Вирок № 72883329, 22.03.2018, Вінницький районний суд Вінницької області

Справа № 128/2660/17

ВИРОК

Іменем України

22 березня 2018 року Вінницький районний суд Вінницької області

в складі: головуючого судді Бондаренко О.І.

секретаря судового засідання: Нагірняк Т.А.

прокурора: Мішеніної Т.М.

за участю:

обвинувачених: ОСОБА_1, ОСОБА_2,

ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Вінниці кримінальне провадження № 12017020100000997 про обвинувачення:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки смт. Липовець, Липовецького району Вінницької області, українки, громадянки України, освіта середня, непрацюючої, розлученої, на утриманні має двох неповнолітніх дітей, жительки АДРЕСА_1, раніше судимої:

24.06.2011 року Калинівським районним судом Вінницької області за ч. 2 ст. 186, ст. 75 КК України до 4 років позбавлення волі з іспитовим строком на 2 роки 6 місяців;

31.10.2011 року Ленінським районним судом м. Вінниці за ч.3 ст.185, ст. 70 ч.4 КК України до 4 років 2 місяців позбавлення волі

за ч.2 ст. 190 КК України;

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця с. Чернявка, Оратівського району Вінницької області, українця, громадянина України, освіта середня, непрацюючого, неодруженого, жителя АДРЕСА_2, раніше в силу ст. 89 КК України несудимого;

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_7, уродженця та жителя АДРЕСА_3, українця, громадянина України, освіта середня спеціальна, непрацюючого, розлученого, раніше несудимого

за ч. 2 ст. 186 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

03.09.2017 року, близько 22 год. 00 хв., під час того, як ОСОБА_1, перебуваючи по вул. АДРЕСА_5 зустрілася із ОСОБА_4, з яким розпочала розмову, в ході якої, зловживаючи його довірою, з прямим умислом на заволодіння чужим майном і корисливим мотивом, усвідомлюючи протиправність своїх дій, ввівши в оману ОСОБА_4, під приводом того, що їй на декілька хвилин необхідно покористуватися його мобільним телефоном марки «Nokia» моделі «2330с-2», вартість якого згідно висновку експерта КНДІСЕ № 5207/17-21 від 25.09.2017 складала 270 грн. 00 коп., для здійснення дзвінка, заволоділа даним телефоном. В подальшому, ОСОБА_1, з місця вчинення кримінального правопорушення зникла, вказаним телефоном розпорядилась на власний розсуд, чим завдала потерпілому ОСОБА_4 матеріальної шкоди на загальну суму 270 грн. 00 коп.

Крім того, ОСОБА_2, 03.09.2017 року, близько 23 год. 30 хв., за попередньою змовою з ОСОБА_3, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходячись по АДРЕСА_4, що в смт. Стрижавка, Вінницького району Вінницької області, маючи прямий умисел, направлений на відкрите заволодіння чужим майном, з застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я, яке виразилось в тому, що ОСОБА_3 наніс удар кулаком в область обличчя потерпілому ОСОБА_4, після чого останній впав на землю. Потім, ОСОБА_3 разом із ОСОБА_2, продовживши свій злочинний умисел, розпочали наносити удари руками та ногами по різним частинам тіла ОСОБА_4, чим спричинили останньому тілесні ушкодження у вигляді: синців, садна та поверхнева забійна рана на обличчі, синець на попередній поверхні грудної клітки зліва, переривчасте садно на правому передпліччі, які згідно висновку експерта №1090 від 05.09.2017 року відносяться до легких тілесних ушкоджень. Після чого відкрито, умисно, з корисливих спонукань, підбурювані жагою до наживи, розуміючи протиправність своїх дій та суспільно небезпечних наслідків, відкрито заволоділи матерчатою сумкою типу «Бананка» чорно - сірого кольору, вартість якої згідно висновку експерта КНДІСЕ №5208/17-21 від 25.09.2017 року становить 162 грн. 75 коп., а також грошовими коштами в сумі 4 800 грн., які знаходилися в даній сумці. З місця вчинення кримінального правопорушення зникли, розпорядившись викраденим на власний розсуд, чим спричинили потерпілому ОСОБА_4 матеріальну шкоду на загальну суму 4 962 грн. 75 коп.

