Постанова № 72885096, 21.03.2018, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №487/4098/17 21.03.2018

Провадження №22-ц/784/393/18

Суддя суду першої інстанції – ОСОБА_1

Категорія 55 Суддя-доповідач апеляційного суду – ОСОБА_2

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 березня 2018 року м. Миколаїв

Апеляційний суд Миколаївської області в складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:

головуючого – Локтіонової О.В.,

суддів: Царюк Л.М., Ямкової О.О.,

із секретарем судового засідання – Тищенком Л.С.,

за участю:

позивача – ОСОБА_3,

представника позивача – ОСОБА_4,

представників відповідача – ОСОБА_5, ОСОБА_6С,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу

за апеляційною скаргою

приватного підприємства «Барбус-ЛС» на рішення Заводського районного суду м.Миколаєва від 12 грудня 2017 року, ухвалене під головуванням судді Кузьменка В.В. в приміщенні суду в м.Миколаєві, за позовом ОСОБА_3 до приватного підприємства «Барбус – ЛС» про стягнення заробітної плати та компенсації за порушення строків її виплати,

В С Т А Н О В И В:

В серпні 2017 року ОСОБА_3 пред’явив до ПП «Барбус-ЛС» зазначений позов, який в подальшому уточнював та обґрунтовував наступним.

05 квітня 2012 року позивач був призначений на посаду електромонтера з охоронно-пожежної сигналізації у ПП «Барбус-ЛС».

У червні 2017 року його було відсторонено від роботи за порушення трудової дисципліни та 13 липня 2017 року звільнено з займаної посади без повернення трудової книжки.

У липні 2017 року позивач звернувся до відповідача з заявою про звільнення за власним бажанням та виплату заборгованості по заробітній платі за період з 01 січня 2015 року по 01 червня 2017 року.

Оскільки заборгованість виплачена не була, позивач звернувся до Пенсійного фонду України, де отримав форми ОК-5 про індивідуальні відомості про застраховану особу, та до ПАТ «ОСОБА_7 ОСОБА_4» і ПАТ КБ «Приватбанк» з метою отримання відомостей про виплату заробітної плати.

Проаналізувавши вказані відомості, позивач вказував, що відповідач не доплатив йому за 2015 рік заробітну плату у сумі 14 123,83 грн., за 2016 рік – 19 316,92 грн., а за 2017 рік (5 місяців) – 16 500 грн.

Крім того, ОСОБА_3 зазначав, що відповідачем не було сплачено витрати на відрядження, які склали за вказаний період 4 050 грн.

Посилаючись на зазначене, ОСОБА_3 наголошував також на необхідності стягнення компенсації втрати частини доходів у зв’язку порушенням строків їх виплати у сумі 920 грн.

З огляду на викладені обставини, ОСОБА_3 просив зобов’язати ПП «Барбус-ЛС» видати йому належно оформлену трудову книжку, стягнути з відповідача на його користь заборгованість по заробітній платі за період з 01 січня 2015 р. по 01 червня 2017 р. в сумі 49 940,75 грн., заборгованість по відшкодуванню витрат, пов’язаних із відрядженням в сумі 4 050 грн., компенсацію втрати частини заробітної плати у зв’язку із порушення строків її виплати в сумі 920 грн., а також витрати на правову допомогу в сумі 4 000 грн.

У грудні 2017 року представник позивача ОСОБА_4 підтримав позовні вимоги частково на загальну суму 40 266,94 грн., визнавши частково отримання позивачем заробітної плати на підставі видаткових касових ордерів (а.с.138).

ПП «Барбус-ЛС» проти задоволення позову заперечувало. Відповідач вказував, що твердження ОСОБА_3 про те, що він звільнений за власним бажанням не відповідає дійсності, оскільки він тільки надіслав на адресу підприємства відповідні заяви про звільнення, але на час звернення його з позовом до суду звільнений не був. За вказаний позивачем період підприємство не має перед ним заборгованості по сплаті заробітної плати та відшкодування витрат, пов’язаних із відрядженнями.

Посилаючись на безпідставність позову ОСОБА_3, відповідач просив відмовити у його задоволенні.

Рішенням Заводського районного суду м.Миколаєва від 12 грудня 2017 року, яке не містить підпису судді, позов ОСОБА_3 задоволено частково.

З ПП «Барбус-ЛС» на користь позивача стягнуто заборгованість по заробітній платі в сумі 40 264,97 грн., компенсацію втрати частини доходів у зв’язку із порушенням строків виплати заробітної плати в сумі 820 грн., заборгованість по відрядженню в сумі 4 050 грн. та витрати на правову допомогу в сумі 4 000 грн.

Не погодившись з зазначеним рішенням, ПП «Барбус-ЛС» подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просило рішення суду скасувати та ухвалити нове про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Під час дослідження оскаржуваного рішення вбачається, що воно не підписано складом суду.

Зазначене є обов’язковою підставою для скасування судового рішення відповідно до п.5 ч.3 ст.376 ЦПК України.

Відповідно до ч.1 ст.94 КЗпП України заробітна плата – це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Згідно з ст.115 КЗпП України заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів – представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

У разі коли день виплати заробітної плати збігається з вихідним, святковим або неробочим днем, заробітна плата виплачується напередодні.

Розмір заробітної плати за першу половину місяця визначається колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не менше оплати за фактично відпрацьований час з розрахунку тарифної ставки (посадового окладу) працівника.

Форми виплати заробітної плати визначені у статті 23 Закону України «Про оплату праці», згідно з якою заробітна плата працівників підприємств на території України виплачується у грошових знаках, що мають законний обіг на території України.

Стаття 24 вказаного Закону передбачає, що виплата заробітної плати здійснюється за місцем роботи. І лише за особистою письмовою згодою працівника виплата заробітної плати може здійснюватися через установи банків, поштовими переказами на вказаний ними рахунок (адресу) з обов’язковою оплатою цих послуг за рахунок роботодавця.

Своєчасність та обсяги виплати заробітної плати працівникам не можуть бути поставлені в залежність від здійснення інших платежів та їх черговості.

Відповідно до ст.ст.1-4 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» №2050-III від 19.10.2000 р. підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

Компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.

Сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).

Виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.

Стаття 121 КЗпП України визначає гарантії і компенсації при службових відрядженнях.

Працівники мають право на відшкодування витрат та одержання інших компенсацій у зв'язку з службовими відрядженнями.

Працівникам, які направляються у відрядження, виплачуються: добові за час перебування у відрядженні, вартість проїзду до місця призначення і назад та витрати по найму жилого приміщення в порядку і розмірах, встановлюваних законодавством.

За відрядженими працівниками зберігаються протягом усього часу відрядження місце роботи (посада).

Працівникам, які направлені у службове відрядження, оплата праці за виконану роботу здійснюється відповідно до умов, визначених трудовим або колективним договором, і розмір такої оплати праці не може бути нижчим середнього заробітку.

З матеріалів справи вбачається, що з 05 квітня 2012 року до 29 вересня 2017 року ОСОБА_3 працював на посаді електромонтера з охоронно-пожежної сигналізації ПП «Барбус-ЛС» (а.с.97-101, 153).

14 червня 2017 року наказом директора ПП «Барбус-ЛС» №27 позивача відсторонено від роботи за порушення трудової дисципліни до кінця червня, або до вирішення питання щодо порушення трудової дисципліни (а.с.52).

У липні 2017 року ОСОБА_3 звернувся до ПП «Барбус-ЛС» із заявою про звільнення за власним бажанням (а.с.85,126).

Відповідно до відомостей Пенсійного фонду України про застраховану особу ОСОБА_3 за 2015 рік позивачу ПП «Барбус-ЛС» було нараховано заробітну плату в сумі 21 058,32 грн., за 2016 рік – 19 316,92 грн., а у 2017 році за період з січня по травень 2017 року – 16 500 грн. (а.с.17-19).

Згідно з відомостями історії по картковому рахунку ПАТ «ОСОБА_7 ОСОБА_4» у січні 2015 року позивачу було виплачено 1380,63 грн. заробітної плати, у березні – 1433,05 грн., у травні – 1377,96 грн., у червні – 1416,17 грн., у липні – 1324,68 грн., а всього на суму 6932,49 грн. (а.с.20-25).

Відповідно до видаткових касових ордерів ПП «Барбус-ЛС» за період з липня по грудень 2015 року ОСОБА_3 виплачено заробітну плату на загальну суму 8563,59 грн., за період з січня по грудень 2016 р. – 17 237,39 грн. (а.с.103-125). Докази підпису цих ордерів не ОСОБА_3, а іншою особою, відсутні.

Відомостей про виплату заробітної плати позивачу за 2017 рік матеріали справи не містять.

Виписка з рахунку позивача у ПАТ КБ «Приватбанк» за 2015-2017 р.р. не містить посилань про виплату ОСОБА_3 відповідачем заробітної плати. Здійснені представником відповідача банківські операції свідчать про поповнення готівкою карти позивача в терміналі самообслуговування (а.с.34-46, 87-88).

За січень 2015 року ОСОБА_3 нараховано 1667,96 грн., з яких підлягав утриманню єдиний соціальний внесок (далі – ЄСВ) в сумі 60,04 грн., податок з доходів (далі – ПД) в сумі 241,19 грн. та військовий збір (далі – ВЗ) в сумі 25,02 грн. До виплати ОСОБА_3 підлягало 1341,71 грн. Виплачено – 1380,63 грн.

За лютий 2015 року ОСОБА_3 нараховано 1713,03 грн., з яких підлягали утриманню ЄСВ в сумі 61,66 грн., ПД в сумі 247,70 грн. та ВЗ в сумі 25,70 грн.. До виплати ОСОБА_3 підлягало 1377,96 грн., які йому виплачено не було.

За березень 2015 року ОСОБА_3 нараховано 1760,53 грн., з яких підлягали утриманню ЄСВ в сумі 63,37 грн., ПД в сумі 254,57 грн. та ВЗ в сумі 26,41 грн. До виплати ОСОБА_3 підлягало 1416,17 грн., які йому виплачено не було.

За квітень 2015 року ОСОБА_3 нараховано 1533,23 грн., з яких підлягали утриманню ЄСВ в сумі 55,19 грн., ПД в сумі 221,71 грн. та ВЗ в сумі 23 грн. До виплати ОСОБА_3 підлягало 1233,33 грн., які йому виплачено не було.

За травень 2015 року ОСОБА_3 нараховано 2023,62 грн., з яких підлягали утриманню ЄСВ в сумі 72,85 грн., ПД в сумі 292,62 грн. та ВЗ в сумі 30,35 грн. До виплати ОСОБА_3 підлягало 1627,80 грн. Виплачено 1377,96 грн. Недоплачена сума складає 249,84 грн.

За червень 2015 року ОСОБА_3 нараховано 2281,83 грн., з яких підлягали утриманню ЄСВ в сумі 82,14 грн., ПД в сумі 329,95 грн. та ВЗ в сумі 34,23 грн. До виплати ОСОБА_3 підлягало 1835,50 грн., які йому виплачено не було.

За липень 2015 року ОСОБА_3 нараховано 2328,12 грн., з яких підлягали утриманню ЄСВ в сумі 83,81 грн., ПД в сумі 336,65 грн. та ВЗ в сумі 34,92 грн. До виплати ОСОБА_3 підлягало 1872,74 грн. Виплачено 3 197,42 грн.

За серпень 2015 року ОСОБА_3 нараховано 1550 грн., з яких підлягали утриманню ЄСВ в сумі 55,8 грн., ПД в сумі 224,13 грн. та ВЗ в сумі 23,25 грн. До виплати ОСОБА_3 підлягало 1246,82 грн. Виплачено 1338,17 грн.

За вересень 2015 року ОСОБА_3 нараховано 1550 грн., з яких підлягали утриманню ЄСВ в сумі 55,8 грн., ПД в сумі 224,13 грн. та ВЗ в сумі 23,25 грн. До виплати ОСОБА_3 підлягало 1246,82 грн. Виплачено 1338,17 грн.

За жовтень 2015 року ОСОБА_3 нараховано 1550 грн., з яких підлягали утриманню ЄСВ в сумі 55,8 грн., ПД в сумі 224,13 грн. та ВЗ в сумі 23,25 грн. До виплати ОСОБА_3 підлягало 1246,82 грн. Виплачено 1338,17 грн.

За листопад 2015 року ОСОБА_3 нараховано 1550 грн., з яких підлягали утриманню ЄСВ в сумі 55,8 грн., ПД в сумі 224,13 грн. та ВЗ в сумі 23,25 грн. До виплати ОСОБА_3 підлягало 1246,82 грн. Виплачено 1338,17 грн.

За грудень 2015 року ОСОБА_3 нараховано 1550 грн., з яких підлягали утриманню ЄСВ в сумі 55,8 грн., ПД в сумі 224,13 грн. та ВЗ в сумі 23,25 грн. До виплати ОСОБА_3 підлягало 1246,82 грн. Виплачено 1338,17 грн.

Таким чином з урахуванням утримання у 2015 році з заробітної плати 3,6 відсотка єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, 15 відсотків податку з доходу та 1,5 відсотка військового збору позивачу підлягало до виплати 16 939,31 грн. заробітної плати – 8563,59 грн. (отримана заробітна плата за ордерами) – 6932,49 грн. (отримана заробітна плата за відомостями банку) = 1443,23 грн. (недоплачена заробітна плата).

Компенсація втрати частини доходів у зв’язку з порушенням строків їх виплати за вказаний рік становить 411,48 грн.

За січень 2016 року ОСОБА_3 нараховано 1726,92 грн., з яких підлягали утриманню ПД та ВЗ в сумі 336,75 грн. До виплати ОСОБА_3 підлягало 1390,17 грн. Виплачено 1514,19 грн.

За лютий 2016 року ОСОБА_3 нараховано 1590 грн., з яких підлягали утриманню ПД та ВЗ в сумі 310,05 грн. До виплати ОСОБА_3 підлягало 1279,95 грн. Виплачено 1403,97 грн.

За березень 2016 року ОСОБА_3 нараховано 1590 грн., з яких підлягали утриманню ПД та ВЗ в сумі 310,05 грн. До виплати ОСОБА_3 підлягало 1279,95 грн. Виплачено 1403,97 грн.

За квітень 2016 року ОСОБА_3 нараховано 1590 грн., з яких підлягали утриманню ПД та ВЗ в сумі 310,05 грн. До виплати ОСОБА_3 підлягало 1279,95 грн. Виплачено 1403,97 грн.

За травень 2016 року ОСОБА_3 нараховано 1590 грн., з яких підлягали утриманню ПД та ВЗ в сумі 310,05 грн. До виплати ОСОБА_3 підлягало 1279,95 грн. Виплачено 1403,97 грн.

За червень 2016 року ОСОБА_3 нараховано 1590 грн., з яких підлягали утриманню ПД та ВЗ в сумі 310,05 грн. До виплати ОСОБА_3 підлягало 1279,95 грн. Виплачено 1403,97 грн.

За липень 2016 року ОСОБА_3 нараховано 1590 грн., з яких підлягали утриманню ПД та ВЗ в сумі 310,05 грн. До виплати ОСОБА_3 підлягало 1279,95 грн. Виплачено 1403,97 грн.

За серпень 2016 року ОСОБА_3 нараховано 1590 грн., з яких підлягали утриманню ПД та ВЗ в сумі 310,05 грн. До виплати ОСОБА_3 підлягало 1279,95 грн. Виплачено 1403,97 грн.

За вересень 2016 року ОСОБА_3 нараховано 1590 грн., з яких підлягали утриманню ПД та ВЗ в сумі 310,05 грн. До виплати ОСОБА_3 підлягало 1279,95 грн. Виплачено 1403,97 грн.

За жовтень 2016 року ОСОБА_3 нараховано 1590 грн., з яких підлягали утриманню ПД та ВЗ в сумі 310,05 грн. До виплати ОСОБА_3 підлягало 1279,95 грн. Виплачено 1403,97 грн.

За листопад 2016 року ОСОБА_3 нараховано 1590 грн., з яких підлягали утриманню ПД та ВЗ в сумі 310,05 грн. До виплати ОСОБА_3 підлягало 1279,95 грн. Виплачено 1403,97 грн.

За грудень 2016 року ОСОБА_3 нараховано 1590 грн., з яких підлягали утриманню ПД та ВЗ в сумі 310,05 грн. До виплати ОСОБА_3 підлягало 1279,95 грн. Виплачено 1403,97 грн.

