Ухвала суду № 72889467, 20.03.2018, Черкаський окружний адміністративний суд

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

20 березня 2018 року справа № 823/1266/18

м. Черкаси

Суддею Черкаського окружного адміністративного суду Трофімовою Л.В. перевірено матеріали адміністративного позову у справі № 823/1266/18

за позовом ОСОБА_1

до Чигиринського об’єднаного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області

про визнання дій неправомірними та зобов’язання вчинити дії, прийнято ухвалу.

19.03.2018 ОСОБА_1, звернувшись до Черкаського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Чигиринського об’єднаного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, просить:

– визнати неправомірними дії Чигиринського об’єднаного УПФУ в Черкаській області щодо відмови ОСОБА_1 у зарахуванні половини періоду навчання в Одеському держуніверситеті ім. І.І. Мечникова до стажу, що дає право на одержання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці; у призначенні та виплаті грошового утримання в розмірі 84% від суддівської винагороди з урахуванням матеріальної допомоги на оздоровлення та скасувати податки з щомісячного грошового утримання;

– зобов’язати Чигиринське об’єднане УПФУ в Черкаській області зарахувати ОСОБА_1 до стажу, що дає право на одержання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці половини періоду навчання в Одеському держуніверситеті ім. І.І. Мечникова з 01.01.1988 по 18.06.1993 — 2 роки 4 місяці 27 днів;

– зобов’язати Чигиринське об’єднане УПФУ в Черкаській області, починаючи з 03.10.2016 до 28.02.2018 призначити і виплатити ОСОБА_1 щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці у розмірі 84% від суддівської винагороди у сумі 21750 грн. з урахуванням фактично виплачених сум;

– зобов’язати Чигиринське об’єднане УПФУ в Черкаській області перерахувати і виплатити ОСОБА_1, починаючи з 01.03.2018 щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці у розмірі 84% від суддівської винагороди працюючого на відповідній посаді судді з урахуванням 1208 грн. 33 коп. матеріальної допомоги на оздоровлення, без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання та без будь-якого оподаткування щомісячного довічного грошового утримання, з урахуванням фактично виплачених грошових сум;

- зобов’язати відповідача надати ОСОБА_1 звіт про виконання судового рішення у місячний строк з моменту набрання законної сили.

Відповідно до ч.1 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з’ясовує, зокрема, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161 цього Кодексу; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом. Вивчивши матеріали позовної заяви, варто зазначити, що вона не відповідає вимогам ст.160, ст.161 КАС України, а тому повинна бути залишена без руху для усунення недоліків, з огляду на таке.

Відповідно до п.5 ч.5 ст.160 КАС України у позовній заяві зазначається виклад обставин, якими позивач обґрунтовує вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини та згідно ч.9 ст.160 КАС України у позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору.

Згідно ч.4 ст.161 КАС України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Письмові докази подаються в оригіналі або належним чином засвідчені копії, якщо інше не визначено КАС України. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього (ч.2 ст.94 КАС України). КАС України (ч.4, ч.5 ст.94) передбачено, що копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, що знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення. Позивачем надано до суду фото(ксеро)копії документів, що не засвідчені у встановленому порядку, зокрема: диплому КЖ № 011550, трудової книжки на ім’я ОСОБА_1, рішення ВРЮ від 19.09.2016 № 2617/0/15-16, постанови Верховної Ради України від 22.09.2016, довідки від 25.01.2018, картки про присвоєння ідентифікаційного номеру на ім’я ОСОБА_1, свідоцтва про зміну імені від 22.11.2006, посвідчення від 10.06.2016 серії ААБ № 038451, посвідчення від 01.11.2016 серії ААІ № 651138, рішення від 14.02.2018 № 703/3403/17, постанов від 28.08.2017 № 752/9508/17, від 20.12.2017 № 333/5027/17, 05.10.2017 № 333/5027/17.

Законом України «Про судовий збір» передбачено (ст.9), що суд перед відкриттям провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України. КАС України встановлено (ч.3 ст.161), що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. Позивачем не визначено ціни позову, не надано доказів сплати судового збору або засвідченого відповідно до вимог ст.94 КАС України документа, що підтверджує підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону (фотокопію посвідчення інваліда другої групи не засвідчено власним підписом позивача із зазначенням дати і розшифровки підпису).

Згідно ч.1 ст.161 КАС України до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті. Позивачем не надано до позовної заяви копій рішення від 14.02.2018 № 703/3403/17, постанов від 28.08.2017 № 752/9508/17, від 20.12.2017 № 333/5027/17, 05.10.2017 № 333/5027/17 для відповідача.

