Постанова № 72884467, 15.03.2018, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 136/1171/17

Провадження № 22-ц/772/65/2018

Категорія: 25

Головуючий у суді 1-ї інстанції ОСОБА_1

Доповідач:ОСОБА_2

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 березня 2018 рокуСправа № 136/1171/17м. Вінниця

Апеляційний суд Вінницької області у складі0:

головуючої: Марчук B.C.

суддів: Матківської М.В., Сопруна В.В.

за участю секретаря: Торбасюк О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу №136/1171/17 за позовом ОСОБА_3 до Приватного акціонерного товариства «Страхове товариство «Гарантія» про стягнення коштів, за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства «Страхове товариство «Гарантія» на рішення Липовецького районного суду Вінницької області від 18 жовтня 2017 року, яке ухвалене в залі суду під головуванням судді Стадника С.І.,-

В с т а н о в и в :

У липні 2017 року ОСОБА_3 звернувся у Липовецький районний суд Вінницької області з даним позовом. Вимоги позову мотивовані тим, що 01.07.2014 року між ПрАТ "Страхове товариство "Гарантія" в особі директора "Вінницької регіональної дирекції" філії ОСОБА_4 та ОСОБА_3 було укладено Договір комплексного страхування урожаю сільськогосподарських культур, які засіяні на земельних ділянках з кадастровим номером 0522281400:04:000:2329, 0522282000:03:000:1124.

Відповідно до умов вищевказаного Договору, під страховий захист прийнято наступні сільськогосподарські культури: соняшник, що розташований на земельній ділянці площею 12 га (кадастровий номер 0522281400:04:000:2329), яка знаходиться на території Зозівської сільської ради і перебуває в оренді у ОСОБА_3; кукурудза, що розташована на земельній ділянці площею 28,6154 га (кадастровий номер 0522282000:03:000:1124), яка знаходиться на території Іваньківської сільської ради і перебуває в оренді ОСОБА_3.

Вартість застрахованого урожаю згідно п.3.1 Договору становить 472200 грн. (соняшник 81 600 грн., кукурудза – 390 600 грн.).

В ніч з 16.09.2014 року на 17.09.2014 року настав страховий випадок, а саме: було здійснено таємне викрадення урожаю соняшника із земельної ділянки площею 12 га (кадастровий номер 0522281400:04:00062329).

17.09.2014 року на виконання пп. 6.1.1. п. 6.1 Договору відповідача було повідомлено про настання страхового випадку.

В період з 05.12.2014 року по 09.12.2014 року знову настав страховий випадок: було здійснено таємне викрадення урожаю кукурудзи із земельної ділянки площею 28,6154 га (кадастровий номер 0522282000:03:000:1124).

09.12.2014 року на виконання п.п. 6.1.1. п.6.1. Договору, відповідача було повідомлено про настання нового страхового випадку.

Однак, ПрАТ "СТ "Гарантія" відмовилось виплачувати позивачу страхове відшкодування за урожай соняшника в сумі 65 280 грн., а за урожай кукурудзи - 312 480 грн., що стало приводом для звернення ОСОБА_3 в березні 2015 року до суду з позовом до Страховика про стягнення невиплаченого страхового відшкодування в розмірі 377 760 грн.

26.05.2015 року рішенням Липовецького районного суду Вінницької області позов ОСОБА_3 було задоволено частково та стягнуто з ПрАТ "СТ "Гарантія" суму невиплаченого страхового відшкодування по соняшнику у розмірі 65 280 грн., а також індекс інфляції за період з 18.10.2014 року по 16.03.2015 року у розмірі 5 352 грн., в іншій частині відмовлено.

06.07.2017 року апеляційний суд Вінницької області скасував рішення Липовецького районного суду Вінницької області від 26.05.2015 року в частині відмови ОСОБА_3 в задоволенні позову і ухвалив в цій частині нове рішення, яким стягнув з ПрАТ "СТ "Гарантія" страхове відшкодування по кукурудзі в сумі 312 480 грн., а також індекс інфляції за період з 10.01.2015 року по 16.03.2015 року в сумі 9 686 грн. В решті рішення суд залишив без змін.

