Рішення № 72883907, 21.03.2018, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 березня 2018 р. Справа № 818/548/18

Суддя Сумського окружного адміністративного суду Шевченко І.Г., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін в приміщенні суду в місті Суми адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_1І.) звернувся до суду з позовною заявою до Міністерства юстиції України (далі по тексту - відповідач, Мін’юст України) про визнання протиправною бездіяльності відповідача при розгляді заяв ОСОБА_1 та зобов'язання відповідача направити на адресу ОСОБА_1 короткий виклад Рішення "AFFAIRE BURMYCH ET AUTRES с.UKRAINE (Requetes nos 46852/13 et al.), і Перелік документів, необхідних для виконання Рішення "AFFAIRE BURMYCH ET AUTRES с.UKRAINE (Requetes nos 46852/13 et al.) y Департаменті державної виконавчої служби України.

Свої вимоги мотивував тим, що 20.12.2017, а згодом і 31.01.2018 ним було направлено листи до відповідача з проханням направити короткий виклад обставин Рішення "AFFAIRE BURMYCH ET AUTRES с.UKRAINE (Requetes nos 46852/13 et al.) і Перелік документів, необхідних для виконання Рішення Європейського суду з прав людини і виплати присуджених йому коштів, оскільки 3-місячний строк, передбачений для виконання рішення Україною, спливає 11.01.2018. 03.02.2018 на адресу позивача надійшов від відповідача лист на його заяви, однак Рішення та Переліку документів, необхідних для виконання Рішення, надіслано не було. Таку бездіяльність вважає протиправною та такою, що не відповідає вимогам Закону України "Про звернення громадян".

Ухвалою суду від 19.02.2018 позовна заява прийнята до розгляду та відкрито провадження у справі, ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

19.03.2018 від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву (а.с.17-24), в якому представник відповідача просить відмовити у повному обсязі в задоволенні позовних вимог виходячи з того, що відповідь на заяви відповідачем було надано у строк та у повному обсязі згідно вимог Закону України "Про звернення громадян", позивачу на його заяви не було відмовлено у розгляді звернення та його звернення не були залишені без розгляду. Мін’юст надаючи відповідь, діяло правомірно та в межах повноважень. Крім того, у відзиві зазначено, що відповідач не порушив терміну розгляду заяви позивача, оскільки заяву відповідачем було отримано 26.12.2018, а відповідь було надано 25.01.2018. Також зазначено, що рішення Європейського суду у справі "Бурмич та інші проти України" є рішенням про вилучення з реєстру, з метою їх розгляду в рамках загальних заходів щодо виконання пілотного рішення у справі "Юрій Миколайович Іванов" під наглядом Комітету ОСОБА_2 Європи. Вказаним рішенням не передбачено виплату справедливої сатисфакції заявникам. Тобто, Європейський суд закрив провадження по вказаній справі і доданих до неї заяв, відмовившись розглядати по суті однотипні індивідуальні скарги. Крім того, Законом України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» не передбачено процедуру виконання рішення у справі про вилучення Європейським судом заяв зі свого реєстру справ. Зважаючи на зазначене, відповідач вважає, що своїми діями Мін’юст України виконало всі вимоги чинного законодавства України, яке регулює відносини, пов’язані з розглядом заяви позивача та правомірно, вчасно надало йому відповідь, тому вважає позовні вимоги безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до частини восьмої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їхні усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Справа розглядається у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження на підставі пункту 1 частини першої статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України. У справах, визначених частиною першою цієї статті, заявами по суті справи є позов та відзив (ч.3 ст. 263 Кодексу адміністративного судочинства України).

Дослідивши наявні матеріали справи, заяви по суті справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи та об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Судом було встановлено, що позивач 20.12.2017 звернувся до відповідача із заявою (а.с.4), в якій просив надати йому короткий виклад Рішення "AFFAIRE BURMYCH ET AUTRES c. UKRAINE" (Requеtes nos 46852/13 et al.) та Перелік документів, необхідних для виконання цього Рішення (відносно скарги 79854/13 Batluk с. Ukraine 30/11/2013). Не отримавши відповіді на вказану заяву, позивач 31.01.2018 повторно звернувся до відповідача з заявою про надання вищезазначеної інформації (а.с.5).

Листом від 25.01.2018 №2747/Б-32102/5.2.1 у відповідь на заяви позивача, Мін’юст України повідомило, що 12.10.2017 Великою Палатою Європейського суду було ухвалено остаточне рішення у справі «Бурмич та інші проти України» (заяви №№ 46852/13 та інші), згідно якого суд постановив вилучити зі свого реєстру 12 148 заяв, що стосуються системної проблеми невиконання рішень національних судів в Україні, та передати їх Комітету ОСОБА_2 Європи, який здійснюватиме подальший нагляд за їх виконанням в контексті вжиття заходів загального характеру. Зазначеним рішенням Європейський суд не присуджував справедливу сатисфакцію жодному із заявників, у зв’язку з чим воно не підлягає встановленій процедурі виконання.

