Постанова № 72888310, 21.03.2018, Апеляційний суд Херсонської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 658/2915/17 Головуючий в І інстанції: Батовріна І.Г. Номер провадження: 22-ц/791/193/18 Доповідач: Вейтас І.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 березня 2018 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Херсонської області в складі:

головуючогоВейтас І.В.,суддів: Бездрабко В.О., Ігнатенко П.Я.,секретар - Кутузова А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою Київського національного лінгвістичного університету на рішення Каховського міськрайонного суду Херсонської області від 19 жовтня 2017 року в справі за позовом Київського національного лінгвістичного університету до ОСОБА_5 про стягнення отриманої стипендії за період навчання,

ВСТАНОВИЛА:

В серпні 2017 року Київський національний лінгвістичний університет звернувся до суду з вказаним позовом, посилаючись на те, що наказом від 05 жовтня 2012 року № 107-а відповідач була зарахована до аспірантури КНЛУ за державним замовленням з відривом від виробництва, терміном на три роки з 10 жовтня 2012 року. Між КНЛУ та відповідачем 10 жовтня 2012 року укладено угоду про підготовку аспіранта за рахунок державного замовлення № 252. За період навчання ОСОБА_6 отримувала державну стипендію, розмір якої за період з 10 жовтня 2012 року по 09 жовтня 2015 року склав 82 952,51 грн. Наказом від 25 вересня 2015 року відповідач відрахована зі складу аспірантів КНЛУ з 09 жовтня 2015 року у зв'язку з закінченням терміну навчання аспіранта. В порушення вимог п. 3.8, п. 3.9 укладеної угоди, відповідач не приступила до запропонованої роботи за фахом без поважним причин, тому позивач просив стягнути з ОСОБА_5 на користь Київського національного університету з подальшим перерахування коштів в дохід державного бюджету в установленому порядку, розмір отриманої стипендії в сумі 82 952,51 грн., а також понесені судові витрати.

Рішенням Каховського міськрайонного суду Херсонської області від 19 жовтня 2017 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, Київський національний лінгвістичний університет в апеляційній скарзі вказує, що суд першої інстанції безпідставно не взяв до уваги, що відповідачкою порушено саме умови цивільно-правового договору (укладеної між сторонами угоди від 10 жовтня 2012 року про підготовку аспіранта за рахунок державного замовлення) за якими у разі відмови після закінчення аспірантури приступити до запропонованої роботи за фахом без поважних причин, відповідач зобов'язалась відшкодувати Університету витрати, пов'язані з навчанням в установленому законом порядку. Посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить рішення суду скасувати, ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Відзив на апеляційну скаргу не надходив.

Відповідно до п. 8, 9 ч.1 розд. XIII «Перехідні положення» Цивільного процесуального кодексу України в редакції від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується. Справи у судах апеляційної інстанції, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу. У зв'язку з цим справа підлягає розгляду Апеляційним судом Херсонської області в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України в редакції від 3 жовтня 2017 року.

Позивач належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи не з'явився в судове засідання, представник позивача в клопотанні на адресу суду апеляційної інстанції просив розглядати справу без участі представника позивача.

Заслухавши доповідача, пояснення представника відповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах, визначених ст.367 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

З матеріалів справи слідує, що 10 жовтня 2012 року ОСОБА_6 на підставі наказу в.о. ректора від 05 жовтня 2012 року № 107-а зараховано до аспірантури за державним замовленням, з відривом від виробництва на кафедру германської і фіно-угорської філології (а.с. 12).

При зарахуванні на навчання за державні кошти сторонами була підписана угода про підготовку аспірантів за рахунок державного замовлення від 10 жовтня 2012 року № 252, за умовами якої позивач зобов'язався надати відповідачу можливість навчання в аспірантурі з відривом від виробництва по спеціальності «Германські мови (англійська)» (а.с. 13).

Пунктом 2.8. Угоди Університет взяв на себе зобов'язання працевлаштувати аспіранта після закінчення навчання в аспірантурі за умовами виконання індивідуального плану згідно з державним замовленням та цією угодою.

Аспірант, відповідно, зобов'язався відпрацювати після закінчення навчання в аспірантурі не менше трьох років в Університеті за контрактом на запропонованій адміністрацією посаді, враховуючи отриману кваліфікацію (п.3.8 Угоди).

