Постанова № 72889030, 21.03.2018, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Харків

21 березня 2018 р. справа № 820/519/18

Харківський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Сліденко А.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження за процедурою письмового провадження відповідно до ст. 263 КАС України справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про 1) визнання протиправними дій ГУ ПФУ в Харківській області щодо відмови ОСОБА_1 в перерахунку пенсії з урахуванням всіх складових грошового забезпечення, на які було нараховано та сплачено збір на загальнообов'язкове державне страхування; 2) зобов'язання ГУПФУ в Харківській області здійснити перерахунок пенсії з урахуванням сум матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, грошової винагороди, одноразової премії та компенсації за невикористану відпустку, згідно довідки Державної установи "ОСОБА_2 виправний центр (№140)", починаючи з 21 березня 2014 року; 3) зобов'язання ГУ ПФУ в Харківській області здійснити виплату перерахованої пенсії з моменту виникнення права на її отримання, -

встановив:

Матеріали позову надійшли до суду 30.01.2018р., були подані через канцелярію.

Заявлені вимоги обґрунтовані тим, що громадянин має право на перерахунок пенсії як у зв’язку із неправильним обчисленням усіх складових оплати праці при первісному призначенні пенсії, так і із збільшенням розміру грошового забезпечення працюючого на відповідній посаді публічного службовця-поліцейського, але відповідне письмове звернення до тероргану ПФУ залишено без задоволення.

Відповідач, ГУ ПФУ в Харківській області, з поданим позовом не погодився.

Аргументуючи заперечення проти позову зазначив, що відсутні умови для проведення перерахунку розміру призначеної пенсії.

Суд, вивчивши доводи позову і заперечень проти позову, повно виконавши процесуальний обов'язок із збору доказів, перевіривши доводи сторін добутими доказами, з'ясувавши обставини фактичної дійсності, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.

За матеріалами справи судом встановлено, що позивач є особою, котрій пенсія призначена у порядку Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" як колишньому працівникові Державної пенітенціарної служби України. Відносно позивача ОСОБА_2 виправним центром була складена нова довідка №14/27 від 16.11.2017 р. про грошове забезпечення за останні 24 місяці перед звільненням, яка на відміну від попередньої складеної з цього питання довідки від 08.04.2014 р. №14/9/1-157/св, містить платежі по матеріальній допомозі та одноразовим виплатам. З метою перерахунку розміру призначеної пенсії позивач подав довідку №14/27 від 16.11.2017 р. до ГУ ПФУ в Харківській області. Рішенням, котре оформлено листом від 27.11.2017 р. за №2580/К-14 №2752/К-14, владний суб’єкт відмовив у перерахунку розміру раніше призначеної пенсії.

Як з’ясовано судом, юридичною підставою для прийняття такого рішення владним суб’єктом були обрані положення ст.ст. 43, 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", а фактичною підставою послугувало судження владного суб’єкта про одноразова допомога військовослужбовцям при звільненні з військової служби, матеріальні допомоги разового характеру (на вирішення соціально-побутових питань, на оздоровлення, на оплату лікування) не належать до об’єктів справляння єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

Перевіряючи відповідність закону, зокрема ч. 2 ст. 2 КАС України (у редакції з 15.12.2017 р.) та ч. 3 ст. 2 КАС України (у редакції до 15.12.2017 р.), оскаржених рішення та дій владного суб’єкта, суд зазначає, що правовідносини з приводу соціального захисту громадянина шляхом одержання коштів як виплат за пенсією унормовані як приписами загальних норм права, до яких належать положення ст. 46 Конституції України, ст. 25 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, Закону України «Про пенсійне забезпечення», Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", так і спеціальних норм права, до яких у даному випадку відносяться положення Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

Звертаючись до суду, позивач одночасно посилався на положення ст.ст. 43, 51, 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" і стверджував про існування правових підстав для перерахунку пенсії у порядку цих норм закону.

