Рішення № 72883717, 20.03.2018, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 березня 2018 р. № 490/239/17 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Мельника О.М. розглянув в письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом:ОСОБА_1, вул. 9-а, лінія, 9 А, м. Миколаїв, 54028

до відповідача:Виконавчого комітету Миколаївської міської ради, вул. Адміральська, 20, м. Миколаїв, 54001

про:скасування рішення від 09.12.2016 № 1146,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі – позивач) звернулась до суду з позовною заявою до Виконавчого комітету Миколаївської міської ради (далі - відповідач), в якій просить суд скасувати як незаконне Рішення відповідача від 09.12.2016 за № 1146 про продовження дії договору особистого сервітуту від 23.09.2013 № 377 з ФОП ОСОБА_2, для обслуговування пересувної тимчасової споруди навпроти будинку 136 по вул. Космонавтів в м. Миколаєві.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначила, що строк дії оскаржуваного договору закінчився 29.09.2014, а про продовження дії особистого строкового сервітуту ОСОБА_2 звернулась до Миколаївської міської ради в серпні 2016 року. Таким чином у період з 29.09.2014 по 09.12.2016 ОСОБА_2 здійснювала незаконну торгівельну діяльність. Крім того, позивач зазначила, що Договір про встановлення особистого земельного сервітуту від 29.09.2014 втратив чинність 29.09.2015, отже мало розглядатись питання щодо укладення Договору про встановлення особистого сервітут, а не продовження дії строкового сервітуту.

Відповідач надав клопотання про долучення до матеріалів справи, копії рішення виконавчого комітету Миколаївської міської ради від 09.12.2016 № 1146, в частині надання дозволу ОСОБА_2 на укладення договору, про зміни до договору про встановлення особистого строкового сервітуту, та документів на підставі яких воно було прийнято.

Представник позивача надав суду клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Відповідач в судове засідання не з`явився, повідомлений належним чином.

Відповідно до ч.9 ст.205 КАС України, суд перейшов до розгляду справи в порядку письмового провадження. Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (ч. 5 ст. 250 КАС України).

Суд дослідивши та оцінивши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, встановив таке.

23 вересня 2013 року виконавчий комітет Миколаївської міської ради який діє на підставі Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" уклали договір № 377 Про встановлення особистого строкового сервітуту з ОСОБА_2 Рустам-кизи відносно земельної ділянки площею 6 кв.м. по вул.. Космонавтів, навпроти будинку № 136, для розміщення пересувної тимчасової споруди площею 6 кв.м. для провадження підприємницької діяльності. П. 2.1 Договору встановлено особистий сервітут строком на 1 (один) рік з дати реєстрації цього договору до 23.09.2014.

09.12.2016 Рішенням № 1146 виконавчий комітет Миколаївської міської ради керуючись нормами Земельного кодексу України, Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні", рішенням Миколаївської міської ради від 14.02.2013 року № 25/20 "Про затвердження Порядку розміщення пересувних тимчасвоих споруд для провадження підприємницької діяльності на територіїм.Миколаєва" вирішив продовжити термін дії договору про встановлення особистого строкового сервітуту для розміщення пересувної тимчасової споруди (групи пересувних тимчасових споруд ) по м. Миколаєву, та продовжив термін дії договору про встановлення особистого строкового сервітуту для обслуговування пересувної споруди (групи пересувних споруд) по м. Миколаєву, за умови сплати за період з дати закінчення договору про встановлення особистого строкового сервітуту до дати прийняття цього рішення.

У відповідності до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до ч. 3 ст. 24 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції.

У відповідності до п. 21 ч.1 ст. 43 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання про вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Порядок розміщення пересувних тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності на території м. Миколаєва (далі – Порядок) розроблений згідно із Цивільним кодексом України, Земельним кодексом України, Законами України «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про регулювання містобудівної діяльності», «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» та наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 21.10.11 № 244 "Про затвердження Порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності". Цей Порядок визначає механізм розміщення пересувних тимчасових споруд (далі – пересувних ТС) для провадження підприємницької діяльності на території м. Миколаєва. Відповідно до Порядку, використання земельних ділянок для розміщення пересувних ТС (групи пересувних ТС) дозволяється у виключній відповідності до Земельного кодексу України, у тому числі на підставі права власності, користування земельною ділянкою або договору про встановлення особистого строкового сервітуту, укладеного на підставі відповідного рішення виконкому міської ради.

Таким чином, рішення від 09.12.2016 року №1146 прийнято відповідачем правомірно з дотримання вимог ч.2 статті 2 КАС України, тобто на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою ці повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.

У відповідності до ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

У відповідності до ст. ст. 77, 78 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Обставини, визнані судом загальновідомими, не потребують доказування.

Як вбачається зі змісту позову сторона Позивача не довела, чим саме порушено оскаржуваним рішенням від 09.12.2016 року №1146 її права, свободи та інтереси («охоронюваний законом інтерес»). Відповідач діяв в межах своїх повноважень та відповідно до діючих законів, тому в задоволенні позову необхідно відмовити.

Керуючись ст. ст. 2, 19, 139, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Миколаївської міської ради скасування рішення від 09.12.2016 за № 1146 про продовження дії договору особистого сервітуту від 23.09.2013 № 377 з ФОП ОСОБА_2, для обслуговування пересувної тимчасової споруди навпроти будинку 136 по вул. Космонавтів в м. Миколаєві- відмовити.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду , або справу було розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням пункту 15.5 Розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.М. Мельник