Постанова № 72889709, 14.03.2018, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

(49083, м. Дніпро, пр. Слобожанський, 29)

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

"14" березня 2018 р. справа № 804/3596/17 м. Дніпро

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Панченко О.М. (доповідач),

суддів: Іванова С.М., Чередниченка В.Є.,

при секретарі судового засідання Яковенко О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Міністерства юстиції України

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2017 р. (суддя Голобутовський Р.З., м. Дніпро)

у справі № 804/3596/17

за позовом приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Бондар Ірини Михайлівни

до Міністерства юстиції України

про скасування наказу та зобов'язання вчинити певні дії, -

встановив:

У червні 2017 року позивач звернувся до суду з позовом, в якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просив:

- визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України № 1771/5 від 30.05.2017 р. "Про тимчасове блокування доступу державного реєстратора - приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Бондар І.М. до державного реєстру речових прав на нерухоме майно";

- відновити приватному нотаріусу Дніпровського міського нотаріального округу Бондар Ірині Михайлівні доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Постановою суду першої інстанції позов задоволено частково, а саме визнано протиправним та скасовано наказ Міністерства юстиції України № 1771/5 від 30.05.2017 р. "Про тимчасове блокування доступу державного реєстратора - приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Бондар І.М. до державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач оскаржив її в апеляційному порядку, посилаючись на незаконність та необґрунтованість постанови суду, порушення судом норм матеріального і процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи.

Так, скаржник зазначає, що судом першої інстанції хибно зазначено в постанові про відсутність доказів надіслання позивачу копії наказу щодо призначення камеральної перевірки № 1549/7 від 11.05.2017 року та наказу № 1771/5 від 30.05.2017 року, оскільки супровідні листи про направлення зазначених рішень містяться в матеріалах справи, а крім того, наказ від 11.05.2017 року № 1549/7 був опублікований на офіційному сайті Міністерства юстиції України. Збереження доказів направлення вихідних документів, які є виконаними та зняті з контролю, не передбачено Інструкцією з діловодства в Міністерстві юстиції, затвердженою наказом Міністерства юстиції України від 03.08.2015 року № 1405/5.

Оцінка наявності в діях державного реєстратора порушення порядку державної реєстрації прав, відповідність накладення певного виду стягнення за встановлені порушення законодавства та безпосередньо прийняття рішення про застосування певного виду санкцій віднесено до компетенції Міністерства юстиції України, тому, на думку скаржника, вибір санкції за допущене порушення є дискреційними повноваженнями відповідача.

Також, скаржник зазначає, що наказ № 1771/5 від 30.05.2017 року не можна вважати немотивованим, оскільки в ньому міститься посилання на довідку, складену за результатами камеральної перевірки, та в якій наведені всі обставини, порушення, факти, виявлені під час перевірки.

Крім того, вважає, що суд наділений правом безпосереднього доступу до Державного реєстру прав для отримання інформації з Державного реєстру прав, та, за необхідності, у пересвідченні інформації, яка була виявлена і встановлена відповідачем.

Посилається на те, що відповідачу відповідно до п. 8 Порядку здійснення контролю у сфері державної реєстрації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 грудня 2016 р. № 990 (далі по тексту - Порядок № 990), надано право витребувати у реєстратора копії документів в паперовій формі, відомості про які містяться в реєстрах, однак відсутні електронні копії таких документів в реєстрах. Проте, це є правом, а не є обов'язком відповідача.

Зазначає, що позивачем були вчинені такі порушення, як відсутність електронної копії документа, що підтверджує повноваження представника заявника, не зазначення представника заявника - юридичної особи; відсутність електронних копій низки документів, порушення хронології вчинення певних реєстраційних дій, порушення строку внесення змін до записів Державного реєстру прав, надання інформації з Державного реєстру прав у паперовій формі, безпідставне формування витягу з Державного реєстру прав; припинення іпотеки щодо об'єкта нерухомості, що знаходиться за межами території, на якій здійснює свої повноваження позивач; неправильно встановлено розмір адміністративного збору за подання низки заяв.

