Ухвала суду № 72890225, 21.03.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД01010, м. Київ, вул. Московська, 8, корп. 30. тел/факс 254-21-99, e-mail: inbox@apladm.ki.court.gov.ua

Головуючий у першій інстанції: Качур І.А.

УХВАЛА

21 березня 2018 року Справа № 826/22976/15

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Епель О.В.,

суддів: Карпушової О.В., Кобаля М.І.,

за участю секретаря Лісник Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Технохімреагент» про розподіл судових витрат у справі:

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Технохімреагент»

до Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі

про визнання протиправною бездіяльності

та зобов'язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Технохімреагент» (далі - позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі (далі - відповідач) про:

- визнання протиправною бездіяльності відповідача, яка полягає у неприйнятті рішення про повернення сум у строки, встановлені п. 5 ст. 24 Закону України «Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту»;

- зобов'язання відповідача прийняти обґрунтоване рішення за результатами розгляду заяви позивача щодо повернення сум та надати (надіслати) йому примірник такого рішення.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 28 січня 2016 року позовну заяву було залишено без розгляду.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 06 липня 2016 року було скасовано зазначене рішення суду першої інстанції та направлено справу для продовження розгляду до Окружного адміністративного суду м. Києва.

Позивач звернувся до Київського апеляційного адміністративного суду із заявою про розподіл судових витрат, в якій просить повернути сплачену ним суму судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 28 січня 2016 року.

У судове засідання 21.03.2018 р. сторони не з'явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, у зв'язку із чим, колегія суддів, на підставі ч. 13 ст. 10, ч. 4 ст. 229, ст. 310 КАС України розглядає справу за їх відсутності без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи заявника та проаналізувавши відповідні норми адміністративного процесуального законодавства, колегія суддів приходить до висновку, що вказана заява не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Так, відповідно ч.ч. 1, 6 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

У ч.ч. 1, 5 ст. 143 КАС України передбачено, що суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

У випадку, передбаченому частиною третьою цієї статті, суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статтею 252 цього Кодексу.

Згідно з ч.ч. 1, 4 ст. 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, зокрема якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Про відмову в ухваленні додаткового рішення суд постановляє ухвалу.

Системний аналіз положень адміністративного процесуального законодавства надає підстави стверджувати, що стягнення на користь позивача понесених ним судових витрат здійснюється в разі задоволення його позовних вимог.

Водночас, жодною нормою ані КАС України, ані Закону України «Про судовий збір» не передбачено стягнення на користь позивача у разі задоволення його апеляційної скарги понесених ним судових витрат на апеляційне оскарження ухвали суду про залишення його позову без розгляду, тим більше в разі відмови в наступному в задоволенні його позовних вимог по суті.

Аналогічний правовий підхід застосовано Верховним Судом у постанові від 14 лютого 2018 року по справі № 823/1907/15.

Виходячи з цього, колегія суддів звертає увагу на те, що дійсно позивачем було оскаржено в апеляційному порядку ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 28 січня 2016 року про залишення його позову без розгляду і така апеляційна скаргу позивача була задоволена ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 06 липня 2016 року, а справа направлена для продовження розгляду до суду першої інстанції /Т.1 а.с.91-93/.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 січня 2018 року в задоволенні адміністративного позову ТОВ «Технохімреагент» у даній справі було відмовлено.

Тож, у даному випадку відсутні жодні правові підстави для стягнення на користь заявника, який є позивачем у цій справі, судових витрат, понесених ним на оскарження ухвали Окружного адміністративного суду м. Києва від 28 січня 2016 року.

Враховуючи вищевикладене, апеляційний суд приходить до висновку, що заява ТОВ «Технохімреагент» про розподіл судових витрат задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 139, 143, 229, 242-244, 252, 310, 321, 325, 328, 329 КАС України, суд,

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви товариства з обмеженою відповідальністю «Технохімреагент» про розподіл судових витрат у справі товариства з обмеженою відповідальністю «Технохімреагент» до Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.

Рішення виготовлено 21 березня 2018 року.

Головуючий суддя:

Судді: