Постанова № 72889792, 01.03.2018, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

01 березня 2018 рокусправа № 808/2793/17

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючий суддя: Бишевської Н.А.

судді: Добродняк І.Ю Семененка Я.В.

за участю секретаря судового засідання: Кязимової Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро

апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Запорізькій області

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 27.11.2017 (суддя Стрельнікова Наталя Вікторівна)

у справі № 808/2793/17

за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СП ЮКОЙЛ"

до Головного управління ДФС у Запорізькій області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

20.09.2017 Товариство з обмеженою відповідальністю "СП Юкойл" звернулось з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Запорізькій області , в якому просило скасувати податкові повідомлення-рішення від 15.09.2017

- №0012491412, яким збільшено суму грошового зобов'язання з мита на товари, що ввозяться суб'єктами підприємницької діяльності, на загальну суму 92 369,23 грн., у тому числі на 73 895,39 грн. за податковими зобов'язаннями та на 18 473,84 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями;

- №0012501412, яким збільшено суму грошового зобов'язання з акцизного податку з ввезення на територію України товарів (продукції) - пального на загальну суму 492 143,77 грн., у тому числі на 393 715,01 грн. за податковими зобов'язаннями та на 98 428,76 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями;

- №0012511412, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість із ввезених на територію України товарів на загальну суму 116 902,63 грн., у тому числі на 93 522,09 грн. за податковими зобов'язаннями та на 23 380,54 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем під час проведення перевірки допущені численні процедурні порушення порядку проведення перевірки та , на думку позивача , взагалі відсутні підстави для висновків перевірки щодо невірної класифікації позивачем коду розмитненого товару, оскільки вказаний при декларуванні код товару відповідає характеристиці цього товару, визначеній виробником.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 27 листопада 2017 р. у справі № 808/2793/17 вищевказаний адміністративний позов задоволено.

Постанову суду мотивовано тим, що відповідачем не наведено наявності підстав для призначення та проведення документальної невиїзної перевірки, зокрема, наказ про проведення документальної невиїзної перевірки дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи № 1459 від 09.06.2017 відповідачем до суду не надано взагалі, а акт перевірки № 472/08-01-14-12/31852954 від 29.08.2017, складений за наслідками проведення такої перевірки, не містить жодних посилань на наявність відповідних підозр та в чому саме вони полягають.

Стосовно суті виявленого відповідачем порушення Товариством правил інтерпретації класифікації товарів судом зазначено, що будь-яких зауважень щодо визначеного коду товару під час митного оформлення товару митним органом не заявлялось, при цьому, визначений код товару відповідає характеристикам, наданим виробником.

Крім того, судом зазначено, що згідно з практикою Верховного суду України питання визначення класифікації товарів є виключною компетенцією митних органів, і якщо митний орган відніс товар до певного коду товарної номенклатури та пропустив товар на митну територію України (після сплати імпортером передбачених законом податків і зборів), то в подальшому вони не мають правових підстав для прийняття податкових повідомлень-рішень про донарахування податкових зобов'язань у зв'язку з виявленням помилки.

Не погодившись з постановою суду, ГУ ДФС у Запорізькій області подано апеляційну скаргу, згідно якої скаржник просить скасувати постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 27 листопада 2017 р. у справі № 808/2793/17, як таку що винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позову.

Скаржник зазначає про відсутність порушень порядку проведення перевірки, зауважуючи, що проведення документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи регулюється статтями 345-355 МК України, разом з тим ст.ст.78, 79 ПК України, на які посилається позивач, регулюють порядок проведення документальних позапланових та невиїзних перевірок з питань податкового, валютного та іншого законодавства, при цьому нормами Митного кодексу України не передбачено вручення копії наказу підприємству про проведення документальної невиїзної перевірки.

Крім того, скаржник наполягає, що саме у повідомленні про проведення перевірки, наданого Товариству, чітко зазначені посилання на норми законодавства, які стали підставою для проведення документальної невиїзної перевірки (п.7 ч.1 ст.336, п.3 ч.3 ст.345, п.1 ч.2 ст.351 МК України), а зазначені у наказі ГУ ДФС у Запорізькій області від 09.06.2017 № 1459 підстави для проведення перевірки також відображені у вступній частині акту документальної невиїзної перевірки.

Стосовно суті виявленого порушення заявник апеляційної скарги зазначає, що товар «присадка Реігоіасі 6779...» не є антидетонатором товарних підпозицій 3811 11, 3811 19, а також, враховуючи призначення, не може розглядатись, як присадки до мастил, зазначених у товарних підпозиціях 3811 21, 3811 29, з причин більш широкого спектру застосування, і враховуючи багатофункціональне призначення товару «присадка Реігоіасі 6779...», цей товар має класифікуватись саме за кодом 3811 90 00 00 згідно з УКТ ЗЕД, а тому оскаржувані податкові повідомлення-рішення відповідача є правомірними.

