Постанова № 72890075, 21.03.2018, Донецький апеляційний адміністративний суд

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 березня 2018 року справа № 812/1151/17

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: Сухарька М.Г., Блохіна А.А., Гаврищук Т.Г., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Луганськтепловоз» на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 05 грудня 2017 року в справі № 812/1151/17 (головуючий І інстанції Кисельова Є.О.) за позовом Публічного акціонерного товариства «Луганськтепловоз» до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, третя особа - Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області про визнання протиправним та скасування повідомлення про суми витрат на фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність»,-

з

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Луганськтепловоз» (далі - ПАТ «Луганськтепловоз», товариство, позивач) звернулось з адміністративним позовом до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Києва (далі - ЦОУПФУ м. Києва, відповідач) про визнання протиправним та скасування Повідомлення № 815/20 від 20.01.2017 про суми витрат на фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» і сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів за 2017 рік.

Свої вимоги мотивує тим, що публічне акціонерне товариство «Луганськтепловоз» (ЄДРПОУ 05763797) є юридичною особою та відповідно до Статуту є правонаступником підприємств і компаній пов'язаних з Луганським тепловозобудівним заводом. Разом з тим, не погоджується щодо його обов'язку сплачувати спірні суми на фінансування різниці, так як ПАТ «Луганськтепловоз» не є правонаступником Ворошиловоградського філіалу ВНИТИ. Крім того, оскаржуване повідомлення серед іншого містить низку помилок. Зазначає, що гр. ОСОБА_2 працювала на посаді інженера-конструктора 1 категорії Центрального конструкторського бюро з 01.12.1979 по 15.04.1980, тобто 4 місяці і 15 днів. Стаж роботи на вказаній посаді не дає права на призначення наукової пенсії. Вважає, що відповідач не мав жодних законних підстав вказувати період роботи ОСОБА_2 на посаді старшого наукового співробітника відділу приводів та допоміжних механізмів Ворошиловоградського філіалу ВНИТИ (з 10.10.1977 по 15.03.1979) як період роботи на ПАТ «Луганськтепловоз».

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 05 грудня 2017 року в задоволенні адміністративного позову було відмовлено. Суд першої інстанції дійшов висновку, що ОСОБА_2 працювала в Ворошиловоградському філіалі ВНИТИ, який був підрозділом Луганського тепловозобудівного заводу, отримала право на «наукову» пенсію і саме відповідач є правонаступником підприємства, де працювала пенсіонер.

Позивач не погодився з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій посилався на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

На обґрунтування своєї апеляційної скарги зазначив, що судом першої інстанції не взято до уваги відсутність доказів, які б мали міститись в електронній пенсійній справі пенсіонера відносно обґрунтованості призначення «наукової» пенсії. Також не підтверджено правонаступництво позивача по його обов'язками щодо сплати витрат на фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» і сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів.

Згідно з вимогами ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Всі особи, які беруть участь у справі, до апеляційного суду не прибули, були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання. Згідно з пунктом 2 частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права, вважає за необхідне у задоволенні вимог апеляційної скарги відмовити, а постанову суду залишити без змін з таких підстав.

Відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 1 «Про наукову і науково-технічну діяльність» від 26.11.2015 № 848-VІІІ (далі - Закон № 848) визначено, що науковий працівник - вчений, який має вищу освіту не нижче другого (магістерського) рівня, відповідно до трудового договору (контракту) фахово провадить наукову, науково-технічну, науково-організаційну, науково-педагогічну діяльність та має відповідну кваліфікацію незалежно від наявності наукового ступеня або вченого звання, підтверджену результатами атестації у випадках, визначених законодавством.

Згідно з частиною 5 Закону України Закону № 848 перелік посад наукових (науково-педагогічних) працівників установ, організацій, підприємств, вищих навчальних закладів, перебування на яких дає право на призначення пенсії та виплату грошової допомоги у разі виходу на пенсію відповідно до цієї статті, затверджується Кабінетом Міністрів України з урахуванням положень статей 31 і 32 цього Закону.

