Ухвала суду № 72888167, 15.03.2018, Чаплинський районний суд Херсонської області

Набрала чинності "___"____20____р.

Справа № 665/114/18

УХВАЛА

"15" березня 2018 р.

Суддя Чаплинського районного суду Херсонської області Пилипенко І.О., розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову,-

ВСТАНОВИВ:

В провадження Чаплинського районного суду Херсонської області надійшла цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Чаплинська державна нотаріальна контора про визнання недійсним договору дарування.

13.03.2018 року від ОСОБА_1 надійшла заява про забезпечення позову в порядку ч.1 ст.150 ЦПК України. Заявник посилається на те, що між ним та ОСОБА_2 наявний спір про визнання недійсним договору дарування квартири №23, в будинку №17, смт.Чаплинка, Херсонської області, однак в місцевому ЗМІ «Голос Таврії» випуск № 7 від 15 лютого 2018 року ОСОБА_1 було виявлено оголошення, розмішене відповідачем ОСОБА_2 про продаж даної квартири. Враховуючи наявність спору, дострокове відчуження відповідачем об'єкту спору може спричинити утруднення та й взагалі унеможливить виконання рішення суду, що не сприятиме захисту майнових прав позивача в майбутньому. Позивач ОСОБА_1 просить забезпечити позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Чаплинська державна нотаріальна контора Херсонської області про визнання недійсним договору дарування шляхом заборони суб'єкту державної реєстрації вчиняти проведення будь-яких реєстраційних дій в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно щодо об'єкту нерухомого майна, розташованого за адресою: квартира № 23, будинок 17а, селище міського типу Чаплинка, Херсонської області.

Ч. 1 ст. 149 ЦПК України передбачено, що суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені цим Кодексом, заходи забезпечення позову.

Відповідно до п. п. 1,2 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується забороною вчиняти певні дії.

Відповідно до вимог п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи після відкриття провадження у ній, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Пунктом четвертим постанови передбачено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з’ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Отже, цивільний процесуальний закон не зобов’язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову. Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки у відповідно до заявлених позовних вимог.

Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може привести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.

Враховуючи вищевикладене суд прохидить до висновку, що між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 дійсно виник спір про визнання недійсним договору дарування квартири №23, в будинку №17, смт.Чаплинка, Херсонської області, однак враховуючи розміщення відповідачем по справі в місцевій газеті оголошення з приводу продажу спірного нерухомого майна, невжиття заходів забезпечення позову може утруднити виконання судового рішення у вказаній справі. При цьому, обраний позивачем вид забезпечення позову є таким, що безпосередньо пов'язаний і узгоджується із позовними вимогами, є співмірним і таким, що забезпечує реальний захист прав позивача у випадку прийняття рішення на його користь.

Таким чином, виходячи із пов'язаності заходів забезпечення позову з його предметом та співмірністю зазначених заходів заявленим позовним вимогам, суд дійшов до висновку щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони вчинити певні дії, а саме: заборонити суб'єкту державної реєстрації вчиняти проведення будь-яких реєстраціних дій в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно щодо об'єкту нерухомого майна, розташованого за адресою - квартира № 23, будинок 17а, селище міського типу Чаплинка, Херсонської області.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.149 -153 ЦПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Заяву про забезпечення позову задовольнити.

Заборонити суб'єкту державної реєстрації вчиняти будь-які реєстраційні дії в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно щодо об'єкту нерухомого майна, розташованого за адресою: квартира № 23, будинок 17а, селище міського типу Чаплинка, Херсонської області.

Ухвалу направити сторонам по справі.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Відповідно до вимогст.153 ЦПК України, подання апеляційної скарги не зупиняє виконання ухвали про забезпечення позову.

На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга, яка подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. У відповідності до п.п. 15.5 Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Чаплинський районний суд.

СУДДЯ: І.О. Пилипенко