Позивач у п.4 прохальної частини позовної заяви просить зобов'язати відповідача перерахувати і виплатити ОСОБА_1, починаючи з 01.03.2018 щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці у розмірі 84% від суддівської винагороди працюючого на відповідній посаді судді з урахуванням 1208 грн. 33 коп. матеріальної допомоги на оздоровлення, без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання та без будь-якого оподаткування щомісячного довічного грошового утримання, з врахуванням фактично виплачених грошових сум. Відповідно до КАС України суд у конкретній справі вирішує спір, предмет якого існує на час розгляду справи, і не може приймати рішення на майбутнє.

Граничний розмір пенсій в Україні з 01.01.2018 зріс, позивач просить про персональну пільгу «без обмеження граничного розміру». Відповідно до ст.2 Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2011 № 3668-VI максимальний розмір пенсії для всіх категорій громадян (без урахування виплат з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання не може перевищувати 10 прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Позивачем не надано обґрунтування на підтвердження персональних пільг (переваг, преференцій) та/або доказів щодо такого ствердження. Оскільки неконституційним було визнано положення абз. 1 пп.19.2.164 п.2.164 ст.164 Податкового кодексу України (було передбачено оподаткування пенсій або довічного грошового утримання, отриманих з ПФУ чи бюджету), то варто враховувати, що зазначена норма Податкового кодексу України втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення.

Позивачеві варто уточнити позовні вимоги з огляду на ефективність поновлення порушеного права, у тому числі у контексті вимоги «скасувати податки», та «без будь-якого оподаткування щомісячного довічного грошового утримання», починаючи з 01.03.2018 з огляду на наявність (відсутність) порушеного права з боку відповідача на майбутнє. Загальновідомо, що суд не перебирає на себе функції законодавця щодо встановлення і скасування податкової системи із використанням елементів податку (ст.ст. 6, 67, 68, 92, 124 Конституції України, рішення Конституційного суду України від 20.05.2010 №14-рп/2010).

Згідно з пп.4.1 п.4 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 24.03.2005 № 2-рп/2005 встановлення системи оподаткування, податків і зборів, їх розмірів та порядку сплати є виключною прерогативою закону.

У п.4 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 23.06.2009 № 15-рп/2009 зазначено, що право встановлювати (скасовувати) загальнодержавні податки і збори (обов'язкові платежі) належить до законодавчих повноважень Верховної Ради України. Це виключне повноваження передбачає і право парламенту визначати всі елементи правового механізму регулювання податків і зборів (обов'язкових платежів), у тому числі податкову ставку (розмір податку на одиницю оподаткування) та строки справляння податку.

У мотивувальній частині Рішення Конституційного Суду України від 20.05.2010 № 14-рп/2010 вказано, що конституційне повноваження Кабінету Міністрів України забезпечувати проведення податкової політики (п.3 ст.116 Конституції України) не передбачає права встановлювати загальнодержавні податки і збори (обов'язкові платежі) або визначати окремі елементи їх правового механізму регулювання. Делегування законодавчої функції парламентом іншому органу влади порушує конституційний принцип поділу державної влади, що суперечить вимогам ст.6, ч.2 ст.8, ч.2 ст.19, ч.1 ст.67, п.1 ч.2 ст.92 Конституції України.

Відповідно до ст.382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, має право зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. Судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах є диспозитивним правом суду, що може використовуватись залежно від наявності об'єктивних обставин, що підтверджені належними та допустимими доказами. Позивачем не наведено аргументованих доводів та не надано доказів того, що постанова суду буде відповідачем тривалий час не виконана, у зв'язку з чим своєчасно у межах розумних строків не будуть поновлені його права. КАС України (ст.382) визначає, що звіт про виконання судового рішення подається суду, який ухвалив судове рішення.

З огляду на викладене, позовну вимогу щодо зобов’язання відповідача надати ОСОБА_1 звіт про виконання судового рішення у місячний строк з моменту набрання ним законної сили варто уточнити з наведенням аргументованих доводів та наданням доказів того, що постанова суду буде відповідачем тривалий час не виконана.

Відповідно до ч.1 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст.160, ст.161 цього Кодексу, протягом п’яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись статтями 5, 8, 160, 168, 169, 241, 293, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Чигиринського об’єднаного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання дій неправомірними та зобов’язання вчинити дії, залишити без руху.

Надати ОСОБА_1 десять днів з моменту отримання копії даної ухвали для усунення вказаних вище недоліків позовної заяви.

У разі невиконання вимог, зазначених в ухвалі, позовна заява буде повернута позивачеві.

Копію ухвали надіслати позивачеві.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та не оскаржується.

Суддя Л.В.Трофімова