Постанова № 72888330, 20.03.2018, Апеляційний суд Херсонської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 березня 2018 року м. Херсон

справа № 766/12598/17

провадження №22-ц/791/312/18

Апеляційний суд Херсонської області в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого (суддя-доповідач) Склярської І.В.,

суддів: Базіль Л.В.,

Пузанової Л.В.,

секретар Павловська Ю.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Херсоні апеляційну скаргу ОСОБА_2, від імені якої діє ОСОБА_3 на рішення Херсонського міського суду Херсонської області у складі судді Гаврилова Д.В. від 07 грудня 2017 року в справі за позовом ОСОБА_2 до Інспекції з контролю за благоустроєм та санітарним станом м.Херсона Херсонської міської ради про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні,

встановив:

У липні 2017 року ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до Інспекції з контролю за благоустроєм та санітарним станом м.Херсона Херсонської міської ради про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

Позовна заява мотивована тим, що вона працювала на посаді начальника Інспекції з контролю за благоустроєм та санітарним станом м.Херсона Херсонської міської ради, з якої звільнилася 24.06.2016 року. При звільненні їй не було виплачено усі належні при звільнені суми.

Так, відповідно до листа начальника інспекції №520 від 15.05.2017 року їй не було виплачено при звільненні 2071,51 грн. Разом з тим, відповідач зазначив, що їй виплачується компенсація за затримку виплати у розмірі 547,14 грн.

Вважає, що зазначена сума не є належною компенсацією, яка передбачена ст.117 КЗпПУ.

Зазначає, що середньоденна її заробітна плата становить 211,26 грн. Сума сплати за затримку розрахунку при звільненні становить 46 688 грн.46 коп за період з 25.06.2016 року по 15.05.2017 року, а фактично виплачено 547,14 грн, у зв'язку з чим просить стягнути з відповідача середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 46141,32 грн.

Рішенням Херсонського міського суду Херсонської області від 07 грудня 2017 року в задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2, від імені якої діє ОСОБА_3 просить рішення суду скасувати та ухвалите нове, яким позовні вимоги задовольнити, посилаючись на те, що судом першої інстанції неправильно застосовані норми матеріального права, зокрема зазначає, що відповідачем не доведено відсутність вини Інспекції у не своєчасній виплаті заробітної плати при її звільненні. Висновок суду першої інстанції про не забезпечення нею, як начальником Інспекції, належного дотримання фінансової дисципліни, внаслідок чого відповідачем допущено порушення оплати праці вважає таким, що не ґрунтується на доведених обставинах справи та крім того, порушення окремими посадовими особами порядку обліку та розрахунків є підставою для притягнення цієї посадової особи до відповідальності, але не призводить до відсутності вини юридичної особи. Відповідачем не доведена вина позивача у не виплаті ним заробітної плати в день її звільнення, яка до того ж не виконувала дії х керівництва Інспекцією з-за відсутності на роботі.

У відзиві на апеляційну скаргу Інспекція з контролю за благоустроєм та санітарним станом м. Херсона Херсонської міської ради її доводи не визнала, рішення першої інстанції просила залишити без змін. Зазначила, що позивач жодними належними та допустимими доказами не довела фактів, на які посилається в апеляційній скарзі, зокрема щодо її відсторонення та відсутності її провини у неправильному нарахуванні та виплати заробітної плати.

Заслухавши доповідача, пояснення осіб, які з'явилися, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах, визначених ст.367 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що під час перебування ОСОБА_2 на посаді начальника Інспекції з контролю за благоустроєм та санітарним станом м. Херсона Херсонської міської ради в цій установі не були забезпечено належне дотримання фінансової дисципліни, зазначені порушення не були очевидними і були виявлені під час фінансової ревізії, внаслідок чого відповідачем допущено порушення щодо оплати праці, тому відсутня вина Інспекції щодо нездійснення з позивачем повного розрахунку при її звільненні. На момент звільнення позивача відповідачу не було відомо про допущені порушення фінансової дисципліни, які вплинули на правильність розрахунку при звільненні. Про сумлінність дій відповідача свідчить той факт, що установа самостійно розрахувалась з позивачем за чотири дні затримки розрахунку при звільненні.

Проте, такі висновки, на думку судової колегії суперечать нормам ст.ст. 116,117 КЗпП України виходячи з такого.

