Рішення № 72883540, 22.03.2018, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 березня 2018 року м. ПолтаваСправа № 816/388/18

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді – Довгопол М.В.,

за участю:

секретаря судового засідання – Гнітько О.О.,

представника відповідача – ОСОБА_1,

представника третьої особи – ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області, третя особа - ОСОБА_4 Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області, про визнання бездіяльності протиправною, -

В С Т А Н О В И В:

05 лютого 2018 року ОСОБА_3 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ОСОБА_5 примусового виконання рішень ОСОБА_4 державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області про визнання протиправною бездіяльності ОСОБА_5 примусового виконання рішень ОСОБА_4 державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області в частині проведення виконавчих дій по виконавчому провадженню № 48921718 при виконанні ухвали Вищого адміністративного суду України від 11.02.2015 та постанови Полтавського окружного адміністративного суду від 15.12.2009 у справі № 45699/09/1670 щодо поновлення ОСОБА_3 в органах внутрішніх справ на посаді заступника начальника ОСОБА_4 по боротьбі з організованою злочинністю УМВС України в Полтавській області /згідно із уточненою позовною заявою, а.с. 57-64, т.1/.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2018 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, а також залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ОСОБА_6 управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилався на те, що державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень ОСОБА_4 державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області не було вчинено дій, визначених статтею 63 Закону України «Про виконавче провадження», після відновлення виконавчого провадження 05.07.2017, зокрема, не накладено штраф на боржника за невиконання вимог державного виконавця, крім того, на заяву стягувача від 23.08.2017 про визначення дати і часу проведення виконавчих дій відповіді не надано, натомість листом від 04.12.2017 запропоновано з’явитися до УМВС України в Полтавській області із трудовою книжкою для внесення відповідного запису про поновлення в органах внутрішніх справ на посаді. Однак з урахуванням того, що позивач на сьогодні працює в іншому підприємстві, поновлення в ОВС на посаді не відбулось з огляду на вимоги статті 65 Закону. Відтак, на думку позивача, державним виконавцем своєчасно та в повній мірі не проводяться виконавчі дії, реально спрямовані на виконання рішення суду щодо поновлення позивача в органах внутрішніх справ на посаді заступника начальника управління по боротьбі з організованою злочинністю, що позбавляє позивача реалізації його прав на своєчасність та повноту виконання судового рішення. Позивач також зауважував, що відповідачу направлявся лист від 11.01.2018 щодо вирішення питання про продовження виконавчого провадження з огляду на фактичні обставини та хід виконавчого провадження, але відповіді на нього не отримано, натомість на адресу позивача 01.02.2018 надійшов лист відповідача від 31.01.2018 № 542, в якому фактично запропоновано позивачу звільнитися із посади, яку він займає в ТОВ «Шервуд і Ко» з метою внесення запису до трудової книжки про поновлення. З огляду на закінчення строку надання відповіді на лист від 11.01.2018 відповідно до приписів Закону України «Про звернення громадян» та отримання 01.02.2018 листа відповідача від 31.01.2018 № 542, позивач вважає, що строк звернення до суду, який почав відлік 01.02.2018, не пропущено.

06 березня 2018 року до суду надійшли заперечення відповідача - ОСОБА_5 примусового виконання рішень ОСОБА_4 державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області, в яких відповідач заперечував проти заявлених вимог позивача, зауважуючи про належне виконання ним обов’язку щодо вчинення дій для виконання судового рішення. Наголошував, що виконання рішення стосовно поновлення особи на посаді в силу положень статті 65 Закону України «Про виконавче провадження» передбачає видання наказу про поновлення на посаді та внесення відповідного запису до трудової книжки стягувача. На виконання вимоги державного виконавця від 18.07.2017 за вих. № 5291 про виконання рішення суду до відділу 03 серпня 2017 року надійшов наказ ОСОБА_4 Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області № 694 о/с від 25 липня 2017 року про поновлення підполковника міліції ОСОБА_3 на посаді заступника начальника управління по боротьбі з організованою злочинністю ГУМВС України в Полтавській області, а також листом від 27 вересня 2017 року повідомлено, що після надання ОСОБА_3 трудової книжки до неї буде внесено відповідний запис. На адресу стягувача направлено повідомлення від 04.12.2017 за вих. № 8424 про необхідність явки за місцем знаходження юридичної особи боржника з метою виконання рішення суду, у термін до 19.12.2017, маючи при собі трудову книжку для внесення запису про поновлення. Однак стягувач з’явився без трудової книжки, що унеможливило його поновлення на посаді. У зв’язку з викладеним наголошував, що судове рішення не виконується з поважних причин, тому підстави для накладення на боржника штрафу відсутні, оскільки останній не чинить перешкод у виконанні рішення суду та вживає заходи, спрямовані на його виконання. Відтак, державним виконавцем вживаються всі необхідні заходи в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Законом України "Про виконавче провадження" /а.с. 52 – 55, т. 2/.

