Рішення № 72888993, 12.01.2018, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 819/2069/17

12 січня 2018 р.м. Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі:

головуючої судді Мірінович У.А.

за участю:

секретаря судового засідання Хоменко Л.В.

позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області, третя особа яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_3 Державної казначейської служби України у м. Тернополі Тернопільської області про зобов'язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області (далі - ТОУ ПФУ ТО, відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_3 Державної казначейської служби України у м. Тернополі Тернопільської області (далі - УДКСУ у місті Тернополі, третя особа) про зобов'язання відповідача сформувати та подати до ОСОБА_3 Державної казначейської служби України у м. Тернополі Тернопільської подання про повернення позивачу 5452,46 грн. збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі - продажу нерухомого майна.

Позовні вимоги обґрунтовані наступними обставинами.

17.11.2017 позивач на підставі договору купівлі-продажу квартири, який посвідчений приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу, придбав квартиру за адресою: АДРЕСА_1. При укладенні договору ОСОБА_1 сплатив збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна в розмірі 5452,46 грн.

Позивач придбав житло вперше, а тому вважає, що відповідно до пункту 9 статті 1 Закону України “Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування” сплатив такий збір безпідставно. У зв'язку з цим позивач звернувся до ТОУ ПФУ ТО з заявою від 24.11.2017 про повернення безпідставно сплачений збір у сумі 5452,46 грн., проте отримав відмову. Позивач вважає таку відмову відповідача протиправною та звернувся до суду.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві та відповіді на відзив від 26.12.2017, та зазначив, що житло придбавав вперше, про що подав до суду достатні та належні докази. Просив позовні вимоги задовольнити повністю.

Представник відповідача в судовому засіданні, заперечуючи проти позову, суду пояснила, що Пенсійний фонд України не володіє інформацією щодо прав власності громадян на нерухоме майно, а тому позбавлений можливості встановити придбання житла конкретною особою вперше. Таким чином відповідач правомірно відмовив позивачу у поверненні безпідставно сплаченого збору в розмірі 5452,46 грн.

Представник третьої особи УДКСУ у місті Тернополі у судове засідання не з’явився, подав клопотання від 12.12.2017 про розгляд справи без участі представника третьої особи. При вирішення даної справи покладається на рішення суду. Просив долучити до матеріалів справи довідку про зарахування коштів до державного бюджету № 3678 від 11.12.2017.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши письмові докази, звіривши копії документів, що є в матеріалах адміністративної справи, з їх оригіналами, суд дійшов висновку, що позовну заяву слід задовольнити повністю з таких мотивів та підстав.

Суд встановив, що 17.11.2017 між ОСОБА_1 (покупець) та ПАТ "Компанія з управління активами "НАЦІОНАЛЬНИЙ РЕЗЕРВ" (продавець) укладено договір купівлі-продажу квартири за адресою: АДРЕСА_1. Договір купівлі-продажу від 17.11.2017 посвідчений приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу ОСОБА_4 та зареєстрований в реєстрі за № 2917. Відповідно до пункту 2.1 договору купівлі-продажу ціна квартири встановлена в розмірі 545246,00 грн.

Перед укладенням зазначеного договору купівлі-продажу квартири позивач сплатив збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 1 відсотка від вартості придбаного житла - 5452,46 грн. відповідно до квитанції відділення "Вокзальне" Тернопільської філії ПриватБанк № 0.0.895532210.1 від 17.11.2017 на визначений рахунок (арк. справи 8). Кошти у розмірі 5452,46 грн. зараховані на відповідний рахунок та надійшли до державного бюджету, що підтверджується довідкою УДКСУ у місті Тернополі № 3678 від 11.12.2017.

В подальшому 24.11.2017 позивач звернувся до відповідача з заявою, в якій повідомив про придбання ним у листопаді 2017 року вперше житла і сплату при цьому збору на обов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 5452,46 грн., та просив відповідні органи повернути йому сплачені кошти у сумі 5452,46 грн. (арк. справи 18).