Оскільки ПрАТ "СТ "Гарантія" не сплатило суму страхового відшкодування вчасно і в подальшому її не сплачує, позивач звернувся у суд з даним позовом та просив стягнути 638 892 грн., з них: 227 087 грн. –інфляційні втрати: по соняшнику – 39 242 грн. за період з 17.03.2015 року по 24.07.2017 року та по кукурудзі – 187 845 грн. за період з 17.03.2015 року по 24.07.2017 року; 29 202 грн. –3% річних : по соняшнику – 5 419 грн. за період з 18.10.2014 року по 24.07.20 і по кукурудзі – 23 783 грн. за період з10.01.2015 року по 24.07.2017 року; 382 603 грн. –неустойка в розмірі подвійної облікової ставки НБУ: по соняшнику – 69 482 грн. за період з 18.10.2014 року по 24.07.2017 року і по кукурудзі – 313 122 грн. за період з 10.01.2015 року по 24.07.2017 рік., керуючись ч.2 ст.625 ЦПК України та п.2 Постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 12.04. 1996 року «Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів».

Рішенням Липовецького районного суду Вінницької області від 18 жовтня 2017 року позов задоволено частково. Вирішено: стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхове товариство "Гарантія" (ідентифікаційний код юридичної особи – 14229456; місцезнаходження: 01601, м. Київ, Печерський узвіз, буд. 3) на користь ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, адреса місця проживання: 22500, Вінницька область, Липовецький район, м. Липовець, вул. Героїв Майдану, буд. 69) кошти в сумі 361 326 (триста шістдесят одну тисячу триста двадцять шість) грн. 97 коп., з них: 227 087,00 грн. - заборгованість за індексом інфляції, 29 202,00 грн. – заборгованість за 3% річних, 105 037,97 грн. - заборгованість за неустойкою (пеня). В решті позову відмовлено. Вирішено питання судових витрат.

Не погодившись з вказаним рішенням, ПАТ «Страхове товариство «Гарантія» оскаржило його в апеляційному порядку в частині задоволених вимог, як ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права. Просить скасувати оскаржуване рішення в частині задоволених вимог та ухвалити в цій частині нове рішення, яким відмовити в позові.

Вимоги апеляційної скарги обгрунтовуються наступним. Апелянт вважає, що суд діяв упереджено та не об’єктивно, а саме: не надав відповідачу можливості ознайомитися з доказами позивача про повідомлення Страховика про страхові випадки та звернення до правоохоронних органів. Ще упередженість суду полягає у незаконному відхиленні клопотання про зупинення провадження у справі; у тому, що суд не встановив моменту виникнення у відповідача обов’язку щодо сплати страхових виплат, не надав правової оцінки п.7.5.1 та п.7.5.2 Договору комплексного страхування урожаю сільськогосподарських культур; ще не надав оцінки тому, що сторонами Договору не було досягнуто згоди, що неустойка, яка передбачена п.9.2 Договору, не передбачає її стягнення за кожен день прострочення.

У судовому засіданні представник відповідача - апелянта ОСОБА_5 підтримав апеляційну скаргу з викладених у ній підстав.

Представник позивача заперечує проти задоволення апеляційної скарги, вважає її безпідставною. Позивач, у відповідності до норми ст. 298 ЦПК України 2004 року, який був чинним на час подання апеляційної скарги та заперечення на неї, надав письмове заперечення на апеляційну скаргу. У цьому запереченні позивач погоджується з рішенням суду та заперечує проти задоволення апеляційної скарги через те, що після настання страхових випадків, відповідач не сплатив сум страхового відшкодування і в подальшому їх не сплачує.

Апеляційний суд у складі судової колегії, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги та заперечення на неї, вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення, з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 9 розділу XIII Перехідні положення ЦПК України у редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Отже, апеляційний суд керується нормами ЦПК України у наведеній вище редакції.