ТОВ "СП Юкойл" проти задоволення апеляційної скарги заперечує, вважає оскаржену постанову суду першої інстанції цілком обґрунтованою та правомірною.

Представники сторін в судовому засіданні апеляційної інстанції правові позиції, визначені сторонами по справі, підтримали, надали пояснення та заперечення на доводи апеляційної скарги.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, ГУ ДФС у Запорізькій області проведено документальну невиїзну перевірку дотримання ТОВ «СП Юкойл» вимог законодавства України з питань держаної митної справи у частині правильності класифікації товарів за окремими митними деклараціями, за результати якої складено акт перевірки № 472/08-01-14-12/31852954 від 29.08.2017 (т.1, а. с.23-33).

У вступній частині даного акту перевірки, серед іншого, зазначено:

- перевірка проводиться на підставі п.7 ч.1 ст.336, п.3 ч.3 ст.345, п.1 ч.2 ст.351 МК України, відповідно до наказу ГУ ДФС у Запорізькій області №1459 від 09.06.2017 «Про проведення документальної невиїзної перевірки дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи» (зі змінами, внесеними наказами ГУ ДФС у Запорізькій області від 07.07.2017 № 1722 «Про внесення змін до наказу Головного управління ДФС у Запорізькій області від 09.06.2017 №1459», від 19.07.2017 №1864 «Про внесення змін до наказу Головного управління ДФС у Запорізькій області від 09.06.2017 №1459»), наказу ГУ ДФС у Запорізькій області від 26.07.2017 №1896 «Про продовження строку проведення документальної невиїзної перевірки дотримання вимог законодавства України з питань держаної митної справи»;

- перевірка проводиться робочою групою у складі: головного держаного ревізора-інспектора відділу митного аудиту управління аудиту ГУ ДФС у Запорізькій області, інспектора податкової та митної справи І рангу, ОСОБА_2 та головного державного інспектора відділу контролю митної вартості управління адміністрування митних платежів Запорізької митниці ДФС, радника податкової та митної справи ІІІ рангу, ОСОБА_3;

- про проведення перевірки 2017 ТОВ «СП Юкойл» направлено письмове повідомлення від 12.6.2017, отримане останнім 14.06.2017 (т.1, а. с.17).

При проведенні перевірки окремих митних декларацій, оформлених ТОВ «СП Юкойл» у період з 28.04.2015 по 16.12.2016, контролюючим органом встановлено порушення у частині правильності класифікації за кодом 3811 21 00 00 згідно з УКТ ЗЕД товару «Присадка до мастил із вмістом нафтопродуктів, одержаних із бітумінозних мінералів: Petrolad 6779…», у зв'язку з чим контролюючий орган дійшов висновку про заниження Товариством зобов'язань з митних платежів.

15.09.2017 на підставі вищевказаного акту перевірки ГУ ДФС у Запорізькій області були прийняті податкові повідомлення-рішення форми «Р»:

- № 0012491412, яким Товариству збільшено суму грошового зобов'язання з мита на товари, що ввозяться суб'єктами підприємницької діяльності, на загальну суму 92 369,23 грн., у тому числі на 73 895,39 грн. - за податковими зобов'язаннями та на 18 473,84 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (т.1, а. с.35);

- № 0012501412, яким Товариству збільшено суму грошового зобов'язання з акцизного податку з ввезення на територію України товарів (продукції) - пального на загальну суму 492143,77 грн., у тому числі на 393 715,01 грн. - за податковими зобов'язаннями та на 98428,76 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (т.1, а. с.36);

- № 0012511412, яким Товариству збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість із ввезених на територію України товарів на загальну суму 116 902,63 грн., у тому числі на 93 522,09 грн. за податковими зобов'язаннями та на 23 380,54 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (т.1, а. с.37).

ТОВ «СП Юкойл», вважаючи зазначені податкові повідомлення-рішення протиправними, звернулось з даним адміністративним позовом до суду, яким позов задоволено.

Перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга ГУ ДФС у Запорізькій області не підлягає задоволенню з таких підстав:

Завданням адміністративного суду є перевірка правомірності (легальності) рішень суб'єкта владних повноважень з огляду на чіткі критерії, які зазначені у ч.2 ст.2 КАС України з урахуванням приписів ч.2 ст.19 Конституції України, відповідно до якої органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Разом з тим, за приписами ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

З апеляційної скарги відповідача вбачається, що доводи останнього стосуються наявності повноважень у ГУ ДФС у Запорізькій області щодо проведення документальних перевірок з питань державної митної справи та наявності порушення позивачем коду класифікації товару, допущеного при його митному оформленні.