Частиною 6 статті 37 Закону № 848 встановлено, що різниця між сумою пенсії, призначеної відповідно до цього Закону та сумою пенсії із солідарної системи, обчисленої згідно із Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», на яку має право науковий працівник, фінансується:

для наукових (науково-педагогічних) працівників державних, комунальних наукових установ, організацій, підприємств та вищих навчальних закладів, а також інших наукових установ, які згідно із статтею 12 цього Закону включені до Державного реєстру наукових установ, яким надається підтримка держави, - за рахунок коштів державного бюджету з урахуванням надходжень від сплати єдиного внеску у розмірі, встановленому частиною дев'ятою статті 8 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» для цієї категорії працівників;

для наукових (науково-педагогічних) працівників інших наукових установ, організацій, підприємств та вищих навчальних закладів - за рахунок коштів цих установ, організацій, підприємств та закладів.

Відповідно до ч. 14 ст. 37 Закону № 848 право на призначення пенсії відповідно до цього Закону мають всі особи, яким призначено пенсію до набрання чинності цим Законом та які мають стаж наукової роботи, передбачений частиною другою цієї статті. Призначення пенсій таким працівникам здійснюється відповідно до частин другої - четвертої цієї статті з дня звернення за призначенням пенсії та за умови звільнення з посади наукового (науково-педагогічного) працівника, крім осіб, які працюють за строковим трудовим договором (контрактом), укладеним після досягнення пенсійного віку.

Судами першої та другої інстанції встановлені та констатуються фактичні обставини, відносно спірного періоду трудової діяльності ОСОБА_2 За записами в трудовій книжці ОСОБА_2 працювала:

- з 01.08.1972 молодший науковий співробітник науково-дослідницького сектору кафедри локомотивобудування Ворошиловоградського машинобудівного інституту (наказ № 258-к від 05.08.1972);

- з 24.01.1976 звільнена з посади в зв'язку з переведенням на роботу в Ворошиловоградську філію ВНИТИ /Всесоюзный научно-исследовательский тепловозный институт/ де працювала у відділі приводів та допоміжних механізмів на посаді старшого інженера. Затверджена на посаді ст. наукового співробітника цього відділу. (накази № 7-к від 23.01.1976, № 96-к від 19.10.1977);

- з 14.09.1976 Ворошиловоградська філія ВНИТИ включена до складу виробничого об'єднання тепловозобудування м. Ворошиловограда (наказ Міністра важкого машинобудування та транспорту від 14.09.1976 № 235);

Запис посвідчено гербовою печаткою виробничого об'єднання тепловозобудування м. Ворошиловограду.

- з 16.03.1979 у зв'язку з реорганізацією виробничого об'єднання тепловозобудування переведена в порядку переміщення в проектно-конструкторський і технологічний інститут тепловозобудування на посаду ст. наукового співробітника центрального конструкторського бюро (наказ № 518 від 28.08.1978);

- з 01.12.1979 переведена там же інженером-конструктором першої категорії (наказ № 6-к від 08.01.1980);

- з 15.04.1980 звільнена за переводом для роботи в ВКБ та прийнята на роботу в ВКБ по залізничним транспортерам ВПО вагонобудування на посаду інженера-конструктора 1 категорії (наказ № 217 від 15.04.1980 та наказ ОКБ № 38-к від 16.04.1980);

- з 04.01.1982 звільнена за переводом в спеціальне конструкторське-технологічне бюро «Искра» Ворошиловоградського машинобудівного інституту (наказ ОКБ № 117-к від 24.12.1981).

У відповідності до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» та згідно з матеріалами пенсійної справи № 858191/116 ОСОБА_2 має стаж наукового працівника 24 роки 3 місяці 12 днів, їй була призначена і вона отримувала пенсію як науковий працівник. На час розгляду справи, призначення пенсії ОСОБА_2 ніким не оспорено, дана обставина не може бути спірною і не потребує додаткових доказів.