Отже, вважає, що підстав для задоволення позову суд не мав. Просить скасувати постанову суду першої інстанції та відмовити у задоволені позову в повному обсязі.

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому зауважує на тому, що спірний наказ № 1771/5 від 30.05.2017 року суперечить п.1 ч. 2 ст.31-1 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та п. 10 Порядку здійснення контролю у сфері державної реєстрації, затвердженого постановою КМУ № 990 від 21.12.2016 року, які вимагають винесення у даному випадку саме вмотивованого наказу. Вважає, що мотиви прийнятого рішення мають бути викладені безпосередньо в тексті наказу, а їх відсутність тягне за собою його незаконність.

Зазначає також, що діями позивача, які вказані в Довідці за результатами камеральної перевірки, не було спричинено шкоди будь-яким правам та законним інтересам, а тому блокування позивачу доступу до Державного реєстру речових права на строк шість місяців не відповідає розумній цілі.

Просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

В судовому засіданні представник відповідача апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити.

Представник позивача проти задоволення апеляційної скарги заперечував.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, вислухавши пояснення представників сторін, перевіривши дотримання судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів доходить висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та, надаючи оцінку аргументам, викладеним учасниками справи в апеляційній скарзі та відзиві на апеляційну скаргу, зазначає наступне.

Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", Порядком здійснення контролю у сфері державної реєстрації, затвердженим постановою КМУ від 21.12.2016 року № 990.

Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, і спрямовані на забезпечення визнання та захисту державою таких прав, врегульовані Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (далі - Закон).

Відповідно до приписів статті 37-1 Закону контроль у сфері державної реєстрації прав здійснюється Міністерством юстиції України, у тому числі шляхом моніторингу реєстраційних дій у Державному реєстрі прав з метою виявлення порушень порядку державної реєстрації прав державними реєстраторами, уповноваженими особами суб'єктів державної реєстрації прав.

За результатами моніторингу реєстраційних дій у Державному реєстрі прав у разі виявлення порушень порядку державної реєстрації прав державними реєстраторами, уповноваженими особами суб'єктів державної реєстрації прав Міністерство юстиції України проводить перевірки державних реєстраторів чи суб'єктів державної реєстрації прав.

У разі якщо в результаті проведеної перевірки державних реєстраторів чи суб'єктів державної реєстрації прав виявлено прийняття такими державними реєстраторами чи суб'єктами державної реєстрації прав рішень з порушенням законодавства, що має наслідком порушення прав та законних інтересів фізичних та/або юридичних осіб, Міністерство юстиції України вживає заходів до негайного повідомлення про це відповідних правоохоронних органів для вжиття необхідних заходів, а також заінтересованих осіб.

За результатами проведення перевірок державних реєстраторів чи суб'єктів державної реєстрації прав Міністерство юстиції України у разі виявлення порушень порядку державної реєстрації прав державними реєстраторами, уповноваженими особами суб'єктів державної реєстрації прав приймає вмотивоване рішення про: 1) тимчасове блокування доступу державного реєстратора, уповноваженої особи суб'єкта державної реєстрації прав до Державного реєстру прав; 2) анулювання доступу державного реєстратора, уповноваженої особи суб'єкта державної реєстрації прав до Державного реєстру прав; 3) притягнення до адміністративної відповідальності державного реєстратора, уповноваженої особи суб'єкта державної реєстрації прав; 4) направлення до Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України подання щодо анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю; 5) скасування акредитації суб'єкта державної реєстрації прав.

Процедуру здійснення Міністерством юстиції України відповідно до Законів України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" контролю за діяльністю у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень і державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань визначено Порядком здійснення контролю у сфері державної реєстрації, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21 грудня 2016 р. № 990 (далі - Порядок).