Разом з тим, виходячи з норми ч. 3 ст. 3 ЦПК України, провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно із ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Діюча, на час ухвалення оскаржуваного рішення, ст. 213 ЦПК України 2004 року теж вимагала від рішення суду законності і обгрунтованості.

Принцип верховенства права визначений у ст. 10 ЦПК України.

Проте, зазначеним вимогам закону рішення суду першої інстанції не відповідає, з огляду на наступне.

Згідно ч.1 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами, перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Разом з тим, ч.4 ст. 367 ЦПК України вказує на те, що суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов’язковою підставою для скасування рішення або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше, як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Суд першої інстанції, задовольняючи частково позовні вимоги, виходив з обставин, що 01.07.2014 року між ПрАТ "Страхове товариство "Гарантія" в особі директора "Вінницької регіональної дирекції" філії ОСОБА_4 та ОСОБА_3 було укладено Договір комплексного страхування урожаю сільськогосподарських культур, які засіяні на земельних ділянках з кадастровим номером 0522281400:04:000:2329, 0522282000:03:000:1124.

У пункті 2.1 Договору визначено, що страховими ризиками є ризики отримання матеріальних збитків Страхувальником в результаті недосягнення запланованого (погодженого) рівня урожайності застрахованих сільськогосподарських культур внаслідок наступних випадків (страхових): 1) пожежі (в тому числі удару блискавки), крім лісових пожеж; 2) посухи; 3) протиправних дій осіб.

17.09.2014 року ОСОБА_3 повідомив ПрАТ "Страхове товариство "Гарантія" про настання страхового випадку (а.с. 189), а саме, що в ніч з 16.09.2014 року на 17.09.2014 року було здійснено таємне викрадення урожаю соняшника із земельної ділянки з кадастровим номером 0522281400:04:000:2329, що розташована на території Зозівської сільської ради Липовецького району Вінницької області. Про вказаний факт позивач також повідомив Липовецький РВ УМВС України у Вінницькій області з метою внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про злочин (а.с. 190), що надалі було зроблено на підставі ухвали слідчого судді Липовецького районного суду Вінницької області від 30.10.2014 року.

09.12.2014 року ОСОБА_3 повідомив ПрАТ "Страхове товариство "Гарантія" про настання страхового випадку (а.с. 192), а саме, що в період з 05.12.2014 року по 09.12.2014 року було здійснено таємне викрадення урожаю кукурудзи із земельної ділянки з кадастровим номером 0522282000:03:000:1124, що розташована на території Іваньківської сільської ради Липовецького району Вінницької області. Про вказаний факт позивач також повідомив Липовецький РВ УМВС України у Вінницькій області з метою внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про злочин (а.с. 191), що надалі було зроблено на підставі ухвали слідчого судді Липовецького районного суду Вінницької області від 18.05.2015 року.

За умовами Договору (пункт 7.7), виплата страхового відшкодування здійснюється Страховиком протягом 10 днів з моменту отримання всіх необхідних документів, що підтверджують розмір збитків, але не пізніше 30 календарних днів з моменту закінчення збору врожаю застрахованої сільгоспкультури. В цей же термін страхувальнику надсилається рішення про відмову у виплаті страхового відшкодування, де зазначаються причини такої відмови.

Далі суд брав до уваги обставини про те, що 26.05.2015 року рішенням Липовецького районного суду Вінницької області позов ОСОБА_3 було задоволено частково та стягнуто з ПрАТ "СТ "Гарантія" на його користь суму невиплаченого страхового відшкодування по соняшнику у розмірі 65 280 грн., а також індекс інфляції за період з 18.10.2014 року по 16.03.2015 року у розмірі 5 352 грн., в іншій частині позову - відмовлено.

06.07.2017 року апеляційний суд Вінницької області скасував рішення Липовецького районного суду Вінницької області від 26.05.2015 року в частині відмови ОСОБА_3 в задоволенні позову і ухвалив в цій частині нове рішення, яким стягнув з ПрАТ "СТ "Гарантія" страхове відшкодування по кукурудзі в сумі 312 480 грн., а також індекс інфляції за період з 10.01.2015 року по 16.03.2015 року в сумі 9 686 грн. В решті рішення залишене без змін.

