Постанова № 72890011, 20.03.2018, Донецький апеляційний адміністративний суд

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 березня 2018 року справа №812/1663/17

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі: головуючого

судді Ястребової Л.В., суддів: Гайдара А.В., Компанієць І.Д.

секретар Терзі Д.А.

за участі представника відповідача Колесникової О.М., розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Сєвєродонецьке об'єднання Азот» на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2017 року у справі № 812/1663/17 (головуючий 1 інстанції Пляшкова К.О., повний текст постанови складений 14.12.2017 року), складену в повному обсязі 14 грудня 2017 року, за позовом Приватного акціонерного товариства «Сєвєродонецьке об'єднання Азот» до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство «Сєвєродонецьке об'єднання Азот» (далі - позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (далі - відповідач, податковий орган), в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми «С» від 25.01.2017 № 0007581402.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що своєчасно звернулося до Міжнародного комерційного арбітражного суду при ТПП України з позовними заявами про стягнення боргу з нерезидента заборгованості. Позови були прийняті до розгляду. Зазначає, що здійснення інших дій за даними обставинами згідно законодавства не передбачається. Крім того, наголошує на тому, що ч. 1 ст. 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», порушення резидентами, крім суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції на період її проведення, строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Позивач зазначає, що до нього як до суб'єкта господарювання, що здійснює діяльність на території проведення антитерористичної операції, не застосовується норма щодо стягнення пені за кожний день прострочення неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 12 грудня 2017 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю за необґрунтованістю.

Позивачем на рішення суду подано апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову, якою задовольнити позов в повному обсязі. Доводи апеляційної скарги аналогічні доводам позовної заяви.

Представник відповідача заперечувала проти доводів апеляційної скарги, просила залишити останню без задоволення, а рішення суду першої інстанції просила залишити без змін.

Проти розгляду справи за відсутності представника позивача не заперечувала.

Відповідно до вимог частини 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, встановив наступне.

Приватне акціонерне товариство «Сєвєродонецьке об'єднання Азот» є юридичною особою, з 01.01.2017 знаходиться на податковому обліку в Офісі великих платників податків ДФС.

У період з 25.09.2017 року по 26.09.2017 року податковим органом проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Приватного акціонерного товариства «Сєвєродонецьке об'єднання Азот» з питань дотримання вимог валютного законодавства при здійсненні зовнішньоекономічних операцій за контрактами №28/16-11 від 04.11.2016, №28-16-14 від 10.11.2016, №28/16-09 від 04.11.2016, № 28/16-20 від 29.11.2016, № 28/16-19 від 29.11.2016, , № 28/16-08 від 03.11.2016, № 28/16-02 від 27.10.2016, № 28/16-18 від 29.11.2016, № 28/16-21 від 30.12.2016, № 28/16-22 від 3012.2016, Договір управління майном від 17.05.2013 за період з 01.07.2016 року по 01.09.2017 згідно з отриманою податковою інформацією уповноваженого банку АТ «Кліринговий дім».

Згідно висновків Акту перевірки позивачем порушено: ст. 1 Закону України від 23.09.1994 року № 185/94-ВР «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валют» по наступних контрактах: № 28/16-11 від 04.11.2016, укладений з компанією «ZNGS AG» (Швейцарія); № 28/16-09 від 04.11.2016, укладений з компанією «ZNGS AG» (Швейцарія).

На підставі Акту перевірки відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення форми «С» від 25 жовтня 2017 року № 0007581402, яким нарахована сума грошового зобов'язання за платежем: пеня за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності у сумі у сумі 82318,46 грн.

За вищевказаними контрактами мало місце прострочення законодавчо встановленого терміну надходження від нерезидента валютних коштів та прострочення встановленого терміну надходження від нерезидента товару на адресу покупця, що не є спірним у справі та сторонами не заперечується.

Спірним питанням даної справи є правомірність застосування до позивача відповідальності за встановлені в акті перевірки порушення вимог валютного законодавства з підстав звернення позивача з позовами до Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України та знаходження підприємства в зоні проведення АТО.

Відповідно до матеріалів справи, а саме: Акту перевірки та наданого розрахунку пені за зовнішньо - економічними угодами ПрАТ «Сєвєродонецьке об'єднання Азот», періоди порушення законодавчо встановлених термінів розраховані без урахуванням звернення позивача до Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України із позовами про стягнення з компанії-нерезидента ZNGS AG» (Швейцарія ) заборгованості по зазначеним контрактам.