Між тим, оцінивши добуті по справі докази в їх сукупності за правилами ст.ст. 72-77, 90, 211 КАС України, суд доходить висновку, що положення ст.ст. 51, 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" є неналежними нормами матеріального права відносно спірних правовідносин. Названі норми закону урегульовують правовідносини з приводу перерахунку пенсії у зв’язку із збільшенням розміру грошового забезпечення особи за відповідною прирівняною посадою.

У спірних правовідносинах такий випадок відсутній.

З доводів позивача, змісту та характеру спірних правовідносин, відмінностей між відомостями довідки ОСОБА_2 виправного центру №14/27 від 16.11.2017 р. та довідки ОСОБА_2 виправного центру від 08.04.2014 р. №14/9/1-157/св однозначно витікає, що позивач насправді оскаржує розмір первісно призначеної пенсії у зв’язку з неправомірним (на думку громадянина) невключенням до остаточної величини оплати праці (яка використовувалась як база математичного розрахунку грошового виразу пенсії) платежів по матеріальній допомозі та одноразовим виплатам.

Відповідно до ч. 3 ст. 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Вирішуючи спір, суд звертає увагу позивача, що перелік виплат, котрі є складовими елементами визначення показника для обчислення пенсії, чітко викладений в законі і не містить тих платежів, які включені до довідки ОСОБА_2 виправного центру №14/27 від 16.11.2017 р. як матеріальна допомога та одноразові виплати.

При цьому, навіть форма самої довідки указує на те, що позивачу виплачувались як оклад за посадою, так і додаткові види грошового забезпечення, а платежі по матеріальній допомозі та одноразовим виплатам, до кола нарахувань за окладом і додатковими видами грошового забезпечення не входять, адже зазначені за окремою графою.

Водночас з цим, суд не вважає за можливе оминути увагою зміст довідки ОСОБА_2 виправного центру №14/27 від 16.11.2017 р., де згадано, що всі включені до довідки платежі без винятку були об’єктом справляння єдиного соціального внеску.

Жодної оцінки цій обставині владний суб’єкт під час прийняття спірного рішення не надав, власних висновків з цього приводу у тексті спірного рішення не виклав.

Указане є порушенням закону.

Окрім того, суд не вважає за можливе погодитись з викладеним у оскарженому рішенні висновком владного суб’єкта про те, що перерахунок пенсії не здійснюється за особистим зверненням пенсіонера.

Так, згідно з ч. 4 ст. 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Системно проаналізувавши положення наведених норм закону, суд доходить висновку, що у силу приписів загальних норм права (ст.ст. 84, 99 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та ст.ст. 44, 45 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування») перерахунок розміру вже призначеної пенсії за загальним правилом відбувається за письмовою заявою самого пенсіонера. При цьому, заява особи є приводом для початку процедури вирішення питання про перерахунок пенсії, а подія збільшення розміру оплати праці за прирівняною посадою є фактичною підставою для проведення перерахунку пенсії.

На відміну від цього загального правила перерахунок розміру пенсій, призначених за Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", відбувається за спеціальною процедурою ч. 4 ст. 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (затвердженого постановою КМУ від 13.02.2008 р. №45; далі за текстом – Порядок №45), Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (затвердженого постановою правління ПФУ від 31.01.2007 р. №3-1, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 15.02.2007 р. за №135/13402), далі за текстом – Порядок №3-1) або за матеріалами повідомлень органів проходження публічної служби (органів видачі довідок про розмір грошового забезпечення), або за матеріалами власних особистих письмових заяв пенсіонерів. При цьому, і у даному випадку також діє раніше згадане судом правило, згідно з яким особиста заява особи (рівно як і надходження матеріалів від органу проходження служби) є приводом для початку процедури вирішення питання про перерахунок пенсії, а подія збільшення розміру оплати праці за прирівняною посадою є фактичною підставою для проведення перерахунку пенсії.

Окремо суд звертає увагу владного суб’єкта, що невірне визначення розміру первісно призначеної пенсії у силу приписів ст. 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" не позбавляє пенсіонера у будь-який час після виявлення такої події самостійно ініціювати процедуру виправлення допущеного недоліку шляхом подання до тероргану ПФУ особистої письмової заяви.

