Постанова № 72889864, 14.03.2018, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

(49083, м. Дніпро, пр. Слобожанський, 29)

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

"14" березня 2018 р. справа № П/811/620/17 м. Дніпро

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Панченко О.М. (доповідач),

суддів: Іванова С.М., Чередниченка В.Є.,

при секретарі судового засідання Яковенко О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Олександрійської об'єднаної державної податкової інспекція Головного управління ДФС у Кіровоградській області

на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 18.10.2017 р. (суддя Притула К.М., м. Кропивницький) у справі № П/811/620/17

за позовом Дочірнього підприємства "Кіровоградський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України"

до Олександрійської об'єднаної державної податкової інспекція Головного управління ДФС у Кіровоградській області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень в частині, -

встановив:

У квітні 2017 року позивач звернувся до суду першої інстанції з позовом, в якому просив визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення відповідача від 04.11.2016 р. №10003851115 в частині донарахування штрафних санкцій в розмірі 212 138,54 грн. та № 0003831115 в частині донарахування штрафної санкції в розмірі 2 552,16 грн.

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 18.10.2017 р. позов задоволено. Постанова мотивована відсутністю правових підстав для прийняття оскаржених податкових-повідомлень рішень.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач оскаржив її в апеляційному порядку.

В апеляційній скарзі відповідач посилається на неправильне застосування норм матеріального права. Зазначає, що актом перевірки від 24.10.2016 №282/14-00/26177440 встановлено, зокрема порушення: п.168.1.5 ст.168, п.176.2 "а" ст.176 Податкового кодексу України (далі - ПК України) - не перераховано податок на доходи фізичних осіб за період з 01.01.2013р. по 30.06.2016р. в сумі 379902,10 грн.; п.168.1.5 ст.168, п.176.2 "а", "г" ст.176 ПК України - несвоєчасно перераховано податок на доходи фізичних осіб в сумі 1071503,45 грн.; відповідачем станом на 30.06.2016 року не перераховано до бюджету військовий збір в сумі 17014,25 грн., що призвело до порушення пункту 16-1 підрозділу 10 Розділу XX Перехідних положень ПК України, п.14.1.156, п.14.1 ст.14, п.п.168.1.2 п.168.1 ст.168, п.168.1.5 ст.168, п.171.1, п.171.2 "а" ст.171, п.176.2 "а", "г" ст.176 ПК України в частині неперерахування військового збору в сумі 17014,25 грн.

Зазначає, що якщо до моменту виплати доходу на користь громадян податковий агент хоч і з порушенням, передбаченого ст.168 ПК України строку, сплачує суму податку, застосуванню підлягає ст.126 цього Кодексу. Аналогічні наслідки мають місце у разі їх одночасної сплати.

Водночас, якщо виплата доходу передувала сплаті податку, податковий агент має нести відповідальність на підставі ст.127 ПК України.

Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного суду України від 10.11.2015 року №21-2919а15.

Відповідно до розрахунку штрафних санкцій з ПДФО, штрафна санкція в сумі 288499,19 гри. нарахована відповідно до ст.127 ПК України, а штрафна санкція відповідно до ст.126 ПК України нарахована окремо.

Відповідно до розрахунку штрафних санкцій по військовому збору, штрафна санкція на суму не перерахованого військового збору застосована відповідно до ст.127.1 ст.127 ПК України в розмірі 25% та склала 4253,56 грн.

Просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову - про відмову в задоволенні позову.

Представники сторін по справі, належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, у судове засідання не з'явилися, що не перешкоджає розгляду справи.

Дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги дотримання судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та знайшло своє підтвердження під час розгляду апеляційної скарги, що у період з 12.09.2016 по 17.10.2016 року відповідачем було проведено планову виїзну перевірку філії "Олександрівський райавтодор" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за яким покладено на органи державної податкової служби, за період 01.01.2013 р. по 30.06.2016 р., з питань правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне страхування за період з 01.01.2011 р. по 30.06.2016 р. відповідно до затвердженого плану перевірки.

За наслідками перевірки було складено акт про результати проведення перевірки філії "Олександрівський райавтодор" ДП "Кіровоградський облавтодор" ВАТ "ДАК" Автомобільні дороги України" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за яким покладено на органи державної податкової служби, за період 01.01.2013 року по 30.06.2016 року, з питань правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне страхування за період з 01.01.2011 р. по 30.06.2016 р., від 24.10.2016 року №282/11-26-14-00/26177440 (далі - Акт перевірки).

Відповідно до вказаного Акта перевірки відповідачем встановлено, зокрема порушення пп.168.1.2 п.168.1 ст.168, п.176.2 ст.176 гл.4 ПК України.

На підставі Ата перевірки відповідачем було прийняте податкове повідомлення рішення від 04.11.2016 року № 0003851115 в частині донарахування штрафних санкцій в розмірі 212138,54 грн., та податкове повідомлення-рішення № 0003831115 в частині донарахування штрафної санкції в розмірі 2 552,16 грн. Зазначені штрафні санкції були нараховані відповідно до положень п.127.1 ст.127 розд.2 ПК України.

