні надано висновок №1314 щодо продовження строків розрахунків за зовнішньоекономічними операціями за контрактом №С-17/06/2016 від 17.06.2016 року, яким продовжено строки розрахунків за цим контрактом з 08.11.2016 року по 30.12.2016 року.

Станом на день закінчення проведення перевірки - 19.05.2017 року, фірмою Maszyny-Projektowanie i Wytwarzanie (Польща) обладнання поставлено не було.

З огляду на наведене, перевіряючими зроблено висновок про порушення строків розрахунків за зовнішньоекономічним контрактом №С-17/06/2016 від 17.06.2016 року позивачем у період з 02.11.2016 року по 07.11.2016 року, та з 31.12.2016 року по 19.05.2017 року.

Закон України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" прийнятий з метою запобігання безпідставному вивезенню валютних цінностей та майна за межі України, у зв'язку з чим встановлює граничні строки одержання валютної виручки за вивезений товар, в разі його експорту, або одержання товару, в разі здійснення авансового платежу за межі України, а також передбачено відповідальність за порушення вказаних строків у вигляді пені, що нараховується за кожний день прострочення.

Статтею 4 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" передбачено, що порушення резидентами, крім суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції на період її проведення, строків, передбачених статями 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).

При цьому, згідно частини другої цієї ж статті, у разі прийняття до розгляду судом, Міжнародним комерційним арбітражним судом чи Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання нерезидентом строків, передбачених експортно-імпортними контрактами, строки, передбачені статями 1 і 2 цього Закону, зупиняються і пеня за їх порушення в цей період не сплачується.

Наступними Постановами Правління Національного банку України "Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України" встановлені такі терміни розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів:

- від 03.06.2015 року №354, яка набрала чинності з 04.06.2015 року і діяла до 04.09.2015 року, установлено, що розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в статтях 1 та 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", здійснюються у строк, що не перевищує 90 календарних днів;

- від 03.09.2015 року №581, яка набрала чинності з 04.09.2015 року і діяла до 05.12.2015 року, установлено, що розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в статтях 1 та 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", здійснюються у строк, що не перевищує 90 календарних днів;

- від 04.12.2015 року №863, яка набрала чинності з 05.12.2015 року і діяла до 04.03.2016 року, установлено, що розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в статтях 1 та 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", здійснюються у строк, що не перевищує 90 календарних днів;

- від 03.03.2016 року №140, яка набрала чинності з 05.03.2016 року і діяла до 08.06.2016 року включно, установлено, що розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в статтях 1 та 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", здійснюються у строк, що не перевищує 90 календарних днів;

- від 07.06.2016 року №342, в редакції чинній з 09.06.2016 року і діючій до 28.07.2016 року включно, встановлено, що розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в статтях 1 та 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", здійснюються у строк, що не перевищує 90 календарних днів.

З 29.07.2016 року набрала чинності Постанова НБУ "Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України" №361 від 28.07.2016 року, якою до постанови №342 внесено зміни щодо строків проведення розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачених в статтях 1 та 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", а саме вказано, що такі (розрахунки) здійснюються у строк, що не перевищує 120 календарних днів.

Тобто, у період до 28.07.2016 року виручка нерезидентів у іноземній валюті підлягала зарахуванню на їх рахунки у строк, що не перевищує 90 календарних днів, з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з менту підписання акту або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності, а з 29.07.2016 року - у строк що не перевищує 120 календарних днів.

Щодо посилань позивача на те, що граничний термін припав на вихідний день, а тому повернення коштів відбулось у перший робочий день 28.11.2016 року, тобто на 122 день, суд вірно вказав, що статтями 1, 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" встановлено імперативну норму щодо повернення коштів на розрахунковий рахунок компанії-резидента у визначений Постановами Правління Національного банку України "Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України" строк. Вказаними статтями, також, визначено, що перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.

Перенесення граничного календарного дня за експортно-імпортними операціями, якщо він припадає на вихідний або святковий день, не здійснюється, оскільки відповідне перенесення не передбачено імперативними нормами статей 1, 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті".

Щодо тверджень представника позивача про відсутність в його діях вини щодо неотримання товару у визначений строк за контрактом №С-17/06/2016 від 17.06.2016 року суд зазначає наступне.

Як встановлено судом, позивач дійсно вчиняв дії для недопущення порушення вимог Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", а саме:

- звертався до Міністерства економічного розвитку і торгівлі в Україні з проханням продовжити строки розрахунків за контрактом №С-17/06/2016 від 17.06.2016 року;

- звертався до Maszyny-Projektowanie i Wytwarzanie (Польща) з проханням повернути кошти або поставити товар. Однак, прохання позивача були проігноровані польським контрагентом на тій підставі, що відповідно до умов контракту внесені позивачем грошові кошти у сумі 20000 євро є неповерненою сумою.

Статтею 4 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" визначено вичерпний перелік підстав для звільнення від відповідальності за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної відповідальності, у разі порушення контрагентом-нерезидентом умов контракту, і доказів існування таких підстав чи вчинення відповідних дій, як це передбачено вказаною нормою, позивач суду не надав.

Норми Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" носять імперативний характер і визначена ним відповідальність настає незалежно від причин, з яких сталось порушення.

Закон України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" передбачає єдину підставу для звільнення резидента від відповідальності у вигляді пені за порушення строків повернення валютної виручки або поставку товару за імпортними контрактами, а саме прийняття судом рішенням про задоволення позову резидента про стягнення відповідної заборгованості за зовнішньоекономічним контрактом.

Жодних доказів, які б підтверджували подання позовів про стягнення заборгованості з нерезидента чи прийняття судом рішення на користь позивача ні під час перевірки, ні суду надано не було.

За наведених обставин, відсутні підстави для скасування оскарженого податкового повідомлення-рішення, як і підстави для задоволення позовних вимог.

Судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено законне і обґрунтоване рішення, у зв'язку з чим підстав для його скасування, в межах доводів апеляційної скарги позивача, не існує.

Керуючись п.1 ч.1 ст.315, ч.1 ст.316, ст.ст.322, 325, 329 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Уніпласт» - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2017 року у справі № 804/6074/17 - залишити без змін.

Постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного суду протягом тридцяти днів з дня складення в повному обсязі.

Вступну та резолютивну частини постанови проголошено 14.03.2018р..

Повний текст постанови виготовлено 19.02.2018р..

Головуючий суддя: Н.П. Баранник

Суддя: Н.І. Малиш

Суддя: А.А. Щербак