У спірних правовідносинах пенсіонер подав до тероргану ПФУ не документи, котрі слугують підставами для проведення подальшого перерахунку розміру призначеної пенсії, а документи, які свідчать про неправильний (на думку громадянина) розрахунок первісно призначеної пенсії.

Саме з цієї обставини повинен був виходити владний суб’єкт при винесенні оскарженого рішення.

Наостанок суд зазначає, що оскільки фактичного підвищення розміру оплати праці діючого публічного службовця за прирівняною посадою не відбулось, то намір громадянина на одержання нового розміру пенсії з 21.03.2014 р. не узгоджується як з приписами ст. 122 КАС України , так і з приписами ст.63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Судовим розглядом виявлено, що при реалізації управлінської функції владний суб’єкт не перевірив та не з’ясував дійсної правової природи згаданих у довідці ОСОБА_2 виправного центру №14/27 від 16.11.2017 р. виплат, не надав цій обставині належної юридичної оцінки та не виклав у тексті оскарженого рішення власних суджень з приводу справляння єдиного соціального внеску з усіх виплачених на користь громадянина платежів відповідно до довідки ОСОБА_2 виправного центру №14/27 від 16.11.2017 р.

Оскільки правова природа проведених виплат владним суб’єктом достовірно не з’ясована, суд не вбачає за можливе обтяжити ГУ ПФУ області обов’язком врахувати ці платежі при обчисленні правильного розміру пенсії.

У разі встановлення дійсних підстав призначення та проведення виплат, згаданих у довідці ОСОБА_2 виправного центру №14/27 від 16.11.2017 р., а також справляння з цих виплат єдиного соціального внеску з поширенням відповідних правових наслідків, владний суб’єкт не обмежується судом у межах реалізації компетенції на власний розсуд згідно з ст. 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

За таких обставин, заявлені вимоги підлягають задоволенню лише в частині скасування оскарженого рішення владного суб’єкта та обтяження владного суб’єкта обов’язком повторно вирішити питання про перерахунок пенсії заявника в порядку ст. 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" на підставі довідки ОСОБА_2 виправного центру №14/27 від 16.11.2017 р.

Розподіл судових витрат належить провести за правилами ст.ст. 139, 143 КАС України та Закону України “Про судовий збір”.

Керуючись ст.ст. 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 6-9, ст.ст. 72-77, 211, 241-243, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

вирішив:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати оформлене листом від 27.11.2017 р. №2580/К-14 №2752/К-14 рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Харківській області (місцезнаходження – 61022, Харківська область, місто Харків, пл. Свободи, буд.№5, Держпром, 3 під’їзд, 2 поверх; ідентифікаційний код – 14099344) з приводу відмови у перерахунку пенсії ОСОБА_1 (р.н.о.к.п.п. – НОМЕР_1; місце проживання – 61145, Харківська область, місто Харків, вул. Новгородська, буд.№20, кв.№88) у порядку ст. 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" на підставі довідки ОСОБА_2 виправного центру №14/27 від 16.11.2017 р.

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Харківській області (місцезнаходження – 61022, Харківська область, місто Харків, пл. Свободи, буд.№5, Держпром, 3 під’їзд, 2 поверх; ідентифікаційний код – 14099344) повторно розглянути питання з приводу перерахунку пенсії ОСОБА_1 (р.н.о.к.п.п. – НОМЕР_1; місце проживання – 61145, Харківська область, місто Харків, вул..Новгородська, буд.№20, кв.№88) у порядку ст. 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" на підставі довідки ОСОБА_2 виправного центру №14/27 від 16.11.2017 р.

В решті вимог – позов залишити без задоволення.

Роз'яснити, що рішення підлягає оскарженню шляхом подання апеляційної скарги у строк згідно з ч. 1 ст. 295 КАС України, а саме: протягом 30 днів з дати складення повного судового рішення, а набирає законної сили відповідно до ст. 255 КАС України, а саме: після закінчення строку подання скарги усіма учасниками справи або за наслідками процедури апеляційного перегляду.

Роз'яснити, що скарга може бути подана у порядку п. 15.5 Розділу VII КАС України.

Суддя Сліденко А.В.