У відповіді позивача на відзив відповідача, наданій до суду 12 березня 2018 року, позивачем звернуто увагу на те, що державним виконавцем фактично ігноруються приписи статті 63 Закону України «Про виконавче провадження» щодо застосування штрафу до боржника. Доводи відповідача про відсутність підстав для накладення штрафу на боржника, вважає такими, що не відповідають фактичним обставинам справи, а відтак не можуть бути розцінені як підстава для відмови у задоволенні позову.

Ухвалою суду від 06 березня 2018 року замінено первісного відповідача ОСОБА_5 примусового виконання рішень ОСОБА_4 державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області належним відповідачем ОСОБА_4 державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області.

19 березня 2018 року відповідачем ОСОБА_4 державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області подано відзив на адміністративний позов /а.с. 87 – 90, т. 2/, в якому відповідач просив відмовити у задоволенні позову, мотивуючи власну позицію тими ж обставинами і нормами права, які наведені у запереченнях первісного відповідача ОСОБА_5 примусового виконання рішень ОСОБА_4 державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області.

Представник позивача у судовому засіданні 19 березня 2018 року позов підтримав, просив задовольнити його в повному обсязі.

В усних поясненнях уточнив, що позивачем оскаржується бездіяльність відповідача, яка мала місце саме після направлення позивачем заяви від 11.01.2018 щодо вжиття заходів, спрямованих на повноту та своєчасність проведення виконавчих дій з метою реального та фактичного виконання судового рішення, та полягала у ненаданні відповіді на вказану заяву, а також не вчиненні дій, передбачених статтями 63, 65 Закону України «Про виконавче провадження», в тому числі не накладенні на боржника штрафу за невиконання судового рішення.

У судове засідання 21 березня 2018 року позивач та його представник не з’явилися, про дату, час та місце розгляду справи представник позивача був повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомили.

За змістом частини 10 статті 126 Кодексу адміністративного судочинства України вручення повістки представнику учасника справи вважається також врученням повістки і цій особі.

Відповідно до пункту 1 частини 3 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Враховуючи наведене, суд визнав за можливе розглянути справу за відсутності позивача та його представника.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував, просив відмовити у його задоволенні.

Представник третьої особи у судовому засіданні також просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, письмових пояснень на позовну заяву та відзив не надав.

При цьому судом встановлено, що найменування третьої особи змінено із Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області (ідентифікаційний код 08592276) на ОСОБА_4 Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області (ідентифікаційний код 08592276), про що свідчать відомості з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань /а.с. 100 – 102, т. 2/

Заслухавши пояснення представників учасників справи, дослідивши письмові докази, суд встановив наступні обставини та відповідні до них правовідносини.