Так, переглядаючи постанову суду першої інстанції у відповідності до вимог ч.1 ст.308 КАС України, колегія суддів зазначає наступне:

Указом Президента України «Про деякі заходи з оптимізації системи центральних органів виконавчої влади» від 24.12.2012 № 726 утворено Міністерство доходів і зборів України шляхом реорганізації Державної митної служби України та Державної податкової служби України.

Постановою КМУ «Про ліквідацію Міністерства доходів і зборів» від 01.03.2014 №67 ліквідовано Міністерство доходів і зборів; припинено здійснення заходів щодо реорганізації Державної податкової служби та Державної митної служби, що розпочаті відповідно до Указу Президента України «Про деякі заходи з оптимізації системи центральних органів виконавчої влади» від 24.12.2012 № 726.

Вказана Постанова КМУ втратила чинність на підставі Постанови КМУ «Про утворення Державної фіскальної служби» № 160 від 21.05.2014, згідно з пунктом 1 якої ухвалено утворити Державну фіскальну службу як центральний орган виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України, реорганізувавши Міністерство доходів і зборів шляхом перетворення.

Постановою КМУ від 21.05.2014 № 236 затверджено Положення про Державну фіскальну службу України (далі - Положення № 236), у пункті 1 якого (тут і надалі - в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що Державна фіскальна служба України (ДФС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів і який реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи, державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок), державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового, митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску.

Згідно з приписами п.п.16, 88 п.4 Положення № 236 ДФС відповідно до покладених на неї завдань:

- здійснює контроль за правильністю визначення митної вартості товарів відповідно до закону, а також за правильністю визначення країни походження та класифікації згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТЗЕД) товарів, що переміщуються через митний кордон України;

- проводить відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку), у тому числі після проведення митного контролю та митного оформлення.

ДФС здійснює повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи. ДФС та її територіальні органи є органами доходів і зборів (п.7 Положення № 236).

Як вбачається з акту перевірки від 29.08.2017 відповідачем проведено документальну невиїзну перевірку позивача з питань митної справи на підставі п.7 ч.1 ст.336, п.3 ч.3 ст.345, п.1 ч.2 ст.351 МК України.

Так, у п.7 ч.1 ст.336 МК України (тут і надалі - в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що митний контроль здійснюється безпосередньо посадовими особами органів доходів і зборів шляхом: проведення документальних перевірок дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи, у тому числі своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів.

Відповідно до п.3 ч.3 ст.345 МК України органи доходів і зборів мають право здійснювати митний контроль шляхом проведення документальних виїзних (планових або позапланових) та документальних невиїзних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, зокрема, щодо: правильності класифікації згідно з УКТ ЗЕД товарів, щодо яких проведено митне оформлення.

За приписами п.1 ч.2 ст.351 МК України документальна невиїзна перевірка проводиться у разі: виявлення ознак, що свідчать про можливе порушення законодавства України з питань державної митної справи, за результатами аналізу електронних копій митних декларацій, інформації, що стосується товарів, митне оформлення яких завершено, отриманої від суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та виробників таких товарів, з висновків акредитованих відповідно до законодавства експертів.

Наказом ДФС України від 12.10.2016 № 856 затверджені Методичні рекомендації щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної фіскальної служби при організації, проведенні та реалізації матеріалів документальних перевірок дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи (далі - Методичні рекомендації).

Методичні рекомендації щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної фіскальної служби при організації, проведенні та реалізації матеріалів документальних перевірок дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи (далі - Методичні рекомендації) розроблено відповідно до вимог Митного кодексу України (далі - Митний кодекс), Податкового кодексу України (далі - Податковий кодекс), інших нормативно-правових актів, що стосуються податкового та митного законодавства, та рекомендуються для застосування посадовими особами органів Державної фіскальної служби України (далі - ДФС) при організації та проведенні документальних перевірок дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи (далі - документальні перевірки) платників податків - юридичних осіб, їх відокремлених підрозділів, постійних представництв та представництв нерезидентів, фізичних осіб - підприємців (далі - платники податків), оформленні документів у ході цих перевірок та реалізації їх матеріалів (п.п.1.1 Методичних рекомендацій).

У п.1.6 Методичних рекомендацій наведені підрозділи органів ДФС, які проводять документальні перевірки, в якому, серед іншого, зазначено, що проведення перевірок здійснюють посадові особи відповідних структурних підрозділів ДФС, головних управлінь ДФС в областях, м.Києві, Офісу великих платників податків ДФС (далі - ОВПП), до функцій яких належить проведення документальних перевірок дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи (далі - уповноважені органи ДФС): підрозділів аудиту; підрозділів податків і зборів з фізичних осіб.

До проведення документальних перевірок у порядку, встановленому у підпункті 2.3.4 пункту 2.3 розділу ІІ цих Методичних рекомендацій, можуть залучатись посадові особи: підрозділів митниць ДФС, до повноважень яких належить здійснення: контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, контролю за класифікацією товарів згідно з УКТЗЕД, відбору проб (зразків) товарів та накладення митного забезпечення; експерти Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень ДФС, до повноважень яких належить проведення дослідження (аналізу, експертизи) або, у разі необхідності, участь у відборі проб (зразків) товарів (далі - експерти СЛЕД ДФС).