28.11.2017 ТОУ ПФВ ТО надало ОСОБА_5 відповідь за № 19173/07 про те, що підстав для повернення збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна в сумі 5452,46 грн. немає з посиланням на відсутність у Пенсійного фонду України інформації щодо реєстрації права власності громадян на нерухоме майно (арк. справи 20). У зв'язку з такою відмовою позивач звернувся до суду.

Порядок справляння та використання збору на обов'язкове державне пенсійне страхування визначає Закон України “Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування” від 26.06.1997 № 400/97-ВР (далі – Закон № 400/97-ВР).

Відповідно до абзацу першого пункту 9 статті 1 Закону № 400/97-ВР платниками збору на обов'язкове пенсійне страхування є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.

Нерухомим майном визнається жилий будинок або його частина, квартира, садовий будинок, дача, гараж, інша постійно розташована будівля, а також інший об'єкт, що підпадає під визначення групи 3 основних засобів та інших необоротних активів згідно з Податковим кодексом України.

Питання сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій згідно із Законом України “Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування” врегульовані у Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.1998 № 1740 (далі – Порядок № 1740).

Згідно з пунктом 15-1 Порядку № 1740 збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна сплачується підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності та фізичними особами, які придбавають нерухоме майно, у розмірі 1 відсотка від вартості нерухомого майна, зазначеної в договорі купівлі-продажу такого майна, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.

Пункт 15-3 Порядку № 1740 передбачає, що нотаріальне посвідчення або реєстрація на біржі договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється за наявності документального підтвердження сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.

З системного аналізу наведених правових актів слід прийти до висновку, що із загального правила про обов'язковість сплати збору при придбанні нерухомого майна законодавцем встановлено винятки для громадян, які придбавають житло і перебувають на черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.

Відповідно до частини першої статті 211 КАС України суд під час розгляду справи повинен безпосередньо дослідити докази у справі: ознайомитися з письмовими та електронними доказами, висновками експертів, поясненнями учасників справи, викладеними в заявах по суті справи, показаннями свідків, оглянути речові докази.

Згідно з частиною четвертою статті 9 КАС України суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

Суд вжив заходи для з'ясування всіх обставин у справі, зокрема, запропоновано позивачу надати суду всі належні та допустимі докази на підтвердження факту придбання нерухомого майна вперше, а також зобов'язано відповідача, на якого як суб'єкта владних повноважень відповідно до частини другої статті 77 КАС України покладено обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності, подати докази на обґрунтування свого відзиву на позовну заяву.

Оскільки відповідач будь-яких доказів не надав, то відповідно до частини п’ятої статті 77 КАС України суд вирішує справу на підставі наявних доказів, поданих позивачем та зібраних судом.

Як слідує з інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, індексний номер довідки 104498344, сформованої 21.11.2017 за параметрами запиту: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1), у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно є відомості про реєстрацію права власності за позивачем квартири за адресою: Тернопільська обл., м. Тернопіль, вулиця Тарнавського М. генералаАДРЕСА_2, придбаної на підставі договору купівлі-продажу від 17.11.2017, що посвідчений приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу ОСОБА_4 та зареєстрований в реєстрі за № 2917 від 17.11.2017.

Також у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно є відомості про реєстрацію права власності за позивачем квартири за адресою: АДРЕСА_3, отриманої на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого 12.06.2014 державним нотаріусом Першої Тернопільської державної нотаріальної контори ОСОБА_6 (арк. справи 16).

Частиною першою статті 1216 Цивільного кодексу України визначено, що спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до частини першої статті 1268 Цивільного кодексу України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Враховуючи те, що зазначену квартиру позивач отримав в спадщину за законом після смерті його матері - ОСОБА_7, суд дійшов висновку, що квартира за адресою: АДРЕСА_3 не відноситься як до першого придбання позивачем нерухомого майна в розумінні Закону № 400/97-ВР та Порядку № 1740.