Під час перевірки встановлено (п. 8, 9 Акту перевірки), що ПрАТ «Сєвєродонецьке обєднання Азот» (продавець) укладено експортний контракт з компанією «ZNGS AG» (Швейцарія) (покупець) на поставку вапняково-аміачної (кальцинованої) селітри (товар) від 04.11.2016 № 28/16-11. Загальна сума контракту 295240,00 дол. США; умови поставки - DAP кордон України ст. Батево згідно з Інкотермс-2010, поставка товару здійснюється залізничним транспортом; оплата за товар здійснюється шляхом банківського переводу на рахунок продавця, але не пізніше ніж 85 календарних днів з дати поставки товару; валюта платежу дол. США; термін дії контракту до 31.12.2016.

Здійснення експортних операцій за даним контрактом та терміни перерахування валютних коштів відображено в додатку № 8-ЕК до Акту перевірки.

На виконання умов контракту від 04.11.2016 № 28/16-11 ПрАТ «Сєвєродонецьке об'єднання Азот» здійснено поставку товару компанії «ZNGS AG» (Швейцарія) на загальну суму 107580,00 дол. США згідно з МД від 08.11.2016 № 204050002/2016/011875.

Через невиконання умов контракту ПрАТ «Сєвєродонецьке обєднання Азот» звернулося до МКАС при ТППУ з позовною заявою про стягнення боргу з нерезидента «ZNGS AG» (Швейцарія) в сумі 107580,00 дол. США, яку направлено засобами поштового зв'язку 01.03.2017.

Листом від 09.03.2017 № 682/14-7 МКАС при ТППУ повідомив позивача про те, що позовні матеріали не прийняті до провадження, внаслідок невідповідності позову умовам контракту, та несплати арбітражного збору в сумі 5827,40 дол. США. Також, зазначено, що цей лист не є підтвердженням належного пред'явлення позову.

Листом від 15.03.2017 позивач повідомив МКАС при ТППУ про оплату відповідачем 09.03.2017 суми боргу, який є предметом позову, у зв'язку з чим просив завершити розгляд даного позову.

Постановою про припинення попереднього розгляду позовних матеріалів від 21.03.2017 МКАС при ТППУ постановив завершити попередній розгляд матеріалів за вказаним позовом ПрАТ «Сєвєродонецьке об'єднання Азот».

В оплату за поставлений товар, кошти від нерезидента на граничну дату надходження виручки 08.03.2017, на валютний рахунок позивача не надійшли.

Згідно меморіального ордеру № 501191/17 оплата за поставлений товар відбулася 10.03.2017 з порушенням законодавчо встановленого терміну розрахунку на 2 дні.

Також ПрАТ «Сєвєродонецьке об'єднання Азот» (продавець) укладено експортний контракт з компанією «ZNGS AG» (Швейцарія) (покупець) на поставку вапняково-аміачної селітри (товар) від 04.11.2016 № 28/16-09. Загальна сума контракту 770385,00 дол. США; умови поставки - DAP кордон України ст. Батево/ст. Дьяково згідно з Інкотермс-2010, поставка товару здійснюється залізничним транспортом; умови оплати оплата за товар здійснюється шляхом банківського переводу на рахунок продавця, але не пізніше ніж 85 календарних днів з дати поставки товару; валюта платежу дол. США; термін дії контракту до 31.12.2016.

Здійснення експортних операцій за даним контрактом та терміни перерахування валютних коштів відображено в додатку № 9-ЕК до акта перевірки .

На виконання умов контракту від 04.11.2016 № 28/16-09 ПрАТ «Сєвєродонецьке об'єднання Азот» здійснено поставку товару компанії «ZNGS AG» (Швейцарія) на загальну суму 377580,00 дол. США згідно з МД від 08.11.2016 № 204050002/2016/018874, від 09.11.2016 № 204050002/2016/018914, від 09.11.2016 № 204050002/2016/018937, від 10.11.2016 № 204050002/2016/019037, від 11.11.2016 № 204050002/2016/019191, від 12.11.2016 № 204050002/2016/019216, від 12.11.2016 № 204050002/2016/019217, від 14.11.2016 № 204050002/2016/019252, від 14.11.2016 № 204050002/2016/019248, від 16.11.2016 № 204050002/2016/019480.

