Постанова № 72890286, 20.03.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 826/820/17 Суддя (судді) першої інстанції: Федорчук А.Б.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 березня 2018 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Безименної Н.В.

суддів Бєлової Л.В. та Кучми А.Ю.

за участю секретаря судового засідання Цюпка Б.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Арбітражного керуючого ОСОБА_2 на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 грудня 2017 року (текст постанови складено 14 грудня 2017 року) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Міністерства юстиції України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернувся в Окружний адміністративний суд міста Києва з позовом до Міністерства юстиції України, в якому просив:

- визнати недійсним рішення Міністерства юстиції України від 12.08.2016 року №28243/Т-17956/9 повністю;

- зобов'язати Міністерство юстиції України здійснити перевірку щодо відповідності висновків акту перевірки арбітражного керуючого ОСОБА_2 №33/10-40 від 04.05.2016 року вимогам чинного законодавства України, для проведення додаткового контролю;

-зобов'язати Міністерство юстиції України вчинити дії щодо проведення додаткового контролю з боку державного органу з питань банкрутства із здійсненням позапланової перевірки арбітражного керуючого ОСОБА_2

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 грудня 2017 року адміністративний позов задоволено частково:

- зобов'язано Міністерство юстиції України здійснити повторну перевірку щодо відповідності висновків акту перевірки арбітражного керуючого ОСОБА_2 №33/10-40 від 04.05.2016 року вимогам чинного законодавства України, для проведення додаткового контролю;

- зобов'язано Міністерство юстиції України вчинити дії щодо проведення додаткового контролю з боку державного органу з питань банкрутства із здійсненням позапланової перевірки арбітражного керуючого ОСОБА_2

Не погоджуючись із вказаною постановою, особа, яка не брала участі у справі - арбітражний керуючий ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог. На думку апелянта, оскаржувана постанова ухвалена судом першої інстанції на підставі неповно з'ясованих обставин справи з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи . В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт вказує на те, що у квітні 2016 року Головним територіальним управлінням юстиції було проведено перевірку діяльності арбітражного керуючого, за наслідками якої порушень законодавства при виконанні нею повноважень як розпорядника майна та ліквідатора ТОВ «Полірем» не виявлено, в той же час відповідно до положень п.2.12 Порядку контролю за діяльністю арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 27.06.2013 № 1284/5 повторна перевірка з питань, що вже були предметом перевірки, не допускаються.

Також, на дану постанову було подано апеляційну скаргу Міністерством юстиції України, у відкритті провадження за якою ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 19 березня 2018 року було відмовлено.

До Київського апеляційного адміністративного суду від представника позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому вказує, що наявні підстави для проведення додаткового контролю з боку державного органу з питань банкрутства із здійсненням позапланової перевірки арбітражного керуючого ОСОБА_2

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення апелянта та представника відповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, Представник уповноваженої особи від засновників ТОВ "Полірем" ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_5 в 2016 р. звернувся з запитом до Департаменту з питань судової роботи та банкрутства Міністерства юстиції України щодо отримання пояснень від арбітражного керуючого ОСОБА_2 щодо діяльності останнього під час виконання повноважень розпорядника майна та ліквідатора ТОВ "Полірем".

За результатами розгляду скарги засновників (учасників) ТОВ "Полірем" ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_5 на дії (бездіяльність) ліквідатора ОСОБА_2 від 25.12.2015 року Міністерством юстиції України було зобов'язано Головне територіальне управління юстиції у м. Києві провести перевірку діяльності зазначеного арбітражного керуючого з питань, наведених у скарзі.

Так, за результатами позапланової перевірки діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_2, проведеної Головним територіальним управлінням юстиції у м. Києві у період з 26.04.2016 року по 28.04.2016 року, складено довідку від 28.04.2016 року №28/10-47 та акт від 04.05.2016 року №33/10-40 про результати позапланової перевірки.

