Постанова № 72884508, 21.03.2018, Апеляційний суд Вінницької області

Провадження №22-ц/772/466/2018

Категорія: 2

Головуючий у суді 1-ї інстанції ОСОБА_1

Доповідач :Сопрун В. В.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 березня 2018 рокуСправа № 127/23390/17м. Вінниця

Апеляційний суд Вінницької області в складі:

головуючого Сопруна В.В.,

суддів: Медяного В.М., Матківської М.В.,

за участю секретаря судового засідання: Сніжко О.А.,

за участю сторін: представника ПАТ КБ «Приватбанк» - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці цивільну справу №127/23390/17 за позовомОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк», приватного нотаріуса Вінницького міського нотаріального округу ОСОБА_4, за участі третьої особи без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача ОСОБА_5 з обмеженою відповідальністю «ІВО+КГ» про визнання недійсним свідоцтва про право власності на будівлю магазину,

за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 27 грудня 2017 року, яка постановлена суддею Король О.П. в приміщенні Вінницького міського суду Вінницької області об 11 год. 13 хв., -

в с т а н о в и в:

В листопаді 2017 року ОСОБА_3 звернулась до суду з зазначеним позовом.

В грудні 2017 року представник ОСОБА_3 – ОСОБА_6 звернувся до суду з заявою про забезпечення позову у виді накладення арешту на належне відповідачу ПАТ КБ «Приватбанк» нерухоме майно, а саме частину магазину з прибудовами загальною площею 194, 6 кв.м в м. Вінниці по вул. Ватутіна, 15 та на земельну ділянку площею 0,08 га кадастровий номер 0510136300:01:049:0007 до набрання рішенням у справі законної сили.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 27 грудня 2017 року заяву залишено без задоволення.

Не погодившись з вказаною ухвалою суду, ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення судом першої інстанції норм процесуального, просила ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 27 грудня 2017 року скасувати та постановити нову, якою задовольнити заяву про забезпечення позову.

Відповідно до абз. 3 п. 3 розділу ХІІ «Прикінцевих та перехідних положень» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах. Такі апеляційні суди у відповідних апеляційних округах мають бути утворені та розпочати здійснювати правосуддя не пізніше трьох років з дня набрання чинності цим Законом.

Згідно п.8 ч.1 розділу XIII «Перехідних положень» ЦПК України передбачено, що до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду Апеляційним судом Вінницької області.

Колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, заслухавши осіб, які з’явилися в судове засідання, дослідивши матеріали справи, прийшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення за таких підстав.

Відповідно до ч.1 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Згідно до ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред’явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відмовляючи в задоволені заяви про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того, що забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно, є недоцільним, оскільки не вбачається ускладненим виконання рішення суду про визнання недійсним свідоцтва на право власності на будівлю.

Зокрема, позивачем не надано належних доказів, які підтверджували, що відповідач ПАТ КБ «Приватбанк» розміщує оголошення про продаж магазину разом із земельною ділянкою за адресою : м. Вінниця, вул. Ватутіна, 15.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції.

Пунктом 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України, від 22 грудня 2006 року №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», роз'яснено, що суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись, зокрема в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Зважаючи на наведене, при вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову, суд має дослідити, чи існує небезпека ускладнення можливості виконання рішення суду, чи є вона реальною, або ж навпаки та навести мотиви і підстави для таких своїх висновків.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.

Доводи апеляційної скарги про те, що відповідач ПАТ КБ «Приватбанк» дійсно має намір відчужити іпотечне нерухоме майно, так як звернувся до суду з позовом про звільнення майна з-під арешту не заслуговують на увагу, оскільки справа по суті не вирішена.

Крім того, як вбачається з уточненої позовної заяви про звільнення майна з-під арешту (а.с.33-36), спірне нерухоме майно перебуває під забороною.

ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом про визнання недійсним свідоцтва про право власності на будівлю магазину, а тому вірний висновок суду першої інстанції про відсутність підстав вважати, що задоволення позову унеможливить виконання рішення суду.

Також, позивачем не надано належних доказів, які підтверджували доводи її заяви про забезпечення позову, що відповідач ПАТ КБ «Приватбанк» розміщує оголошення про продаж магазину разом із земельною ділянкою за адресою : м. Вінниця, вул. Ватутіна, 15.

Таким чином, скаржник не надала суду належних та допустимих доказів, які б свідчили про те, що існує реальна загроза відчуження спірного нерухомого майна, що у свою чергу призведе до невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, а невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення.

За змістом ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала суду першої інстанції відповідає вимогам закону та матеріалам справи, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, ухвала суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд,

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення.

Ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 27 грудня 2017 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом тридцяти днів до Верховного Суду з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 21 березня 2018 року.

Головуючий: підпис ОСОБА_7

Судді: підписи ОСОБА_8 ОСОБА_9

Згідно з оригіналом: ОСОБА_7