Отже, територіальні органи ДФС мають повноваження щодо проведення документальних перевірок дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи, у т. ч. правильності визначення класифікації згідно з УКТЗЕД товарів, які переміщуються через митний кордон України, що впливає на повноту нарахування та сплати митних платежів.

Разом з тим пункт 2.4 Методичних рекомендацій встановлює порядок прийняття рішення про проведення документальних перевірок та повідомлення платників податків про їх проведення.

У п.п.2.4.5 п.2.4 Методичних рекомендацій визначено, що з метою дотримання вимог частини шостої статті 346 та частини четвертої статті 351 Митного кодексу уповноважений орган ДФС, формує письмове повідомлення про проведення документальної планової виїзної перевірки та документальної невиїзної перевірки. Рекомендований зразок форми такого повідомлення наведено у додатку 1 до цих Методичних рекомендацій (додається).

Повідомлення про проведення документальної планової виїзної перевірки та документальної невиїзної перевірки засвідчується підписом керівника (або заступника керівника) уповноваженого органу ДФС, завіряється печаткою цього органу та реєструється у Журналі реєстрації повідомлень про проведення перевірок платників податків, зразок форми якого наведено у додатку 4 до Методичних рекомендацій щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної фіскальної служби при організації, проведенні та реалізації матеріалів перевірок платників податків, затверджених наказом ДФС від 31.07.2014 № 22 із змінами (далі - Методичні рекомендації № 22).

У разі проведення документальної невиїзної перевірки, структурний підрозділ, який буде здійснювати (очолювати) цю перевірку, забезпечує до початку такої перевірки вручення керівнику платника податків або уповноваженій ним особі під розписку або надсилання рекомендованим листом з повідомленням про вручення зазначеного у підпункті 2.4.5 цього пункту повідомлення із зазначенням дати початку та місця проведення перевірки (абз.2 п.п.2.4.6 п.2.4 Методичних рекомендацій).

У ч.4 ст.351 МК України передбачено, що документальна невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу доходів і зборів в приміщенні цього органу за умови направлення керівнику відповідного підприємства або відповідному громадянину рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особистого вручення зазначеним особам чи уповноваженим ними представникам під розписку письмового повідомлення про дату початку та місце проведення перевірки.

Разом з тим, у ч.3. ст.351 МК України визначено, що документальна невиїзна перевірка проводиться на підставі наказу органу доходів і зборів.

Також у п.п.2.4.1 п.2.4 Методичних рекомендацій, зокрема, зазначено, що рішення про проведення документальної перевірки відповідно до частини першої статті 346, частини третьої статті 351 Митного кодексу оформлюється наказом:

2) ГУ ДФС в областях, м.Києві - для проведення документальних перевірок платників податків із залученням посадових осіб відповідного територіального органу ДФС, інших територіальних органів ДФС (у тому числі митниць ДФС), експертів СЛЕД ДФС, посадових осіб відповідного структурного підрозділу ДФС.

При цьому відповідно до п.п.2.4.2 п.2.4 Методичних рекомендацій у наказі про проведення документальної перевірки зазначається: номер, дата наказу, найменування органу ДФС, який буде здійснювати (очолювати) перевірку, основні реквізити та місцезнаходження платника податків, перевірка якого проводиться, мета, вид перевірки, підстави для проведення перевірки, дати початку та закінчення перевірки, період, за який проводитиметься перевірка тощо.

Отже, підставою для проведення документальної невиїзної перевірки з питань митної справи є наказ органу доходів і зборів.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідачем не наведено наявності підстав для призначення та проведення документальної невиїзної перевірки, оскільки наказ про проведення документальної невиїзної перевірки дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи № 1459 від 09.06.2017 відповідачем до суду не надано взагалі.

Скаржник, вірно посилаючись на те, що нормами Митного кодексу України у разі проведення документальної невиїзної перевірки не передбачено вручення копії наказу підприємству, а також посилаючись на те, що норми Митного кодексу України, які слугували підставою для призначення перевірки позивача, зазначені у повідомленні про проведення перевірки від 12.06.2017 та у вступній частині акту документальної невиїзної перевірки від 29.08.2017, не надав суду апеляційної інстанції сам наказ про проведення документальної невиїзної перевірки № 1459 від 09.06.2017, як законної підстави для проведення такої перевірки, визначеної чинним законодавством, а відтак не довів хибність висновку суду першої інстанції про безпідставність проведення документальної невиїзної перевірки ТОВ «СП Юкойл».

