Рішення № 72887100, 15.03.2018, Вільногірський міський суд Дніпропетровської області

УКРАЇНА

ВІЛЬНОГІРСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 174/731/17

п/с № 2/174/44/2018

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 березня 2018 року м. Вільногірськ

Вільногірський міський суд Дніпропетровської області у складі :

головуючого судді – Данилюк Т.М.,

за участю секретаря – Заіки А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду в м. Вільногірськ, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа –– виконавчий комітет Вільногірської міської ради Дніпропетровської області, як орган опіки та піклування, про усунення перешкод щодо участі у вихованні та вільного спілкування з дитиною батьком, який проживає окремо від неї, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1, звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2, третя особа –– виконавчий комітет Вільногірської міської ради Дніпропетровської області, як орган опіки та піклування, про усунення перешкод щодо участі у вихованні та вільного спілкування з дитиною батьком, яким проживає окремо від неї.

В обґрунтування позову зазначає, що він з відповідачкою перебував в зареєстрованому шлюбі. В період шлюбу у них народилась дитина – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. За рішенням Вільногірського міського суду Дніпропетровської області від 19.06.2014 року, шлюб між ними розірвано.

Деякий час, вони продовжували спільно проживати в одній квартирі, але зв’язку з тим, що відповідачка вирішила налагодити своє особисте життя, йому було обмежено доступ до квартири, та на підставі рішення Вільногірського міського суду від 14.02.2017 р. знято з реєстрації в квартирі, фактично позбавивши житла та можливості спілкування з донькою. Після виселення з квартири позивач проживає зі своїми батьками, спілкування з донькою було епізодичним без певного погодженого графіку, бачились та спілкувались не регулярно. Однак починаючи з липня 2017 р., відколи у них почали виникати майнові спори, вона почала обмежувати їхнє спілкування, створюючи штучні перешкоди. На даний час він не має можливості додзвонитися до дитини, їй заборонено приходити до нього на роботу (хоча він працює недалеко від місця її проживання), не має можливості зустрічатись та проводити час з донькою. До того ж обмеження цих прав стосується і спілкування доньки з його батьками – її дідусем та бабусею. Врегулювання ці питання мирним шляхом не далась можливим, відповідачка на будь-які компроміси не йде. Вважає, що своїми діями вона порушує його права щодо спілкування з дитиною, участі в її вихованні та розвитку, порушення інтересів дитини, яка також потребує спілкування з батьком.

З вирішення цього питання він звернувся до органу опіки та піклування служби у справах дітей ДСГП Вільногірської міської ради. Але йому було відмовлено в розгляді його заяви, мотивуючи тим, що в нього немає офіційного зареєстрованого місця проживання, саме тому він змушений звернутись за захистом своїх прав до суду.

Враховуючи викладене, просить зобов’язати відповідачку не перешкоджати йому брати участь у вихованні та вільному спілкуванні з його донькою - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, визначивши наступні способи його участі у вихованні доньки - ОСОБА_3, без присутності матері дитини: побачення 3 (три) рази на тиждень: кожну середу та четвер з 15.00 год. до 18.00 год. та кожну суботу з 12.00 год. до 18.00 год., за його місцем проживання, а саме: АДРЕСА_1, з правом забирати доньку з дому/школи особисто; побачення в день його народження - 10 квітня кожного року з 12.00 год. до 18.00 год., та в день народження доньки - 09 вересня кожного року з 12.00 год. до 18.00 год.; спільний відпочинок особисто батька з донькою: 1/2 частину кожних шкільних канікул доньки; необмежене спілкування з донькою особисто, засобами телефонного, поштового, електронного та іншого засобу зв'язку.

Позивач – ОСОБА_1, в судове засідання не з’явився, надав через канцелярію суду заяву, в якій просить справу розглядати без його участі, позовні вимоги підтримує повністю, просить їх задовольнити.

Відповідач – ОСОБА_2, в судове засідання не з’явилався, надала через канцелярію суду телефонограму, в якій просила справу розглядати та закінчувати без її участі.

