Ухвала суду № 72887285, 02.03.2018, Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ОСОБА_1

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

іменем України

Справа № 210/1649/17

Провадження № 1-кс/210/288/18

"02" березня 2018 р. м. Кривий Ріг

Слідчий суддя Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області ОСОБА_2, при секретарі Драгунової Я.М, розглянувши у судовому засіданні в залі суду клопотання начальника другого слідчого відділу слідчого управління прокуратури Дніпропетровської області радника юстиції ОСОБА_3 погоджене з прокурором відділу прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_4, подане у кримінальному провадженні № 12017040230000060, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 12.01.2017 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 358, ч. 1 ст. 190 КК України, про накладення арешту, -

ВСТАНОВИВ:

Начальник другого слідчого відділу слідчого управління прокуратури Дніпропетровської області радник юстиції ОСОБА_3 звернувся до суду із клопотанням погодженим з прокурором відділу прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_4В про накладення арешту на нерухоме майно - квартиру АДРЕСА_1 (колишня назва Кремлівська) в місті ОСОБА_1.

В провадженні другого слідчого відділу слідчого управління прокуратури Дніпропетровської області знаходиться кримінальне провадження №12017040230000060 від 12.01.2017 щодо можливої незаконної приватизації квартири АДРЕСА_1 (колишня назва Кремлівська) в місті ОСОБА_1 на підставі підроблених документів за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.358, ч.1 ст.190 Кримінального кодексу України..

В ході досудового розслідування встановлено, що на підставі свідоцтва від 15 липня 2015 року №133 виконкомом Жовтневої районної у місті ОСОБА_1 ради приватизовано квартиру АДРЕСА_1 (колишня назва Кремлівська) в місті ОСОБА_1. Приватизацію зазначеної квартири здійснено на підставі заяви від 10.06.2015 року та доданих до неї додатків, в тому числі завідомо підробленого документу - довідки КП «Житлово-експлуатаційна організація №31» від 17.12.2014 №2135.

Так, відповідно до висновку експерта Дніпропетровського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України від 5 червня 2017 року №30/2.3/1577 відбиток прямокутного штампу «Житлово-експлуатаційна організація №31», розташований в нижньому правому куті довідки про склад сімї від 17.12.2014 нанесений не штампомКЖП «Житлово-експлуатаційна організація №31».

Крім того, відповідно до висновку експерта Дніпропетровського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України від 29 червня 2017 року №30/1.1/1578 підпис від імені ОСОБА_5, розташований в графі «Директор КП «ЖЄО №31» довідки про склад сімї від 17.12.2014, виконаний не ОСОБА_5, а іншою особою з наслідування автентичним підписамКісельова ОСОБА_6 допитаним як свідок, останній показав, що 17.12.2014 перебував на посаді директора КП «ЖЕО № 31», однак у довідці про склад сім’ї, яку надали для огляду працівники поліції, підпис стоїть не його, він його не ставив, подібну довідку не видавав. Крім того вказав, що паспортист ОСОБА_7ніколи не працювала. Хто міг видати дану довідку йому не відомо.

1 березня 2018 року у зв’язку з тим, що квартира АДРЕСА_1 (колишня назва Кремлівська) в місті ОСОБА_1 була об’єктом кримінально протиправних дій, її визнано відповідно до вимог ст.98 КПК України речовим доказом.

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 01.03.2018 №115864086 право власності на зазначену квартиру зареєстровано на підставі договору купівлі-продажу від 20.10.2015 №2-2139 за ОСОБА_8.

Приймаючи до уваги, що з метою забезпечення збереження речового доказу, запобіганню відчуження та для можливого забезпечення цивільного позовувиникла необхідність у накладені арешту на нерухоме майно квартиру АДРЕСА_1 (колишня назва Кремлівська) в місті ОСОБА_1.

Відповідно до ч. 2 ст. 172 КПК України клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.

У судовому засіданні начальник другого слідчого відділу та прокурор присутні не були подали до суду заяву про розгляд клопотання без їх участі та просили його задовольнити.

Власник майна в судове засідання не викликався на підставі ч. 2 ст. 172 КПК України, оскільки слідчий суддя, враховуючи обставини, зазначені слідчим у клопотанні, дійшов висновку, що це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.

Вивчивши клопотання про арешт майна та додані до нього копії матеріалів кримінального провадження, вислухавши пояснення слідчого, вважаю, що воно підлягає задоволенню з наступних підстав.

Так, згідно ст.ст. 131, 132 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно з ч.1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Згідно п.1, 4 ч.2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів та відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов).

Відповідно до ч.3 ст.170 КПК України з метою збереження речових доказів арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Згідно з ч.10 ст. 170 КПК арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Приймаючи до уваги вищевикладене та враховуючи правову кваліфікацію кримінального правопорушення, за фактом вчинення якого розслідується кримінальне провадження та в межах якого подано дане клопотання, слідчий суддя приходить до висновку, що наявні достатні підстави для арешту зазначеного в клопотанні прокурора майна, оскільки, як встановлено з матеріалів клопотання, що будинок за адресою: вул. вул. Січеславська (колишня назва Кремлівська)АДРЕСА_2 в м. Кривому Розі Дніпропетровської області, є предметом кримінального правопорушення, тобто відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України. Крім того, існують реальні ризики відчуження вказаного майна, передбачені абз. 2 ч.1 ст. 170 КПК України.

Керуючись вимогами ст.ст. 131, 132, 170-173, 309, 395 КПК України, слідчий суддя -

УХВАЛИВ:

Клопотання начальника другого слідчого відділу слідчого управління прокуратури Дніпропетровської області радника юстиції ОСОБА_3 погоджене з прокурором відділу прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_4В про накладення арешту – задовольнити.

Накласти арешт на нерухоме майно - квартиру АДРЕСА_1 (колишня назва Кремлівська) в місті ОСОБА_1.

На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Апеляційного суду Дніпропетровської області протягом п'яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга. Якщо ухвалу суду постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Відповідно до ст. 174 КПК України арешт може бути скасований повністю чи частково за заявленим клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисників, законних представників, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутніми при розгляді питання про арешт майна. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Слідчий суддя: С. В. Ступак