В судовому засіданні обвинувачені ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 свою вину в інкримінованих правопорушеннях визнали повністю, щиро розкаялися у скоєному, запевнивши у неповторенні подібного, просили суд їх суворо не карати.

Зокрема, обвинувачена ОСОБА_1 суду пояснила, що 03.09.2017 року, у вечірній час, коли вона поверталася в смт. Стрижавку, в маршрутному таксі познайомилася з ОСОБА_4, який в послідуючому допоміг її зняти коляску та по приїзду в смт. Стрижавку пригостив в кафе, купивши торт. Під час спілкування в кафе вона попросила в нього мобільний телефон, з якого зателефонувала своєму братові - ОСОБА_2 та попросила його вийти за нею, а коли прийшов брат разом з ОСОБА_3, то вона пішла додому з телефоном ОСОБА_4, не повернувши його останньому.

Обвинувачений ОСОБА_2 суду пояснив, що 03.09.2017 року, коли він вийшов зустріти ОСОБА_1 разом з ОСОБА_3, то остання перебувала в кафе «Київська Русь», разом з ОСОБА_4 Останній пригостив їх спиртним, і вони разом продовжили вживати алкогольні напої, а ОСОБА_1 пішла додому. Під час спілкування вони бачили, що у ОСОБА_4 в сумці, на поясі, було багато грошових купюр. Коли вже було пізно, близько 24 год. 00 хв., потерпілий попросив їх показати, де живе ОСОБА_1 та провести його до неї; на що вони з ОСОБА_3 погодилися, і йдучи разом по вул. Стадіонній, вирішили викрасти у нього гроші: ОСОБА_3 перший наніс удар кулаком в обличчя ОСОБА_4, а коли той впав, почали разом наносити удари ногами та руками по різним частинам тіла; забрали матерчату сумку з грошовими коштами в сумі приблизно 5 тис. гривень, частину яких в послідуючому віддали дітям ОСОБА_1 Після цього, вони відшкодували заподіяну шкоду потерпілому, повернувши йому все викрадене, в зв'язку з чим претензій до них останній не має.

Обвинувачений ОСОБА_3 дав суду пояснення, аналогічні поясненням обвинуваченого ОСОБА_2, пояснивши, що йому соромно за скоєне, просив суд його суворо не карати.

Враховуючи клопотання учасників судового провадження про недоцільність дослідження тих обставин, які ніким не оспорюються, на підставі ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнав за необхідне обмежитися допитом обвинувачених та дослідженням доказів, характеризуючих їх особи і при цьому судом з'ясовано, що ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 правильно розуміють зміст цих обставин, у суду немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз'яснено, що в такому випадку вони будуть позбавлені можливості оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

На думку суду дії обвинуваченої ОСОБА_1 слід кваліфікувати за ч. 2 ст. 190 КК України, як заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство), вчинене повторно; дії обвинувачених ОСОБА_2 та ОСОБА_3 слід кваліфікувати за ч.2 ст. 186 КК України, як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), кваліфікуючою ознакою якого є грабіж поєднаний з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, вчинений за попередньою змовою групою осіб та дана кваліфікація знайшла своє підтвердження в ході судового розгляду.

При призначенні виду та розміру покарання обвинуваченій ОСОБА_1 суд враховує характер та ступінь суспільної небезпечності вчиненого правопорушення, що відповідно до ст. 12 КК України воно відноситься до категорії середньої тяжкості, особи винної, те, що вона раніше судима, на обліку в лікарів нарколога та психіатра не перебуває, посередньо характеризується за місцем проживання, на утриманні має двох малолітніх дітей, відсутність матеріальних та моральних претензій потерпілого, запевнення обвинуваченої у неповторенні подібного, її щире каяття.