Стосовно суті виявленого порушення колегія суддів зазначає наступне:

Як вбачається з матеріалів справ, між ТОВ «СП Юкойл» (Покупець) та «ВRВ Central Eastern Europe Sp. z.o.o.», Польща (Продавець) укладено Контракт № 20012015 від 20.01.2015 з додатками (т.1, а. с.101-108), на виконання якого на протязі 2015-2016 років здійснювались поставки товару, зокрема присадки до мастил із вмістом нафти або нафтопродуктів «Petrolad 6779» на адресу Покупця з оформленням митних декларацій (т.1, а. с.130, 157, 170, 192, 213, 236; т.2, а. с.8, 27, 49, 68).

Згідно з даними митними деклараціями у гр.31 наведений опис товару: «Присадки до мастил із вмістом нафти або нафтопродуктів, одержаних з бітумінозних мінералів Petrolad 6779... Країна виробництва NL Виробник : «ВRВ Іnternationale В. V.», а в графі 33, з урахуванням вимог УКТ ЗЕД заявлено код вищезазначеного товару 3811 210000. Використовується при виробництві моторних олій (ставка мита 2 %).

Вказані митними деклараціями оформлені митними органами без жодних зауважень інспектора під час митного оформлення.

ГУ ДФС У Запорізькій області зроблено висновок, що Товариством порушено вимоги Основних правил інтерпретації класифікації товарів № 1 та № 6, Приміток до груп 38 УКТ ЗЕД, затверджених Законом України «Про митний тариф України» від 19.09.2013 №584-VII та Пояснень до товарної позиції 3811 УКТ ЗЕД, затверджених наказом Міністерства доходів і зборів України від 14.01.2014 № 15 (чинних на час митного оформлення) та наказом ДФС України від 09.06.2015 № 401, внаслідок невірної класифікації товару «Petrolad 6779», ввезеного на митну територію України за МД, зазначеними у додатку до цього акту, за кодом УКТ ЗЕД 3811 21 00 00 замість коду згідно з УКТ ЗЕД 3811 90 00 00.

Такий висновок відповідачем обґрунтований наступним:

- за вищевказаними митними деклараціями позивачем ввозився товар «Присадка до мастил із вмістом нафтопродуктів, одержаних із бітумінозних мінералів: Petrolad 6779…» (далі - Товар) за кодом 3811 21 00 00 згідно з УКТ ЗЕД (ставка ввізного мита - 2 %), країна виробництва - Нідерланди, виробник - BRB Internationalе B. V; відповідно до опису товару присадка до мастил із вмістом нафтопродуктів, одержаних із бітумінозних мінералів, Petrolad 6779 являє собою розчин сульфоналу кальція в мінеральній оливі; ситна вартість за вищезазначеними МД склала 7119209,88 грн.

- відповідно до УКТ ЗЕД зазначеному коду товару відповідає опис: «антидетонатори, антиоксиданти, інгібітори смолоутворення, загусники, антикорозійні препарати та інші готові присадки, добавки для нафтопродуктів (включаючи бензин) або для інших рідин, які використовують з тією самою метою, що і нафтопродукти: - присадки до мастил: -- із вмістом нафти або нафтопродуктів, одержаних з бітумінозних мінералів».

- відповідно до положень Правил 1 та 6 Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД, до товарних позицій 3811 21 та 3811 29 відносяться речовини, які застосовуються при виготовленні лише мастил. Речовини, що застосовуються для виготовлення інших рідин, які використовуються з тією самою метою, що і нафтопродукти, відносяться до товарної під категорії 3811 90 00 00. Враховуючи, що товар «Присадка до мастил із вмістом нафтопродуктів, одержаних із бітумінозних мінералів: Petrolad 6779…» використовується у створенні широкого спектру нафтопродуктів, а не лише мастил, він не відноситься до товарної підкатегорії 3811 21 00 00, яка має більш детальний опис, а саме: присадки до мастил, та відноситься до товарної підкатегорії 3811 90 00 00 як присадки до інших нафтопродуктів або готові присадки до інших рідин, використовуваних з тією самою метою, що і нафтопродукти, а відтак вказаний товар Petrolad 6779 повинен класифікуватись саме за кодом 3811 90 00 00 згідно з УКТ ЗЕД.

Суд першої інстанції, розглянувши матеріали справи та проаналізувавши норми чинного законодавство, дійшов висновку, що відповідач всупереч Пояснень до Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, Закону України «Про Митний тариф України», безпідставно змінив код УКТЗЕД товару з 3811 21 00 00 на 3811 90 00 00.

Колегія суддів погоджується з даним висновком суду першої інстанції, беручи до уваги, що за приписами ч.ч.1-5, 7 ст.69 МК України товари при їх декларуванні підлягають класифікації, тобто у відношенні товарів визначаються коди відповідно до класифікаційних групувань, зазначених в УКТЗЕД.

Органи доходів і зборів здійснюють контроль правильності класифікації товарів, поданих до митного оформлення, згідно з УКТ ЗЕД.