З матеріалів справи вбачається та суд встановив, що з 01 січня 2015 року по 29 червня 2016 року ОСОБА_2 перебувала на посаді начальника Інспекції з контролю за благоустроєм та санітарним станом м. Херсона.

В день звільнення ОСОБА_2 спору про розмір виплат при звільненні не було та відповідач вважав, що з позивачем проведений повний розрахунок належних їй виплат. Про наявність належних її до сплати сум при звільненні позивач також не була обізнана.

Незабезпечення достовірного бухгалтерського обліку витрат на оплату праці в Інспекції з контролю за благоустроєм та санітарним станом м. Херсона за період з 01.01.2016 року по 31.07.2016 року встановлено в постанові Головного управління Держпраці у Херсонській області від 29.11.2016 року /а.с.29/.

Наявність нарахованої, але не сплаченої позивачу при звільненні суми була встановлена відповідачем внаслідок проведення перевірок, про що свідчить службова записка в.о. головного бухгалтера Інспекції з контролю за благоустроєм та санітарним станом м.Херсона від 27.12.2016 року /а.с.23/.

Встановлення достовірності невиплаченого розміру заробітної плати як позивачу так і іншим працівникам Інспекції потребувало часткового відновлення бухгалтерської документації, за результатами якого на адресу позивача був направлений лист від 15.05.2017 року про виявлення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати в сумі 2070 грн 51 коп., сплаті компенсації відповідно до ст. 117 КЗпП України в сумі 547,14 грн та необхідності надати банківські реквізити для перерахування коштів/а.с.27 зв.с/.

01.06.2017 року ОСОБА_2 надала керівнику Інспекції з контролю за благоустроєм та санітарним станом м. Херсона заяву з банківськими реквізитами для перерахування її зазначених коштів /а.с.27/.

Сторонами визнано, що сума нарахованої, але не виплаченої в день звільнення заробітної плати в розмірі 2070 грн 51 коп. була сплачена відповідачем та отримана позивачем 06.06.2017 року. Сплата компенсації відповідно до ст. 117 КЗпП України проведена 14.06.2017 року в сумі 440 грн 40 коп. за вирахуванням податків /а.с.34/.

Також, сторонами визнано, що середньоденна заробітна плата позивача відповідно до положень Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №100 від 08 лютого 1995 року становить 136 грн 79 коп.

Згідно з частиною першою статті 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, проводиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Частиною першою статті 117 КЗпП України передбачено, що вразі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір, підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Аналіз зазначених норм свідчить про те, що всі суми (заробітна плата, вихідна допомога, компенсація за невикористану відпустку, оплата за час тимчасової непрацездатності тощо), належні до сплати працівникові, мають бути виплачені у день звільнення цього працівника. Закон прямо покладає на підприємство, установу, організацію обов'язок провести зі звільненим працівником повний розрахунок, виплатити всі суми, що йому належать; при невиконанні такого обов'язку з вини власника або уповноваженого ним органу наступає передбачена статтею 117 КЗпП України відповідальність.

Отже, враховуючи, час затримки розрахунку при звільненні з 29.06.2016 року по 06.06.2017 року склав 214 робочих днів, розмір середньої денної заробітної плати 136,79 грн до виплати має бути нарахована сума 29 273 грн 06 коп.

Разом із тим, при визначенні розміру сум, які підлягають до стягнення з роботодавця необхідно взяти до уваги і такі обставини, як розмір недоплаченої суми, істотність цієї частки порівняно із середнім заробітком працівника, обставини за яких було встановлено наявність заборгованості, дії відповідача щодо її виплати.

Право суду зменшити розмір середнього заробітку, що має сплатити роботодавець працівникові за час затримки виплати з вини роботодавця належних звільненому працівникові сум у строки, визначені статтею 116 КЗпП України, залежить від таких чинників: наявність спору між працівником та роботодавцем з приводу розміру належних до виплати працівникові сум за трудовим договором на день звільнення; виникнення спору між роботодавцем та працівником після того, коли належні до виплати працівникові суми за трудовим договором у зв'язку з його звільненням повинні бути сплачені роботодавцем; прийняття судом рішення щодо часткового задоволення вимог працівника про виплату належних йому при звільненні сум у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу (постанова Верховного Суду України від 27 квітня 2016 року № 6-113цс16).