Також згідно з довідки № 11 від 10.11.2017 філії Тернопільського обласного управління АТ "Ощадбанк" ТВБВ № 10019/19 слідує те, що позивач включений у списки для приватизації житла за адресою: м. Тернопіль, вул. Живова, 6/21 та житловий чек використано на суму 2,44 грн., залишок житлового чеку становить 1,76 грн.

Враховуючи те, що житловий чек не використано позивачем повністю, то відповідно до рішення Конституційного Суду України від 10.06.2010 № 15-рп/2010 у справі № 1-38/2010 за конституційним зверненням громадянки ОСОБА_8 щодо офіційного тлумачення положення пункту 5 статті 5 Закону України “Про приватизацію державного житлового фонду” (справа про безоплатну приватизацію житла) такий житловий чек вважається не використаним.

Відповідно до довідки ТОВ “Міське бюро технічної інвентаризації” від 10.11.2017 № 2948 станом на 29.12.2012 позивач згідно обліку технічної інвентаризації в місті Тернополі, не має зареєстрованого права приватної власності на будинок (квартиру) в м. Тернополі.

Будь-яких належних та допустимих доказів, які б спростовували твердження позивача про придбання ним житла вперше та свідчили б про відсутність у нього права на звільнення від сплати збору, відповідач не надав, суд не здобув.

За наведених обставин, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 дійсно вперше придбав житло (за договором купівлі-продажу квартири від 17.11.2017 за адресою: АДРЕСА_1) та при укладенні договору купівлі-продажу безпідставно сплатив збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна в розмірі 1 відсотка від його вартості.

Частиною другою статті 45 Бюджетного кодексу України визначено, що Казначейство України веде бухгалтерський облік усіх надходжень Державного бюджету України та за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, перерахування компенсації частини суми штрафних (фінансових) санкцій покупцям (споживачам) за рахунок сплачених до державного бюджету сум штрафних (фінансових) санкцій, застосованих такими органами за наслідками проведеної перевірки за зверненням або скаргою покупця (споживача) про порушення платником податків установленого порядку проведення розрахункових операцій.

Процедури повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, а саме: податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджету, коштів від повернення до бюджетів бюджетних позичок, фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, та кредитів, у тому числі залучених державою (місцевими бюджетами) або під державні (місцеві) гарантії визначені Порядком повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 № 787, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.09.2013 за № 1650/24182, з змінами і доповненнями (далі – Порядок № 787).

Відповідно до пункту 5 Порядку № 787 повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджетів здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а при поверненні судового збору (крім помилково зарахованого) - за ухвалою суду, яка набрала законної сили.

Подання на повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету зборів, платежів та інших доходів бюджетів (крім зборів та платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи Державної фіскальної служби України (далі - органи ДФС)) подається до відповідного органу Казначейства за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.

У разі повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів, пені, платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи ДФС, подання подається до відповідного органу Казначейства за формою згідно з додатком 1 до Порядку взаємодії територіальних органів Державної фіскальної служби України, місцевих фінансових органів та територіальних органів Державної казначейської служби України у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 15.12.2015 № 1146, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 31.12.2015 за № 1679/28124.

У разі потреби в поверненні помилково або надміру зарахованих коштів у готівковій формі фізичним особам, які не мають рахунків у банках (більше ніж одному одержувачу), органом, що контролює справляння надходжень бюджету, в доповнення до подання до відповідного органу Казначейства подається реєстр одержувачів коштів, в якому зазначаються: прізвище, ім'я та по батькові одержувача, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та мають відмітку у паспорті), сума, що підлягає поверненню, у двох примірниках.

Подання за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку подається платником до органу Казначейства разом з його заявою про повернення коштів з бюджету та оригіналом або копією документа на переказ, або паперовою копією електронного розрахункового документа, які підтверджують перерахування коштів до бюджету.

Відповідно до пункту 7.2 Порядку ведення органами Пенсійного фонду України обліку надходження сум єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та інших платежів, затвердженого постановою Пенсійного фонду України від 27.09.2010 № 21-2, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.10.2010 за № 988/18283 суми помилково сплачених платежів зараховуються в рахунок майбутніх платежів або повертаються платникам на підставі заяви.