Відповідно до зазначеного акту перевірки у діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_2 під час виконання нею повноважень розпорядника майна та ліквідатора ТОВ "Полірем" не виявлено порушень вимог законодавства з питань банкрутства.

Не погоджуючись з такими висновками Головного територіального управління юстиції у м. Києві представником уповноваженої особи від засновників ТОВ "Полірем" ОСОБА_3 адвокатом Тучіною О.В. було подано скаргу від 12.07.2016 року до Міністерства юстиції України на дії (бездіяльність) службових осіб Головного територіального управління юстиції у м. Києві при проведенні перевірки арбітражного керуючого ОСОБА_2 у справі про банкрутство ТОВ "Полірем".

Листом від 12.08.2016 року №28243/Т-17956/9 Міністерство юстиції України повідомило, що державним органом з питань банкрутства вжито вичерпних заходів контролю за діяльністю арбітражного керуючого ОСОБА_2 під час виконання нею відповідних повноважень у справі про банкрутство ТОВ "Полірем" відповідно до вимог чинного законодавства.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що державним органом з питань банкрутства не перевірено належним чином фактів у скаргах Позивача і наданих доказів щодо діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_2 під час виконання обов'язків арбітражного керуючого про банкрутство та ліквідатора ТОВ "Полірем". А тому, вважав, що позовні вимоги підлягають задоволенню шляхом зобов'язання Міністерства юстиції України здійснити повторну перевірку щодо відповідності висновків акту перевірки арбітражного керуючого ОСОБА_2 №33/10-40 від 04.05.2016 року вимогам чинного законодавства України, для проведення додаткового контролю та зобов'язання вчинити дії щодо проведення додаткового контролю з боку державного органу з питань банкрутства із здійсненням позапланової перевірки арбітражного керуючого ОСОБА_2

Даючи правову оцінку фактичним обставинам справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає про наступне.

Пунктом 3 Положення про Міністерство юстиції України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.07.2014 № 228 визначено, що Міністерство юстиції України є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та

реалізує, в тому числі, державну політику з питань банкрутства, а також є державним органом

з питань банкрутства.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» арбітражний керуючий - фізична особа, призначена господарським судом у встановленому порядку в справі про банкрутство як розпорядник майна, керуючий санацією або ліквідатор з числа осіб, які отримали відповідне свідоцтво і внесені до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України.

За приписами ст. 98 вказаного Закону під час реалізації своїх прав та обов'язків арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) зобов'язаний діяти добросовісно, розсудливо, з метою, з якою ці права та обов'язки надано (покладено), обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на підставі, у межах та спосіб, що передбачені Конституцією та законодавством України про банкрутство.

Статтею 106 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачено, що планові перевірки здійснюються за певний період не частіше одного разу на два роки за місцезнаходженням державного органу з питань банкрутства або суб'єкта, щодо якого арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) здійснює свої повноваження, або у приміщенні, де знаходиться контора (офіс) арбітражного керуючого, з обов'язковим повідомленням арбітражного керуючого про час і місце проведення перевірки. Арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) зобов'язаний надавати особам, уповноваженим проводити перевірку, відомості, документи для огляду та їх копії для залучення до матеріалів перевірки. Повторна перевірка з питань, що вже були предметом перевірки, не допускається. Попередні періоди, що раніше перевірялися, не можуть бути предметом наступних перевірок, крім перевірок за зверненнями фізичної чи юридичної особи.

Позапланові виїзні та невиїзні перевірки здійснюються за зверненнями громадян чи юридичних осіб, якщо з таких звернень вбачається необхідність проведення додаткового контролю з боку державного органу з питань банкрутства.

Процедуру організації та проведення перевірок діяльності арбітражних керуючих; повноваження осіб, які здійснюють перевірки; права й обов'язки арбітражних керуючих; порядок оформлення результатів перевірки; порядок підготовки за результатами перевірки подання на Дисциплінарну комісію арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) про застосування до арбітражного керуючого дисциплінарного стягнення визначено Порядком контролю за діяльністю арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 27.06.2013 N 1284/5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 3 липня 2013 р. за N 1113/23645.

