Рішення № 72889843, 12.03.2018, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 березня 2018 року Чернігів Справа № 825/974/18

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Зайця О.В.,

за участю секретаря Новик Н.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Новозаводського відділу державної виконавчої служби м. Чернігова Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області, третя особа, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору - Центральний відділ державної виконавчої служби міста Чернігова Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом у якому остаточно просить скасувати арешт і заборону відчуження з 1/4 частини квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, та належить ОСОБА_1, що накладено на підставі постанови Новозаводського відділу державної виконавчої служби міста Чернігова Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області від 03 листопада 2008 року ВП № 9889595 про арешт і заборону відчуження майна.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що виконавче провадження реально виконано, в той же час постанова Новозаводського відділу державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції від 03 листопада 2008 року про накладення арешту і заборону відчуження на 1/4 частину квартири боржника ОСОБА_2, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, не скасована та не припинено чинність арешту майна. Не зняття Новозаводським відділом державної виконавчої служби міста Чернігова Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області арешту та заборони обмежують права позивача щодо розпорядження своїм майном.

Представник позивача просив розглядати справу без його участі.

Представник відповідача подав до суду клопотання про розгляд справи без його участі, проти задоволення позовних вимог не заперечує.

Згідно з статтею 229 КАС України справа розглянута без застосування технічної фіксації.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що постановою Новозаводського відділу державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції б/н від 03 листопада 2008 року накладено арешт на 1/4 частину квартири за адресою: АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_2.

Згідно з даними Автоматизованої системи виконавчого провадження (спецрозділ) на час накладання арешту в Новозаводському відділі державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції перебувало, зокрема, виконавче провадження №9889595 з виконання виконавчого листа місцевого суду Новозаводського району м. Чернігова від 17.03.2008 № 1-88 про конфіскацію майна, яке належить ОСОБА_2 на користь держави, яке 29.08.2008 відкрито та 13.02.2010 закінчено. Виконавчий лист направлено на виконання до Центрального відділу державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції, оскільки адреса: АДРЕСА_2 підпорядкована даному підрозділу, що підтверджується листом від 25.01.2018 № 2909 (а.с.30).

Крім цього, у даному листі зазначено, що матеріали виконавчих проваджень знищені за закінченням терміну зберігання, тому надати достовірну інформацію щодо підстав накладення арешту та за якими виконавчими провадженнями, неможливо.

Постановою головного державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби міста Чернігова Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області Петренка С.В. відкрито виконавче провадження №53480283 від 24.02.2017 з виконання виконавчого листа № 2/751/91/17 виданий Новозаводським районним судом м. Чернігова 01.02.2017 про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 боргу у сумі 170000,00 грн. (а.с.14-15).

Постановою заступника начальника відділу Центрального відділу державної виконавчої служби міста Чернігова Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області Петренка С.В. від 13.04.2017 накладено арешт на все нерухоме майно, шо належить боржнику ОСОБА_2 (а.с.16-17).

02.10.2017 на підставі порядку реалізації арештованого майна шляхом електронних торгів, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 2831/5 від 29.09.2016 ДП «СЕТАМ» Міністерства юстиції України проведено електронні торги: з 1/4 частини 4-кімнатної квартири АДРЕСА_3.

Відповідно до протоколу № 288255 про проведення електронних торгів від 02.10.2017 з реалізації 1/4 частини 4-кімнатної квартири АДРЕСА_3, торги не відбулися у зв'язку з відсутністю допущених учасників торгів.

Відповідно до заяви від 27.10.2017 вх. № 11510/28-39 від 30.10.2017, стягувач ОСОБА_1 виявив бажання залишити за собою нереалізоване майно, а саме: 1/4 частини 4-кімнатної квартири АДРЕСА_3.

Постановою заступника начальника Центрального відділу державної виконавчої служби міста Чернігова Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області Петренка С.В. від 28.11.2017 передано стягувану ОСОБА_1 у рахунок погашення заборгованості за виконавчим листом № 2/751/91/17 від 01.02.2017, що видав Новозаводський районний суд м. Чернігова, наступне майно: 1/4 частини 4-кімнатної квартири АДРЕСА_3, що належить боржнику ОСОБА_2.

Постановою заступника начальника Центрального відділу державної виконавчої служби міста Чернігова Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області Петренка С.В. від 05.12.2017 у виконавчому провадженні №53480283 встановлено фактичне повне виконання рішення та виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 2/751/91/17 виданого 01.02.2017 Новозаводським районним судом м. Чернігова про стягнення боргу у сумі 170000,00 грн. закінчено, припинено чинність арешту майна боржника та скасовано інші заходи примусового виконання рішення, а саме постанова про арешт майна боржника №53480283 від 13.04.2017 та від 23.03.2017 (а.с.25-26).