Третя особа - виконавчий комітет Вільногірської міської ради Дніпропетровської області, як орган опіки та піклування, в судове засідання не з’явився, своєю заявою просили справу розглядати та закінчувати без їх участі, та надали рішення виконавчого комітету Вільногірської міської ради Дніпропетровської області від 14.03.2018 р. № 92/017-18 «Про визначення способів участі гр. ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, у вихованні малолітньої ОСОБА_3,09.09.2004 р.н.».

Сторони будь-яких заяв, клопотань – не заявляли.

Враховуючи положення ч.2 ст.247 КПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Ознайомившись зі змістом позову, дослідивши та оцінивши в сукупності надані по справі докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Так судом встановлено, що відповідно до копії свідоцтва про народження ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, серії 1-КИ № 267821, її батьками є ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (а.с.9).

Рішенням Вільногірського міського суду від 19.06.2014 р., шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - розірвано (а.с.10).

Відповідно до рішення Вільногірського міського суду від 14.02.2017 р., ОСОБА_1 визнано таким, що втратив право користування житлом в квартирі АДРЕСА_2, що стало підставою для зняття його з реєстраційного обліку місця проживання за вказаною адресою (а.с.11)

Як вбачається з наданих довідок КЗ «Вільногірська ЦМЛ» ДОР» № 102 та 110 від 03.10.2017 р., ОСОБА_1 на обліку в лікаря нарколога та психіатра не перебуває (а.с.13)

З характеристики наданої директором ЗОШ № 4 від 28.09.2017 року вбачається, що ОСОБА_3, навчається в даному начальному закладі, виховується мамою, яка забезпечує доньку всім необхідним, дитина завжди охайно одягнута, уроки відвідує систематично, батько дитини з родиною не проживає, але регулярно цікавиться навчанням та вихованням доньки, відвідує позакласно-виховні заходи (а.с.14)

Відповідно до рішення виконавчого комітету Вільногірської міської ради Дніпропетровської області від 14.03.2018 р. № 92/017-18 «Про визначення способів участі гр. ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, у вихованні малолітньої ОСОБА_3,09.09.2004 р.н.» визначено, вважати доцільним визначення способів участі гр. ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2 у вихованні малолітньої ОСОБА_3, 09.09.2004 р.н, у вигляді регулярних побачень, спільного відпочинку особисто батька з донькою без присутності матері та спілкування засобами зв’язку. Зобов’язати батька ОСОБА_1 та матір ОСОБА_2 не використовувати спілкування батька з дитиною для з’ясування своїх міжособистісних стосунків, яке може мати наслідком негативні зміни у ставленні дитини до батька та матері (а.с.55)

Відповідно до даного рішення батько – ОСОБА_1 є приватним підприємцем, постійно мешкає за адресою: АДРЕСА_3. За місцем проживання батька, створено належні умови для тимчасового перебування дитини. Власники житла, бабуся та дідусь дитини, гр. ОСОБА_4 та гр. ОСОБА_5, не заперечують проти візитів онуки до їхнього помешкання.

Відповідно до ст.157 СК України, питання виховання дитини вирішується батьками спільно. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов'язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвитку дитини.

Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування.

Під час вирішення спору щодо участі одного з батьків у вихованні дитини береться до уваги ставлення батьків до виконання своїх обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення, в тому числі стан психічного здоров'я одного з батьків, зловживання ним алкогольними напоями або наркотичними засобами.

Чинним законодавством України встановлений принцип повної рівності обох батьків у питаннях виховання дітей, і жоден із них не має будь-яких переваг.

Відповідно до ст.19 СК України, при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у виховання дитини обов’язковою є участь органу опіки та піклування. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв’язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її виховання, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

Позов про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та її вихованні може бути заявлений якщо один з батьків, з ким проживає дитина, ухиляється від виконання рішення органу опіки і піклування (ст.159 СК України)

Відповідно до ст.9 Конвенції про права дитини, яка набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.