Судом встановлено, що постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 15 грудня 2009 року у справі № 2а-45699/09/1670 адміністративний позов ОСОБА_3 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області, ОСОБА_4 по боротьбі з організованою злочинністю Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Полтавській області про визнання нечинними та скасування наказів, поновлення на роботі, визнання дій неправомірними задоволено. Визнано дії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області, ОСОБА_4 по боротьбі з організованою злочинністю Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Полтавській області по винесенню наказів, а саме: пункту 9 наказу №469 дск, винесений Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Полтавській області від 29.08.2008 “Про неналежне ставлення працівників УБОЗ ГУМВС до виконання вимог Закону України “Про оперативно-розшукову діяльність” під час ведення оперативно-розшукової діяльності” під час ведення оперативно-розшукових справ категорії “Захист” та покарання винних, в частині накладення на ОСОБА_3, дисциплінарного стягнення у вигляді догани; пункту 1 наказу №488 дск, винесеного ОСОБА_6 управлінням Міністерства внутрішніх справ України у Полтавській області від 16.09.2008 “Про покарання працівників ОСОБА_4 по боротьбі з організованою злочинністю Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Полтавській області”, в частині накладення на ОСОБА_3 дисциплінарного стягнення у вигляді суворої догани; пункту 1 наказу №536 дск, винесеного ОСОБА_6 управлінням Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області від 21.10.2008 “Про покарання працівників ОСОБА_4 по боротьбі з організованою злочинністю Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Полтавській області”, в частині накладення на ОСОБА_3 Васильовича дисциплінарного стягнення у вигляді попередження про неповну посадову відповідність; наказу №310, винесеного ОСОБА_6 управлінням Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області від 19.06.2009, в частині накладення на ОСОБА_3 дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з посади; наказу №60 винесеного ОСОБА_4 по боротьбі з організованою злочинністю Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Полтавській області від 08.07.2009, в частині визнання днів відсутності на роботі прогулами та вирахування їх з грошового утримання; наказу №403, винесеного Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Полтавській області від 06.08.2009, в частині звільнення ОСОБА_3 з органів внутрішніх справ; наказу №230 о/с, винесеного ОСОБА_6 управлінням Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області від 14.10.2009, в частині призначення ОСОБА_3 на посаду начальника сектору захисту бюджетних коштів відділу ДСБЕЗ ПМУ ГУМВС України в Полтавській області – неправомірними.

Визнано нечинним та скасовано пункт 9 наказу №469 дск, винесений ОСОБА_6 управлінням Міністерства внутрішніх справ України у Полтавській області від 29.08.2008 “Про неналежне ставлення працівників УБОЗ ГУМВС до виконання вимог Закону України “Про оперативно-розшукову діяльність” під час ведення оперативно-розшукової діяльності” під час ведення оперативно-розшукових справ категорії “Захист” та покарання винних, в частині накладення на ОСОБА_3, дисциплінарного стягнення у вигляді догани. Визнано нечинним та скасовано пункт 1 наказу №488 дск, винесеного ОСОБА_6 управлінням Міністерства внутрішніх справ України у Полтавській області від 16.09.2008 “Про покарання працівників ОСОБА_4 по боротьбі з організованою злочинністю Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Полтавській області”, в частині накладення на ОСОБА_3 дисциплінарного стягнення у вигляді суворої догани. Визнано нечинним та скасовано пункт 1 наказу №536 дск, винесеного ОСОБА_6 управлінням Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області від 21.10.2008 “Про покарання працівників ОСОБА_4 по боротьбі з організованою злочинністю Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Полтавській області”, в частині накладення на ОСОБА_3 дисциплінарного стягнення у вигляді попередження про неповну посадову відповідність. Визнано нечинним та скасовано положення наказу № 310, винесеного ОСОБА_6 управлінням Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області від 19.06.2009, в частині накладення на ОСОБА_3 дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з посади. Визнано нечинним та скасовано положення наказу № 60 винесеного ОСОБА_4 по боротьбі з організованою злочинністю Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Полтавській області від 08.07.2009, в частині визнання днів відсутності на роботі прогулами та вирахування їх з грошового утримання. Визнано нечинним та скасовано положення наказу №403, винесеного ОСОБА_6 управлінням Міністерства внутрішніх справ України у Полтавській області від 06.08.2009, в частині звільнення ОСОБА_3 з органів внутрішніх справ. Визнано нечинним та скасовано положення наказу №230 о/с, винесеного ОСОБА_6 управлінням Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області від 14.10.2009, в частині переведення ОСОБА_3 на посаду начальника сектору захисту бюджетних коштів відділу ДСБЕЗ ПМУ ГУМВС України в Полтавській області.

Поновлено ОСОБА_3 на посаді заступника начальника ОСОБА_4 по боротьбі з організованою злочинністю Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Полтавській області.