Суд першої інстанції дійшов висновку про задоволення позовних вимог позивача, оскільки відповідач безпідставно застосував до позивача штрафні санкції відповідно до ст.127 ПК України, якою передбачено накладення штрафу за не нарахування, неутримання та несплату (неперерахування) податків, оскільки під час розгляду справи встановлено, що такий обов'язок позивачем було виконано в повному обсязі, що відображено в акті перевірки, з якого встановлено, що під час виплати заробітної плати податок було утримано в повному обсязі та перераховано до бюджету.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволенні позовних вимог позивача з огляду на таке.

Відповідно до п.п.168.1.1 п.168.1 ст.168 ПК України податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу. Згідно з п.164.1 ст.164 ПК України базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом. Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

Відповідно до п.54.1, п.54.2 ст.54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою. Грошове зобов'язання щодо суми податкових зобов'язань з податку, що підлягає утриманню та сплаті (перерахуванню) до бюджету в разі нарахування/виплати доходу на користь платника податку - фізичної особи, вважається узгодженим податковим агентом або платником податку, який отримує доходи не від податкового агента, в момент виникнення податкового зобов'язання, який визначається за календарною датою, встановленою розділом IV цього Кодексу для граничного строку сплати податку до відповідного бюджету.

Згідно з пп.57.1 ст.57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до пп.168.1.2 п.168.1 ст.168 ПК України податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету.

Згідно з пп. 168.1.5 п.168.1 ст.168 ПК України якщо оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику податку, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені цим Кодексом для місячного податкового періоду.

Згідно з п.126.1 ст.126 ПК України у разі, якщо платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

В той же час, п.127.1 ст.127 ПК України передбачено, що не нарахування і неутримання та/або несплата (неперерахування) податків платником податків, у тому числі податковим агентом. До або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, - тягне за собою накладення штрафу у розмірі 25 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету. Ті самі дії, вчинені повторно протягом 1095 днів, - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 50 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету. Дії передбачені абзацом першим цього пункту, вчинені протягом 1096 днів втретє та більше, - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 75 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Положення ст.126 ПК України щодо застосування штрафної санкції застосовується у випадку, коли має місце несвоєчасність сплати платником податків узгодженої суми грошового зобов'язання. При цьому розмір такої санкції прямо залежить від часу затримки такої сплати.

Тобто, у разі, якщо платник податків не сплачує суми самостійно визначеного грошового зобов'язання протягом строків, передбачених Податковим кодексом України, такий платник податків притягується до відповідальності відповідно до ст. 126 Податкового кодексу України.

Положення ст.127 ПК України встановлюється як міра відповідальності, яка покладається на платника податків, в тому числі і на податкового агента, саме за несплату (неперерахування) податків, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, при чому відповідність розміру штрафних санкцій за вчинення такого порушення визначається (обчислюється) не з часу затримки такої несплати, як передбачено статтею 126 ПК України, а з кількості разів допущених таких порушень протягом певного періоду часу. Тобто склад порушення передбачає, що нарахування, сплата чи утримання податку не відбулися до чи на момент виплати доходу.

Вказана позиція суду узгоджується з висновками Верховного Суду України, викладеними в постанові від 10.11.2015 року по справі № 21-2919а15, які відповідно до ч.1 ст.244-2 КАС України (в редакції, чинній на час розгляду справи судом першої інстанції) мають враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

На пропозицію суду від 02.02.2018 року надати розрахунок оскаржених податкових повідомлень-рішень від 04.11.2016р. №10003851115, № 0003831115 із зазначенням суті порушення, суми нарахованих податкових зобов'язань та штрафних (фінансових) санкцій відповідач такого розрахунку суду не надав, що позбавляє суд можливості встановити дотримання відповідачем норм податкового законодавства під час прийняття зазначених податкових повідомлень-рішень в частині, що оскаржується позивачем.

Частиною 2 ст.19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, з огляду на обов'язок відповідача щодо доказування правомірності оскаржених податкових повідомлень-рішень, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позову, оскільки відповідач не довів суду правомірність цих рішень.

За таких обставин, колегія суддів доходить висновку, що суд першої інстанції об'єктивно, повно, всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, та ухвалив судове рішення без порушення норм матеріального і процесуального права; доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду - без змін.

Керуючись статтями 241-245, 250, 311, 315, 316, 321, 322, 327, 329 КАС України, суд,-

постановив:

Апеляційну скаргу Олександрійської об'єднаної державної податкової інспекція Головного управління ДФС у Кіровоградській області залишити без задоволення.

Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 18.10.2017 р. у справі № П/811/620/17 залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя: О.М. Панченко

Суддя: С.М. Іванов

Суддя: В.Є. Чередниченко