Відповідно до пункту 1 Порядку моніторинг реєстраційних дій - комплекс організаційних та технічних (з використанням програмних засобів ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - реєстри) заходів, які забезпечують систематичну, вибіркову перевірку дотримання державними реєстраторами прав на нерухоме майно, державними реєстраторами юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - державні реєстратори), уповноваженими особами суб'єктів державної реєстрації законодавства під час проведення реєстраційних дій за критеріями, визначеними цим Порядком.

Згідно з пунктами 4-7 Порядку моніторинг реєстраційних дій проводиться на підставі відомостей реєстрів за допомогою програмних засобів їх ведення за такими критеріями: 1) порушення строків, визначених Законами; 2) проведення реєстраційних дій в неробочий час; 3) відсутність у реєстрах електронних копій документів, поданих для державної реєстрації, виготовлених шляхом їх сканування; 4) проведення реєстраційних дій на підставі судових рішень; 5) скасування (видалення) записів з реєстрів; 6) державні реєстратори та/або суб'єкти державної реєстрації, визначені Мін'юстом.

Періодичність моніторингу реєстраційних дій за окремими зазначеними критеріями, перелік державних реєстраторів та/або суб'єктів державної реєстрації, щодо яких проводиться моніторинг за критерієм, визначеним у підпункті 6 цього пункту, а також строк, протягом якого проводиться такий моніторинг, визначаються (затверджуються) Мін'юстом з розміщенням відповідної інформації на офіційному веб-сайті.

За результатами моніторингу реєстраційних дій складається відповідний акт в письмовій формі, який засвідчується підписом посадової особи Мін'юсту, що проводила такий моніторинг.

У разі виявлення на підставі акта моніторингу реєстраційних дій порушень порядку державної реєстрації проводиться камеральна перевірка державних реєстраторів та/або суб'єктів державної реєстрації.

Камеральна перевірка проводиться на підставі наказу Мін'юсту, яким утворюється комісія у складі не менше ніж трьох посадових осіб Мін'юсту. Камеральна перевірка проводиться у строк, що не перевищує 14 робочих днів. Наказ Мін'юсту про проведення камеральної перевірки в обов'язковому порядку розміщується на офіційному веб-сайті.

Копія наказу Мін'юсту про проведення камеральної перевірки надсилається протягом трьох робочих днів з дня його прийняття разом із супровідним листом державному реєстратору та/або суб'єкту державної реєстрації.

Відповідно до пунктів 9-10 Порядку результати камеральної перевірки оформляються довідкою, яка підписується усіма членами комісії. За результатами проведеної камеральної перевірки Мін'юст на підставі довідки комісії приймає мотивоване рішення відповідно до Законів у формі наказу.

Судом першої інстанції встановлені та знайшли своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи наступні обставини.

Наказом Міністерства юстиції України від 26.04.2017 р. № 1509/7 "Про проведення моніторингу реєстраційних дій у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" затверджено перелік державних реєстраторів та суб'єктів державної реєстрації, щодо яких проводиться моніторинг реєстраційних дій у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, затверджено перелік державних реєстраторів та суб'єктів державної реєстрації, щодо яких проводиться моніторинг реєстраційних дій у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а також визначено провести моніторинг реєстраційних дій у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань з дати набрання чинності цим наказом у строк до 01.06.2017 р.

Приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Бондар І.М. включено до вказаного переліку під номерами 4 та 3 відповідно.

На підставі наказу від 26.04.2017 р. № 1509/7 головним спеціалістом відділу акредитації, контролю та моніторингу суб'єктів державної реєстрації Департаменту державної реєстрації та нотаріату проведено моніторинг реєстраційних дій державного реєстратора приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Бондар І.М., за результатами якого складено акт від 11.05.2017 р.

На підставі вказаного акта Міністерством юстиції України винесено наказ № 1549/7 від 11.05.2017 р. "Про проведення камеральної перевірки державного реєстратора - приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Бондар І.М.", відповідно до якого призначено проведення камеральної перевірки з 11.05.2017 р.