На вимогу посадової особи органу доходів і зборів декларант або уповноважена ним особа зобов'язані надати усі наявні відомості, необхідні для підтвердження заявлених ними кодів товарів, поданих до митного оформлення, а також зразки таких товарів та/або техніко-технологічну документацію на них.

У разі виявлення під час митного оформлення товарів або після нього порушення правил класифікації товарів орган доходів і зборів має право самостійно класифікувати такі товари.

Під складним випадком класифікації товару розуміється випадок, коли у процесі контролю правильності заявленого декларантом або уповноваженою ним особою коду товару виникають суперечності щодо тлумачення положень УКТ ЗЕД, вирішення яких потребує додаткової інформації, спеціальних знань, проведення досліджень тощо.

Рішення органів доходів і зборів щодо класифікації товарів для митних цілей є обов'язковими. Такі рішення оприлюднюються у встановленому законодавством порядку. У разі незгоди з рішенням органу доходів і зборів щодо класифікації товару декларант або уповноважена ним особа має право оскаржити це рішення до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

При цьому у матеріалах справи відсутні докази прийняття органом доходів і зборів обов'язкового рішення щодо класифікації Товару для митних цілей, передбаченого ч.7 ст.69 МК України.

Для цілей класифікації товарів митні органи використовують Українську класифікацію товарів зовнішньоекономічної діяльності (далі - УКТЗЕД), яка є товарною номенклатурою Митного тарифу України, затвердженою Законом України "Про Митний тариф України" від 19.09.2013 № 584-VII, що базується на Гармонізованій системі опису та кодування товарів. Класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності здійснюється відповідно до Основних правил інтерпретації класифікації товарів.

Постановою КМУ від 21.05.2012 № 428 затверджено Порядок ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів (далі - Порядок № 428).

Так, згідно з п.п.2, 3 Порядку № 428 (тут і надалі - в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) УКТЗЕД є товарною номенклатурою Митного тарифу України, затвердженого Законом України "Про Митний тариф України", що використовується для цілей тарифного та інших видів регулювання зовнішньоекономічної діяльності, ведення статистики зовнішньої торгівлі та здійснення митного оформлення товарів.

УКТЗЕД складається на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів Всесвітньої митної організації (далі - Гармонізована система) з урахуванням Комбінованої номенклатури Європейського Союзу (далі - Комбінована номенклатура).

Класифікація товарів для цілей митного оформлення здійснюється згідно з вимогами Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності (далі - УКТЗЕД), що є товарною номенклатурою Митного тарифу України та Законом України «Про Митний тариф України» від 19.09.2013 № 584-VII, а саме, з врахуванням Основних правил інтерпретації УКТЗЕД (далі - Основні правила), відповідних приміток до розділів та груп, текстового опису товарних позицій, та тих характеристик товару, які є визначальними і класифікації.

Так, відповідно з п.1 Основних правил назви розділів, груп і підгруп наводяться лише для зручності користування УКТЗЕД; для юридичних цілей класифікація товарів в УКТЗЕД здійснюється виходячи з назв товарних позицій і відповідних приміток до розділів чи груп і, якщо цими назвами не передбачено іншого, відповідно до таких правил:

(b) будь-яке посилання в назві товарної позиції на будь-який матеріал чи речовину стосується також сумішей або сполук цього матеріалу чи речовини з іншими матеріалами чи речовинами. Будь-яке посилання на товар з певного матеріалу чи речовини розглядається як посилання на товар, що повністю або частково складається з цього матеріалу чи речовини. Класифікація товару, що складається більше ніж з одного матеріалу чи речовини, здійснюється відповідно до вимог правила 3».

Група товарів з кодом 38 «Різноманітна хімічна продукція» розділу VI Митного тарифу містить в собі: «Антидетонатори, антиоксиданти, інгібітори смолоутворення, загусники, антикорозійні препарати та інші готові присадки, добавки для нафтопродуктів (включаючи бензин) або для інших рідин, які використовують з тією самою метою, що і нафтопродукти:

товарна позиція 811 21 00 00 - «--із вмістом нафти або нафтопродуктів, одержаних з бітумінозних мінералів» (ставка мита 2 %);

товарна позиція 3811 90 00 00 - «-інші» (ставка мита 5 %).

Наказом ДФС України від 09.06.15 № 401 затверджено Пояснення до Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності (далі - Пояснення).

Для юридичних цілей класифікація товарів у товарних підпозиціях, товарних категоріях і товарних підкатегоріях здійснюється відповідно до назви останніх, а також приміток, які їх стосуються, з урахуванням певних застережень (mutatis mutandis), положень вищезазначених правил за умови, що порівнювати можна лише назви одного рівня деталізації. Для цілей цього правила також можуть застосовуватися відповідні примітки до розділів і груп, якщо в контексті не зазначено інше (п.6 Основних правил).

