Рішення № 72887456, 19.03.2018, Ковпаківський районний суд м. Суми

Справа№592/10610/17

Провадження №2/592/273/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 березня 2018 року м.Суми

Ковпаківський районний суд м. Суми у складі:

головуючого судді Чернобая О.І.,

за участю секретаря судового засідання Трофименко В.О.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Ковпаківського районного суду м.Суми цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Сумське машинобудівне науково-виробниче об’єднання» про стягнення невиплаченої заробітної плати та середнього заробітку за період затримки розрахунку при звільненні,

в с т а н о в и в:

Позивачка звернулась до суду з вказаним позовом і свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що перебувала з 03.07.1989 року у трудових відносинах з відповідачем, працювала на посаді машиніста крану четвертого розряду у цеху №14. 14.06.2017 року була звільнена з роботи за власним бажанням у зв’язку з невиконанням власником умов колективного договору на підставі ч. 3 ст. 38 КЗпП України. При звільненні з нею не був проведений повний розрахунок. За таких обставин просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість по заробітній платі та середній заробіток за час затримки виплати заробітної плати, стягнути моральну шкоду у сумі 500 грн. та витрати за надання правової допомоги у сумі 1000 грн.

Ухвалою суду від 28.09.2017 року по справі було відкрито провадження.

23.11.2017 року від позивачки ОСОБА_1 надійшла уточнена позовна заява.

У судове засідання позивачка ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_2 не з’явились, 19.03.2018 року представник позивача ОСОБА_2 надав письмову заяву, в якій просить справу розглянути без його участі, позовні вимоги підтримує у повному обсязі, просив їх задовольнити.

16.03.2018 року представником відповідача ОСОБА_3 надано відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач визнав заборгованість по заробітній платі у розмірі 22556 грн. 36 коп. Зазначено, що тимчасові складнощі із строками виплати заробітної плати виникли з обставин, що не залежать від волевиявлення Товариства, зокрема, це втрата ринків збуту у РФ, несвоєчасні розрахунки за поставлену продукцію замовниками, постійна заборгованість держави з відшкодування ПДВ. Також вказано, що згідно наказу № 75 від 21.03.2014 р. на підприємстві встановлено режим неповного робочого дня, а саме триденний робочий тиждень з робочими днями: понеділок, вівторок, середа. Щодо вимог позивача про стягнення витрат на правову допомогу товариство заперечує та просить відмовити у їх задоволенні.

Суд, дослідивши докази по справі, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

Так, ОСОБА_1 перебувала з відповідачем у трудових відносинах з 03.07.1989 року, працювала на посаді машиніста крану четвертого розряду у цеху №14. Звільнена 14.06.2017 року за власним бажанням у зв’язку з невиконанням власником умов колективного договору, ч. 3 ст. 38 КЗпП України (а.с.6).

Згідно довідки ПАТ «Сумське машинобудівне науково-виробниче об’єднання» від 12.02.2018 року № 16-07/236 заборгованість по заробітній платі перед ОСОБА_1. (з вирахуванням податку на доходи фізичних осіб та військового збору) становить 22556 грн. 36 коп., у тому числі сума нарахованої вихідної допомоги, без вирахування податку на доходи фізичних осіб та військового збору – 10123 грн. 52 коп., (а.с. 54).

Судом встановлено, що в день звільнення ОСОБА_1, ПАТ «Сумське машинобудівне науково-виробниче об’єднання» не виплатило належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені у ст. 116 КЗпП України, що фактично визнано представником відповідача у наданих письмових поясненнях.

Відповідно до статті 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник у день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. У разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен у зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.

Відтак, на користь позивача підлягає стягненню заборгованість по заробітній платі у розмірі 22556 грн. 36 коп.

Згідно із ч. 1 ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені у ст. 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку про те, що відсутність фінансово-господарської діяльності або коштів у роботодавця не виключає його вини в невиплаті належних звільненому працівникові коштів та не звільняє роботодавця від відповідальності, передбаченої ст. 117 КЗпП України. Нетривалий час роботи працівника на підприємстві й незначна частка заборгованості підприємства перед працівником у виплаті заробітної плати також не є підставою для звільнення роботодавця від зазначеної відповідальності.