За результатами проведення камеральної перевірки державного реєстратора - приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Бондар І.М. комісією складено довідку від 26.05.2017 р., відповідно до якої в ході проведення моніторингу реєстраційних дій державного реєстратора - приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Бондар І.М. виявлено порушення вимог статей 3, 10, 16, 18, 19, 26, 34 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", пунктів 9, 10, 12, 13 Порядку надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 р. № 1127, пунктів 12, 13, 56 Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2011 року № 1141, та запропоновано тимчасово заблокувати доступ державного реєстратора - приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Бондар І.М. до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно строком на 6 (шість) місяців.

Наказом Міністерства юстиції України №1771/5 від 30.05.2017 р. "Про тимчасове блокування доступу державного реєстратора - приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Бондар І.М. до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно" тимчасово заблоковано доступ державного реєстратора - приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Бондар І.М. до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно строком на шість місяців.

Підставою винесення наказу визначено довідку від 26.05.2017 року за результатами проведення камеральної перевірки державного реєстратора - приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Бондар І.М. на підставі наказу Міністерства юстиції України від 11.05.2017 р. № 1549/7.

Зазначені обставини сторонами не заперечуються.

Суд першої інстанції, приймаючи постанову, виходив з наступного:

- відповідач мав ретельно дослідити всі обставини справи, тобто встановити факт порушення державним реєстратором законодавства у сфері державної реєстрації прав, що і є мотивом для застосування такого дисциплінарного стягнення, як тимчасове блокування доступу державного реєстратора до Державного реєстру прав;

- довідка Комісії з проведення камеральної перевірки від 26.05.2017 р. містить пропозицію, яка за своїм змістом і правовим визначенням має рекомендаційний характер, та не є обов'язковою для прийняття Міністерством юстиції України наказу саме відповідно до цієї пропозиції;

- обираючи тривалий термін блокування доступу державного реєстратора приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Бондар І.М. до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно - шість місяців, Міністерство юстиції України мало навести мотиви, з яких виходило, обираючи саме такий строк, втім цього зроблено не було;

- при прийнятті рішення у формі наказу Міністерства юстиції України № 1771/5 від 30.05.2017 р. на підставі довідки про результати камеральної перевірки відповідачем порушено принципи обґрунтованості та гласності;

- відповідачем при проведенні камеральної перевірки, складенні довідки та винесення оскаржуваного наказу не забезпечено участі позивача у процесі прийняття рішення шляхом можливості надати пояснення;

- відповідачем не надано до суду доказів отримання позивачем копії наказу щодо призначення камеральної перевірки № 1549/7 від 11.05.2017 р. до моменту проведення перевірки, що також порушує право особи приймати участь у прийнятті рішення щодо неї.

Аналізуючи аргументи апеляційної скарги, колегія суддів звертає увагу на наступне.

Скаржник посилається на дотримання встановленого порядку повідомлення позивача про проведення перевірки та її результати, зокрема, зазначає, що наказ від 11.05.2017 року "Про проведення камеральної перевірки державного реєстратора - приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу" був опублікований на офіційному сайті Міністерства юстиції України, отже, порушень норм Порядку допущено не було.

Дійсно, відповідно до п. 6 Порядку здійснення контролю у сфері державної реєстрації, затвердженого постановою КМУ N 990 від 21.12.2016, камеральна перевірка проводиться на підставі наказу Мін'юсту, який в обов'язковому порядку розміщується на офіційному веб-сайті.

Згідно з п. 7 Порядку копія наказу Мін'юсту про проведення камеральної перевірки надсилається протягом трьох робочих днів з дня його прийняття разом із супровідним листом державному реєстратору та/або суб'єкту державної реєстрації.

Втім, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України в редакції, що діяла на час розгляду справи судом першої інстанції, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, на думку суду, відповідач має довести, що ним були виконані відповідні дії, що підтверджуються належними доказами, які дають змогу переконатися, що позивачу було забезпечено право на участь в процесі прийняття рішення, а саме доведено до його відома наказ про проведення перевірки. Але, ні супровідний лист від 11.05.2017 року №5112/19/37-17 (а.с.81 т.1), з яким нібито направлено позивачу оскаржуваний наказ, ні твердження про те, що такий наказ опублікований на сайті Мін'юсту, не є належними і допустимими доказами, які підтверджують зазначені обставини.