Скаржник, посилаючись на п.6 Основних правил зазначає, що у цьому правилі нижчезазначені вирази мають такі закріплені за ними значення: «... а) "підпозиції одного рівня" - підпозиції з одним дефісом (рівень 1) чи підпозиції з двома дефісами (рівень 2). І під час порівняльного аналізу двох чи більше підпозицій з одним дефісом у межах однієї товарної позиції за Правилом 3 а), можливість віднесення товару до однієї з них повинна визначатися лише за описом товару в цих підпозиціях з одним дефісом. Після того як підпозиція з одним дефісом, що дає найбільш конкретний опис товару, обрана і якщо сама підпозиція поділяється, тоді і тільки тоді береться до уваги опис на рівні підпозицій з двома дефісами і вибирається одна з них...».

При цьому скаржник зазначає, що оскільки підкатегорія 3811 21 00 00 має другий рівень деталізації (два дефіса), а підкатегорія 3811 90 00 00 має перший рівень деталізації (один дефіс), тому порівнювати дані підкатегорії заборонено.

Між тим, у п.6 Основних правил (Додатку до Закону України "Про Митний тариф України" від 19.09.2013 № 584-VII) відсутні наведені скаржником застереження, а тому наведені доводи скаржника щодо такого способу аналізі підпозицій до уваги колегією суддів не приймаються.

Відповідно до Пояснень до товарної позиції 3811 «Препарати цієї товарної позиції являють собою присадки до нафтопродуктів чи інших рідких продуктів, які використовують з тією самою метою для надання цим продуктам бажаних властивостей, їх підсилення або для усунення або зменшення небажаних властивостей».

До розділу «(A) «Готові присадки до нафтопродуктів» Пояснень, зокрема, віднесені «Присадки до мастил».

До них відносяться:

(a) Регулятори густини на основі таких полімерів, як поліметакрилати, полібутени, поліалкілстироли;

(b) депресанти (присадки, що знижують температуру застигання та плинності), які запобігають агрегування кристалів за низьких температур. Їх основою є полімер етилену, вінілові ефіри чи акрилові ефіри;

(c) антиоксиданти, які зазвичай одержують на основі фенольних чи амінних сполук;

(d) протизадирні присадки на основі органічних дитіофосфатів цинку, сульфувальних масел, хлорованих вуглеводнів, ароматичних фосфатів і тіофосфатів;

(e) детергенти та дисперсанти, наприклад, на основі алкілфеноксидів, нафтенатів чи нафтових сульфонатів деяких металів, таких як алюміній, кальцій, цинк чи барій;

(f) антикорозійні препарати на основі органічних солей (сульфонатів) кальцію чи барію, а також на основі амінів чи алкілянтарних кислот;

(g) протиспінювачі, зазвичай на основі силіконів.

Мастильні матеріали, призначені для введення в невеликих кількостях у моторні мастила чи палива, наприклад, для зниження зносу циліндрів двигунів, не включаються до цієї товарної позиції (товарна позиція 2710 або 3403).

До розділу (B) «Готові присадки до інших рідин, використовуваних з тією самою метою, що і нафтопродукти» Пояснень «Крім нафтопродуктів, з тією ж метою використовуються такі рідини:

(a) палива на основі спиртів (наприклад, газохол); та

(b) синтетичні мастила:

(1) на основі складних ефірів органічних кислот (адипатів (адипінатів), азелаїнатів, складних неопентилполіолових ефірів) або неорганічних кислот (триарилфосфатів);

(2) на основі поліефірів (поліоксиетилен (поліетилен гліколь) чи поліоксипропілен (поліпропиленгліколь);

(3) на основі силіконів.

Ці присадки насправді ті самі, що і використовувані для відповідних нафтопродуктів. До цієї товарної позиції не включаються окремі елементи та сполуки визначеного хімічного складу (переважно група 28 або 29) або нафтові сульфонати не у вигляді препаратів. До цієї товарної позиції також не включаються: (a) мастильні матеріали на основі дисульфіду молібдену (товарна позиція 3403); (b) колоїдний графіт у суспензії в маслі або в іншому середовищі і напівколоїдний графіт (товарна позиція 3801)».

Скаржник зазначає, що здійснивши порівняльний аналіз деталізації коду товару згідно з УКТ ЗЕД на першому рівні, відповідач дійшов висновку про те, що Товар відноситься до останньої підпозиції у товарній позиції 3811, оскільки до товарних підпозицій 3811 21 та 3811 29 відносяться лише присадки до мастил, а препарати, що застосовуються в якості присадок, добавок до інших рідин, які використовують з тією самою метою, що і нафтопродукти, відносяться до товарної підкатегорії 3811 90 00 00, а тому, враховуючи багатофункціональне призначення товару «присадка Petrolad 6779», остання класифікується за кодом 3811 90 00 00 згідно з УКТ ЗЕД.