Згідно довідки ПАТ «Сумське машинобудівне науково-виробниче об’єднання» середньоденна заробітна плата позивача (без вирахування податку на доходи фізичних осіб та військового збору) становить 173 грн. 61 коп. (а.с. 54).

Відповідно до Наказу № 75 від 21.03.2014 р. у ПАТ «Сумське машинобудівне науково-виробниче об’єднання» з 26.05.2014 року встановлено всім працівникам робочу неділю з режимом роботи 3 робочі дні: понеділок, вівторок, середа (а.с. 55).

Період затримки розрахунку при звільненні позивача на дату ухвалення данного рішення, тобто з 15.06.2017 року по 19.03.2018 року становить 113 робочих днів (червень -5, липень – 13, серпень – 14, вересень – 12, жовтень – 13, листопад –13, грудень – 11, січень – 13, лютий – 12, березень - 7).

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 15.06.2017 року по 19.03.2018 року включно у сумі 19617 грн. 93 коп. (173,61 х 113).

З огляду на викладене, порушене право позивача підлягає захисту, суд вважає необхідним позовні вимоги задовольнити частково - стягнути з Публічного акціонерного товариства «Сумське машинобудівне науково-виробниче об’єднання» на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі у розмірі 22556 грн. 36 коп., середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 15.06.2017 року по 19.03.2018 року включно у сумі 19617 грн. 93 коп.

Однак з врахуванням принципу розумності й справедливості, суд не вбачає підстав для задоволення позову в частині стягнення моральної шкоди, оскільки визнання порушення само по собі є достатньою справедливою сатисфакцією за моральну шкоду, якої зазнав позивач. Крім того, стягнутий середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в повній мірі компенсує негативний аспект затримки виплати заробітної плати.

Таке рішення суду повністю відповідає практиці Європейського суду з прав людини висловленої в рішенні «Надточій проти України», де у пункті 55 зазначено: що стосується вимог заявника про відшкодування моральної шкоди, Суд зазначає, що у випадку, якщо особа у результаті провадження, яке не відповідало вимогам Конвенції щодо справедливості, була покарана судом, як це було у цій справі, повторний розгляд справи за вимогою заявника по суті є належним способом відшкодування за порушення (див., mutatis mutandis, "Оджалан проти Туреччини" (Ocalan v. Turkey) [GC], no. 46221/99, пп. 207-210, ECHR 2005-IV). Отже, Суд вважає, що визнання порушення Конвенції саме по собі є достатньою справедливою сатисфакцією.

Таким чином, задовольняючи вимоги позивача в повному обсязі щодо стягнення заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні буде справедливою сатисфакцією по відношенню до відшкодування завданих моральних страждань.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, суд стягує з відповідача на користь позивача документально підтверджені судові витрати, а саме: витрати у розмірі 1000 грн., пов’язані із наданням правової допомоги (а.с.22-23, 26, 27)

Оскільки позивачка при подачі даного позову була звільнена від сплати судового збору, тому відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України підлягає стягненню з відповідача на користь держави судовий збір у сумі 704 грн. 80 коп.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішення суду в частині стягнення заробітної плати у межах суми платежу за один місяць.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 264, 430 ЦПК України, ст.ст. 115, 116,117 КЗпП України, суд,

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) до Публічного акціонерного товариства «Сумське машинобудівне науково-виробниче об’єднання» (м.Суми, вул.Горького, 58, код ЄДРПОУ 05747991) – задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Сумське машинобудівне науково-виробниче об’єднання» на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі у розмірі 22556 (двадцять дві тисячі п’ятсот п’ятдесят шість) грн. 36 коп., середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 15.06.2017 року по 19.03.2018 року включно у сумі 19617 (дев’ятнадцять тисяч шістсот сімнадцять) грн. 93 коп., з послідуючим утриманням з цієї суми податків і обов'язкових платежів, а також витрати на правову допомогу у розмірі 1000 (одна тисяча) грн. 00 коп.

У задоволенні вимоги ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди у розмірі 1000 грн. 00 коп. – відмовити.

Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення заробітної плати у межах суми платежу за один місяць.

Стягнути Публічного акціонерного товариства «Сумське машинобудівне науково-виробниче об’єднання» на користь держави судовий збір у сумі 704 (сімсот чотири) грн. 80 коп.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Апеляційного суду Сумської області, до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи через Ковпаківський районний суд м. Суми протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.І. Чернобай