Також, слід зазначити, що відповідно до ст. 19 Конституції України ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством, а тому на позивача не може бути покладено обов'язок здійснення постійного моніторингу сайту Мін'юсту щодо розміщення на ньому інформації, яка стосується позивача.

Отже, апеляційний суд приходить до висновку, що має місце порушення права позивача на участь в процесі прийняття рішення.

Це також відноситься й до того, що відповідач не забезпечив позивачу права надати свої пояснення по суті викладених у довідці комісії порушень.

Стосовно аргументів, наведених скаржником стосовно наявності в нього дискреційних повноважень для визначення певного виду санкцій, колегія суддів не заперечує цього, але вважає, що суд першої інстанції вірно виходив з того, що таке рішення має бути вмотивованим, оскільки відповідно до п. 10 Порядку за результатами проведеної камеральної перевірки Мін'юст на підставі довідки комісії приймає мотивоване рішення відповідно до Законів у формі наказу.

Апеляційний суд також приймає до уваги і аргументи позивача, викладені у відзиві на апеляційну скаргу, щодо обов'язку відповідача викласти мотиви прийнятого рішення безпосередньо у тексті наказу, оскільки лише посилання в тексті наказу на довідку про результати проведення камеральної перевірки є неспроможними, адже в наказі не наведено обґрунтування, чому відповідач погодився з фактами, встановленими під час перевірки, та його текст взагалі не свідчить про те, що відповідач перевіряв інформацію, яка міститься в довідці, хоча зобов'язаний був це зробити.

Також, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції щодо порушення відповідачем принципу пропорційності, який має на меті досягнення балансу між публічним інтересом та індивідуальним інтересом особи, а також між цілями та засобами їх досягнення, оскільки оскаржуваний наказ № 1771/5 від 30.05.2017 р. "Про тимчасове блокування доступу державного реєстратора приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Бондар І.М. до Держаного реєстру речових прав на нерухоме майно" не містить викладення фактів порушення державним реєстратором законодавства у сфері державної реєстрації прав, а також не містить будь-яких відомостей про негативні наслідки цих порушень, зокрема порушення прав та законних інтересів юридичних та фізичних осіб, а також мотивів застосування до державного реєстратора саме такої санкції, як блокування доступу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно строком на шість місяців.

Колегія суддів вважає, що перевірка аргументів скаржника стосовно порушень, які допущені позивачем та були виявлені під час перевірки, не є завданням суду апеляційної інстанції, оскільки надавати таку оцінку мав саме відповідач в межах своїх дискреційних повноважень, але під час прийняття оскаржуваного наказу цього не зробив.

З урахуванням правової позиції, висловленої Європейським судом з прав людини у справах "Руїз Торіха проти Іспанії" від 09.12.1994 року, "Проніна проти Україна" від 18 липня 2006 року, "Серявін та інші проти України" від 10.02.2010 року, в яких було зазначено, що міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтованості рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення, колегія суддів вважає недоцільним надавати детальну відповідь на кожен аргумент відповідача, який стосується порушень, що, на думку відповідача, були допущені позивачем, оскільки це не має правового значення для справи в наведеному вище контексті.

За таких обставин, колегія суддів доходить висновку, суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду - без змін.

Керуючись ст. 316, ч. 1 ст. 321, ст. 322 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд, -

постановив:

Апеляційну скаргу Міністерства юстиції України залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2017 р. у справі № 804/3596/17 залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в тридцятиденний строк шляхом подання касаційної скарги до Верховного Суду з урахуванням вимог ст.ст. 328, 329 КАС України.

Головуючий суддя: О.М. Панченко

Суддя: С.М. Іванов

Суддя: В.Є. Чередниченко