Згідно із загальновідомою інформацією (усесвітня, загальнопоширена інформаційна мережа Інтернет, офіційний сайт ПАТ «Луганськтепловоз») «Луганськтепловоз» - це унікальний виробничо-господарський комплекс України, до складу якого входять головне підприємство - тепловозобудівний завод зі своєю виробничою структурою, дочірні підприємства і відкриті акціонерні товариства. Всі підприємства нерозривно пов'язані єдиним технологічним процесом по виробництву транспортної техніки, єдністю інженерно-виробничої соціальної інфраструктури.

У жовтні 1956 року паровозобудівний завод був перейменований в тепловозобудівний.

Завод нагороджений орденом Леніна і орденом Жовтневої Революції за створення і освоєння виробництва магістральних тепловозів. 19 травня 1995 року Президент України видав Указ «Про створення Державної холдингової компанії «Луганськтепловоз», а у квітні 2011 року зборами акціонерів було прийнято рішення про перейменування холдингової компанії в публічне акціонерне товариство «Луганськтепловоз».

Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, який являє собою автоматизовану систему збирання, накопичення, захисту, обліку та надання інформації про юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, був створений відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» від 15 травня 2003 року. Закон набув чинності 01 липня 2004 року, а порядок надання відомостей з реєстру був оприлюднений 23 липня 2004 року.

Колегія вважає, що відомості з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, чи відсутність таких відомостей, на що посилається позивач, не може бути безумовним доказом того, що ПАТ «Луганськтепловоз» не є правонаступником прав і обов'язків пов'язаних з діяльністю філії Коломенського ВНИТИ.

Механізм фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних не бюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів ІІІ-ІV рівнів акредитації згідно із Законом № 848, та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи визначається Порядком фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних не бюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів ІІІ-ІV рівнів акредитації згідно із Законом України «Про наукову і науково-технічну діяльність» (1977-12), та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України № 372 від 24.03.2004 (далі - Порядок).

Пунктом 9 Порядку встановлено, що різниця у розмірі пенсій наукових (науково-педагогічних) працівників недержавних наукових установ, організацій та вищих навчальних закладів ІІІ-ІV рівнів акредитації фінансується за рахунок коштів цих установ, організацій та закладів згідно з пунктами 3-8 цього Порядку.

У свою чергу, пунктом 4 вказаного Порядку закріплено, що у разі ліквідації або зміни власника підприємства, установи, організації чи вищого навчального закладу ІІІ-ІУ рівнів акредитації різниця у розмірі пенсії фінансується за рахунок коштів їх правонаступників у порядку, що діяв стосовно цих підприємств, установ, організацій та закладів до моменту ліквідації або зміни власника.

Управлінням Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області відповідно до вимог Порядку фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних не бюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів ІІІ-ІV рівнів акредитації було надіслане позивачу Повідомлення від 20.01.2017 № 815/20 про суми витрат на фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» і сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів у відношенні ОСОБА_2, що повністю відповідає вимогам закону.

Аналіз відомостей трудової книжки в сукупності з вищенаведеними доказами свідчить про те, що відповідач зобов'язаний виконувати вимоги законодавчих норм щодо витрат на фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» і сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів згідно з Повідомленням Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Києва № 815/20 від 20.01.2017.

На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, що відповідно до вимог ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а судового рішення без змін. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Керуючись статями 132, 134, 139,143, 308, 310, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Луганськтепловоз» на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 05 грудня 2017 року в справі № 812/1151/17 за позовом Публічного акціонерного товариства «Луганськтепловоз» до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, третя особа - Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області про визнання протиправним та скасування повідомлення про суми витрат на фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» - залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 05 грудня 2017 року в справі № 812/1151/17 - залишити без змін.

Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з моменту її складення в порядку, визначеному ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Колегія суддів М. Г. Сухарьок

А. А. Блохін

Т. Г. Гаврищук