Пунктом 1.3 вказаного Порядку контроль за діяльністю арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) здійснюють Міністерство юстиції України як державний орган з питань банкрутства та за дорученням Мін'юсту України головні управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, в областях, містах Києві та Севастополі як територіальні органи з питань банкрутства.

Відповідно до пункту 2.1 Порядку, контроль за діяльністю арбітражних керуючих здійснюється шляхом проведення планових і позапланових перевірок.

Контроль за діяльністю арбітражних керуючих здійснюється на предмет дотримання ними вимог Конституції України, Господарського процесуального кодексу України, Закону, іншого законодавства з питань банкрутства та законодавства про оплату праці.

Згідно з п. 2.3 Порядку №1284/5, здійснення контролю за діяльністю арбітражних керуючих складається з таких етапів: проведення перевірки; складання довідки про результати перевірки діяльності арбітражного керуючого; надання арбітражним керуючим комісії заперечень щодо Довідки та (або) усунення зазначених у Довідці порушень; складення акта перевірки з урахуванням Довідки, заперечень та усунутих арбітражним керуючим порушень.

Згідно абзацу третього пункту 2.6 Порядку, однією з підстав проведення позапланової перевірки арбітражного керуючого є звернення (скарги) фізичних та юридичних осіб щодо дій арбітражного керуючого з викладенням обставин невиконання або неналежного виконання ним покладених на нього повноважень, з яких вбачається необхідність проведення контролю.

Відповідно до підпункту 2.6.1 Порядку, позапланова перевірка здійснюється органом контролю за наявності згоди Мінюсту на її проведення, крім випадків проведення позапланової перевірки з підстав, передбачених абзацами п'ятим і шостим пункту 2.6 цього розділу.

Згідно пп. 2.6.2 Порядку, у разі надходження на адресу територіального органу з питань банкрутства звернення від фізичної чи юридичної особи про невиконання або неналежне виконання арбітражним керуючим покладених на нього повноважень територіальний орган з питань банкрутства надсилає відповідне звернення до Мінюсту для вирішення питання щодо проведення позапланової перевірки.

Відповідно до підпункту 2.6.3 Порядку, Мінюст аналізує звернення, які надійшли на його адресу, та, у разі якщо з таких звернень вбачається необхідність проведення додаткового контролю з боку державного органу з питань банкрутства, здійснює позапланову перевірку або зобов'язує територіальний орган з питань банкрутства провести позапланову перевірку.

Відповідно до пункту 2.13 Порядку, на підставі доручення на проведення перевірки оформлюються посвідчення на проведення перевірки (додаток 2) та повідомлення про проведення перевірки (додаток 3), які підписуються керівником структурного підрозділу Мінюсту або структурного підрозділу територіального органу з питань банкрутства, відповідального за забезпечення реалізації повноважень державного органу з питань банкрутства.

Відповідно до пунктів 6.1, 6.2, 6.3, 6.4 Порядку контролю за діяльністю арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), Арбітражний керуючий має право протягом п'яти робочих днів після складення Довідки надати в письмовій формі свої пояснення, зауваження, заперечення до неї разом з необхідними документами або усунути виявлені під час перевірки порушення та надати інформацію про це комісії.

Якщо арбітражний керуючий підписав Довідку без зауважень і заперечень, комісія протягом двох робочих днів з дня підписання Довідки готує акт перевірки діяльності арбітражного керуючого (далі - акт перевірки).

Орган контролю зобов'язаний протягом двох робочих днів після завершення строку на надання арбітражним керуючим заперечень щодо Довідки опрацювати надані арбітражним керуючим пояснення, зауваження, заперечення і документи та скласти акт перевірки.

У резолютивній частині акта перевірки комісією з урахуванням Довідки та пояснень, зауважень, заперечень і документів, наданих арбітражним керуючим, або усунених порушень робиться висновок щодо наявності (відсутності) порушень законодавства з питань банкрутства в діяльності арбітражного керуючого.

У разі виявлення за результатами перевірки порушень у резолютивній частині акта перевірки зазначаються всі порушення з посиланням на конкретні структурні одиниці нормативно-правових актів.

При цьому, відповідно до положень статті 106 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" повторна перевірка з питань, що вже були предметом перевірки, не допускається.

Зі змісту позовних вимог вбачається, що оскаржуючи дії відповідача позивач фактично не погоджується зі змістом довідки та акту, складених за наслідками перевірки, та висновками, викладеними в них. Крім того, позивач вказує на невжиття перевіряючим органом всіх заходів з метою перевірки викладених у скарзі питань.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач у скарзі зазначав, що арбітражний керуючий ОСОБА_2 недбало ставилася до своїх обов'язків під час проведення: щодо правомірності та обґрунтованості визначення вартості майна боржника ТОВ "Полірем"; щодо проведення інвентаризації у процедурі розпорядження майном та у процедурі ліквідації боржника ТОВ "Полірем"; щодо здійснення заходів захисту майна боржника та прийняття до свого відання майна боржника, вжиття заходів по забезпеченню його збереження; щодо невиконання рішень Господарського суду м. Києва та положень Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" з проведення інвентаризації майна боржника та визначення його вартості на стадії розпорядження майном.

Так, позивач з доводами якого погодився суд першої інстанції вказує, що під час перевірки не надано оцінки аналізу фінансово-господарської діяльності ТОВ «Полірем» здійсненого арбітражним керуючим ОСОБА_2 Крім того, не досліджено питання здійснення оцінки майна ТОВ «Полірем», проведеної ТОВ «Українська експертна група» та подальшого продажу майна боржника в ліквідаційній процедурі. Крім того, позивач вказував, що постановою Вищого господарського суду України від 08.11.2016 року касаційну скаргу Уповноваженої особи засновників Товариства з обмеженою відповідальністю "Полірем" ОСОБА_3 задоволено, постанову господарського суду міста Києва від 25.05.2015 р., якою ТОВ "Полірем" визнано банкрутом та відкрито його ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено арбітражного керуючого ОСОБА_2 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 09.08.2016 скасовано, справу передано на новий розгляд до Господарського суду м. Києва.

Наразі, зі змісту довідки вбачається, що зазначені питання були предметом перевірки та їм надавалася оцінка. Зокрема, питання щодо здійснення аналізу фінансово-господарської діяльності боржника, проведення інвентаризації майна та визначення його вартості висвітлено в Розділі І Довідки

Довідка містить висновки, що продаж майна у ліквідаційній процедурі ТОВ «Полірем» здійснюється з дотриманням та у відповідності до положень Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Наразі, пунктом 6.4, 6.5 Порядку передбачено, що, територіальний орган з питань банкрутства протягом двох робочих днів з дня підписання Довідки арбітражним керуючим без зауважень і заперечень або протягом двох робочих днів після завершення строку для надання арбітражним керуючим пояснень, зауважень, заперечень щодо Довідки надсилає копію Довідки разом з усіма документами, на які є посилання в Довідці, поясненнями, зауваженнями, запереченнями та документами, наданими арбітражним керуючим, до Мін'юсту в разі, якщо територіальний орган з питань банкрутства було зобов'язано надіслати Довідку до Мін'юсту для проведення її аналізу. Проведення аналізу Довідки здійснюється шляхом підготовки структурним підрозділом Мін'юсту висновку щодо відповідності Довідки та доданих до неї документів законодавству (далі - Висновок). Структурний підрозділ Мін'юсту протягом десяти робочих днів з дня надходження Довідки до Мін'юсту проводить аналіз Довідки та всіх доданих до неї документів, готує Висновок, який підписується керівником структурного підрозділу Мін'юсту та містить інформацію про відповідність Довідки і доданих до неї документів законодавству з питань банкрутства та інформацію щодо порушень, які повинні бути зазначені в акті перевірки, та надсилає його територіальному органу з питань банкрутства з одночасним поверненням доданих до Довідки документів.