Також, Мін’юст України у своєму листі повідомило, що Україна у співпраці з Комітетом ОСОБА_2 Європи веде активну роботу щодо розроблення відповідної стратегії вирішення вказаної проблеми та запровадження механізму надання відповідного і достатнього відшкодування за порушення прав, гарантованих Конвенцією.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам та обставинам справи, суд зазначає таке.

Законом України "Про звернення громадян" від 02.10.1996 №393-96-ВР (далі по тексту - ОСОБА_3 "Про звернення громадян") регулюються питання практичної реалізації громадянами України наданого їм Конституцією України права вносити в органи державної влади, об'єднання громадян відповідно до їх статуту пропозиції про поліпшення їх діяльності, викривати недоліки в роботі, оскаржувати дії посадових осіб, державних і громадських органів.

ОСОБА_3 забезпечує громадянам України можливості для участі в управлінні державними і громадськими справами, для впливу на поліпшення роботи органів державної влади і місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, для відстоювання своїх прав і законних інтересів та відновлення їх у разі порушення.

Згідно зі ст.1 Закону "Про звернення громадян" громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

Статтею 3 Закону "Про звернення громадян" встановлено, що під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги.

Пропозицією (зауваженням) є звернення громадян, де висловлюються порада, рекомендація щодо діяльності органів державної влади і місцевого самоврядування, депутатів усіх рівнів, посадових осіб, а також висловлюються думки щодо врегулювання суспільних відносин та умов життя громадян, вдосконалення правової основи державного і громадського життя, соціально-культурної та інших сфер діяльності держави і суспільства.

Заявою (клопотанням) є звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності. Клопотання - письмове звернення з проханням про визнання за особою відповідного статусу, прав чи свобод тощо.

Скаргою є звернення з вимогою про поновлення прав і захист законних інтересів громадян, порушених діями (бездіяльністю), рішеннями державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, посадових осіб.

Порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, та інформації, що становить суспільний інтерес визначається Законом України "Про доступ до публічної інформації" від 13.01.2011 №2939-VI (далі по тексту - ОСОБА_3 "Про доступ до публічної інформації").

Відповідно до ст.1 Закону "Про доступ до публічної інформації" публічною інформацією є відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації. Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.

Згідно зі ст.19 Закону "Про доступ до публічної інформації" запитом на інформацію є прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні. Запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту.

З системного аналізу вказаних норм, суд робить висновок, що листи ОСОБА_1 від 20.12.2017 та від 31.01.2018 (а.с. 4-5) з проханням надати короткий виклад Рішення "AFFAIRE BURMYCH ET AUTRES c. UKRAINE" (Requеtes nos 46852/13 et al.) та Перелік документів, необхідних для виконання цього Рішення, за своєю правовою природою, не є заявами (клопотаннями), поданими в рамках Закону "Про звернення громадян", а є запитами на інформацію, порядок розгляду яких визначається Законом "Про доступ до публічної інформації". У зв’язку з цим, посилання відповідача у відзиві на норми Закону України "Про звернення громадян" є безпідставними.

Частинами 4 та 5 статті 19 Закону "Про доступ до публічної інформації" встановлено, що письмовий запит подається в довільній формі та має містити: ім'я (найменування) запитувача, поштову адресу або адресу електронної пошти, а також номер засобу зв'язку, якщо такий є; загальний опис інформації або вид, назву, реквізити чи зміст документа, щодо якого зроблено запит, якщо запитувачу це відомо; підпис і дату.

На виконання ст.20 Закону "Про доступ до публічної інформації" розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту. У разі якщо запит стосується надання великого обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, розпорядник інформації може продовжити строк розгляду запиту до 20 робочих днів з обґрунтуванням такого продовження. Про продовження строку розпорядник інформації повідомляє запитувача в письмовій формі не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту.

У відповідності до ст.22 Закону "Про доступ до публічної інформації" розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту в таких випадках:

1) розпорядник інформації не володіє і не зобов'язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит;

2) інформація, що запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом відповідно до частини другої статті 6 цього Закону;

3) особа, яка подала запит на інформацію, не оплатила передбачені статтею 21 цього Закону фактичні витрати, пов'язані з копіюванням або друком;

4) не дотримано вимог до запиту на інформацію, передбачених частиною п'ятою статті 19 цього Закону.

Відповідь розпорядника інформації про те, що інформація може бути одержана запитувачем із загальнодоступних джерел, або відповідь не по суті запиту вважається неправомірною відмовою в наданні інформації.

