Рішення № 72889527, 20.03.2018, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 822/189/18

РІШЕННЯ

іменем України

20 березня 2018 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Петричковича А.І. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області про скасування відмови та зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Згідно з ухвалою від 19.02.2018, суд відкрив провадження і призначив розгляд за правилами спрощеного позовного провадження з викликом осіб у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, в якому позивач просить: 1) скасувати відмову Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області за №3-30987/0-16682/6-17 від 21.12.2017 року, щодо надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою для відведення земельної ділянки, площею 2 га, сільськогосподарського призначення державної власності, у власність для ведення особистого селянського господарства за межами населеного пункту Антонівської сільської ради Ярмолинецького району Хмельницької області; 2) зобов'язати Головне управління Держагеокадастру у Хмельницькій області надати дозвіл на виготовлення проекту землеустрою для відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності площею 2 га, з метою подальшої передачі у власність, для ведення особистого селянського господарства за межами населеного пункту Антонівської сільської ради Ярмолинецького району Хмельницької області.

В обґрунтування позовних вимог зазначає про те, що відмова відповідача суперечить нормам Земельного кодексу України.

Відповідно до ухвали суду від 20.03.2018 розгляд справи проводиться у письмовому провадженні.

Представник відповідача подала до суду відзив на позовну заяву від 05.03.2018, в якому вказує, що наказом №190 від 20.09.2017 р. Головним управлінням Держгеокадастру у Хмельницькій області затверджено перелік земельних ділянок, які можуть бути передані у власність громадянам в межах норм безоплатної приватизації у IV-му кварталі 2017 року на території Хмельницької області, яким не передбачено виділення земельних ділянок у Ярмолинецькому районі Хмельницької області. Також стверджує, що надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки є дискреційними повноваженнями, і суд не може підміняти державний орган (стор. 69-73).

Дослідивши матеріали справи і перевіривши надані докази, суд прийшов до таких висновків, враховуючи наступне.

Так, ОСОБА_1 звернулась до відповідача із заявою від 23.11.2017 щодо надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності орієнтовною площею 2,00 га, з метою подальшої безоплатної передачі у власність для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів Антонівської сільської ради Ярмолинецького району Хмельницької області (стор.58).

Листом від 21.12.2017 за № З-30987/0-16682/6-17 відповідачем було повідомлено, що наказом №190 від 20.09.2017 р. Головним управлінням Держгеокадастру у Хмельницькій області затверджено перелік земельних ділянок, які можуть бути передані у власність громадянам в межах норм безоплатної приватизації у IV-му кварталі 2017 року на території Хмельницької області в розрізі адміністративно-територіальних одиниць, який оприлюднено на офіційному веб-сайті Головного управління. Земельна ділянка, яку ОСОБА_1 бажає отримати у власність, не входить у перелік земельних ділянок, оприлюднених на офіційному веб-сайті Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, які можуть бути передані у власність громадянам у межах норм безоплатної приватизації у ІV кварталі 2017 року на території Хмельницької області. Таким чином, місце розташування земельної ділянки не відповідає вимогам нормативно-правових актів (пункт 7 статті 118 Кодексу). Запропоновано позивачу постійно ознайомлювати» з інформацією щодо земельних ділянок, які пропонується передавати в межах норм безоплатної приватизації у власність на офіційному веб-сайті, та в разі включення бажаної земельної ділянки до вищезгаданого переліку, повторно звернутися до Головного управління з відповідною заявою (стор.65-66 ).

Відповідно до п.1 постанови Кабінету Міністрів України “Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади” від 10.09.2014 р. №442 утворено Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, реорганізувавши Державне агентство земельних ресурсів України шляхом перетворення.

Пунктом 1 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 року визначено, що Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Віце-прем’єр-міністра України – Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства і який реалізує державну політику у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності та земельних відносин, а також у сфері Державного земельного кадастру.

Згідно з п.7 зазначеного Положення, Держгеокадастр здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Відповідно до п. "а" ч.3 ст.22 ЗК України землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Згідно з п. "в" ч. 3 ст. 116 ЗК України безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених вказаним Кодексом.

Пунктом "б" ч. 1 ст. 121 ЗК України передбачено, що громадяни України мають право на безоплатну передачу земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 га.

Відповідно до ч. 4 ст. 122 ЗК України центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою вказаної статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Згідно з ч. 6 ст. 118 ЗК України, громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення, зокрема, особистого селянського господарства у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до ОСОБА_2 міністрів Автономної Республіки Крим. ОСОБА_2 Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Відповідно до абз.1 ч.7 ст. 118 ЗК України, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Отже, відповідно ст.118 ЗК України, відповідач за результатами розгляду заяви про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою має право вчинити лише такі дії: 1) надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, або 2) надати мотивовану відмову у його наданні, - з підстав, які прямо передбачені зазначеною статтею. Перелік підстав для відмови в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність є вичерпним та розширеному тлумаченню не підлягає, при цьому зобов'язує орган державної влади у випадках прийняття рішення про відмову в надані такого дозволу належним чином мотивувати причини цієї відмови.