Через невиконання умов контракту ПрАТ «Сєвєродонецьке об'єднання Азот» звернулося до МКАС при ТППУ з позовною заявою про стягнення боргу з нерезидента «ZNGS AG» (Швейцарія) в сумі 377580,00 дол. США, яку направлено засобами поштового зв'язку 01.03.2017.

Листом від 09.03.2017 № 684/14-7 МКАС при ТППУ повідомив позивача про те, що позовні матеріали не прийняті до провадження, внаслідок невідповідності позову умовам контракту, та не сплати арбітражного збору в сумі 12151,60 дол. США. Також, зазначено, що цей лист не є підтвердженням належного пред'явлення позову.

Листом від 14.03.2017 № 05юд/03145 ПрАТ «Сєвєродонецьке обєднання Азот» надано документи, витребувані МКАС при ТППУ.

Позовною заявою від 14.03.2017 № 05юд/03153 ПрАТ «Сєвєродонецьке об'єднання Азот» звернулося до МКАС при ТППУ про зміну позовних вимог (зменшення суми позовних вимог до 115710,00 дол. США) у зв'язку з частковою оплатою нерезидентом суми боргу261870,00 дол. США.

Листом від 23.03.2017 № 826/14-7 МКАС при ТППУ повідомив позивача про те, що позовні матеріали до 14.04.2017 будуть залишені без руху, внаслідок не сплати арбітражного збору в сумі 6071,30 дол. США.

Листом від 31.03.2017 позивач повідомив МКАС при ТППУ про оплату відповідачем суми боргу, який є предметом позову, у зв'язку з чим просив завершити розгляд даного позову.

Постановою про припинення попереднього розгляду позовних матеріалів від 07.04.2017 МКАС при ТППУ постановив завершити попередній розгляд матеріалів за вказаним позовом ПрАТ «Сєвєродонецьке обєднання Азот».

Кошти за поставлений товар на валютний рахунок ПрАТ «Сєвєродонецьке об'єднання Азот» надійшли з порушенням законодавчо встановлених термінів, а саме:

- згідно з МД від 08.11.2016 № 204050002/2016/018874 на суму 30450,00 дол. США (граничний термін надходження виручки (повернення товару) 08.03.2017) оплата надійшла відповідно до меморіального ордеру від 10.03.2017 № 501191/17 з порушенням законодавчо встановленого терміну на 2 дні (09.03.2017-10.03.2017);

згідно з МД від 09.11.2016 № 204050002/2016/018914 на суму 60900,00 дол. США (граничний термін надходження виручки (повернення товару) 09.03.2017) оплата надійшла відповідно до меморіального ордеру від 10.03.2017 № 501191/17 з порушенням законодавчо встановленого терміну на 1 день (10.03.2017);

- згідно з МД від 09.11.2016 № 204050002/2016/018937 на суму 36540,00 дол. США (граничний термін надходження виручки (повернення товару) 09.03.2017) оплата надійшла відповідно до меморіального ордеру від 10.03.2017 № 501191/17 з порушенням законодавчо встановленого терміну на 1 день (10.03.2017);

- згідно з МД від 14.11.2016 № 204050002/2016/019252 на суму 24360,00 дол. США (граничний термін надходження виручки (повернення товару) 14.03.2017) оплата надійшла відповідно до меморіального ордеру від 20.03.2017 № 5073703/17 з порушенням законодавчо встановленого терміну на 6 днів (15.03.2017-20.03.2017);

- згідно з МД від 14.11.2016 № 204050002/2016/019252 на суму 66990,00 дол. США (граничний термін надходження виручки (повернення товару) 14.03.2017) оплата надійшла відповідно до меморіального ордеру від 20.03.2017 № 5073703/17 з порушенням законодавчо встановленого терміну на 6 днів (15.03.2017-20.03.2017);

- згідно з МД від 16.11.2016 № 204050002/2016/019480 на суму 24360,00 дол. США (граничний термін надходження виручки (повернення товару) 16.03.2017) оплата надійшла відповідно до меморіального ордеру від 20.03.2017 № 5073703/17 з порушенням законодавчо встановленого терміну на 4 дні (17.03.2017-20.03.2017).