Пунктом 3.9 угоди передбачено, що у разі відмови після закінчення аспірантури приступити до запропонованої роботи за фахом без поважних причин, а також відрахування з аспірантури на підставі п. 2.6 Угоди та за власним бажанням, ОСОБА_5 зобов'язалась відшкодувати Університету витрати, пов'язані з навчанням в установленому законом порядку.

Наказами ректора КНЛУ від 31 жовтня 2012 року, 03 грудня 2012 року, 11 квітня 2013 року відповідачу було призначено стипендію (а.с. 14-16).

Згідно наданих позивачем довідок ОСОБА_5 за період з жовтня по грудень 2012 року виплачена стипендія в сумі 5 781,96 грн. (а.с. 18), в 2013 році - 26 376 грн. (а.с. 19), в 2014 році - 27 509,94 грн. (а.с. 20), в 2015 році - 23 284,61 грн. (а.с. 21).

На підставі наказу ректора КНЛУ від 25 вересня 2015 року № 85-а ОСОБА_5 у зв'язку із закінченням терміну навчання відраховано з аспірантури з 9 жовтня 2015 року (а.с. 17).

Ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позову, суд першої інстанції дійшов висновку, що оскільки Постанова Кабінету Міністрів України від 22 серпня 1996 року № 992 «Про Порядок працевлаштування випускників вищих навчальних закладів, підготовка яких здійснювалась за державним замовленням», якою передбачалось трирічне відпрацювання осіб, які навчалися за бюджетні кошти, а в разі протилежного, повернення коштів за навчання, скасована, то вимоги позивача до відповідача про стягнення коштів за навчання є незаконними.

Крім того, суд першої інстанції вважав, що умови зазначеної угоди не містять обов'язку відповідача відшкодувати отриману нею стипендію у разі не відпрацювання трьох років за направленням після закінчення навчального закладу, а така вимога позивача суперечить вимогам ст.1215 ЦК України.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції та вважає юридично обґрунтованими доводи апеляційної скарги про те, що взаємозобов'язання аспіранта, підготовка якого здійснюється за державним замовленням, та вищого навчального закладу визначаються у типовій угоді, якою передбачаються умови проходження навчання та відповідальність сторін у разі невиконання умов типової угоди.

Відповідно до ч.1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Відповідно до загальних умов виконання зобов'язання, встановлених частиною 1 ст.526 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином згідно з умовами договору та вимогами ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов і вимог - згідно із звичаями ділового обороту чи іншими вимогами, які звичайно ставляться. Недотримання таких вимог призводить до порушення зобов'язань.

Укладена між сторонами угода не суперечить чинному законодавству та повинна виконуватись сторонами.

Відповідно до положень ст.60 ЦПК України, в редакції чинній на час ухвалення рішення судом першої інстанції, та відповідно до положень ст.81 ЦПК України, в редакції чинній на час перегляду справи апеляційним судом, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Разом з тим, позивачем не доведено навіть намагання виконати вимоги п.2.8 Угоди, щодо зобов'язання працевлаштувати аспіранта після закінчення навчання в аспірантурі за умовами виконання індивідуального плану згідно з державним замовленням та цією угодою. Позивачем не надано жодних доказів на підтвердження здійснення пропозиції ОСОБА_5 приступити до роботи після відрахування з аспірантури.

Пунктом 3.9 угоди передбачено, що у разі відмови після закінчення аспірантури приступити до запропонованої роботи за фахом без поважних причин аспірант зобов'язаний відшкодувати Університету витрати, пов'язані з навчанням в установленому законом порядку.

Зважаючи, що під час розгляду справи, як судом першої інстанції так і апеляційним судом не встановлено факту відмови ОСОБА_5 приступити до запропонованої роботи, колегія суддів вважає, що відсутні підстави вважати, що відповідач ухилилась від виконання умов договору, та відповідно відсутні підстави для задоволення позовних вимог про стягнення витрат, пов'язаних з навчанням, а саме отриманої стипендії.

Враховуючи зазначене, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, і хоча суд першої інстанції і неправильно застосував норми матеріального права, однак правильно вирішив спір по суті, судове рішення суду першої інстанції слід залишити без змін.

Керуючись ст.367, п.1ч.1 ст.374, ст. 375 ЦПК України колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА :

Апеляційну скаргу Київського національного лінгвістичного університету залишити без задоволення.

РішенняКаховського міськрайонного суду Херсонської області від 19 жовтня 2017 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий І.В.Вейтас

Судді: В.О.Бездрабко

П.Я.Ігнатенко