Керуючись діючою на той час ч.3 ст. 61 ЦПК України 2004 року, суд вважав звільненими від доказування обставини щодо настання, вказаних позивачем, страхових випадків та порушення (прострочення) відповідачем виконання зобов’язань за Договором щодо виплати страхового відшкодування.

Взявши за основу зазначені обставини, викладені у позовній заяві розрахунки щодо інфляційних втрат, трьох процентів річних від простроченої суми та неустойки у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, суд, зменшивши розмір неустойки до її розміру за 12 місяців, що передували дню звернення з позовом до суду, тобто за період з 26.07.2016 року по 24.07.2017 року, а саме – до 105 037,97 грн., задовольнив, таким чином, частково позовні вимоги, керуючись 612, 625, 991, 992, 549, 258, 266 ЦК України.

Апеляційний суд, в ході розгляду справи, встановив обставини, з пояснень представника позивача ОСОБА_3 – ОСОБА_6, про те, що після ухвалення 26.05.2015 року рішенням Липовецького районного суду Вінницької області про часткове задоволення позову ОСОБА_3 та стягнення на його користь з ПрАТ "СТ "Гарантія" невиплаченого страхового відшкодування по соняшнику у розмірі 65 280 грн., а також індекс інфляції за період з 18.10.2014 року по 16.03.2015 року у розмірі 5 352 грн., позивачем дане рішення було звернуте до примусового виконання; було відкрите виконавче провадження.

Те саме відбулося і після ухвалення 06.07.2017 року рішення апеляційного суду Вінницької області про скасування рішення Липовецького районного суду Вінницької області від 26.05.2015 року в частині відмови ОСОБА_3 в задоволенні позову та ухвалення в цій частині нового рішення, яким стягнуто з ПрАТ "СТ "Гарантія" на користь ОСОБА_7 страхове відшкодування по кукурудзі в сумі 312 480 грн., а також індекс інфляції за період з 10.01.2015 року по 16.03.2015 року в сумі 9 686 грн.

З наявністю зазначених обставин, погодився представник скаржника.

У матеріалах справи відсутні докази про хід виконання рішень суду, стадію їх виконання, з огляду на вказане, апеляційний суд вважає недоведеними позовні вимоги.

Адже, саме зазначені судові рішення перетворили страхові правовідносини у сфері господарювання у зобов’язальні грошові правовідносини, до яких можуть бути застосовані норми ст. 625 ЦК України.

Враховуючи викладене, апеляційний суд в складі колегії суддів вважає, що підстави для задоволення даного позову відсутні, а отже, рішення суду першої інстанції ухвалене з неправильним застосуванням норм матеріального права та за недоведеності обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими, тому його необхідно скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову, в силу ст. 376 ЦПК України.

При цьому необхідно судовий збір за подання позовної заяви залишити за позивачем ОСОБА_3, а 7027, 81 грн. судового збору за подання апеляційної скарги стягнути з ОСОБА_3 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхове товариство «Гарантія», відповідно до вимог ст. 141 ч.1 ЦПК України.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 367, 374, 376, 381-384 ЦПК України, суд -

П о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Страхове товариство «Гарантія» задовольнити.

Рішення Липовецького районного суду Вінницької області від 18 жовтня 2017 року скасувати, ухвалили нове, яким у задоволенні позову ОСОБА_3 до Приватного акціонерного товариства «Страхове товариство «Гарантія» про стягнення коштів відмовити.

Стягнути з ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, адреса місця проживання: 22500, Вінницька область, Липовецький район, м. Липовець, вул. Героїв Майдану, буд. 69) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхове товариство «Гарантія» (ідентифікаційний код юридичної особи – 14229456; місцезнаходження: 01601, м. Київ, Печерський узвіз, буд. 3) 7027, 81 грн. судового збору за подання апеляційної скарги. Судовий збір за подання позовної заяви залишити за позивачем ОСОБА_3

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, а саме – з 21.03.2018 року.

Судді/підписи/

Згідно з оригіналом

суддя-доповідач: ОСОБА_2