Проте, як зазначено вище, за описом товару, наведеному у гр.31 декларацій: «Присадки до мастил із вмістом нафти або нафтопродуктів, одержаних з бітумінозних мінералів Petrolad 6779... являє собою розчин сульфоналу кальцію в мінеральній оливі».

Також за описом виробника - компанії «BRB Internationale B.V.» Petrolad 6779 це «сверхосновной сульфанат кальция 400TBN и ингибитор коррозии» (т.1, а. с.46, 47, 126, 127).

Такий опис товару відповідає коду товарної позиції 3811210000, до якої, як вбачається з вищенаведених Пояснень, відносяться присадки до мастил із вмістом нафти або нафтопродуктів, одержаних з бітумінозних мінералів, серед яких у розділі 3 Пояснень до пункту «f» відносяться антикорозійні препарати на основі органічних солей (сульфонатів) кальцію чи барію, а також на основі амінів чи алкілянтарних кислот.

У листі компанії «BRB Internationale B.V.» від 26.01.2017 зазначається, що використовується Petrolad 6779 в якості засобів для чищення, кислоти для нейтралізації і інгібітору корозії з наступними сферами використання: розробка високоефективних мастильних матеріалів для всіх видів автомобільних, залізничних і суднових двигунів; для циліндричного змащування в крейцкопф них судових двигунах; використовується як детергент для загального застосування (т.1, а. с.126, 127).

Крім того, скаржником не спростовується, що при визначені кодів товарів, що експортувались на адресу позивача, компанія "BRB Central Eastern Europe Sp. z.о.о." користувалась аналогічним визначенням кодів товарів і застосувала саме код 38112100 (підтверджується викладеним у пакувальному листі, інвойсі, експортній деклараціїта надала з цього приводу відповідні письмові пояснення; зауважень при експорті товарів з кодом 38112100 з боку митних органів Польщі не було.

Таким чином, відповідачем не надано суду переконливих доказів, які б свідчили, що заявлений позивачем у вищенаведених митних деклараціях товар повинен класифікуватися не за кодом 3811 21 00 00 згідно з УКТ ЗЕД, а за кодом 3811 90 00 00.

При цьому колегія суддів звертає увагу, що, наводячи свою позицію, відповідач виходить насамперед з можливості багатофункціонального призначення товару, а не з опису його складових.

Між тим, у відповідності до п.3 Основних правил у разі коли згідно з правилом 2 (b) або з будь-яких інших причин товар на перший погляд (prima facie) можна віднести до двох чи більше товарних позицій, його класифікація здійснюється таким чином:

(a) перевага надається тій товарній позиції, в якій товар описується конкретніше порівняно з товарними позиціями, де дається більш загальний його опис. Проте в разі коли кожна з двох або більше товарних позицій стосується лише частини матеріалів чи речовин, що входять до складу суміші чи багатокомпонентного товару, або лише частини товарів, що надходять у продаж у наборі для роздрібної торгівлі, такі товарні позиції вважаються рівнозначними щодо цього товару, навіть якщо в одній з них подається повніший або точніший опис цього товару;

(b) суміші, багатокомпонентні товари, які складаються з різних матеріалів або вироблені з різних компонентів, товари, що надходять у продаж у наборах для роздрібної торгівлі, класифікація яких не може здійснюватися згідно з правилом 3 (a), повинні класифікуватися за тим матеріалом чи компонентом, який визначає основні властивості цих товарів, за умови, що цей критерій можна застосувати;

(c) товар, класифікацію якого не можна здійснити відповідно до правила 3 (a) або 3 (b), повинен класифікуватися в товарній позиції з найбільшим порядковим номером серед номерів товарних позицій, що розглядаються.

Частиною 2 статті 71 КАС України передбачається, що обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається саме на відповідача (якщо він заперечує проти адміністративного позову).

Так, відповідачем не доведено суду наявність у даному випадку законних підстав для надання при перевірці пріоритету такій ознаці як багатофункціональне призначення (більш широкий спектр застосування) товару перед ознаками опису складу товару.

За таких обставин колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо протиправності прийнятих ГУ ДФС у Запорізькій області спірних податкових повідомлень-рішень № 0012491412, № 0012501412, № 0012511412 від 15.09.2017.

Отже, доводи апеляційної скарги відповідача не спростовують висновку суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог ТОВ «СП Юкойл», а тому не можуть бути підставою для скасування постанови суду першої інстанції.

Керуючись статтями 241-245, 250, 315, 316, 321, 322, 327, 329 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Запорізькій області на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 27 листопада 2017 р. у справі № 808/2793/17 - залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 27 листопада 2017 р. у справі № 808/2793/17 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку в порядку та строки передбачені ст.329 КАС України.

Головуючий суддя: Н.А. Бишевська

Суддя: І.Ю. Добродняк

Суддя: Я.В. Семененко