Постанову щодо поновлення ОСОБА_3 на посаді заступника начальника ОСОБА_4 по боротьбі з організованою злочинністю Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Полтавській області допущено до негайного виконання /а.с. 65-69, т.1/.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 13 грудня 2010 року апеляційну скаргу ГУМВС України в Полтавській області задоволено частково. Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 15 грудня 2009 року скасовано в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_3 щодо поновлення ОСОБА_3 на посаді заступника начальника ОСОБА_4 по боротьбі з організованою злочинністю Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Полтавській області. В цій частині прийнято нову постанову, якою ОСОБА_3 відмовлено у задоволенні позовних вимог щодо поновлення на посаді заступника начальника ОСОБА_4 по боротьбі з організованою злочинністю Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Полтавській області. Поновлено підполковника міліції ОСОБА_3 в органах внутрішніх справ України з 06 серпня 2009 року. В іншій частині постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 15 грудня 2009 року залишено без змін /а.с. 70-74, т.1/.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 11 лютого 2015 року касаційну скаргу ОСОБА_3 задоволено частково. Постанову Харківського апеляційного суду від 13 грудня 2010 року скасовано, а постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 15 грудня 2009 року залишено в силі /а.с. 75-78, т.1/.

30 вересня 2015 року Полтавським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист по адміністративній справі № 2а-45699/09/1670 в частині поновлення ОСОБА_3 на посаді заступника начальника ОСОБА_4 по боротьбі з організованою злочинністю Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Полтавській області /а.с. 117 - 118, т. 1/.

На підставі виданого виконавчого листа за заявою ОСОБА_3 ОСОБА_5 примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області винесено постанову від 07 жовтня 2015 року про відкриття виконавчого провадження №48921718 /а.с. 226, т.1/.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 03 грудня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 28 січня 2016 року, відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_4 Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню у справі № 2а-45699/09/1670 за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області, ОСОБА_4 по боротьбі з організованою злочинністю Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Полтавській області про визнання нечинними та скасування наказів, поновлення на роботі та визнання неправомірними дій. Виконавчий лист № 2а-45699/09/1670 від 30 вересня 2015 року повернуто до відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області /а.с. 80-86, т.1/.

Постановою державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області ОСОБА_7 від 09 грудня 2015 року у виконавчому провадженні ВП № 48921718 за невиконання рішення суду та законних вимог державного виконавця накладено на боржника ОСОБА_6 управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області штраф у розмірі 680 грн /а.с. 203, т. 1/.

31 грудня 2015 року державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області ОСОБА_7 винесено постанову про закінчення виконавчого провадження (ВП № 48921718) /а.с. 87, т.1/.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 28 січня 2016 року у справі №816/26/16 адміністративний позов ОСОБА_3 до Головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області ОСОБА_7, третя особа: ОСОБА_6 управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області про визнання дій протиправними та скасування постанови задоволено. Визнано протиправними дії Головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області ОСОБА_7, при примусовому виконанні виконавчого листа № 2а-45699/09/1670, виданого 30 вересня 2015 року Полтавським окружним адміністративним судом, про поновлення ОСОБА_3 на посаді заступника начальника ОСОБА_4 по боротьбі з організованою злочинністю Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області, в межах виконавчого провадження № 48921718, щодо закінчення виконавчого провадження. Визнано протиправною та скасовано постанову Головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області ОСОБА_7 від 31 грудня 2015 року про закінчення виконавчого провадження, в межах виконавчого провадження № 48921718. /а.с. 88-91, т.1/.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 17 березня 2016 року постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 28 січня 2016 року скасовано. Прийнято нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_3 до Головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області ОСОБА_7, третя особа: ОСОБА_6 управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області про визнання дій протиправними та скасування постанови – відмовлено /а.с. 92-96, т.1/

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 13 червня 2017 року постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 17 березня 2016 року скасовано, а постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 28 січня 2016 року залишено в силі /а.с. 97-99, т.1/.

Постановою державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області ОСОБА_1 від 05 липня 2017 року відновлено виконавче провадження № 48921718 з виконання виконавчого листа № 2а-45699/09/1670 від 30.09.2015 /а.с.100, т.1/.

18 липня 2017 року державним виконавцем направлено голові Ліквідаційної комісії ОСОБА_4 Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області вимогу за вих. № 5291 щодо виконання рішення суду у справі № 2а-45699/09/1670 /а.с. 37, т. 2/.

Листом від 28 липня 2017 року № 36/607 управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області повідомило позивача про те, що на виконання постанови Полтавського окружного адміністративного суду від 15 грудня 2009 року та постанови відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області від 05 липня 2017 року про відновлення виконавчого провадження № 48921718 Ліквідаційною комісією УМВС України в Полтавській області видано наказ від 25 липня 2017 року № 694 про поновлення позивача на посаді заступника начальника управління по боротьбі з організованою злочинністю ГУМВС України в Полтавській області з 08 липня 2009 року /а.с. 101, т. 1/.