08.12.2017 ОСОБА_1 приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу ОСОБА_4 видано свідоцтво про право власності на майно, що складається з: 1/4 частки квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, оскільки майно не реалізовано/торги не відбулися і стягувач виявив бажання залишити за собою непродане майно, що раніше належало ОСОБА_2 на підставі Свідоцтва про право власності на житло виданого 02.12.2003 виконавчим комітетом Новозаводської районної ради м. Чернігова, що підтверджується свідоцтвом від 08.12.2017 (а.с.20).

Однак, після оформлення свідоцтва про право власності на 1/4 частки квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 позивач дізнався, що на належне йому нерухоме майно накладено арешт та заборона відчуження, відповідно до постанови Новозаводського відділу державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції від 03 листопада 2008 року.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначає Закон України "Про виконавче провадження" від 21.04.1999 № 606-ХІV (втратив чинність, але діяв на момент відкриття виконавчого провадження).

Статтею 1 Закону № 606-ХІV передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Частиною 1 статті 11 Закону № 606-ХІV визначено, що державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону № 606-ХІV примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом.

Частиною 1 ст. 19 Закону № 606-ХІV державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону.

Відповідно до частини 1 статті 30 Закону №606-ХІV державний виконавець провадить виконавчі дії з виконання рішення до завершення виконавчого провадження у встановленому цим Законом порядку, а саме: закінчення виконавчого провадження - згідно із статтею 49 цього Закону; повернення виконавчого документа стягувачу - згідно із статтею 47 цього Закону; повернення виконавчого документа до суду чи іншого органу (посадовій особі), який його видав, - згідно із статтею 48 цього Закону.

Частиною 2 ст. 30 Закону № 606-ХІV державний виконавець зобов'язаний провести виконавчі дії з виконання рішення протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.

Наслідки завершення виконавчого провадження передбачені статтею 50 Закону №606-ХІV. За її змістом, у разі закінчення виконавчого провадження (крім направлення виконавчого документа за належністю іншому органу державної виконавчої служби, закінчення виконавчого провадження за рішенням суду, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також крім випадків не стягнення виконавчого збору або витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій), повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, арешт, накладений на майно боржника, знімається, скасовуються інші вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв'язку із завершенням виконавчого провадження.

У разі якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем накладено арешт на майно боржника, у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, державний виконавець зазначає про зняття арешту, накладеного на майно боржника.

Така норма продовжує діяти згідно з п. 1 ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 №1404-VІІІ, у разі закінчення виконавчого провадження (крім офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків не стягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, не стягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв'язку із закінченням виконавчого провадження. Виконавче провадження, щодо якого винесено постанову про його закінчення, не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.

Відповідно до пункту 3.17 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України №512/5 від 02.04.2012, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 30.09.2016 за №1302/29432, у постанові про закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа стягувачу чи повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який (яка) його видав(ла), державний виконавець зазначає підставу для цього з посиланням на відповідну норму Закону, результати виконання, а також наслідки завершення відповідного виконавчого провадження (зняття арешту тощо).

Якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем був накладений арешт на майно боржника, у постанові про закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа стягувачу або повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, державний виконавець зазначає про скасування арешту, накладеного на майно боржника.

Аналіз викладених обставин свідчить про те, що виконавче провадження, в рамках якого накладено арешт на 1/4 частки квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 закінчено та знищене у зв'язку з закінченням терміну зберігання, водночас таке закінчення відбулось зняття арешту з майна, що наразі порушує права позивача, оскільки відповідно до ст. 316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

При цьому, згідно з ст. 319 Цивільного кодексу України власник володіє користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Отже, з огляду на завершення досліджуваного виконавчого провадження, накладений у його межах арешт та заборона відчуження майна на нерухоме майно підлягають скасуванню.

Згідно з ч. 1 ст. 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Відповідно до ч. 1,3 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Частинами 1 та 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до правил ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 139, 241, 243, 244-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1, - задовольнити повністю.

Скасувати арешт 1/4 частини квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, та належить ОСОБА_1, що накладений на підставі постанови Новозаводського відділу державної виконавчої служби міста Чернігова Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області від 03 листопада 2008 року ВП № 9889595 про арешт і заборону відчуження майна.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Новозаводського відділу державної виконавчої служби м. Чернігова Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області (вул. Шевченка, буд. 118, м. Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ 35029699) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_5, 14000, ідентифікаційний код НОМЕР_1) понесені судові витрати у розмірі 352 (триста п'ятдесят дві) грн. 40 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст рішення виготовлено 21 березня 2018 року.

Суддя О.В. Заяць