Відповідно до оскаржуваного рішення у формі листа від 21.12.2017 за № З-30987/0-16682/6-17 позивача повідомлено, що земельна ділянка, яку вона бажає отримати у власність, не входить у перелік земельних ділянок, оприлюднених на офіційному веб-сайті Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, які можуть бути передані у власність громадянам у межах норм безоплатної приватизації у ІV кварталі 2017 року, чому суд дає критичну оцінку, враховуючи вищенаведене і наступне.

Так, судом встановлено, що до заяви про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства позивач подав усі документи, передбачені нормами Земельного кодексу України. Зазначення відповідачем у листі-відмові про перелік земельних ділянок, оприлюднених на офіційному веб-сайті Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, які можуть бути передані у власність громадянам, свідчить про відображення на офіційному веб-сайті інформації про наявність окремих вільних земельних ділянок, які можуть бути передані у власність громадянам, проте такий наказ та перелік не можуть слугувати підставою для відмови у наданні дозволу на розробку документації із землеустрою щодо інших вільних земельних ділянок.

Отже, відповідач відмовив позивачу у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з підстави, що не передбачена законодавством, тому таке рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо позовної вимоги позивача про зобов'язання Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області надати дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, та доводів відповідача про дискреційний характер таких дій, суд зазначає наступне.

Засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом. Так, при розгляді справи було б неприйнятно враховувати право на ефективний засіб захисту, а саме, запобігання порушенню або припиненню порушення з боку суб'єкта владних повноважень, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права, без його практичного застосування. Зокрема, такий висновок зазначений Європейським судом з прав людини у справі "East/West Alliance Limited проти України" від 23.01.2014 року.

Крім цього, спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення. Аналогічна правова позиція висловлена в постанові Верховного Суду України від 16.09.2015 у справі №21-1465а15.

Зобов'язання судом суб'єкта владних повноважень вчинити певні дії, які належать до його компетенції, не буде привласненням судом собі таких повноважень і функцій відповідача, оскільки суд в цьому разі не вирішує питання надання дозволу на розробку проекту землеустрою, а лише зобов'язує його діяти у спосіб та в межах повноважень, визначених ст.118 ЗК України.

Крім цього, повноваження відповідача із вчинення таких дій не є дискреційними, оскільки не здійснюється суб'єктом владних повноважень на власний розсуд, при їх реалізації відповідач позбавлений можливості обирати із свободою розсуду варіант власної поведінки, оскільки зазначені повноваження реалізуються у чіткій відповідності із вимогами ЗК України, які не наділяють його повноваженнями самостійно обирати один із кількох варіантів прийняття рішення. Також, потрібно враховувати, що відповідач повторно розглядав заяву позивача на виконання постанови Хмельницького окружного адміністративного суду від 14.09.2017 у справі №822/2443/17, у якій також було встановлено незаконність рішення Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області при вирішенні заяви позивача.

Частиною 3 ст.245 КАС України визначено, що у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду. Відповідно до ч.4 цієї статті, у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

Згідно з ч. 1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Таким чином, суд приходить до висновку, що суб'єкт владних повноважень, який заперечує проти позову, не довів, що діяв у межах закону щодо розгляду заяви позивача і прийняття по ній рішення, що підтверджено доказами, які перевірено судом, тому позов задовольняється.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно з квитанцією від 17.01.20187 №0.0.940842630.1 позивачем сплачено 1409,60 грн. судового збору за подання позовної заяви, тому такі витрати слід присудити на його користь.

Керуючись Земельним кодексом України, статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) до Головного Управління Держгеокадастру у Хмельницькій області (вул. Інститутська, 4/1, м.Хмельницький, код 39767479), задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, викладене у листі від 21.12.2017 за № З-30987/0-16682/6-17, яким відмовлено ОСОБА_1 у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності орієнтовною площею 2,00 га з метою подальшої передачі безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів Антоновецької сільської ради Ярмолинецького району Хмельницької області.

Зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області надати ОСОБА_1 дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності орієнтовною площею 2,00 га з метою подальшої передачі безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів Антоновецької сільської ради Ярмолинецького району Хмельницької області.

Стягнути на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1409,60 (одна тисяча чотириста дев'ять гривень шістдесят копійок) гривень за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Вінницького апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з його складення у повному обсязі.

Повне рішення складене 21 березня 2018 року

Головуючий суддя ОСОБА_3