Отже, законодавством визначено порядок повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджетів, який передбачає наявність подання відповідного органу, що контролює справляння надходжень бюджету, з метою внесення його платником до органу Державної казначейської служби України.

З матеріалів справи слідує, що позивач 24.11.2017 звернувся до відповідача з заявою, у якій просив через відповідні органи повернути безпідставно сплачений збір у сумі 5452,46 грн. (арк. справи 18-19). Така заява відповідачем залишена без задоволення (арк. справи 20), відповідне подання не сформоване, кошти не повернуті.

Таким чином, виходячи із встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд дійшов висновку, що збір на обов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 1 відсотка від вартості придбаного нерухомого майна, позивачем сплачено безпідставно, за відсутності обов'язку здійснювати такий платіж, у зв'язку з чим кошти в сумі 5452,46 грн., сплачені при нотаріальному оформленні договору купівлі-продажу вперше придбаного житла, підлягають поверненню.

При цьому протиправною є відмова ТОУ ПФУ ТО щодо повернення позивачу збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна в розмірі 5452,46 грн., оскільки саме органи Пенсійного фонду України, які контролюють справляння надходжень бюджету по даному збору, мають у разі ініціативи платника сформувати та подати відповідне подання до органів державної казначейської служби.

Водночас, суд не бере до уваги твердження представника відповідача про те, що Пенсійний фонд не володіє інформацією щодо прав власності громадян на нерухоме майно, що позбавляє можливості перевірити інформацію про те, чи вперше особа придбала нерухомість.

Відсутність можливостей в органів Пенсійного фонду України встановити придбання житла конкретною особою вперше не може ставитись в провину особі, оскільки невизначення порядку виконання законодавчо закріплених норм не може впливати на порушення прав громадян, які наділені такими правами, і саме органи Пенсійного фонду України зобов'язані довести, що конкретні особи - придбавають житло не вперше.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність правових підстав для їх задоволення.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (місце проживання зареєстроване за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, паспорт серії МС 533997 виданий Тернопільським МВ УМВС України в Тернопільській області 23 березня 1999 року) до Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області (код ЄДРПОУ 40377598, вул. Руська, 17, м. Тернопіль, Тернопільська обл.), третя особа яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача управління Державної казначейської служби України у м. Тернополі Тернопільської області (код ЄДРПОУ 37977726, бульвар Тараса Шевченка, 3, м. Тернопіль, Тернопільська обл.) про зобов'язання вчинити дії, - задовольнити повністю.

Зобов'язати Тернопільське об'єднане управління Пенсійного фонду України Тернопільської області (код ЄДРПОУ 40377598, вул. Руська, 17, м. Тернопіль, Тернопільська обл.) сформувати та подати до управління Державної казначейської служби України у м. Тернополі Тернопільської області (код ЄДРПОУ 37977726, бульвар Тараса Шевченка, 3, м. Тернопіль, Тернопільська обл.) подання про повернення ОСОБА_1 (місце проживання зареєстроване за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, паспорт серії МС 533997 виданий Тернопільським МВ УМВС України в Тернопільській області 23 березня 1999 року) збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 5452 (п'ять тисяч чотириста п'ятдесят дві) грн. 46 коп.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області (код ЄДРПОУ 40377598, вул. Руська, 17, м. Тернопіль, Тернопільська обл.) в користь ОСОБА_1 (місце проживання зареєстроване за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, паспорт серії МС 533997 виданий Тернопільським МВ УМВС України в Тернопільській області 23 березня 1999 року) сплачений судовий збір на суму 640 (шістсот сорок) грн. 00 (нуль) коп. згідно квитанції № 0.0.895532210.1 від 17.11.2017 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 22 січня 2018 року.

Головуючий суддя Мірінович У.А.

копія вірна

Суддя Мірінович У.А.