При призначенні виду та розміру покарання обвинуваченим ОСОБА_2 та ОСОБА_3 суд враховує характер та ступінь суспільної небезпечності вчиненого правопорушення, що відповідно до ст. 12 КК України воно відноситься до категорії тяжких, особи винних, те, що обвинувачений ОСОБА_2 раніше в силу ст. 89 КК України несудимий; обвинувачений ОСОБА_3 раніше несудимий, на обліку в лікарів нарколога та психіатра обвинувачені не перебувають, посередньо характеризуються за місцем проживання, відсутність матеріальних та моральних претензій потерпілого, запевнення обвинувачених у неповторенні подібного, їх щире каяття.

Обставинами, що відповідно до ст. 66 КК України, пом'якшують покарання обвинувачених ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3, суд визнає: щире каяття, активне сприяння розкриттю правопорушень та добровільне відшкодування завданого збитку.

Обставин, що відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання обвинуваченої ОСОБА_1 - судом не встановлено.

Обставиною, що відповідно до ст. 67 КК України обтяжує покарання обвинувачених ОСОБА_2 та ОСОБА_3, суд визнає: вчинення злочину особою, що перебуває в стані алкогольного сп'яніння.

Сукупність даних про обставини вчинення правопорушень та осіб винних дають суду підстави вважати, що виправлення та перевиховання ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 можливе без ізоляції від суспільства і їм необхідно призначити покарання в межах санкцій статей обвинувачення: ОСОБА_1 - у вигляді штрафу; ОСОБА_2 та ОСОБА_3 - у вигляді позбавлення волі з застосуванням положень ст. ст. 75,76 КК України.

При цьому також суд враховує, що відповідно до ст. 50 КК України покарання є заходом примусу та полягає в передбаченому законом обмеженні прав та свобод засудженого та у відповідності до ч. 2 ст. 50 КК України має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, запобігання вчиненню нових злочинів.

В судовому засіданні прокурор просила застосувати до обвинуваченої ОСОБА_1 Закон України «Про амністію у 2016 році», про що не заперечувала сама обвинувачена, оскільки остання є суб'єктом амністії в зв'язку з перебуванням на її утриманні 2-х малолітніх дітей.

Суд, дослідивши матеріали кримінального провадження, заслухавши думку учасників процесу, вважає, що ОСОБА_1 підлягає звільненню від відбування покарання на підставі п. «в» ст. 1 Закону України «Про амністію у 2016 році» від 22.12.2016 року, який набув чинності 07.09.2017 року, оскільки вона вчинила злочин середньої тяжкості та має на утриманні двох малолітніх дітей: ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_10 та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_11, відносно яких вона не позбавлена батьківських прав.

З обвинувачених підлягають до стягнення, в рівних частках, судові витрати на користь держави за проведення судових товарознавчих експертиз.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 370, 373, 374, 376 КПК України, суд -

ЗАСУДИВ:

Визнати винною ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 190 ч. 2 КК України та призначити їй покарання у вигляді штрафу в розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 (одна тисяча сімсот) грн. 00 коп.

Звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного судом покарання на підставі п. «в» ст. 1 Закону України «Про амністію у 2016 році».

Визнати винним ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 186 ч. 2 КК України та призначити йому покарання у вигляді 5 (п'яти) років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання з випробовуванням з іспитовим строком на 3 (три) роки.

Відповідно до п. п. 1, 2 ч.1 ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_2:

періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання чи роботи.

Визнати винним ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 186 ч. 2 КК України та призначити йому покарання у вигляді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання з випробовуванням з іспитовим строком на 2 (два) роки.

Відповідно до п. п. 1, 2 ч.1 ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_3:

періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання чи роботи.

Стягнути з ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3, в рівних частках, судові витрати на користь держави за проведення судових товарознавчих експертиз в розмірі 297 грн. 00 коп.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до апеляційного суду Вінницької області через Вінницький районний суд Вінницької області шляхом подачі апеляції протягом 30 днів з дня його проголошення.

З підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним, відповідно до положень ч.3 ст. 349 КПК України вирок суду не може бути оскаржений в апеляційному порядку.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченим та прокурору.

Суддя: