Ухвала суду № 72885022, 21.03.2018, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №487/3945/16-ц 21.03.2018

Провадження №22-ц/784/491/18

Справа №487/3945/16-ц

Провадження №22-ц/784/491/18

У Х В А Л А

21 березня 2018 року м. Миколаїв

Апеляційний суд Миколаївської області в складі судді Кушнірової Т.Б., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2 на ухвалу Заводського районного суду м. Миколаєва від 25 жовтня 2016 року у справі за позовною заявою ОСОБА_1, ОСОБА_2 до виконавчого комітету Миколаївської міської ради, Третьої Миколаївської державної нотаріальної контори про визнання незаконною постанову нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії, зобов’язання видати свідоцтво про право на спадщину, про визнання права на спадкове майно та виділення ? обов’язкової частки,

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою Заводського районного суду м. Миколаєва від 25 жовтня 2016 року позовна заява ОСОБА_1, ОСОБА_2 до виконавчого комітету Миколаївської міської ради, Третьої Миколаївської державної нотаріальної контори про визнання незаконною постанову нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії, зобов’язання видати свідоцтво про право на спадщину, про визнання права на спадкове майно та виділення ? обов’язкової частки залишена без розгляду з підстав передбачених п. 3 ч.1 ст. 207 ЦПК України.

Не погодившись із ухвалою суду першої інстанції, 20 лютого 2018 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 подали апеляційну скаргу.

Вказана апеляційна скарга не може бути прийнята до розгляду виходячи з наступного.

Ухвалою Апеляційного суду Миколаївської області від 22 лютого 2018 року апеляційна скарга була залишена без руху з підстав передбачених ст. 357 ЦПК України та надано відповідний строк для усунення недоліків.

Відповідно до повідомлень про вручення поштових відправлень, особи які подали апеляційну скаргу, 06 березня 2018 року отримали копії ухвали Апеляційного суду від 22 лютого 2018 року.

На виконання вищевказаної ухвали апелянтами на адресу Апеляційного суду Миколаївської області надані матеріали, із змісту яких вбачається, що всупереч вимогам ухвали Апеляційного суду від 22 лютого 2018 року не усунуто всіх недоліків апеляційної скарги, зокрема надано дві редакції уточнених апеляційних скарг, але в них не зазначено, яке саме судове рішення оскаржується, в чому полягає його незаконність та необґрунтованість.

Тобто не уточнена прохальна частина апеляційної скарги щодо оскаржуваного судового рішення.

Вказане вище суперечить вимогам ст. 356 ЦПК України, щодо форми та змісту апеляційної скарги, а також унеможливить виконання Апеляційним судом обов’язку прийняти рішення за результатами розгляду апеляційної скарги відповідно ст. 374 ЦПК України.

Крім того, недоліки апеляційної скарги в частині надання належних доказів щодо сплати судового збору, за подачу апеляційної скарги визначеного Законом України «Про судовий збір» теж не усунуто.

Тоді як, заявники звертались з заявою про звільнення від сплати судового збору за подачу апеляційної скарги та ухвалою Апеляційного суду від 22 лютого 2018 року в задоволенні даної заяви було відмовлено.

Також в уточнених редакціях апеляційних скарг заявниками зазначено, що процесуальний строк на апеляційне оскарження не пропущений. Однак такі твердження не заслуговують на увагу з огляду на те, що в апеляційних скаргах зазначається про судові рішення постановлені районним судом 25 та 26 жовтня 2016 року, тоді як апеляційна скарга подана лише 20 лютого 2018 року, тобто майже після спливу шістнадцяти місяців з дня їх постановлення.

Доказів, що підтверджують поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження не надано.

Відповідно до статей 185, 357 ЦПК України, якщо у встановлений строк апелянт не усунув недоліки, то скарга вважається неподаною і повертається особі, яка її подала.

Враховуючи викладене, а також те, що недоліки зазначені в ухвалі Апеляційного суду від 22 лютого 2018 року не усунуті, апеляційна скарга підлягає поверненню.

Зазначене не позбавляє права цих осіб повторно звернутися із апеляційною скаргою.

Керуючись ст.ст. 185, 357 ЦПК України,

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2 на ухвалу Заводського районного суду м. Миколаєва від 25 жовтня 2016 року вважати неподаною і повернути особам, які її подали.

Ухвала набирає законної сили з дня її постановлення і з цього часу протягом тридцяти днів може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду.

Суддя Апеляційного суду

Миколаївської області ОСОБА_3