Згідно приписів статті 1 зазначеного Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорту прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.

Національний банк України має право запроваджувати на строк до шести місяців інші строки розрахунків, ніж ті, що визначені частиною першою цієї статті.

Відповідно до статті 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» порушення резидентами строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).

Пунктом 1 постанов Правління Національного банку України від 14.09.2016 № 386 «Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України» встановлено, що розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в статтях 1 та 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", здійснюються у строки, що не перевищує 120 календарних днів.

За змістом ч. 3 ст. 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», у разі прийняття до розгляду судом, Міжнародним комерційним арбітражним судом чи Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання нерезидентом строків, передбачених експортно-імпортними контрактами, строки, передбачені статтями 1 і 2 цього Закону або встановлені Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, зупиняються і пеня за їх порушення в цей період не сплачується.

Як встановлено судом першої інстанції під час розгляду справи та не спростовано позивачем під час апеляційного розгляду, постанови про відкриття проваджень за позовними заявами ПрАТ «Сєвєродонецьке об'єднання Азот», поданими до Міжнародного комерційного арбітражного суду при ТППУ відсутні.

Зважаючи на вимоги вищенаведених норм, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для звільнення позивача від відповідальності за недотримання вимог ст.. 1 Закону № 185/94-ВР, визначених ч. 3 ст. 4 цього Закону.

Що стосується звільнення позивача від відповідальності за порушення розрахунків у сфері ЗЕД внаслідок здійснення господарської діяльності на території проведення АТО, суд зазначає наступне.

Указом Президента України від 14.04.2014 р. № 405/2014 введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» та розпочато проведення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей.

Верховною Радою України 02.09.2014 р. прийнято Закон України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» №1669-VІІ, який набув чинності 15.10.2014 р. та визначав тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення.

Відповідно до абз. 2 ст.1 Закону №1669, територія проведення антитерористичної операції - територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу № 405/2014.

Станом на час розгляду цієї справи, Президентом України Указ про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України не приймався, тобто, період проведення АТО триває.

На виконання абзацу 3 п. 5 статті 11 Прикінцевих та перехідних положень Закону №1669, Кабінетом Міністрів України прийнято розпорядження № 1053-р від 30 жовтня 2014 року, яким затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція.

Відповідно до цього переліку, м. Сєвєродонецьк Луганської області відноситься до населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 05 листопада 2014 року № 1079-р. зупинено дію розпорядження № 1053-р від 30 жовтня 2014 року.

Розпорядженням КМУ №1275 від 02.12.2015 року затверджено Перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася Антитерористична операція, в зв'язку з чим втратили чинність розпорядження КМУ № 1053-р від 30 жовтня 2014 року та від 05 листопада 2014 року № 1079-р.

Відповідно до Переліку, затвердженого розпорядження КМУ №1275 від 02.12.2015 року м. Сєвєродонецьк Донецької області відноситься до населених пунктів, на території якої здійснювалася антитерористична операція.

Аналізуючи вказані приписи, суд апеляційної інстанції зазначає, що позивач є суб'єктом господарювання, який звільняється від відповідальності за порушення вимог валютного законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності, оскільки самого лише факту здійснення його діяльності на території проведення антитерористичної операції достатньо для визнання його такими.

Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні в повному обсязі зазначив, що у позивача відсутній відповідний сертифікат ТПП України, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобов'язань, у т.ч. й відповідно до Закону України «Про прядок здійснення розрахунків в іноземній валюті».

З цього приводу колегія суддів зазначає наступне.

Так, стаття 10 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» визначає сертифікат Торгово-промислової палати України, як єдиний належний та достатній документ, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобов'язань.

Слід зазначити, що стаття 10 Закону № 1669 є загальною нормою і поширюється на інші види невиконаних зобов'язань, а відтак не може бути застосовано до спірних правовідносин з огляду на те, що вони регулюються спеціальною нормою, а саме - статтею 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», яка прямо передбачає застосування відповідальності за порушення термінів розрахунків в іноземній валюті до резидентів, що порушили терміни розрахунків, крім суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції на період її проведення.

Стаття 6 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» визначає, що якщо перевищення строків, зазначених у статтях 1 і 2 цього Закону, обумовлено виникненням форс-мажорних обставин, перебіг зазначених строків зупиняється на весь період дії форс-мажорних обставин та поновлюється з дня, наступного за днем закінчення дії таких обставин. Підтвердженням форс-мажорних обставин є сертифікат Торгово-промислової палати України про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) або іншої уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов договору.

Разом з тим, позивач, як суб'єкт господарювання, що здійснює свою діяльність на території проведення антитерористичної операції, не є особою на яку поширюються такі санкції, а відтак не потребує звільнення від відповідальності.

Водночас, сертифікат Торгово-промислової палати України надає особа, яка за певних обставин не могла виконати свої зобов'язання та до якої може бути застосована відповідальність, встановлена статтею 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті».

Отже позивач, як особа на яку не поширюється відповідальність визначена вказаним Законом, не повинен надавати сертифікат Торгово-промислової палати України, що не було взято до уваги судами попередніх інстанцій. Доведенню в даному випадку підлягає лише здійснення ним діяльності на території проведення антитерористичної операції.

Відтак у відповідача відсутні правові підстави для нарахування позивачу пені за несвоєчасні розрахунки у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно ст.1 Закону України Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, Першого Протоколу та Протоколів 2, 4, 7, 11 до Конвенції ст.17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини від 23.02.2006 року, Україна визнала джерелом права рішення Європейського суду з прав людини, а також юрисдикцію цього суду в усіх питаннях, що стосуються тлумачення і застосування Конвенції. Рішення Європейського суду є частиною національного законодавства і є обов'язковим для правозастосування органами правосуддя.

Остаточним рішенням від 7 жовтня 2011 року у справі Сєрков проти України (заява №39766/05) Європейським судом з прав людини порушення встановлено у зв'язку з тим, що, по-перше, відповідне національне законодавство не було чітким та узгодженим та, відповідно, не відповідало вимогі якості закону, що мало наслідком його суперечливе тлумачення Верховним Судом України, та, по-друге, незастосування судами, всупереч національному законодавству, підходу, який був би сприятливішим для заявника, коли у його справі законодавство припускало неоднозначне тлумачення.

У рішенні від 14 січня 2011 року у справі Щокін проти України (заяви №23759/03 та №37943/06) Європейський суд з прав людини встановив порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції, оскільки органи держаної влади віддали перевагу найменш сприятливому тлумаченню національного законодавства, що призвело до накладення на заявника додаткових зобов'язань зі сплати прибуткового податку.

Згідно зі ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Щодо розподілу судових витрат, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Згідно ч. 1 ст. 139 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до ч. 6 ст. 139 КАС України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції або Верховний Суд України, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

Відповідно до платіжного доручення № 2192S від 02.11.2017 року, позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1600 гривень за подання адміністративного позову (а.с. 2), а відповідно до платіжного доручення № 3236S від 19.12.2017 року, позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1760 гривень за подання апеляційної скарги (а.с. 204).

Враховуючи вищевикладене суд апеляційної інстанції зазначає про необхідність стягнення на користь Приватного акціонерного товариства «Сєвєродонецьке об'єднання Азот» за рахунок бюджетних асигнувань Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 360 гривень у зв'язку з задоволенням позовних вимог позивача у повному обсязі.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315 Кодексу адміністративного судочинства України, за наслідками апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має права, зокрема скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

З огляду на зазначене, суд, відповідно до вимог п. 4 ч. 1 статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України, дійшов до висновку про скасування постанови суду першої інстанції та прийняття нової постанови про задоволення позовних вимог.

Постанова в повному обсязі складена 20 березня 2018 року.

Керуючись статтями 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Сєвєродонецьке об'єднання Азот» задовольнити.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2017 року у справі № 812/16633/17 скасувати.

Адміністративний позов Приватного акціонерного товариства «Сєвєродонецьке об'єднання Азот» до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми «С» від 25.10.2017 № 0007581402 .

Стягнути на користь Приватного акціонерного товариства «Сєвєродонецьке об'єднання Азот» (код ЄДРПУО - 33270581, місцезнаходження: 93403, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул.. Пивоварова, 5) за рахунок бюджетних асигнувань Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (код ЄДРПУО - 39440996, місцезнаходження: 04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 11 г) витрати по сплаті судового збору в сумі 3360 грн. (три тисячі триста шістдесят) гривень.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий Л.В. Ястребова

Судді: А.В. Гайдар

І.Д. Компанієць