З огляду на те, що середня заробітна плата ОСОБА_2 складала 2735 грн 80 коп. (виходячи з середньоденного 136, 79 грн), а не своєчасно виплачена сума заробітної плати складає 2070 грн 51 коп., що становить 75,68 % від середньомісячної заробітної плати, то, враховуючи співмірність цієї суми відносно розміру середнього заробітку позивача, обставини за яких відповідачем встановлено наявність заборгованості, його дії по повідомленню позивача про належність невиплаченої суми, застосування ст. 117 КЗпП України, яка на думку відповідача мала бути виплачена за 4 дні затримки розрахунку, колегія суддів вважає за справедливе застосувати принцип пропорційності та зменшити розмір суми, належної працівникові за час затримки розрахунку при звільненні.

З урахуванням вищезазначених розмірів сум, викладених обставин, які є підставою для зменшення суми, то стягненню на користь позивача підлягають кошти в сумі 21 954 грн 80 коп.( 29 273,05*75 %) без утримання прибуткового податку та інших обов'язкових платежів.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність вини Інспекції з контролю за благоустроєм та санітарним станом м. Херсона щодо нездійснення з позивачем повного розрахунку при її звільненні, оскільки відповідальність за ст. 117 КЗпП України покладена на юридичну особу, а не належний контроль певних посадових осіб, в тому числі і керівника юридичної особи, за виплатою нарахованої заробітної плати, не є підставою для відсутності вини Інспекції, як юридичної особи. Проте, обставини наявні для зменшення розміру суми для стягнення судом апеляційної інстанції враховані.

При вирішенні справи судом першої інстанції допущено неправильне застосування вказаних норм матеріального права, що призвело до помилкового висновку про те, що відсутня вина Інспекції з контролю за благоустроєм та санітраним станом м. Херсона щодо нездійснення з позивачем повного розрахунку при її звільненні.

За таких обставин, апеляційний суд дійшов висновку, що судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні підлягає скасуванню, а оскільки фактичні обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, повно і всебічно встановлено судом на підставі доказів, досліджених у судовому засіданні, апеляційний суд дійшов висновку про можливість ухвалення нового рішення про часткове задоволення позову, яким стягнути з Інспекції з контролю за благоустроєм та санітарним станом м. Херсона Херсонської міської ради на користь ОСОБА_2 середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 21954 грн 80 коп. без утримання прибуткового податку та інших обов'язкових платежів.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. За частиною шостої статті 141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до підпункту 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (у редакції, чинній на момент звернення позивача до суду) за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичної особою або фізичною особою-підприємцем ставка судового збору встановлюється у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Судовий збір за подання позовної заяви, враховуючи розмір задоволених позовних вимог, становить 640 грн 00 коп.

Підпункт 6 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (у редакції, чинній на час подання апеляційної скарги), визначав, що судовий збір за подання до суду апеляційної скарги на рішення суду становив 150 відсотків ставки, яка підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Судовий збір за розгляд апеляційної скарги становить 960 грн 00 коп.

Оскільки позивач звільнена від сплати судового збору на підставі пункту 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», судовий збір у розмірі 1600 грн ( 640, 00 грн за першу інстанцію та 960,00 грн - за розгляд апеляційної скарги) підлягає стягненню з відповідача в дохід держави.

Керуючись ст.367, п.2 ч.1 ст.374, ст.ст.376,382 ЦПК України, суд

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2, від імені якої діє ОСОБА_3 задовольнити частково.

Рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 07 грудня 2017 року скасувати та ухвалити нове рішення.

Позов ОСОБА_2 задовольнити частково.

Стягнути з Інспекції з контролю за благоустроєм та санітарним станом м. Херсона Херсонської міської ради на користь ОСОБА_2 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 21954 грн 80 коп ( двадцяти однієї тисячі дев'ятсот п'ятдесят чотири гривні вісімдесят копійок) без утримання прибуткового податку та інших обов'язкових платежів.

Стягнути з Інспекції з контролю за благоустроєм та санітарним станом м. Херсона Херсонської міської ради в дохід держави судовий збір у розмірі 1600 грн 00 коп.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Верховного Суду шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий І.В.Склярська

Судді: Л.В.Базіль

Л.В.Пузанова

Повний текст судового рішення виготовлено 22 березня 2018 року

Суддя І.В. Склярська