Згідно із ст.11 Закону України „Про охорону дитинства", батько і мати мають рівні права та обов'язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов'язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.15 Закону України „Про охорону дитинства" дитина, яка проживає окремо від батьків або одного з них, має право на підтримання з ними регулярних особистих стосунків і прямих контактів. Батьки, які проживають окремо від дитини, зобов'язані брати участь у її вихованні і мають право спілкуватися з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини.

За змістом ст.141 СК України мати і батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав щодо дитини.

Згідно із ст.153 СК України мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом.

Відповідно до п 8 ст.7 СК України, регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім'ї.

Оцінивши наявні в справі докази у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що між сторонами у справі виникли непорозуміння, які носять особистий характер, у зв’язку з чим загострились взаємовідносини між позивачем та відповідачем. Така ситуація не дає можливості мирним шляхом вирішити питання про визначення порядку та способів спілкування з дитиною, який мав би влаштувати кожну із сторін та врахувати про цьому інтереси малолітньої дитини, тоді як для повного і гармонійного розвитку її особистості вона потребує любові і розуміння, та має, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю обох батьків, що забезпечить її виховання в атмосфері любові, моральної та матеріальної забезпеченості.

Суд, при встановленні способу спілкування, має дотримуватись розумного балансу на участь обох батьків у вихованні дитини, зокрема, батько зобов’язаний приймати участь у вихованні дитини постійно, а не тільки за домовленістю із матір’ю, не врахування цього при вирішенні спору і встановлення способу спілкування позивача із дитиною виключно за домовленістю із відповідачем, може протиправно обмежити його участь у вихованні дитини.

В свою чергу, відповідачем не надано жодних доказів, які б свідчили про те, що спілкування батька з дитиною буде перешкоджати її нормальному розвитку, а судом не встановлено жодних перешкод чи обставин для спілкування батька з дитиною.

Суд з врахуванням зазначених вище норм права, керуючись законом та правосвідомістю, враховуючи принципи рівності прав та обов’язків батьків щодо дитини, інтереси самої малолітньої дитини, приймаючи до уваги наявність спору між сторонами, відсутність обставин які перешкоджали спілкуванню батька й дитини, а також негативних фактів поведінки позивача, як б могли зашкодити дитині, вважає, що позовні вимоги є законними, обґрунтованими та підлягають задоволенню.

У відповідності до ст. 141 ЦПК України, сплачений судовий збір, в сумі 640 грн., підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись, ст. ст. 12, 13, 81, 89, 133, 141, 259, 263-265 ЦПК України, ст.ст. 7, 19, 141,153,157,159 Сімейного кодексу України, ст.ст.11,15 Закону «Про охорону дитинства», суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа – виконавчий комітет Вільногірської міської ради Дніпропетровської області, як орган опіки та піклування, про усунення перешкод щодо участі у вихованні та вільного спілкування з дитиною батьком, яким проживає окремо від неї – задовольнити.

Визначити наступні способи його участі у вихованні доньки - ОСОБА_3, без присутності матері дитини: побачення 3 (три) рази на тиждень: кожну середу та четвер з 15.00 год. до 18.00 год. та кожну суботу з 12.00 год. до 18.00 год., за його місцем проживання, а саме: АДРЕСА_1, з правом забирати доньку з дому/школи особисто; побачення в день його народження - 10 квітня кожного року з 12.00 год. до 18.00 год., та в день народження доньки - 09 вересня кожного року з 12.00 год. до 18.00 год.; спільний відпочинок особисто батька з донькою: 1/2 частину кожних шкільних канікул доньки; необмежене спілкування з донькою особисто, засобами телефонного, поштового, електронного та іншого засобу зв'язку.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь позивача судові витрати - сплачений судовий збір в розмірі 640 грн. 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

В свою чергу, у відповідності до п.п. 15.5 п.п.15 п. 1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України 2017 р., до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно- телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Суддя Вільногірського міського суду Т.М.Данилюк