Таким чином з урахуванням утримання у 2016 році з заробітної плати 18 відсотків податку з доходу та 1,5 відсотка військового збору позивачу підлягало до виплати 15469,62 грн. заробітної плати – 17237,39 грн. (отримана заробітна плата за ордерами) = - 1767,77 грн. (переплачена заробітна плата).

У зв’язку з цим компенсація втрати частини доходів у зв’язку з порушенням строків їх виплати за вказаний рік відсутня.

За січень – травень 2017 року ОСОБА_3 нараховано 3300 грн. (щомісячно), з яких підлягає утриманню ПД та ВЗ в сумі 643,50 грн. До виплати ОСОБА_3 підлягало 2656,50 грн. (щомісячно), які йому виплачено не було.

Таким чином з урахуванням утримання у 2017 році з заробітної плати 18 відсотків податку з доходу та 1,5 відсотка військового збору позивачу підлягало до виплати за січень-травень 2017 року (межі позовних вимог) 13 282,50 грн. заробітної плати.

Компенсація втрати частини доходів у зв’язку з порушенням строків їх виплати за вказаний період року становить 162,05 грн.

Отже заборгованість відповідача перед позивачем по заробітній платі за період з 01 січня 2015 року по 31 травня 2017 року становить 12 957,96 грн. (1443,23 грн. + 13282,50 грн. = 14725,73 грн. – 1767,77 грн.).

Компенсація втрати частини доходів у зв’язку з порушенням строків їх виплати за вказаний період становить 573,53 грн.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції на підставі п.5 ч.3 ст.376 ЦПК України підлягає скасуванню, оскільки воно не підписано складом суду.

У зв’язку з цим по справі підлягає ухваленню нове рішення.

Приймаючи до уваги, що з представлених сторонами доказів вбачається факт невиплати відповідачем позивачу за вказаний ним період заробітної плати на суму 12 957,96 грн., вона підлягає стягненню з відповідача на користь ОСОБА_3 Сума зазначена судом вже з урахуванням відрахувань обов’язкових платежів.

Також підлягає стягненню компенсація втрати частини доходів у зв’язку з порушенням строків їх виплати у сумі 573,53 грн.

Що ж стосується вимог позивача про стягнення з відповідача заборгованості по відшкодуванню витрат, пов’язаних з відрядженнями, то вони, на думку колегії суддів, задоволенню не підлягають, оскільки в матеріалах справи відсутні докази знаходження позивача у відрядженнях та здійснені ним у зв’язку з цим витрати.

Згідно з ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Висновки щодо вимоги позивача про зобов’язання відповідача видати йому належно оформлену трудову книжку колегією суддів не викладаються, тому що позивачем апеляційної скарги не подавалося.

Оскільки позивачем під час розгляду справи здійснені витрати на професійну правничу допомогу у сумі 4000 грн., вони підлягають стягненню з відповідача на підставі ст.ст.137, 141 ЦПК України. Розмір зазначених витрат є обґрунтованим, виходячи з наданих адвокатом позивачу послуг.

Керуючись статтями 374, 376, 382 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу приватного підприємства «Барбус-ЛС» задовольнити частково.

Рішення Заводського районного суду м.Миколаєва від 12 грудня 2017 року скасувати та ухвалити нове рішення.

Позов ОСОБА_3 до приватного підприємства «Барбус – ЛС» задовольнити частково.

Стягнути з приватного підприємства «Барбус – ЛС» (код ЄДРПОУ 35521531) на користь ОСОБА_3 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) заборгованість по заробітній платі за період з 01 січня 2015 року по 31 травня 2017 року у сумі 12 957,96 грн. та компенсацію втрати частини доходів у зв’язку з порушенням строків їх виплати у сумі 573,53 грн.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до приватного підприємства «Барбус – ЛС» про стягнення заборгованості по відшкодуванню витрат, пов’язаних з відрядженнями відмовити.

Стягнути з приватного підприємства «Барбус – ЛС» на користь ОСОБА_3 витрати на професійну правничу допомогу у сумі 4000 грн.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і у випадках, передбачених ст.389 ЦПК України, може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення її повного тексту.

Головуючий О.В. Локтіонова

Судді: Л.М. Царюк

ОСОБА_8

Повний текст постанови складено 22 березня 2018 року.