Також ОСОБА_4 Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області надіслано заяву від 28 липня 2017 року № 36/608 про фактичне виконання рішення на адресу відповідача, яка отримана ним 03 серпня 2018 року /а.с. 134-135, т.1/. До заяви додано копію наказу ОСОБА_4 Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області від 25 липня 2017 року № 694 о/с щодо поновлення ОСОБА_3 на посаді заступника начальника управління по боротьбі з організованою злочинністю ГУМВС України в Полтавській області з 08 липня 2009 року /а.с. 137, т. 1/.

ОСОБА_4 Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області від 27.09.2017 № 1738/115/12/01-2017 повідомлено позивачу про необхідність з’явитися до ОСОБА_4 із трудовою книжкою для внесення запису про поновлення /а.с. 161, т. 1/

Державним виконавцем також надіслано позивачеві лист від 04 грудня 2017 року вих. № 8424, в якому повідомлено про необхідність з’явитись до Головного управління МВС України в Полтавській області у термін до 19 грудня 2017 року, при собі мати трудову книжку для внесення запису про поновлення відповідно до наказу № 694 о/с від 25.07.2017 /а.с. 103, т.1/.

В ході розгляду справи представником позивача не заперечувався факт отримання позивачем зазначеного листа державного виконавця.

19 грудня 2017 року державним виконавцем складено акт, в якому зафіксовано, що на вимогу державного виконавця надати трудову книжку для проставлення відмітки про поновлення на посаді стягувач повідомив, що працевлаштований офіційно на іншій роботі, при собі трудової книжки не має. Також в акті зазначено, що 19 грудня 2017 року стягувачу вручено наказ від 25.07.2017 № 694 о/с /а.с. 153, т.1/.

Листом від 31 січня 2018 року № 542 державним виконавцем повторно повідомлено про необхідність позивачеві з’явитись до Головного управління МВС України в Полтавській області 09 лютого 2018 на 10:00, при собі мати трудову книжку для внесення запису про поновлення /а.с. 104, т.1/.

09 лютого 2018 року державним виконавцем складено акт, в якому встановлено, що ОСОБА_3 вимогу державного виконавця від 31.01.2018 з’явитися за місцезнаходженням юридичної особи – боржника з трудовою книжкою для поновлення на посаді з метою виконання рішення суду не виконав, за відповідною адресою не з’явився, зі слів представника стягувача ОСОБА_8 стягувач знаходився на своєму робочому місці, з’явитися не зміг з огляду на зайнятість поточною роботою /а.с. 92, т. 2/.

Також судом встановлено, що позивачем складено заяву від 11 січня 2017 року на адресу Міністерства юстиції України, із копіями для Головного територіального управління юстиції у Полтавській області, ОСОБА_5 примусового виконання рішень ОСОБА_4 ДВС ГТУЮ у Полтавській області щодо вжиття заходів, спрямованих на повноту та своєчасність проведення виконавчих дій з метою реального та фактичного виконання судового рішення /а.с. 48, т. 1/. Згідно із поясненнями представника позивача в ході розгляду справи у заяві допущено описку у даті складення, натомість заяву складено 11 січня 2018 року.

Вважаючи, що державним виконавцем допущено бездіяльність в частині проведення виконавчих дій по виконавчому провадженню № 48921718 при виконанні ухвали Вищого адміністративного суду України від 11.02.2015 та постанови Полтавського окружного адміністративного суду від 15.12.2009 у справі № 45699/09/1670 щодо поновлення ОСОБА_3 в органах внутрішніх справ на посаді заступника начальника ОСОБА_4 по боротьбі з організованою злочинністю УМВС України в Полтавській області, зокрема, у зв’язку із ненаданням відповіді на заяву від 11 січня 2018 року, а також не вчиненням дій, передбачених статтями 63, 65 Закону України «Про виконавче провадження», в тому числі не накладенням на боржника штрафу за невиконання судового рішення, чим порушено права ОСОБА_3, позивач звернувся до суду із відповідним позовом.

Відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Оцінюючи відповідність спірних дій (бездіяльності) відповідача критеріям, визначеним частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд застосовує наступні норми права.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 2 червня 2016 року №1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

При цьому пунктами 6 та 7 Розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України "Про виконавче провадження" від 2 червня 2016 року №1404-VIII передбачено, що рішення, які виконувалися органами державної виконавчої служби до набрання чинності цим Законом, продовжують виконуватися цими органами до настання підстав для завершення виконавчого провадження. Виконавчі дії, здійснення яких розпочато до набрання чинності цим Законом, завершуються у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Після набрання чинності цим Законом виконавчі дії здійснюються відповідно до цього Закону.

Частиною 1 статті 13 Закону України "Про виконавче провадження" від 2 червня 2016 року №1404-VIII визначено, що під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Таким чином, з огляду на те, що Закон України "Про виконавче провадження" від 2 червня 2016 року №1404-VIII набрав чинності 05 жовтня 2016 року, а виконавчі дії з виконання виконавчого листа № 2а-45699/09/1670 після відновлення виконавчого провадження № 48921718 провадились з 05 липня 2017 року, суд приходить до висновку, що до спірних правовідносин застосовуються положення Закону України від 2 червня 2016 року № 1404-VIII «Про виконавче провадження» (надалі по тексту – Закон № 1404-VIII).

За змістом положень частин першої та другої статті 18 Закону № 1404-VIII виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов’язаний: 1) здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом; 2) надавати сторонам виконавчого провадження, їхнім представникам та прокурору як учаснику виконавчого провадження можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження; 3) розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання; 4) заявляти в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом; 5) роз’яснювати сторонам та іншим учасникам виконавчого провадження їхні права та обов’язки.

Порядок виконання рішень немайнового характеру визначено розділом VІІІ Закону № 1404-VIII.

Згідно із частинами 1 – 3 статті 63 Закону № 1404-VIII за рішеннями, за якими боржник зобов’язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.

У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом.

У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

Особливості виконання рішення про поновлення на роботі встановлені статтею 65 Закону № 1404-VIII, якою передбачено, що рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного працівника виконується невідкладно в порядку, визначеному статтею 63 цього Закону. Рішення вважається виконаним боржником з дня видання відповідно до законодавства про працю наказу або розпорядження про поновлення стягувача на роботі та внесення відповідного запису до трудової книжки стягувача, після чого виконавець виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

Аналіз положень статті 65 Закону № 1404-VIII свідчить, що виконання рішення про поновлення на роботі вимагає від боржника здійснення двох дій - видання наказу або розпорядження про поновлення стягувача на роботі, а також внесення відповідного запису до трудової книжки стягувача.

Надаючи оцінку аргументам учасників справи, суд враховує наступне.

Матеріалами справи підтверджено, що на виконання рішення суду у справі № 2а-45699/09/1670 та вимоги державного виконавця від 18.07.2017 № 591, надісланої після відновлення виконавчого провадження № 48921718, ОСОБА_4 Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області видано наказ від 25 липня 2017 року за № 694 о/с, яким поновлено позивача на посаді заступника начальника управління по боротьбі з організованою злочинністю ГУМВС України в Полтавській області з 08 липня 2009 року /а.с. 137, т.1/, як і передбачено резолютивною частиною рішення суду та відповідним виконавчим листом.

Про факт видання зазначеного наказу боржником повідомлено державного виконавця із наданням до матеріалів виконавчого провадження копії наказу /а.с. 134-137, т.1/, а також повідомлено стягувача листом від 28 липня 2017 року № 36/607 /а.с. 101, т. 1/.

Про необхідність з’явитися до ОСОБА_4 МВС в Полтавській області із трудовою книжкою для внесення запису про поновлення стягувачу повідомлялося листом ОСОБА_4 Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області від 27.09.2017 № 1738/115/12/01-2017 /а.с. 161, т. 1/, листами державного виконавця від 04 грудня 2017 року вих. № 8424 /а.с. 103, т.1/, від 31 січня 2018 року № 542 /а.с. 104, т.1/.

Актами державного виконавця від 19 грудня 2017 року та 09 лютого 2018 року зафіксовано факт ненадання стягувачем за місцезнаходженням боржника трудової книжки для внесення запису про поновлення /а.с. 153, т.1, а.с. 92, т. 2/.

За таких обставин рішення суду у справі № 2а-45699/09/1670 наразі не виконано у повному обсязі з огляду на не надання стягувачем боржнику трудової книжки для внесення запису про поновлення.

Відносно посилання позивача на те, що він працевлаштований офіційно на іншій роботі, де зберігається його трудова книжка, суд враховує, що дійсно за приписами пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 27.04.1993 № 301 «Про трудові книжки працівників» трудові книжки зберігаються на підприємствах, в установах і організаціях, а при звільненні працівника трудова книжка видається йому під розписку в журналі обліку. Водночас суд зауважує, що неможливість позивача надати трудову книжку для виконання боржником рішення суду у справі № 2а-45699/09/1670 свідчить про наявність у стягувача обставин, які перешкоджають виконанню рішення суду, а у боржника - поважних причин невиконання рішення суду.

Відповідно до частини восьмої статті 19 Закону №1404-VIII особи, які беруть участь у виконавчому провадженні, зобов'язані сумлінно користуватися усіма наданими їм правами з метою забезпечення своєчасного та в повному обсязі вчинення виконавчих дій.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що державним виконавцем вжито передбачені Законом №1404-VIII заходи щодо примусового виконання постанови Полтавського окружного адміністративного суду від 15.12.2009 у справі № 2а-45699/09/1670, з урахуванням ухвали Вищого адміністративного суду України від 11.02.2015, в повному обсязі вчинено необхідні виконавчі дії, в тому числі, у зазначений позивачем проміжок часу з 11 січня 2018 року по дату звернення позивача до суду. З огляду на те, що за приписами статті 63 Закону №1404-VIII виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу у разі невиконання без поважних причин боржником рішення, натомість невиконання боржником рішення суду у справі № 2а-45699/09/1670 у повному обсязі обумовлено причинами, які не залежать від боржника, підстав для винесення відносно боржника постанови про накладення штрафу державний виконавець не мав.

Відносно доводів позивача про ненадання державним виконавцем відповіді на заяву позивача від 11.01.2018 /а.с. 48, т. 1/ суд зазначає, що позивачем не надано до суду доказів направлення (вручення) відповідачеві вказаної заяви, натомість представником відповідача у судовому засіданні 21 березня 2018 року пояснено, що за даними реєстрації вхідної кореспонденції вказана заява до відповідача не надходила. Також суд звертає увагу, що надана позивачем до суду заява адресована Міністерству юстиції України, із направленням її копій до Головного територіального управління юстиції у Полтавській області, ОСОБА_5 примусового виконання рішень ОСОБА_4 ДВС ГТУЮ у Полтавській області, відтак відповідач не є суб’єктом, відповідальним за розгляд такої заяви.

Підсумовуючи наведене вище, суд зазначає, що аргументи позивача щодо бездіяльності відповідача в частині проведення виконавчих дій по виконавчому провадженню № 48921718, зокрема, ненадання відповіді на заяву від 11 січня 2018 року, а також не вчинення дій, передбачених статтями 63, 65 Закону України «Про виконавче провадження», в тому числі не накладення на боржника штрафу за невиконання судового рішення, не знайшли підтвердження в ході розгляду справи. Будь-які інші дії або рішення відповідача позивачем не оскаржуються.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що у спірних відносинах відсутня бездіяльність відповідача щодо примусового виконання виконавчого листа Полтавського окружного адміністративного суду № 2а-45699/09/1670.

Згідно із частинами 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач надав до суду належні докази вчинення залежних від нього дій з метою примусового виконання виконавчого листа Полтавського окружного адміністративного суду № 2а-45699/09/1670. Разом з тим, позивачем не доведено фактів бездіяльності відповідача та порушення відповідачем його прав у сфері публічно-правових відносин.

Отже, позов ОСОБА_3 не підлягає задоволенню .

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

На підставі викладеного, керуючись статтями 241 – 246, 272, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_3 (місце проживання – АДРЕСА_1, 36000, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) до ОСОБА_4 державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області (місцезнаходження – вул. Героїв-пожежників, 13, м. Полтава, 36014), третя особа - ОСОБА_4 Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області (місцезнаходження – вул. Пушкіна, 83, м. Полтава, 36039, ідентифікаційний код 08592276), про визнання бездіяльності протиправною відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII.

Суддя ОСОБА_9