Згідно ж п. 7.7. Порядку № 1284/5 визначено, що у разі якщо Дисциплінарною комісією встановлено невідповідність висновків акта перевірки вимогам законодавства, Дисциплінарна комісія має право скасувати такі висновки та скерувати відповідні матеріали Мін'юсту для проведення додаткового контролю.

В той же час, положенням Порядку не передбачено порядок та підстав перегляду висновків актів позапланових перевірок арбітражних керуючих за результатами яких не виявлено будь-яких порушень Міністерством юстиції України.

Відповідно до Довідки про результати позапланової невиїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого від 28 квітня 2016 року порушень у діяльності арбітражного керуючого виявлено не було.

Відтак, підстави для зобов'язання Міністерства юстиції України здійснити повторну перевірку щодо відповідності висновків акту перевірки арбітражного керуючого ОСОБА_2 вимогам чинного законодавства України відсутні.

Наразі, в силу положень 2.6.3 Порядку, Мінюст за результатами аналізу звернень у разі якщо із останніх вбачається необхідність проведення додаткового контролю з боку державного органу з питань банкрутства, здійснює позапланову перевірку або зобов'язує територіальний орган з питань банкрутства провести позапланову перевірку.

Однак, зазначені позивачем питання вже були предметом перевірки та державним органом з питань банкрутства надана їм відповідна оцінка. В той же час, відповідач вважав, що підстави для додаткового контролю відсутні.

Також, питання дотримання апелянтом вимог законодавства з питань банкрутства були предметом судового розгляду, зокрема, ухвалами Господарського суду м.Києва від 14.12.2015 у справі № 910/24368/14, від 14.03.2016 № 910/24368/14 було відмовлено у задоволенні скарг на дії арбітражного керуючого ОСОБА_2

В той же час, щодо доводів позивача про скасування судом касаційної інстанції постанови господарського суду міста Києва від 25.05.2015 р., якою ТОВ "Полірем" визнано банкрутом та відкрито його ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено арбітражного керуючого ОСОБА_2, то підставою прийняття такого судового рішення є, те, що судами попередніх інстанцій не з'ясовано, чи було розпорядником майна доведено до відома зборів кредиторів інформацію про фінансово - майнове становище боржника, та чи був аналіз фінансово-господарської діяльності боржника та належні письмові докази, які його підтверджують, предметом розгляду зборів кредиторів, на яких прийнято рішення про перехід до ліквідаційної процедури, не встановлено розміру реєстру вимог кредиторів, який затверджений за результатами попереднього засідання та фактично відповідає розміру пасиву боржника.

При цьому слід зазначити, що при зверненні до суду позивачу необхідно обирати такий спосіб захисту, який би міг відновити його становище та захистити порушене, на його думку право. Застосування конкретного способу захисту права залежить як від змісту суб'єктивного права, за захистом якого звернулась особа, так і від характеру його порушення. З цією метою суд повинен з'ясувати характер спірних відносин (предмет та підстави позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб.

Колегія суддів вважає, що в даному випадку задоволення адміністративного позову визначеним судом першої інстанції шляхом не є належним способом захисту порушених прав позивача та буде формою втручання в дискреційні повноваження відповідача, що виходить за межі завдань адміністративного судочинства.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи.

Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення не у повній відповідності до норм матеріального та процесуального права, а тому наявні підстави для його скасування.

Керуючись ст. ст. 243, 310, 315, 317, 321, 322, 329 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Арбітражного керуючого ОСОБА_2 задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 грудня 2017 року скасувати та постановити нову, якою у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_3 до Міністерства юстиції України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії - відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом 30 днів, з урахуванням положень ст. 329 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст постанови складено 22 березня 2018 року.

Головуючий суддя Н.В. Безименна

Судді Л.В.Бєлова

А.Ю.Кучма