Розпорядник інформації, який не володіє запитуваною інформацією, але якому за статусом або характером діяльності відомо або має бути відомо, хто нею володіє, зобов'язаний направити цей запит належному розпоряднику з одночасним повідомленням про це запитувача. У такому разі відлік строку розгляду запиту на інформацію починається з дня отримання запиту належним розпорядником.

Відмова в задоволенні запиту на інформацію надається в письмовий формі та в ній має бути зазначено: прізвище, ім'я, по батькові та посаду особи, відповідальної за розгляд запиту розпорядником інформації; дату відмови; мотивовану підставу відмови; порядок оскарження відмови; підпис.

В даному випадку, матеріалами справи підтверджено, що листи ОСОБА_1 від 20.12.2017 та від 31.01.2018 (а.с.4-5) відповідають вимогам, встановленим статтею 19 Закону "Про доступ до публічної інформації", та містять прохання надати короткий виклад Рішення "AFFAIRE BURMYCH ET AUTRES c. UKRAINE" (Requеtes nos 46852/13 et al.) з переліком документів, необхідних для його виконання.

За результатами розгляду вказаних листів, протягом п’яти робочих днів Мін’юст України ні запитуваної інформації, ні вмотивованої відмови в задоволенні запитів, позивачу не надало, чим порушило вимоги ст.20 Закону "Про доступ до публічної інформації".

Як вбачається з листа відповідача № 2747/Б-32102/5.2.1 від 25.01.2018 (а.с.7) він не містить короткого викладу Рішення "AFFAIRE BURMYCH ET AUTRES c. UKRAINE" (Requеtes nos 46852/13 et al.) та переліку документів, необхідних для виконання цього рішення, які запитувались позивачем його заявами від 20.12.2017 та від 31.01.2018. Як в листі так і у відзиві відповідач наголошує, що рішення "Бурмич та інші проти України" є лише рішенням про вилучення заяв з реєстру та ним не передбачено виплату справедливої сатисфакції заявникам. Однак, така відповідь є відповіддю не по суті запиту та, у розумінні ч. 2 ст. 22 Закону "Про доступ до публічної інформації", вважається неправомірною відмовою у наданні інформації. У зв’язку з цим доводи відповідача і з цього приводу не приймаються судом до уваги.

На виконання ч.2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Враховуючи встановлені судом обставини у справі, суд дійшов висновку, що не надання відповідачем короткого викладу Рішення "AFFAIRE BURMYCH ET AUTRES c. UKRAINE" (Requеtes nos 46852/13 et al.) з Переліком документів, необхідних для його виконання на запити позивача від 20.12.2017 та від 31.01.2018 не відповідає критеріям, встановленим ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв’язку з чим, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч.1 ст. 371 Кодексу адміністративного судочинства України негайно також виконуються рішення суду, прийняті в адміністративних справах, визначених пунктами 1,5 частини першої статті 263 цього Кодексу. Враховуючи вказане, рішення у даній справі в частині зобов’язання надання запитуваної позивачем інформації підлягає негайному виконанню.

Керуючись ст.ст. 90, 241, 242, 243, 244, 245, 246, 250, 255, 295, 297, 371, п.15.5 Розділу VІІ Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 (41601, АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) до Міністерства юстиції України (01001, м.Київ, вул.Городецького, буд.13, код ЄДРПОУ 00015622) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії – задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Міністерства юстиції України при розгляді заяв ОСОБА_1 від 20.12.2017 та від 31.01.2018 щодо ненадання короткого викладу обставин Рішення "AFFAIRE BURMYCH ET AUTRES с.UKRAINE (Requetes nos 46852/13 et al.) і Переліку документів, необхідних для виконання Рішення "AFFAIRE BURMYCH ET AUTRES с.UKRAINE (Requetes nos 46852/13 et al.).

Зобов'язати Міністерство юстиції України направити на адресу ОСОБА_1 короткий виклад Рішення "AFFAIRE BURMYCH ET AUTRES с.UKRAINE (Requetes nos 46852/13 et al.), і Перелік документів, необхідних для виконання Рішення "AFFAIRE BURMYCH ET AUTRES с.UKRAINE (Requetes nos 46852/13 et al.) y Департаменті державної виконавчої служби України.

Рішення суду в частині зобов’язання Міністерство юстиції України направити на адресу ОСОБА_1 короткий виклад Рішення "AFFAIRE BURMYCH ET AUTRES с.UKRAINE (Requetes nos 46852/13 et al.), і Перелік документів, необхідних для виконання Рішення "AFFAIRE BURMYCH ET AUTRES с.UKRAINE (Requetes nos 46852/13 et al.) y Департаменті державної виконавчої служби України звернути до негайного виконання.

Рішення може бути оскаржено до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст судового рішення складено 21.03.2018.

Суддя І.Г. Шевченко